МАЛОФОРМАТНИЙ АНГЛОМОВНИЙ ПОЛІТИКО-БІОГРАФІЧНИЙ ТЕКСТ: СТРУКТУРНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

summary

Розділ 1. „Теоретичні засади лінгвістичного дослідження малоформатного політико-біографічного тексту”. За умов посилення впливу політики на суспільне життя в глобалізованому світі помітно зростає і значимість політичного діяча, імідж якого формується в „процесі розгортання політичного дискурсу, що у широкому розумінні визначають як мовленнєвий твір у контексті політичної діяльності, політичних поглядів.

Серед підходів до вивчення політичного тексту одним із пріоритетних є аналіз особливостей цього типу тексту з точки зору прагматичних аспектів його функціонування (О.О. Рєпіна) та ментальних настанов адресата й адресанта (А.М. Баранов, Ван Т. Дейк, Д.О. Петренко, В.О. Ущина, М. Фуко, N.L. Fairclough). В останні роки все більшої популярності набуває аналіз лінгвальних засобів встановлення домінантності у тексті, що є невід’ємною складовою відносин влади й особистості (К.С. Серажим, Е. Ле). Структурний аспект біографічного тексту досліджується в працях таких науковців, як М.І. Кузнєцова, М.В. Новікова-Грунд, О.І. Шейгал.

Малоформатний політико-біографічний текст (далі МПТ) є дієвим інструментом формування іміджу політика, а отже, й важливою складовою структурування політичного дискурсу. Він відіграє провідну роль у процесі створення в свідомості представників соціуму загальних уявлень про політичного лідера і характеризується наявністю біографічних фактів із життя політичного діяча. Увага в тексті зосереджується не тільки на подіях, які сталися в житті політика й сприяли формуванню його особистості, але і на окремих аспектах його політичної діяльності, тобто на процесі взаємодії особистості й політики. Це дає підстави вважати, що МПТ притаманні ознаки як політичного, так і біографічного тексту. Останні передбачають обов’язкове наведення відомостей про політичних діячів у формі хронологічно послідовних інформативних сегментів (блоків, підтем, рубрик), в яких подається інформація про дати народження, вказівки на головні факти приватного життя, неполітичної і політичної діяльності у формі констатації без подробиць.

МПТ характеризується такими текстовими категоріями:

Ø   інформативність виражається в МПТ через репрезентацію біографічних відомостей про життя політичного діяча, які сприймаються реципієнтом,

Ø   антропоцентричність проявляється в тому, що комунікативним центром МПТ є людина-політик,

Ø   цілісність розглядається як послідовність подій, фактів у житті політичного діяча та його оточення (змістова цілісність забезпечується єдністю тематичної спрямованості, тобто біографічністю; структурна цілісність підтримується тематичною послідовністю інформаційних блоків; комунікативна цілісність досягається завдяки меті мовного спілкування, яка залежить від соціального статусу адресата та інших факторів),

Ø   зв’язність можна визначити за різними ознаками: логічними, асоціативними, композиційно-структурними (логічна зв’язність забезпечується причинно-наслідковими відношеннями між елементами досліджуваного типу тексту при аналізі й синтезі хронологічної послідовності інформаційних блоків; на асоціативну зв’язність тексту вказують домінантні теми, ключові слова; композиційно-структурна зв’язність виявляється в будові диспозиції частин МПТ (ініціальна, медіальна і фінальна позиції);

Ø   членованість МПТ можна розглядати за двома ознаками: концептуальними і композиційними. Композиційно виражене членування реалізується в поліграфічному оформленні від заголовка до розділу, параграфа та абзацу; концептуальне членування співвідноситься з афективами (ідеями, ментальними прообразами, темами). В енциклопедичному МПТ домінують афективи leadership, the integration into Europe, cooperation, power; в навчальному МПТ – афективи struggle, leadership, racial discrimination, social equality, God, freedom, independence, peace, power, cooperation; в агітаційному МПТ – leadership, power, social equality, freedom, за допомогою яких розкривається образ політика.

Жанрові різновиди МПТ, виділені за системно-мовними, когнітивно-дискурсивними та текстово-композиційними параметрами, охоплюють енциклопедичний, навчальний та агітаційний МПТ.

