БАНКИ ЯК УЧАСНИКИ АДМИІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стабільне функціонування банківської системи є невід’ємною умовою життєздатності національної економіки. Відповідно до чинного законодавства в Україні запроваджена і діє дворівнева банківська система, в якій на верхньому рівні функціонує Національний банк України, а  на другому рівні знаходяться банківські та інші фінансово-кредитні установи, які можуть здійснювати спеціальний вид діяльності – банківську діяльність.

Ефективне функціонування банківської системи не в останню чергу, залежить від стану законності у сфері банківської діяльності. Саме необхідність забезпечення законності обумовлює існування досить розвинутої системи заходів впливу, які Національний банк України має право застосовувати  і регулярно застосовує  до банків та інших кредитно-фінансових установ за порушення банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Будучи складовою банківського нагляду,  застосування заходів впливу НБУ є одним із найважливіших чинників забезпечення стабільності банківської системи. Але така складна діяльність має низку специфічних особливостей, які мають бути враховані при здійсненні відповідного правового регулювання. Оскільки будь-яке правове регулювання починається із визначення правового статусу учасників відповідних відносин, для адміністративно-деліктних відносин у сфері банківської діяльності надзвичайно важливим є питання визначення не просто правового статусу банків, а їх правового статусу як учасників саме адміністративно-деліктних відносин.

Оскільки від характеристик, які визначають правосуб’єктність банків в адміністративно-деліктних відносинах, залежать і зміст заходів впливу НБУ, і підстави їх застосування, дослідження, присвячене банкам як учасникам адміністративно-деліктних відносин, є актуальним. 

Дослідженню правовідносин у сфері банківської діяльності в різних аспектах присвячене значне коло  науково-теоретичних розробок, особливо багато уваги приділялось цим питанням останніми роками. Однак комплексність банківських відносин впливає на неоднозначність їх сприйняття. Саме тому при проведенні наукового дослідження автор використовував положення загальної теорії права та правовідносин, викладених у працях С.С. Алексєєва, С.Н. Братуся, Р.О. Халфіної та інших. Для розгляду складної, комплексної природи банківських правовідносин використовувались роботи М.І. Піскотіна, В.К. Райхера, Ю.К. Толстого, в яких цілеспрямовано розроблялася і обґрунтовувалася концепція комплексних галузей та інститутів.

Теоретичною базою дослідження стали праці провідних учених у галузі фінансового права: Л.В. Брічко, Л.К. Воронової, Ю.А. Ровенського;  а також наукові праці фахівців у сфері правового регулювання банківських відносин: М.М. Агаркова, А.Ю. Вікуліна, І.Б. Заверухи, С.І. Іловайського, Н.Ю. Єрпильової, Є.В. Карманова, В.А. Лебедєва,  О.М. Олійник, М.Ф. Орлова, А.О. Селіванова, Г.А. Тосуняна, Г.Ф. Шершеневича. Враховуючи те, що банківські правовідносини є результатом правового регулювання економіки, у ході дослідження використовувалися праці вчених-економістів у відповідній сфері, зокрема таких, як Л. Брю, А.С. Гальчинського, Я.А. Жаліло, А.Р. Макконнела, О.В. Науменко, В.Н. Шенаєва та інших.

При аналізі адміністративно-юрисдикційної правосуб’єктності Національного банку як центрального банку держави, що очолює вітчизняну банківську систему, та адміністративно-деліктної правосуб’єктності банківських установ дисертантом використовувались наукові праці представників науки адміністративного права, у тому числі В.Б. Авер`янова, О.Ф. Андрійко, В.Г.Афанасьєва, І.А. Василенка, П.Т. Василенкова, Ю.В. Іщенка, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, В.Л. Кротюка, М.В. Костіва, Є.Б. Кубка, Д.М. Лук’янця, Л.Л. Попова, Ю.А. Тихомирова, В.Є. Чиркіна та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з орієнтацією державної політики України на вдосконалення управління у сфері банківської діяльності та інтеграції України в співдружність європейських держав.

Тема дисертаційної роботи відповідає проблематиці досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України і виконувалась у рамках планової теми відділу «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації РК 0106U008728).