Уличний Ігор Любомирович. Формування потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Короткий опис

Уличний Ігор Любомирович. Формування потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2006

Уличний І.Л.Формування потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників у навчально-виховному процесізагальноосвітньої школи.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія i методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2006.
У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення шляхом активізації механізмів самооцінки, самопізнання та самовдосконалення особистості.
У процесі теоретичного аналізу наукових досліджень проблеми потенціалу професійного самовдосконалення особистості виділено чотири етапи їх розгортання. На сучасному етапі обґрунтовано необхідність модернізації традиційної шкільної профорієнтації у напрямі активізації домінуючих механізмів професійного самовизначення особистості. Визначено що методика психолого - педагогічного проектування профорієнтаційної роботи класного керівника є динамічною виховною стратегією активізації діяльності особистості, яка враховує розвиток сучасного школяра та зростаючі вимоги професійного середовища.
У дисертаційному дослідженні уточнено сутність поняття „потенціал професійного самовдосконалення старшокласника”, визначено його структуру, показники та критерії прояву у дітей молодшого юнацького віку.
Результати формуючого експерименту дозволили констатувати, що методика психолого-педагогічного проектування профорієнтаційних заходів у виховній роботі класного керівника учнів старшої школи активізує самодіяльність особистості та створює умови для розгортання потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників. Її ефективність зростає за умови поетапної реалізації проекту формування потенціалу професійного самовдосконалення особистості.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки учнів старших класів до професійного самовизначення за рахунок активізації у них механізмів самооцінки, самопізнання та самовдосконалення.
1. Здійснений теоретичний аналіз наукових досліджень проблеми потенціалу професійного самовдосконалення особистості, як предмету вивчення теорії та методики виховання, дав змогу виділити, залежно від домінування теоретико-методологічної концепції професійної орієнтації учнівської молоді, чотири етапи їх розгортання. На сучасному етапі модернізація теорії та практики професійної орієнтації учнівської молоді здійснюється у напрямі виявлення педагогічних ситуацій, у яких відбувається активізація внутрішніх механізмів професійного самовизначення особистості.
2. Результати констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи та аналіз сучасної теорії й практики шкільної профорієнтації дали змогу обґрунтувати важливість запровадження у навчально-виховний процес методики психолого - педагогічного проектування профорієнтаційної роботи класного керівника, спрямованої на формування у старшокласників потенціалу їх професійного самовдосконалення. Визначено, що така методика є динамічною виховною стратегією активізації самодіяльності особистості, яка враховує розвивальні надбання школяра (ідеали, цінності, переконання, мотиви) та вимоги майбутнього професійного середовища.
3. У процесі аналізу охарактеризовано методологічну основу обґрунтування змісту поняття „потенціал професійного самовдосконалення старшокласника” й визначено його сутність як складного й динамічного утворення особистості, комплекс взаємопов’язаних компонентів якого характеризує наявність у дитини певних ресурсів взаємодії з актуальним соціальним середовищем, вимоги якого зростають і вимагають залучення невикористаних резервів для підняття особистісного рівня розвитку до рівня задоволення нових вимог середовища розвитку. Вирішення означеного вище протиріччя старшокласником й визначає його потенційні можливості до самовдосконалення, який є домінуючим з поміж інших (самопізнання, самооцінка і самоусвідомлення) механізмом професійного самовизначення особистості.
4. У структурі потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників виділено: мотиваційний, когнітивний та поведінковий компоненти.
Мотиваційний компонент визначає ставлення старшокласника до необхідності професійного самовдосконалення. Показниками цього компоненту є мотиваційна сфера особистості, а загальним критерієм його виявлення постає сформованість ієрархічної структури мотивів, їх стійкість та дієвість.
У когнітивному компоненті виділено сукупність невикористаних резервів старшокласника для професійного самовдосконалення. Критеріями виявлення розвитку цього компоненту є адекватна самооцінка, глибина і міцність знань про власні індивідуальні особливості (образ - „Я”) та вимоги майбутнього професійного середовища (образ - „Я” у світі професій).
