Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / Philology / Germanic languages
title: | |
Альтернативное Название: | Фразеологические единицы с ономастическим Компонентам в современном немецком языке: СТРУКТУРНО-семантические и функциональные аспекты |
Тип: | synopsis |
summary: | У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено її мету та конкретні завдання, з’ясовано методи, предмет У першому розділі “Ономастикон у системі мови та мовлення” розглянуто специфіку значення онімів та їхні основні функції; з’ясовано суттєві відмінності між власними та загальними назвами (ЗН); визначено шляхи переходу онімів у символічні апелятиви та основні чинники, які сприяють семантичному перетворенню фразеологізованих власних назв; описано методику дослідження мовного матеріалу. Сучасна ономастика визначає власне ім’я як універсальну функціонально-семантичну категорію, особливий тип словесних знаків, призначення яких полягає у виокремленні та ідентифікації одиничних об’єктів (істот та неістот), що виражають одиничні поняття й загальні уявлення про ці об’єкти в мові, мовленні та культурі народу (О.І.Фонякова). Численність власних назв у словниковому складі кожної національної мови, їх надзвичайна різноманітність привертають до себе в наш час особливу увагу дослідників (Б.М.Ажнюк, Д.Вільске, О.Ю.Карпенко, Ю.О.Карпенко, О.Ф.Кудіна, Г.Науманн, І.Е.Ратнікова, О.В.Суперанська, Ч.Фельдеш та ін.). Сутність власних назв традиційно намагаються встановити через їх зіставлення із загальними назвами (Ю.О.Карпенко, І.І.Ковалик, О.В.Суперанська та ін.). Вивчення різних точок зору на природу ВН дало змогу виокремити низку характерних відмінностей онімів від апелятивів, що полягають: 1) у функції, яку вони виконують: індивідуалізуюча та ідентифікуюча функції ВН суттєво відмінні від генералізуючої функції ЗН; 2) у характері зв’язку з позначуваним об’єктом: ВН властива підвищена предметність при послабленому, редукованому (до нуля) зв’язку з поняттям; для слів загальної лексики характерний взаємозв’язок між поняттям та найменуванням; 3) у різному “масштабі” онімів та апелятивів: “масштаб” ВН дорівнює, 4) у залежності ВН від позамовних чинників (соціальних, юридичних, історичних, географічних); 5) у називанні онімами позначуваних об’єктів за допомогою фонетичної внутрішньої форми, а не за допомогою лексичного значення основ, як це притаманно апелятивам; 6) у неперекладності більшості власних назв іншими мовами. Проблема семантики онімів та висвітлення їхнього значення залишається дискусійним питанням сучасних ономастичних досліджень (О.О.Білецький, В.Бланар, Ґ.Косс, О.Т.Молчанова, О.В.Суперанська та ін.). Визнаючи існування підходів, в основі яких лежить заперечення лексичного значення ВН, ми вважаємо слідом за О.Ф.Кудіною, О.А.Мороз, Ю.А.Фірсовою, що власні назви мають значення в мові та мовленні. Мовне значення онімів складається з родової апелятивної назви “чоловік”, “жінка” (для антропонімів) і “країна”, “місто”, “річка” (для топонімів). У контексті актуалізується мовленнєве значення онімів. Структура значення ВН є складним комплексом, в якому відомості про слово (лінгвістична частина значення) переплітаються з інформацією про позначуваний об’єкт (позамовний аспект значення імені). Своєрідність онімів у мові викликає нагальну потребу вивчення особливостей їхнього функціонування у фразеології. При семантичній трансформації відбувається символізація онімів. Вони вичерпують свої ономастичні функції та перестають бути вираженням абсолютної одиничності. Семантичні перетворення та якісні зміни, яких зазнають фразеологізовані оніми, свідчать про часткову, а іноді й повну подібність таких власних назв Існують два основні напрями в процесі семантизації власних назв (Р.І.Охштат, Н.М.