Енциклопедичний МПТ являє собою традиційну форму документального біографічного тексту довідкового типу, що містить біографічні дані про політичних діячів і подається у спеціалізованих словниках і енциклопедіях у вигляді коротких хронологічно послідовних інформативних текстів. Головна вимога до цього жанрового різновиду – висока інформаційна місткість тексту, яка досягається точністю і стислістю фактажу, наявністю дат, топонімів, назв установ і організацій, однозначністю використовуваних мовних засобів, узагальненістю, експліцитністю викладу, композиційною чіткістю, що забезпечує точність і об’єктивність. Оцінний компонент обов’язковий у будь-якому енциклопедичному тексті.

Навчальний МПТ обслуговує навчальну сферу, націлений на аудиторію з віковими обмеженнями (шкільний вік) і характеризується доступністю викладу інформації, спрощеністю системи даних, поступовим, послідовним вживанням фактологічних даних, а також програмністю викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учнів. У ньому представлені найбільш загальні теми, орієнтовані на вдосконалювання екстралінгвальних знань учнів. Авторство тут виражається від імені соціуму й оцінна модальність відповідає загальноісторичному погляду на особистість і її діяльність. Характерною рисою навчального МПТ з лінгвокультурологічної точки зору є те, що укладачі підручників, як правило, ставлять завдання створити образ країни через образ політиків.

В агітаційному МПТ лексичні одиниці добираються для створення образу політичного діяча. Якщо в енциклопедичному МПТ це здійснюється здебільшого в прихованій формі за рахунок рубрикації, то в агітаційному тексті – шляхом реалізації оцінних лексичних одиниць. Тому для агітаційного тексту характерні як експресивно-емоційні лексичні одиниці, так і стилістичні засоби, які додатково впливають на адресата, на його емоції, що досягається в результаті реалізації основних для агітаційного МПТ стратегій. Це зумовлено тим, що агітаційний МПТ служить для створення не біографії, а іміджу політика за допомогою біографії як інструмента. Основними характеристиками агітаційного МПТ можна вважати такі: він орієнтований на невизначену аудиторію, має жорсткі обмеження в часі, комунікація ставить за мету збільшення електорату на підтримку кандидата.

Композиційно-смислова структура МПТ є стандартизованою моделлю, усе розмаїття інформації якої зводиться до компонентів – тематичних блоків або інформаційних сегментів (параметрів або рубрик, які забезпечують типову, стандартизовану послідовність подачі інформації), що висвітлюють період життя політика. В енциклопедичному та агітаційному МПТ ці інформаційні блоки подаються в хронологічній послідовності, висвітлюючи головні події в житті політичного діяча, а в навчальному МПТ хронологічна послідовність може порушуватися. Наведені інформаційні блоки – це певний інваріант композиційної побудови тексту, що допускає наявність варіантів.

Особистість політика – змістова домінанта в структурі малоформатного політико-біографічного тексту, навколо якої зосереджена вся інформація, втілена в МПТ у центральному в МПТ концепті ПОЛІТИК. Концептуальний модуль МПТ складається із взаємодії мови й особистості політичного діяча, а саме: 1) як політик осмислюється, концептуалізується мовою; 2) як політик виявляється в мові / через мову. Адже семіотичний простір МПТ являє собою систему знаків, орієнтованих на обслуговування сфери політичної комунікації.

У структурі семіотичного простору МПТ за характером референції виділяються лексеми, які:

Ø називають систему концептуально оформлених ідей і політичних поглядів: freedom, struggle, democracy, racism, reunification тощо;

Ø позначають суб’єктів політики, політичних груп і політичних явищ: democrat, leader, president, candidate, opponent, incumbent, Democratic Party, Labour Party, Liberal Party; Christian Democratic Union, the Conservative Party;

Ø державний устрій, види політичної діяльності: to form a gove ment; to hold a course between political extremes; to cooperate with; to improve the image.

Розділ 2. „Малоформатний політико-біографічний текст: прагматичний аспект”. Досліджуючи засади вираження оцінки в аналізованому типі тексту, ми спираємося на те, що будь-яке висловлення може бути оцінним на семантичному або структурно-композиційному рівнях. На семантичному рівні оцінка виражається за допомогою лексичних оцінних одиниць (пряма оцінність). На структурно-композиційному рівні оцінність висловлення полягає в наявності оцінних компонентів, частотності їх уживання в тексті та зосередженості в структурі тексту: його ініціальній, медіальній і фінальній композиційних частинах (непряма оцінність).