Поведінковий компонент виявляється в практичній реалізації професійного самовдосконалення старшокласника у профорієнтаційній діяльності, основу якого складає вчинок як прояв самозростання особистості. Критеріями його виявлення є стійкість та наполегливість у активності особистості.
5. Обґрунтована структура потенціалу професійного самовдосконалення особистості дала змогу виділити рівні (трьохрівнева) розвитку цього особистісного утворення у старшокласників.
Високий рівень сформованості потенціалу професійного самовдосконалення особистості характеризується глибоким розумінням сутності „Я-реального” та „Я-у світі професій”, які складають образ „Я-майбутнього”. Учні цієї групи здатні до самопізнання та самооцінки власних індивідуальних особливостей та динамічних вимог професійного середовища. Стійкість та дієвість мотиваційної сфери старшокласника виявляється у його наполегливості під час досягнення мети й реалізується у вчинках.
Достатній рівень сформованості потенціалу професійного самовдосконалення старшокласника характеризується глибоким розумінням лише сутності „Я-реальне”. Вимоги професійного середовища проаналізовані ним недостатньо, тому образ „Я-у світі професій” нечіткий і не проектується в образ „Я-майбутнє”. Учні цієї групи здатні до самопізнання й самооцінки власних індивідуальних особливостей та динамічних вимог професійного середовища, але не стійка та не дієва мотиваційна сфера особистості спонукає дитину наполегливо досягати лише близькі цілі. Невикористані резерви професійного самовдосконалення старшокласників цього рівня знаходяться в потенційному стані, тому вчинки ситуативні і спрямовані на вирішення актуальних завдань.
Низький рівень сформованості потенціалу професійного самовдосконалення старшокласника характеризується дуже низькою інформаційною обізнаністю про вимоги майбутнього професійного середовища. Такі учні, як правило, не обрали майбутню професію, тому питання самовдосконалення для них неактуальні.
6. Згідно розробленої структурно-функціональної моделі розгортання потенціалу професійного самовдосконалення старшокласника в майбутній професії визначено три підмодулі психолого-педагогічного проектування профорієнтаційної роботи класного керівника старшої школи, а саме: проектування виховних заходів, спрямованих на формування у старшокласників образу „Я”; проектування виховних заходів, спрямованих на формування у старшокласників образу „Я у світі професій”; проектування виховних заходів, спрямованих на активізацію невикористаних ресурсів та наявних резервів професійного самовдосконалення.
7. Результати формуючого етапу експерименту дали змогу констатувати, що методика психолого-педагогічного проектування профорієнтаційних заходів у виховній роботі класного керівника активізує професійне самовизначення старшокласників та створює умови для розгортання потенціалу їх професійного самовдосконалення. Крім того з’ясовано, що запропонована методика є найбільш дієвою для формування мотиваційного та когнітивного компоненту структури потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників.
8. Доведено, ефективність методики психолого-педагогічного проектування профорієнтаційної роботи класного керівника зростає за умови її поетапної реалізації. А саме:
- на першому (підготовчий) етапі з’ясовуються організаційні та методичні умови реалізації методики з урахуванням особливостей навчального закладу;
- на другому етапі (розробка проекту) досліджуються рівні сформованості потенціалу професійного самовдосконалення старшокласників й здійснюється підбір форм та методів профорієнтаційної роботи;
- на третьому етапі (реалізація проекту) погоджуються організаційно-методичні засади профорієнтаційної роботи класного керівника з адміністрацією школи, схвалюються пропозиції до плану організації виховного процесу в школі та затверджується річний план виховної роботи кожного класу;
- на четвертому етапі (підведення підсумків) здійснюється моніторинг ефективності реалізації методики та обговорюються рекомендації для наступного річного проекту профорієнтаційної роботи.
Проведене теоретико-експериментальне дослідження не розв’язує всіх проблем формування у старшокласників потенціалу професійного самовдосконалення. Важливими для створення проектів особистісного зростання залишаються методи та методики діагностики особистісного рівня старшокласника та застосування нових інформаційних технологій у профорієнтаційній роботі.