Пасік). Перший напрям пов’язаний із функцією позначення конкретного індивіда: ВН співвідноситься з певним суб’єктом або об’єктом, символізує їхні ознаки і набуває узагальненого значення. При цьому оніми утворюють семантичне ядро фразеологізму: ein salomonisches Urteil, Gang nach Kanossа, nicht aus Gebersdorf sein. Основу другого напряму символізації онімів становить абстрактна природа ВН, що домінує над конкретною. Через уведення інших компонентів з яскраво вираженою семантикою власна назва виступає Основними образними чинниками, що сприяють семантичному перетворенню онімів у складі ФО, є асоціації за подібністю та асоціації за суміжністю. На асоціаціях за подібністю базується метафоричне перенесення найменування з одного денотата на інший: der keusche Joseph – “непорочний Йосип”, schwedische Gardinen – “в’язниця”. Асоціації за суміжністю відображають часові, просторові та причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами навколишнього світу: frei nach Knigge – “за правилами хорошого тону”, keinen Duden im Blut haben – “писати з помилками”. Здатність онімів втрачати в мовленні зв’язок з конкретними об’єктами У другому розділі “Системні відношення у сфері німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом” виявлено парадигматичні зв’язки у досліджуваній фразеологічній мікросистемі; проаналізовано основні структурно-граматичні типи та моделі фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у німецькій мові. Одним з актуальних питань, що перебувають у фокусі уваги дослідників, Дослідження синонімічності німецьких ФО з ономастичним компонентом виявило, що фразеологізми-синоніми (18% від загальної кількості проаналізованих одиниць) – явище досить поширене. Розрізняємо чотири типи синонімічних відношень (Г.П.Манушкіна): міжрівнева синонімія (синонімія фразеологізмів досліджуваного типу та їхніх лексичних корелятивів серед ЗН): seinen Friedrich Wilhelm daruntersetzen – unterschreiben; корелятивна синонімія (досліджувані одиниці корелюють з близькими за значенням фразеологізмами, у складі яких відсутня ВН): arm wie Hiob / Job – arm wie eine Kirchenmaus; внутрішньогрупова синонімія (синонімія ФО з ономастичними компонентами, які відносяться до одного ономастичного розряду): Sand nach Hagenau tragen – Bier nach Dortmund bringen та міжгрупова синонімія (синонімія ФО з компонентами-онімами, що входять до різних ономастичних розрядів): wenn Oste und Pfingsten zusammenfallen – wenn der Main / die Elbe brennt. Поряд із фразеологічними синонімами існує велика кількість фразеологічних варіантів (22% німецьких ФО з ономастичним компонентом). Вони передбачають відносну тотожність образу та абсолютну тотожність семантики, мають єдине джерело походження, подібну будову і припускають взаємозаміну слів-компонентів. Залежно від варіювання плану вираження виокремлюємо орфографічні варіанти (різняться написанням без відображення В антонімічні відношення вступають фразеологізми на позначення явищ одного логічного порядку, оскільки вони характеризують предмет в одному семантичному й емоційно-експресивному плані, але з протилежних боків. Так, фразеологічні антоніми arm wie Lazarus та reich wie ein Krösus співвідносяться Кількість полісемічних та омонімічних ФО серед досліджуваних одиниць незначна: 6% ФО з ономастичним компонентом є полісемічними (das kann Lehmanns Kutscher auch – 1) “це дуже легко зробити, це може зробити будь-хто (лише не ти); 2) “цю гру можна легко виграти”) та лише 1% – омонімічними (sanfter Heinrich – 1) “скромна людина”; 2) жарт. “лікер особливого сорту”). Детальний аналіз структури ФО з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові показав, що ці одиниці розподіляються на два чітко окреслених розряди: фразеологізми зі структурою словосполучень та фразеологічні одиниці, структурно організовані за моделями речень. За характером сполучення слів розрізняємо серед фразеологічних одиниць, структурно співвіднесених зі словосполученням, стійкі звороти з будовою підрядних сполучень (12 структурно-фразеологічних моделей: “прикметник + іменник-ОК”, “відономастичний прикметник + іменник”, “іменник + іменник-ОК Ці фразеологізми характеризуються розмаїттям семантики і вживаються для позначення осіб, предметів, явищ, абстрактних понять, ознак особи чи предмета, дії, стану, процесуальності тощо: im Evakostüm, Vater Rhein, böhmische Dörfer, den beleidigten Adam spielen. У складі комунікативних зворотів, тобто ФО, структурно рівнозначних реченню, виокремлюємо дві групи: фразеологізми, організовані за типом