На семантичному рівні денотативна й конотативна оцінна інформація (далі ДОІ та КОІ) визначає структуру прагматичної інформації МПТ. Денотативну інформацію передають слова, у семантичній структурі яких домінує оцінна сема: famous, great, important, successful, popular, extraordinary, major (“She was, by any stan­dard, an extraordinary figure — a commanding po­litical force at home and a figure of world renown ”) (The Encyclopedia Americana).

Конотативна оцінна інформація передається словами iron, mantle of power, an advocate of democracy, mantle of power, ma­lignancies” of the past, seeds destruction та ін. (“Throughout her terms Thatcher pursued the policies that ea ed her the appellation of “Iron Lady (Britannica Encyclopedia),, “…and denounced the Soviet Union as an “evil empire”) (Who’s Who in America).

На семантичному рівні, аксіологічний простір британського й американського МПТ має такі універсальні й етноспецифічні характеристики.

У британському енциклопедичному МПТ використовуються прикметники з позитивною оцінкою у нульовому ступені порівняння (popular, well-known, long-serving, key) і найвищому ступені (the most popular, the most important). Рідше трапляються прикметники з негативною оцінкою (the lowest popularity, less popular, very unpopular, great personal unpopularity).

Наведення окремих обставин акцентує увагу на особистісних характеристиках, а саме на вмінні людини долати труднощі: “…he joined the Christian Democrats as a boy after the war” (Chambers Biographical Dictionary) За рахунок посилання на важкі часи війни продуцент імпліцитно доводить, що молодим людям вистачало терпіння і волі допомогти державі попри всі труднощі. Вживання популярних термінів (catch-all term) Thatcherism, Reagonomics свідчить про тенденцію до персоналізації політичних систем, ідеологічних концепцій, течій у цьому типі тексту: “Her gove ments economic policies, whose priorities were cutting public expenditure controlling inflation and privatizing nationalized industries became known as “thatcherism”.

В американському енциклопедичному МПТ загальна оцінка політичного діяча передається за допомогою прикметників popular, extraordinary, major, important: “In 1990 and 1991 Yeltsin quickly eclipsed Gorbachev as the most popular political figure with public” (The Encyclopedia Americana).

В американському енциклопедичному МПТ в медіальній і фінальній позиціях встановлено обов’язкову наявність ДОІ і варіативну наявність конотативної оцінної інформації. Такий розподіл оцінних компонентів в американському МПТ свідчить про високу довіру споживача до оцінки.

У британському навчальному МПТ, порівняно з енциклопедичним МПТ, наявна більша кількість позитивних лексем, які дають загальну оцінку діяльності політика:

Ø   іменник popularity: ”However, his popularity declined in his own country and he resigned a year later” (Cuttingedge);

Ø   прикметники нульового ступеня порівняння famous, popular, liked, admired or enjoyed by many people:“He became very popular because he used passive resistance and non-violent protest for his cause (Apple Pie);

Ø   прикметники найвищого ступеня the greatest, the most popular, the longest-serving, the most powerful: “Mahatma Gandhi was one of the greatest political leaders of the twentieth century (Fontain);

Ø   дієслово to dominate: “Margaret Thatcher dominated British politics throughout the 1980s” (Britain Explored).

Якщо в британському енциклопедичному МПТ при низькій частотності оцінної лексики простежується тенденція до збільшення кількості оцінних лексичних одиниць від ініціальної позиції до фінальної, то в навчальному МПТ медіальна частина тексту виявилася найбільш насиченою оцінною лексикою, яка носить інваріантний характер (є обов’язковою в тексті), при варіативності оцінних компонентів на початку і в кінці тексту.

В американському навчальному МПТ реалізується загальна характеристика політичного діяча за допомогою лексем famous, loved, great, important, successful: “George Washington was a great leader and was respected by all his men” (All about the USA).

