ЕТНОРЕАЛІЇ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць)

summary

1.         У дисертаційній праці зроблено теоретичне узагальнення структурних, семантичних та функціональних властивостей етнореалій, вербалізованих лексичними та фразеологічними засобами німецької мови. Простежено системні зв’язки мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові. Окреслено основні лексичні процеси, місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови та визначено функції досліджуваних мовних одиниць.

2.          Мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, є одним з фрагментів мовної картини світу, під якою у сучасному мовознавстві розуміють світосприйняття та світорозуміння, яке виражається засобами певної мови. Етнореалії – це національно-специфічні реалії буття народу, що включають як специфічні феномени природи, так і матеріальні здобутки та надбання конкретної культури та історії. Основою утворення етноспецифічних реалій буття народу є природно-географічні, культурно-історичні, суспільно-економічні особливості життя певного етносу. Встановлено, що етнореалії представляють  етнокультурну інформацію та певні етнічні стереотипи.

3.          Уточнено критерії добору етнореалій, а саме критерії: культурної розробки; критерій частотності вживання; обов’язковості аксіологічного маркування; встановлення їх „ключового” характеру для духовності певного етносу. Ці критерії дозволили розмежувати етнореалії від інших німецьких реалій .

4.          Знання про світ, які віддзеркалюють етнореалії, формуються за допомогою концептів, що реалізуються у мові сукупністю всіх значень мовних одиниць різного рівня складності від слова до тексту. Нами встановлено, що етнореалії вербалізовано у німецькій мові окремими словами та усталеними мовними комплексами. Аналіз цих мовних одиниць показав, що вони вербалізували як специфічні лише для німецького етносу реалії буття, так і неспецифічні реалії, проте набули додаткових специфічних значень в німецькому мовному ареалі.

5.          Семантичний та концептуальний аналіз дозволив класифікувати мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії у сучаній німецькій мові, за такими групами: 1) етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу; 2) етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу; 3) етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу; 4) етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу; 5) етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносоціуму.

                У кожній групі виокремлено концепти як віддзеркалення змістів етнореалій, сукупність значень яких дозволила виявити національно-культурні особливості досліджуваних мовних одиниць.

6.          Встановлено, що мовним одиницям, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманні такі семантичні зв’язки: 1) гіпонімічно-гіперонімічні; 2) синонімічні; 3) антонімічні; 4) омонімічні; 5) полісемічні. Аналіз гіпонімічно-гіперонімічних зв’язків виявив, що вони охоплюють не все коло досліджуваних мовних одиниць, а лише слова. Найпродуктивнішим явищем серед парадигматичних зв’язків є синонімія, у той час як антонімія, полісемія та омонімія не відзначаються значною продуктивністю.

Серед мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виокремлено мовні одиниці-історизми та мовні одиниці-архаїзми. Особливим семантичним процесом є зміна значення мовних одиниць.

7.          Мовним одиницям, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманне явище варіативності. Варіативність може бути граматичною, лексичною, семантичною, стилістичною; вона встановлюється за рахунок кількісної зміни лінійної протяжності усталених словесних комплексів та призводить до утворення синонімії, полісемії, омонімії, антонімії.

Дослідження засвідчило, що мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виконують наступні функції: 1) пізнання, осягнення світу у певному етноспецифічному ракурсі; 2) збереження та транслювання національної самосвідомості, традицій культури та історії народу; 3) номінативну; 4) комунікативну; 5) емоційно-експресивну.

8. Отримані результати дозволяють зробити висновки про ефективність ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення вербалізованих етнореалій у плані взаємодії семантики, когнітивної та функціональної лінгвістик. Вони можуть бути використанi  і при дослідженні лексики та фразеології для позначення концептуальних артефактів національної мовної свідомості. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення вербалізованих етнореалій в різних видах дискурсу.