простих речень (двоскладних та односкладних): Das kannst du Frau Blaschke erzählen!; Was ist denn für ein August?; Man braucht nicht Eulen nach Athen zu tragen, Всі комунікативні фразеологічні звороти мають різне експресивне Третій розділ “Німецькі фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом як фрагмент мовної картини світу” присвячено розгляду проблем національної та загальнокультурологічної конотації ономастичної лексики, дослідженню асоціативної природи конотативних ознак та їхньої ролі Проведений компонентний аналіз семантики німецьких фразеологізмів Питання фразеотворчої активності ономастичного компонента пов’язане Семний аналіз фразеологізмів з антропонімічним компонентом засвідчив, що до їх складу входять імена двох типів (Г.П.Манушкіна, Н.М.Пасік): перший тип – це денотативно співвіднесені антропоніми або ж імена-факти, пов’язані Структурним компонентом ФО найчастіше виступають поширені чоловічі імена Hans, Kunz, Peter, Matz, Michel, Heinrich, Otto, August (36,5% від загальної кількості досліджуваних ФО) та жіночі Minna, Trine, Liese, Lotte, Grete, Frieda (6,5% ФО). Ці особові імена набувають різноманітних конотацій, які за характером забарвлення є переважно негативними: Hans Feigling – “боягуз”, faule Trine – “лінива дівчина” або нейтральними: wildgewordener Heinrich – “сердитий чоловік”; ein großer Hans – “поважна особа”, значно рідше – позитивно-оцінними: doller Otto – розм. “смілива людина”, fleißiges Lieschen – “старанна дівчина”. Повна десемантизація ВН спостерігається у випадках, коли антропонім Фразеологізми з прізвищами утворюють у німецькій мові порівняно незначну групу (5,8% ФО). Вони позначають історично відомих осіб: rangehen wie Blücher – “енергійно, рішуче взятися до справи” (фельдмаршал Л.Блюхер – герой війни 1814 р., завдяки його сміливим діям були розгромлені війська Наполеона) чи асоціюються зі знаменитими особистостями: frei nach Knigge – “за правилами хорошого тону” (A. von Knigge – автор відомої у 18 ст. книги правил хорошого тону). Псевдоантропоніми мають прозору лексичну оболонку, вказуючи на слово, від якого ім’я утворено: Doktor Siemann (sie + Mann), Baron von Habenichts (haben + nichts). Питома вага ФО з компонентами-агіонімами та календарними іменами становить 4,5%. У складі цих фразеологізмів оніми розвивають темпоральні значення, трансформуючись у хрононіми – власні назви часових відрізків, ФО з компонентом-геортонімом налічують лише 2% від загальної кількості проаналізованих одиниць. Вони нерозривно пов’язані з народними звичаями, обрядами, традиціями: geschmückt sein wie ein Pfingstochse – розм. “виряжений, вичепурений без смаку” (на трійцю в Німеччині існував звичай прикрашати вінками худобу). Будучи стрижневими компонентами таких зворотів, оніми не лише виконують функцію хрононімів, але й зазнають семантичних перетворень, які базуються на метафоричному перенесенні ознак певного свята: sich freuen wie ein Kind auf Weihnachten – “дуже радіти чому-небудь”. Іноді компоненти-хрононіми можуть абстрагуватися і виконувати дейктичну функцію: etwas До складу ФО можуть входити і топоніми – назви реально існуючих географічних об’єктів, назви ірреальних (міфологічних) об’єктів та назви вигаданих об’єктів (квазітопоніми). В основному ФО містять назви вітчизняних (німецьких) міст – Leipzig, Kassel, Potsdam, Meißen, Schilda, Buxtehude (3,4% ФО): er stammt / ist aus Schilda – “він дурень”, а також зарубіжних міст – Rom, Venedig, Madrid, Athen, Warschau (3,1% ФО): In Rom tu, was Rom tut – “Між вовками Відтопонімічні деривати представлені в ад’єктивних ФО переважно назвами країн. Вони розвивають близькі до апелятивних значення: eine spanische Wand – “ширма, перегородка”, chinesische Höflichkeit – “китайські церемонії”. Більшість топонімів, маючи денотат у реальній дійсності, зберігають відчутний зв’язок зі своєю основною семантикою (Б.М.