Але більше уваги приділяється суто особистісним рисам – charismatic, tacitu , youngest, dedicated, busy, intelligent, strong. Згадка про воєнні події, на наш погляд, має вказувати на велику волю політика, на риси, які властиві лише сильним лідерам країни: “First, he was the com­mander in chief of the Continental Army that won independence for 13 British colonies from Great Britain in the Revolutionary War” (Oxford Guide to British and American Culture).

В американських навчальних МПТ вживаються метафори для позначення:

·           загальної характеристики політика: “… has become a lasting symbol of democracy for the American people” (Oxford Guide to British and American Culture), “Kennedy was a man for the future” (All about the USA).

·           прізвиська політика: “Father of His Country“, “Friends called him “Honest Abe” “, “…Reagan aptly described himself as “Mr Norm“;

·           його політичної діяльності: “… attack poverty and injustice”, “…nearly shook FDR from his throne“, “and denounced the Soviet Union as an “evil empire“ (Who’s Who in America).

Британський агітаційний МПТ характеризується низькочастотністю оцінної лексики.

В американському агітаційному МПТ вживається низка прикметників з позитивною оцінкою у нульовому та найвищому ступенях порівняння (well-known, unknown, low-key, leading, hot-buttoned, the best)

Зауважимо вдавання політиків до позитивної самооцінки – moderate, an ete al optimist: “Kathleen Sebelius has positioned herself as a moderate, someone who plans to make gove ment more efficient and business friendly”, “I stay an ete al optimist, but I can tell you that I fear that baseball in South Florida may be something that was a wonderful dream while it lasted”[http: // www.stratagema.org].

Важливо зазначити вживання оцінної лексики позначення важливих питань (issue, question), які політичний діяч вирішує або планує вирішити (key, vexing).

В американських агітаційних МПТ помітна тенденція до застосування метафор при описі політичного діяча і процесів, які відбуваються в політиці. Перш за все слід зазначити, що цей стилістичний засіб застосовується у створенні образу політика – poster boy for Democrats, “out of the box” thinker, the savior of empty-suit image: “Was poster boy for Democrats in disastrous 2002 elections” [http://www.stratagema.org]. Іншою сферою, де застосовуються метафори, є опис передвиборчої кампанії, перебіг якої порівнюється із боротьбою (to battle, to crush, to attack, to clash, to beat, rebel, a string of battles). Боротьба у передвиборчих гонках порівнюється також зі спортом (track, rematch).

Перемога на виборах представлена в основному такими лексемами, як to cruise a victory, to bruise four-way Democratic primary, heroine.

В американських агітаційних МПТ метафори застосовуються для позначення:

·           повноважень, влади, яку отримують політики (to cement a position, gove or’s manshion);

·           вирішення економічних проблем (battle, to line one’s own pockets, to take more money out of one’s pockets, to decline, to come under scrutiny from regulations, to suffer).

На структурно-композиційному рівні аксиологічний простір досліджуваних МПТ має такі універсальні й етноспецифічні риси:

§     В ініціальній, медіальній і фінальній позиціях у британському енциклопедичному МПТ оцінність низькочастотна, що дозволяє зробити висновок, що для британського енциклопедичного МПТ характерне мінімальне вираження мовної оцінки. При маргінальності (низькочастотності) оцінки тут простежується тенденція до збільшення кількості оцінних лексичних одиниць від початку до кінця тексту. У фінальній позиції частки денотативної й конотативної оцінної інформації майже однакові, що свідчить про те, що в британському енциклопедичному МПТ пряма оцінність низькочастотна у всіх трьох позиціях.

§     У проаналізованих навчальних МПТ в ініціальній частині – оцінність середньочастотна (48 % британських МПТ і 60 % американських МПТ), оцінна лексика актуалізується в 80 % британських навчальних МПТ в медіальній частині, що надає оцінці високочастотність, оцінний компонент виражається в 52 % американських навчальних МПТ в медіальній позиції, отже оцінність в середині американського тексту є середньочастотною (варіативною); у фінальній частині оцінна лексика вживається в 56 % британських і американських МПТ, що свідчить про варіативний характер оцінності наприкінці тексту.

