Леонтюк І.Б. Ефективність гербіцидів та їх сумісного застосування з біостимуляторами росту на посівах озимої пшениці в умовах правобережного Лісостепу України : Леонтюк И.Б. Эффективность гербицидов и их совместного применения с биостимуляторами роста на посевах озимой пшеницы в условиях правобережной Лесостепи Украины

summary

1. Огляд літератури

У розділі подається огляд літератури  з питань розвитку, сучасного стану, перспектив застосування хімічного методу боротьби з бур'янами в посівах озимої пшениці та можливостей  сумісного використання гербіцидів з стимуляторами росту. Розглядається всебічний вплив окремо застосованих сучасних гербіцидів в посівах пшениці і стимуляторів росту на особливості розвитку і росту рослин, забур'яненість посівів, біологічну активність ґрунту, урожайність, енергетичну та економічну ефективність.

2.   Умови та методика досліджень

2.1. Погодно-кліматичні та ґрунтові умови проведення досліджень

          Дослідження проводились протягом 1997-1999 р.р. на полях дослідного поля Уманської державної аграрної академії Уманського району Черкаської області, територія якого розміщена в центральній частині правобережного Лісостепу України.

          Клімат даного району  помірно-континентальний. Середня температура січня становить мінус 5,9 ⁰С, липня – плюс 20⁰С. Середньорічна   температура – біля 7,6⁰С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних. Сума активних температур вище +10⁰С становить для Уманського району – 2500 – 2700⁰С. Вегетаційний період в умовах області триває 205 днів, а період активної вегетації з температурою вище +10⁰С – 160-165 днів. Річний гідротермічний коефіцієнт складає 1,1 – 1,2. Сума опадів за рік становить в середньому 618 мм. В роки досліджень погодні умови загалом були близькими до середньо багаторічних, характерних для зони. Однак в окремі періоди мали місце і різкі відхилення, зокрема приморозки у травні та посушливе жарке літо у 1999 році.

         Ґрунт дослідної ділянки –чорнозем опідзолений, мало гумусний, важко суглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ( 0-30 см)  – 3,3% ( по Тюріну).

         2.2. Методика досліджень

         Експериментальна частина роботи виконувалась протягом 1997-1999 р.р в стаціонарній польовій сівозміні з наступним чергуванням культур: конюшина - озима пшениця - кукурудза на силос-озиме жито, озимий ячмінь–ячмінь з підсівом конюшини.

Схема досліду включала такі варіанти: контроль (без гербіцидів і біостимуляторів росту), емістим С – 5 мл/га, агростимулін – 5 мл/га, гроділ (амідосульфурон) 75% в. д. г. у дозах 15, 20, 25 г/га окремо і сумісно з біостимуляторами росту,  комбінований – гербіцид трезор (хлорфеноксіоцтова кислота + сульфонілсечовина), 60% з. п. у дозах 1,0; 1,2; 1,4 кг/га окремо і сумісно з емістимом С та агростимуліном.

Площа  посівної  ділянки становила 100 м², облікової –60 м². Повторність досліду триразова. Розміщення варіантів у повторенні рендомізоване, повторень – в одну смугу.

 Обприскування рослин гербіцидами та біостимуляторами росту проводили у фазі повного кущіння озимої пшениці обприскувачем ОН – 400. В дослідах висівали озиму пшеницю сорту “Українка одеська”, яка відноситься до середньораннього сорту. Норма висіву – 4,5 млн. схожих насінин на 1 га.

Програма  досліджень включала вивчення наступних показників : облік бур'янів кількісним і кількісно-ваговим методом, розвиток різних видів мікроорганізмів в ризосфері озимої пшениці – за Федоровим, вміст аміачного азоту в ґрунті – за Несслером, фосфору і калію – за Чиріковим, активність окисно-відновних ферментів (каталази, пероксидази, поліфенолоксидази) – за Починком, анатомічну структуру епідермісу листків – за Грицаєнко, площу листкової поверхні рослин – методом висічок за Ничипоровичем, масу сирих листків і стебел – зважуванням, вміст хлорофілу в листках – за Вікторовим, вміст сухих речовин в листках і стеблах – за Векірчиком, чисту продуктивність фотосинтезу – за Ничипоровичем, висоту рослин – шляхом виміру 100 рослин в кожному варіанті досліду, кількість вузлів, довжину міжвузль – шляхом морфологічного розбору пробних снопів, кущистість, кількість продуктивних і не продуктивних стебел – на 1м² в 9-кратній повторності за методикою сортовипробувань. Облік врожаю здійснювали шляхом збирання його суцільним способом комбайном “Сампо - 500” і зважуванням. Оцінку якості зерна визначали: натуру – за ГОСТ 10840 – 64; масу 1000 зерен – за ГОСТ 10842 – 89; вміст білка в зерні – за Кондратьєвим; вміст клейковини – за Мойсейченком і Єщенком; енергію проростання і схожість зерна визначали лабораторним методом. Економічна ефективність застосування гербіцидів і біостимуляторів росту визначалась  за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів; статистичний аналіз  експериментальних даних проводився  дисперсійним методом на персональному комп’ютері Pentium II.