Ажнюк). Окрім указівки Таким чином, максимальному семантичному спрощенню у складі ФО підлягають компоненти-агіоніми, геортоніми та імена календарні. Досить часто семантичного навантаження позбавлені також антропоніми. Проте топоніми зберігають відчутний зв’язок зі своєю основною семантикою і є завдяки цьому важливими показниками локальної атрибуції ФО. У четвертому розділі “Функціонування німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасних німецьких текстах” висвітлено особливості функціонування німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у сучасних німецьких текстах різних жанрів; проаналізовано мовленнєві модифікації досліджуваних мовних одиниць. Розгляд особливостей функціонування ФО засвідчує, що, актуалізуючись Підставою для утворення фразеологічних модифікацій слугують два процеси: з одного боку – це видозміна структури ФО, а з іншого – специфічна, зумовлена інтенціями автора, інтеграція ФО в контекст, що спричиняє зміщення семантики звороту. З огляду на це, ми виокремлюємо два види модифікацій фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасних німецьких різножанрових текстах: 1) структурно-семантичні модифікації, спричинені перетворенням форми 2) власне семантичні модифікації, пов’язані із ситуативним переосмисленням узуального фразеологічного значення або ж реалізацією семантичної двоплановості окремих компонентів ФО чи словосполучення в цілому. Нами виявлено п’ять найпродуктивніших різновидів структурно-семантичного модифікування німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у текстах. Перший різновид – це розширення компонентного складу ФО з метою конкретизації значення, збільшення обсягу семантики, а також глибшого розкриття властивостей описуваних явищ. Залежно від позиції, яку стосовно ФО посідають оказіональні компоненти, виокремлюємо препозитивні, інтерпозитивні та постпозитивні розширення компонентного складу досліджуваних одиниць. Аналіз функціональних можливостей препозитивних розширень німецьких ФО з ономастичним компонентом показав, що вони вживаються переважно (1) Wer so etwas baut, im Jahre 1953, der muss reich wie der sagenhafte Krösus sein! (Н.Konsalik); (2) Sie standen voreinander, und der selbstbewusste Robert war plötzlich am Ende seines Lateins (G.Görlich); (3) Ein umstrittener Plan soll Frankreich aus der Weinkrise helfen: “Damit öffnet man die Büchse der Pandora” (SdZ). Інтерпозитивні розширення традиційної структури фразеологізмів, які (1) Aber es laufen auch jeden Tag ungezählte Kunden vom Warenhaus Pontius zum Klempner Pilatus (Eulenspiegel); (2) Insgeheim erwachte die Hoffnung, den gordischen Knoten mit einem Streiche zu durchhauen (Е.Niekisch). Постпозитивні розширення ФО виступають у ролі додатків (1) та обставин (2), значно рідше – означень (3): (1) Das war ein Gefühl wie Weihnachten und Oste , als endlich der Scheck mit dem Lottogewinn eintraf (Duden); (2) Dem Bruder Leichtfuß auf dem Tanzboden sind keine moralischen Fehltritte nachzuweisen (Spiegel); (3) Ich wünsche mir, ihm aus dem Wege zu gehen […] meinem Kinderschreck, dem schwarzen Kasper des braunen Oberschauten (W.Koeppen). Другий різновид – це заміна традиційних компонентів ФО іншими лексемами з метою надання фразеологізмам нових стилістичних відтінків, відтворення місцевого колориту, а також точнішої передачі зображуваної ситуації: Sieh an, der keusche Hellmuth! Leistet sich ein schwarzes Luderchen, das ihm die Knie weich macht! Wie wird sich Irmi benehmen, wenn sie das jemals erfährt? (H.Konsalik). У наведеному контексті спостерігається субституція власноіменного компонента Joseph – Hellmuth, завдяки чому ФО тематично вплітається в контекст. Третій різновид – це вилучення окремих компонентів зі складу ФО, зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до усунення надлишкових з точки зору конкретного факту комунікації компонентів. Наслідком скорочення компонентного складу ФО є посилення узагальнено-метафоричного змісту новоутворених фразеологізмів: Phönix aus der Asche (DW). Четвертий різновид – це фразеологічна контамінація або схрещування П’ятий різновид – це граматичні модифікації ФО: морфологічні (зміна граматичного числа іменного компонента ФО, граматична зміна часу й стану дієслів): […] gerade diese Typen brauchten wir, weil sie Kohle brachten, weil man sie ausnehmen konnte wie Weihnachtsgänse (F.Christiane) та синтаксичні модифікації (перестановка