§     У фінальній частині оцінність і в британських, і в американських навчальних МПТ середньочастотна. У медіальній позиції в американському навчальному МПТ оцінність середньочастотна, в британському навчальному МПТ – високочастотна. У навчальному тексті шкалу етноспецифічності складає британський МПТ, високочастотна оцінність в медіальній частині якого надає максимально етноспецифічного характеру текстові завдяки обов’язковій наявності оцінної лексики в цій позиції. Низькочастотність оцінної лексики в ініціальній позиції тексту є етноспецифічною рисою британської лінгвотрадиції.

§     В агітаційному МПТ двох лінгвотрадицій в ініціальній позиції ДОІ і КОІ низькочастотні. У фіналі в британському агітаційному тексті оцінка двох типів низькочастотна, в американському тексті ДОІ високочастотна (обов’язкова), КОІ – середньочастотна. У медіальній позиції в британському тексті всі види оцінки низькочастотні, в американському тексті ДОІ і КОІ середньочастотні.

Отже, в ініціальній частині МПТ оцінність середньочастотна (48 % британських МПТ і 60 % американських МПТ), оцінна лексика актуалізується в 80 % британських навчальних МПТ в медіальній частині, що надає оцінці високочастотність, оцінний компонент виражається в 52 % американських навчальних МПТ в медіальній позиції, отже оцінність в середині американського тексту є середньочастотною (варіативною); у фінальній частині оцінна лексика трапляється в 56 % британських і американських МПТ, що свідчить про варіативний характер оцінності наприкінці тексту.

У британському МПТ відзначено більшу кількість позитивних лексичних одиниць, які дають загальну оцінку діяльності політичного діяча. У текстах подається амбівалентна оцінка діяльності політика. Виділення та опис обставин акцентує увагу на особистісних властивостях, а саме на вміннях людини долати труднощі.

В американському МПТ реалізується загальна характеристика політичного діяча, але більше уваги приділяється суто особистісним рисам. Зазначення воєнних подій та ролі в них політичного діяча, на наш погляд, мають вказувати на велику волю політика, на ті його риси, які притаманні лише сильним лідерам країни. У передвиборчій кампанії процес здобуття політичної влади вибудовується як дискурс боротьби. А сама боротьба у виборчих перегонах порівнюється зі спортом. Оцінка передвиборчого періоду втілюється в лексиці негативної семантики.

Розділ 3. „Актуалізація оцінності в малоформатному політико-біографічному тексті: унікультурний і кроскультурний аналіз”. Дослідження МПТ передбачає аналіз його трьох жанрових різновидів – енциклопедичного, навчального та агітаційного текстів: шляхом рубрикаційного розподілу інформації та виділення слотів культурного концепту ПОЛІТИК; із точки зору лексичного наповнення тематичних блоків та реалізації афективів, універсальний і етноспецифічний характер яких визначається у кроскультурному аспекті через зіставлення МПТ двох англомовних лінгвотрадицій (британської й американської).

За критерієм рубрикаційного розподілу інформації у структурі МПТ наявні три інформаційні блоки: індивідуальний, неполітичний і політичний, в яких реалізуються тематичні блоки (рубрики). Їхня частотність та лексичне наповнення зумовлюються інформаційними пріоритетами тієї чи іншої лінгвотрадиції.

Модель британського енциклопедичного і навчального політико-біографічного тексту характеризується висвітленням усіх аспектів життя політичного діяча. Британський агітаційний політико-біографічний текст характеризується наявністю інформаційних компонентів, які розкривають становлення особистості політика (докладна інформація про освіту і родину), що можна вважати важливою рисою британської лінгвокультурної традиції, оскільки в британських текстах ці параметри мають облігаторний і деталізований характер.

Модель американського енциклопедичного політико-біографічного тексту характеризується домінуванням спеціально-політичних блоків інформації. В американському навчальному політико-біографічному тексті відзначаються індивідуальні характеристики діяча у царині політики й оцінні висловлювання інших діячів. Особливістю цього типу тексту є також інформація про власне політичні погляди особистості. Спеціально політичні компоненти переважають також в інформаційній структурі американського агітаційного політико-біографічного тексту, обов’язковою, зокрема, є вказівка на партійну приналежність, що відповідає вимогам агітаційного типу тексту як такого. Рубрики ж про освіту, перебіг передвиборчої кампанії, наслідки попередніх виборів мають варіативний характер.