3. Результати досліджень

3.1.Забур`яненість посівів

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що гербіциди гроділ і трезор помітно зменшували забур`яненість посівів озимої пшениці. В середньому за 1997-1999 рр. зменшення кількості бур'янів через 25 днів після внесення препаратів  складало при застосуванні 20 і 25 г/га гроділу та 1,0 і 1,2 кг/га трезору,  відповідно 69,5 і 74,3 та 64,2 і 69,3 % до контролю (табл. 1).

Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту викликало синергетичну дію в боротьбі з бур`янами у всіх варіантах доз препаратів у порівнянні з внесенням тільки гербіцидів. Так, при дії гроділу в дозах 15, 20 і 25 г/га сумісно з емістимом С процент знищення бур`янів по кількості становив відповідно 68,3, 73,7 та 76,5 %, а при поєднанні цих же доз гроділу з агростимуліном – 69,3, 74,1 та 77,0 % до контролю. Сумісне внесення трезору в дозі 1,4 кг/га з біостимуляторами росту – емістимом С та агростимуліном дало змогу знищити бур`яни відповідно на  74,9  і 74,3 %.  Застосування гербіцидів гроділу і трезору сумісно з біостимуляторами росту  – емістимом С та агростимуліном  підвищувало ефективність знищення бур`янів при внесенні гроділу  – на 2,2 – 5,1 %  і на 1,2 – 4,6 % - по масі; при використанні трезору чисельність знищених бур`янів збільшувалась на 5,0 – 8,6 %  та на 2,1 – 9,0 % по масі в порівнянні з внесенням гербіцидів без біостимуляторів  росту.

3.2. Біологічна активність ґрунту

Нашими дослідженнями встановлено, що гербіциди гроділ і трезор позитивно впливають на мікробіоценоз ґрунту. Так, через 10 днів після їх  використання найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах досліду із застосуванням 20 г/га гроділу і 1,2 кг/га трезору, що складало в 1997 р. відповідно 127,2 та 126,2 % до контролю. Менш активно, але краще, ніж на контролі, проходив розвиток мікроорганізмів в інших варіантах досліду. Застосування біостимуляторів росту емістиму С та агростимуліну в дозах 5 мл/га також сприяло кращому розвитку мікроорганізмів. При застосуванні гроділу і трезору сумісно з емістимом С та агростимуліном кількість мікроорганізмів помітно збільшувалась на всіх варіантах досліду. Через 25 днів після їх  сумісного застосування  загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшилася в порівнянні з їх кількістю на 10-й день після їх застосування, але в порівнянні з контролем, де гербіциди і біостимулятори росту не вносилися, їх  чисельність перевищувала контроль. Малочутливими до гербіциду гроділу , незалежно від доз препарату,виявилися амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, які відіграють важливу роль у формуванні родючості ґрунту. З застосуванням трезору,  як окремо так і сумісно з біостимуляторами росту, кількість нітрифікаторів І та ІІ фаз нітрифікації в порівнянні з контролем зменшувалась на всіх варіантах досліду. Чисельність амоніфікаторів , целюлозоруйнівних бактерій  та нітрифікаторів І та ІІ  фаз нітри фікаціїї була вищою на всіх варіантах досліду в порівнянні з контролем як через 10 днів  так і через 25 днів після їх використання.

3.3. Поживний режим ґрунту

На всіх варіантах досліду із застосуванням гербіцидів гроділу і трезору в ґрунті підвищувався вміст аміачного азоту, рухомих форм фосфору і калію. Так, якщо при застосуванні гроділу в дозах 15, 20 та 25 г/га середній вміст аміачного азоту в шарі ґрунту 0-40 см складав відповідно 3,44, 3,99 і 3,69 мг в 100 г ґрунту, то на контролі цей показник становив 3,32 мг . При застосуванні трезору найбільші показники вмісту аміачного азоту відмічались при використанні гербіцидів в  дозах 1,2 і 1,4 кг/га. Збільшення вмісту  в ґрунті аміачного азоту, очевидно, є наслідком активної мінералізації органічних речовин амоніфікуючими бактеріями. Застосування досліджуваних гербіцидів також  сприяло підвищенню вмісту рухомих форм фосфору і калію, що, можливо, пов`язано із зменшенням виносу цих елементів з ґрунту бур`янами. В цілому сумісне використання  гербіцидів  і біостимуляторів росту на  посівах озимої пшениці  позитивно впливало на покращення умов мінерального живлення.