компонентів (інверсія), утворення дієприкметників та віддієслівних іменників): Det muß ick selber machen. Nachher heißt es bloß, ich weiß von nichts, mein Name ist Hase (H.Fallada). Нами зафіксовано також п’ять найпоширеніших різновидів власне семантичних модифікацій фразеологізмів з ономастичним компонентом Перший різновид – це буквалізація фразеологічного значення, Другий різновид – це використання фразеологізму та його окремих компонентів: Weißt du, ich bin Ahasver, der ewige Jude, ohne Jude zu sein (S.Nachbar). ФО der ewige Jude – “людина, яка не знає спокою”. В контексті чітко усвідомлюється двоплановість значення компонента Jude: він входить до складу структурно і семантично складного цілого як його органічна частина, зберігаючи водночас потенційні ознаки лексичної одиниці. Третій різновид – це коментування значення ФО, за допомогою якого досягається ефект двозначності окремих компонентів фразеологізму: Danaer ist bei Homer der Name für die Griechen. Und das hölze e Pferd, das die Griechen bei ihrer vorgetäuschten Abfahrt vor Troja zurückließen und in dessen Bauch sich die Zerstörer der Stadt versteckten, war ein Danaergeschenk. Monsieur, ich will Ihre Galerie nicht zerstören, und ich komme nicht aus dem Bauch eines hölze en Pferdes (H.Konsalik). Четвертий різновид – це конкретизація значення ФО за допомогою уточнювальних і пояснювальних слів, словосполучень або речень: Wer so etwas baut, im Jahre 1953, der muss reich wie der sagenhafte Krösus sein! Aber Helmut Wegener war kein Krösus (H.Konsalik). П’ятий різновид – це наповнення ФО в певному контексті або ситуації новим змістом. ФО erschossen sein wie R.Blum – “бути повністю виснаженим, без сил” уживається в контексті зі значенням “попастися, загинути (по-дурному)”: “Warum lügen Sie eigentlich so nutzlos, Herr Kufalt? Sie waren ja in der Wohnung”. – “Ich war nicht in der Wohnung”. – “Und was ist dies?” – Kufalt sieht und erstarrt. Und sogleich kommt eine Erinnerung in ihm noch aus dem Zimmer, eine Erinnerung von geste Abend, als die dicke Frau ihm sagte: “Und sie haben mir noch zugeredet, ich sollte mich um mein Essen kümme , sie können warten”. So oder ähnlich …. Damals regte es sich in ihm, er war auf der Spur, dann kam der Mauerer dazwischen, und er vergaß es wieder …. Also doch da gewesen, verschwitzt unter den Hunderten von Gesichte der letzten Wochen …. Sein Kopf senkt auf die Brust, er sieht keinen an. – “Erschossen wie Robert Blum”, – denkt er (H.Fallada). Розглянуті модифікації німецьких ФО з ономастичним компонентом ВИСНОВКИ Дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові Системний підхід до об’єкта розвідки засвідчив, що фразеологізми Досліджувані мовні знаки здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції, мають яскраве експресивне забарвлення і є інформативно насиченими завдяки ономастичному компоненту, який посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру. Власні назви як компоненти фразеологічних одиниць, функціонуючи У процесі фразеологізації власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньосистемні зв’язки: синонімію (міжрівневу, корелятивну, внутрішньогрупову, міжгрупову), варіативність (орфографічні, граматичні, лексичні варіанти), антонімію, полісемію, омонімію. Структурна класифікація досліджуваних мовних одиниць містить продуктивні структурно-граматичні типи та моделі німецьких фразеологізмів Встановлено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Зростання семантичної активності ОК спостерігаємо в метафоричних, метонімічних Специфіка досліджуваних мовних одиниць, що є нарізнооформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій не лише шляхом утворення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і завдяки структурно-семантичним та власне семантичним видозмінам форм усталених зворотів, а саме: розширенню чи звуженню компонентного складу ФО, заміні традиційних компонентів фразеологізму іншими лексемами, фразеологічній контамінації та координації, буквалізації фразеологічного значення, наповненню ФО в певному контексті новим змістом тощо.
Виконане дослідження має перспективи подальших наукових пошуків |