Аналіз рубрикаційного набору в британському та американському енциклопедичному МПТ дозволив виявити набір слотів, що складають концепт ПОЛІТИК. Інваріантними слотами для енциклопедичних МПТ аналізованих лінгвотрадицій є такі:

ПОЛІТИК – це людина, яка (1) – отримала освіту; (2) – займається політичною діяльністю; (3) – належить до політичного інституту; (4) – виконує політичні функції;

(5) – місце народження; (6) – займалася неполітичною діяльністю.

При цьому етноспецифічні варіативні слоти виявилися в британському енциклопедичному МПТ: (1) – вік; (2) – національність; (3) – особистісні якості; (4) – батьки; (5) – сімейний стан.

Схема британського навчального МПТ відзначається варіативним (середньочастотним) набором виявлених тематичних блоків. Особливістю британського навчального тексту є вказівка на особистісні характеристики політичного діяча. У британському навчальному МПТ виявлено низку позитивно-оцінних лексичних одиниць для загальної характеристики діяльності політика, порівняно з енциклопедичними МПТ. Інформація американського навчального МПТ носить спеціально-політичний характер. Вона відзначається наявністю особистісної характеристики діяча у царині політики та згадками про інших діячів. У американському навчальному МПТ акцент зсувається із соціального контексту, що переважає в британському енциклопедичному тексті, до власне політичного. Це пояснюється освітньою метою, якою керуються укладачі навчальних посібників: важливо подати інформацію не про те, як людина формувалася (як це властиво британському енциклопедичному тексту), а про те, які вона має чесноти та заслуги, якою вона стала, які якості виявила у політичній діяльності.

Британський агітаційний МПТ характеризується наявністю інформаційних компонентів, які розкривають становлення особистості політика (докладна інформація про освіту і родину). Це можна вважати важливою рисою британської лінгвокультурної традиції. У британському агітаційному тексті мовна оцінність інформаційних блоків зведена до мінімуму, що свідчить про більшу довіру в британській лінгвотрадиції до фактуальної інформації, аніж до оцінки. В інформаційній структурі американського агітаційного МПТ переважають спеціально-політичні компоненти, зокрема обов’язковою є вказівка на партійну приналежність. Варіативний характер мають рубрики про освіту, політичні погляди, перебіг передвиборчої кампанії, наслідки попередніх виборів. Тут, як і в енциклопедичному тексті, немає прямої інформації про родинний стан, але наявна інформація про кількість дітей.

Різна ціннісна інтерпретація афективів (вербальних політичних знаків, які характеризуються наявністю широкого спектру конденсованих конотацій політико-дискурсивного та ситуативно-смислового характеру) у семіотичних просторах англомовних МПТ досліджуваних соціумів визначає національну специфіку лексичної репрезентації афективів. Зокрема, у британських і американських енциклопедичних МПТ актуалізується три спільні політичні афективи:

·                  політичний афектив leadership: статистичні дані свідчать, що для британського енциклопедичного МПТ цей афектив – інваріантний, обов’язковий (актуалізується в 68 % текстів), порівняно з американським, де афектив “leadership” політичного діяча є маргінальним, адже актуалізується в 16 % енциклопедичних текстів;

·                  політичний афектив cooperation актуалізується в 20 % британських енциклопедичних МПТ і 12 % американських енциклопедичних МПТ;

·                  політичний афектив power також характеризується маргінальністю, адже він вербалізується в 20 % британського МПТ і 16 % американських МПТ. Етноспецифічними афективами в британському енциклопедичному МПТ є:

·                  політичний афектив strength, що передається прикметником strong, метою якого є спроба переконати читача в тому, що саме цей політичний лідер приведе країну до розквіту: a strong supporter of, strong feelings, strong personality, a strong challenge, strongly supported.

Пріоритетною для британського енциклопедичного МПТ є політичний афектив the European integration. Для американського енциклопедичного МПТ важливими виявились такі афективи:

Ø   політичний афектив struggle: боротьба за справедливість – (68 % текстів), боротьба на виборчих перегонах (52 %), причому категорія меліоративності превалююча;

Ø   загальний афектив patriotism (36 %);

Ø   політичний афектив world leadership, який носить маргінальний характер (22% текстів);

Ø   загальний афектив pate alism (20 %).

