ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Захист інформаційних ресурсів є одним із пріоритетних завдань національної безпеки України. В умовах постіндустріального етапу інформація, інформаційні ресурси перетворились на: стратегічний ресурс економічного і науково-технологічного прогресу, життєдіяльності і розвитку соціальних і біологічних систем; важливий фактор успішної внутрішньої і зовнішньої політики та національної безпеки; об¢єкт виробництва, товарних відносин і конкуренції.

Інформація як результат інтелектуальної творчої діяльності має колосальний потенціал забезпечення ефективного державного управління, розвитку громадянського суспільства та впливу на свідомість, підсвідомість і поведінку людини. Інформаційна сфера в сучасних умовах перетворилась на арену боротьби за світове лідерство та інформаційні впливи на відповідні країни і регіони. В основі цієї боротьби знаходиться добування достовірної і повної інформації про конкурентів і супротивників та країн, що віднесені до інтересів лідерів у сфері інформаційних технологій. Все це підносить інформацію як соціальну зброю, породжує проблеми захисту інформаційних ресурсів та інформації у сфері її обігу.

У процесі будівництва суверенної і незалежної держави йде пошук шляхів створення і вдосконалення науково обґрунтованої, економічно доцільної системи захисту інформації, в тому числі в процесі міжнародного співробітництва. Базою державної внутрішньої і зовнішньої політики у сфері захисту інформації мають виступати демократичні правові цінності: ідеї прав і свобод людини і громадянина, верховенство права, повага до інтересів і прав суверенних і незалежних держав тощо.

В інформаційній сфері, особливо пов’язаної із захистом інформації, залишаються нерозв’язаними проблеми щодо створення загальної системи захисту інформації; між чинними актами інформаційного законодавства існують суттєві суперечності, що порушують системність законодавства та не сприяють забезпеченню законності в інформаційній діяльності; мають місце  непоодинокі факти порушення прав і свобод громадян підзаконними актами; організаційна структура державних органів, спеціальних підрозділів і служб  не забезпечує формування і стале функціонування комплексної системи інформаційної безпеки та всіх складових захисту інформації.

Надзвичайно важливими подіями для запровадження європейських принципів використання інформації та розвитку науково обґрунтованих пропозицій захисту інформаційних ресурсів стали проведення парламентських слухань з питань свободи слова і цензури в Україні (2003 р.), розвитку інформаційного суспільства в Україні (2005 р.) та ін. Парламентські слухання акцентували увагу на необхідності визначення поняття “цензура”; встановлення юридичної відповідальності за невиконання законодавства про інформацію; внесення змін до законів України в інформаційній галузі; поширення науково-дослідної роботи у сфері інформаційної діяльності.

Проведені вітчизняними авторами дослідження в галузі інформації (В.М.Бритко, П.Д.Біленчук, Р.А.Калюжний, О.І.Мотлях, О.В.Соснін, В.С.Цимбалюк, М.Я.Швець та ін.) в основному стосуються захисту прав громадян на інформацію та боротьби зі злочинністю в інформаційній сфері.

Проте, на сьогодні виникає надзвичайно актуальна наукова проблема, яка полягає у необхідності визначення політичних, правових, методологічних і в цілому концептуальних засад удосконалення захисту інформаційних ресурсів.

Розв’язанню зазначених завдань присвячене дане дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану роботи відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою “Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (державний реєстраційний № РК 0104U006941). Дисертантом проаналізовані і систематизовані адміністративно-правові аспекти реалізації суверенності і незалежності зовнішньої державної політики захисту інформації. Отримані результати використовувалися для підготовки аналітичних матеріалів для Президента України.