Таким чином, афективи, які підкреслюють виключну особливість політичного лідера, набувають статусу національно-специфічних. У британському енциклопедичному МПТ відзначається більше лексичних одиниць, які дають загальну оцінку діяльності політика, ніж в американській лінгвотрадиції, в МПТ якої простежується зв’язок із лексемами, які підкреслюють риси діяча – його рішучість і активність, а також його успіх у передвиборчій кампанії.

У британському й американському навчальному МПТ універсальними афективами виявились такі:

·           політичний афектив struggle (варіативний характер: у 60 % Бр і 50 % Ам) проти расової дискримінації (Racial discrimination) (36 % Бр і 20 % Ам), проти соціальної нерівності (social equality), але для американського навчального МПТ вона, напевне, більш актуальна, ніж для британського навчального МПТ, про що свідчать статистичні дані, за якими визначається варіативність цього топіка в американському навчальному МПТ (40 % текстів) і маргінальність для британського навчального МПТ (20 % текстів);

·           політичний афектив leadership в британському навчальному МПТ трапляється в 52 % текстів, а у 24 % американських навчальних МПТ він має маргінальний характер;

·           політичний афектив unity (24 % Бр і 20 % Ам);

·           загальний афектив God (маргінальний характер) (20 % Бр і 32 % Ам);

·           загальний афектив freedom (маргінальний характер) (20 % Бр і 24 % Ам).

Етноспецифічними афективами в британському навчальному МПТ є independence (16 %), power (16 %), сooperation (8 % ).

Зазначимо, що в американському навчальному МПТ загальний афектив peace має варіативний характер (40 % текстів), а в британському навчальному МПТ – маргінальний (необов’язковий) (16 % матеріалу).

В американському навчальному МПТ пріоритетними афективами є такі: education (30 %), patriotism (24 %), pate alism (16 %).

Однією з національно-специфічних цінностей, що підкреслюється в політичному дискурсі, є загальний афектив “патріотизм”, який знаходить вираження, перш за все, в американських навчальних МПТ.

Британський агітаційний МПТ фактично позбавлений оцінних компонентів, а наявність інформаційних блоків свідчить, що досліджені тексти створені за одним набором рубрикаційних блоків. Тому високий ступінь інформативності не дозволив виявити наявність афективів у британському агітаційному тексті. В американському агітаційному МПТ реалізуються загальний афектив pate alism (32 %), політичний афектив power (48 %), та leadership (32 %).

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити низку загальних висновків щодо природи малоформатного політико-біографічного тексту й варіювання його властивостей у британській та американській лінгвокультурах.

Малоформатний політико-біографічний текст є лінгвокогнітивним феноменом, що характеризується представленням етапів життя політичних діячів у структурно-композиційному порядку, який зумовлений ментальними настановами етносу, до якого належить продуцент зазначеного типу тексту. Цей специфічний жанр політичного дискурсу в доступній емоційно-смисловій формі доносить до реципієнта (індивіда, групи та спільноти в цілому) загальні уявлення про політика, які суспільно усвідомлені як необхідні.

Структурно-композиційний простір малоформатного політико-біографічного тексту організований за принципами відповідної лінгвокультури. Він визначається набором інформаційних сегментів у структурі цього типу тексту, які мають певне мовне наповнення оцінними компонентами, що уможливлює складання його інваріантної схеми, смисловою і змістовою домінантами якої є постать політика.

На структурно-мовних, когнітивних та дискурсивно-структурних підставах виділяємо три жанрові різновиди малоформатного політико-біографічного тексту – енциклопедичний, навчальний та агітаційний політико-біографічні тексти.

До основних параметрів мовного структурування семіотичного простору малоформатного політико-біографічного тексту належать а) характер референції; б) конотативна маркованість. До складу семантичних полів включаються вербальні політичні знаки – загальні і політичні афективи, які характеризуються наявністю широкого спектру конденсованих конотацій загальнословникового, політико-дискурсивного та ситуативно-смислового характеру. Ядерними виявилися такі політичні афективи: “power”, “equality”, “cooperation”, “freedom”, “social equality”, “leadership” та ін.

В американському малоформатному політико-біографічному тексті визначається тенденція до вибудови цілісної картини при описі особистості політичного діяча, політичної влади, політичних процесів відповідно до соціонормативних компонентів лінгвокультури. Таким чином, висвітлення подій у країні і біографічних фактів життєдіяльності політика взаємопов’язані.

У британському малоформатному політико-біографічному тексті, порівняно з американським, відзначається більше лексичних одиниць позитивної семантики, які дають загальну оцінку діяльності політичного діяча. Це можна пояснити з “традиціоналізмом” британської суспільної свідомості: якщо особистість виділена побудовою відповідного політико-біографічного тексту, то її діяльність заслуговує позитивної оцінки як елемент розгортання політико-комунікативної традиції британського суспільства.

Для англомовного політико-біографічного тексту спільним є жанрово-комунікативне членування та інформаційне наповнення. Лінгвокультурні розбіжності, які пов’язані з домінуючими концептами мовно-суспільної свідомості та політичними традиціями, стосуються інформаційних пріоритетів та засобів мовної оцінності. Малоформатний політико-біографічний текст становить специфічну семіотично, когнітивно та структурно зумовлену цілісність, варіювання якої відбувається залежно від прагматичних та лінгвокультурних чинників.

Малоформатний політико-біографічний текст характеризується наявністю загальновживаної лексики, яка зрозуміла абсолютній більшості реципієнтів і отримує специфічну інтерпретацію. За спільними компонентами семантичної структури серед суспільно-політичної лексики можна визначити три групи: лексеми, що називають систему концептуально оформлених ідей, політичних поглядів, світоглядів, сформованих партіями, громадськими організаціями; лексеми позначення суб’єктів політики, політичних груп і напрямів, політичних явищ і акцій, пов’язаних із виборами; лексеми, що позначають суспільні ідейно-моральні поняття.

Одержані дані та запропонована методика дослідження малоформатного політико-біографічного тексту в контексті традицій Великої Британії та США є перспективними для подальшого вивчення специфіки лінгвокогнітивного моделювання світу, аналізу стійкості й динаміки риторичної традиції.

Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях автора:

1.               Категорія оцінки в політичній біографії // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – 2003. –№ 2. – С. 74-77.

2.               Категорія оцінки в політико-агітаційному тексті // Філологічні студії. – 2004. – № 2. – С. 88-93.

3.               Оцінність політичного агітаційного тексту // Мова і культура. Актуальні проблеми сучасної філологічної науки. –  2004. – Т. ІХ, Вип. 7. – С. 228-232.

4.               Семіотичний простір малоформатного політико-біографічного тексту // Мова і культура. Міжнародна комунікація. –2005. – Т. ІV, Вип. 8. –– С. 257-261.

5.               Етноспецифіка політичної біографії: аксіологічний вимір проблеми // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского: Серия “Филология”. – Симферополь: ТНУ, 2005. – Т. 18 (57), № 1. – С. 123-126.

6.               Концептуальний аналіз малоформатного політико-біографічного тексту // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2005. – № 3. – С. 59-63.

7.               Політико-біографічний тип тексту: структурний аспект // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С.199-2002.

8.               Онтологічні і гносеологічні засади лінгвістичного дослідження малоформатного політико-біографічного тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С. 263-265.

9.               Структурно-семіотичний, когнітивний і семантико-структурний підходи до вивчення малоформатного політико-біографічного тексту // Вісник Харківського національного університету. – 2006. – № 741. – С. 162-165.

10.         Политический дискурс: кросскультурный аспект Восточной и Западной Европы // Крымский Набоковский научный сборник: Выпуск 3: Проблемы синтеза в культуре. – Симферополь: Крымский Архив, 2003. – С. 123-129.

11.         Кроскультурний аспект аналізу біографії в словниковій статті // Держава та регіони: Філологія. – 2003. –№ 1. – С. 42-46.

12.         Актуалізація базових понять аксіології в малоформатному політико-біографічному тексті // Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування: Тези доповідей Міжнародної конференції” (28 – 29 жовтня). – Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. – C. 109-110.

13.         Жанри політико-біографічного тексту // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали ІІ Міжнародної конференції (19 – 20 травня). – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. – С. 171-173.

14.         Національна етноспецифіка аксіологічного простору політико-біографічного тексту в аспекті зіставної семантики // Переклад у ХХІ столітті: Тези доповідей наукової конференції (11 березня). – Харків: Військовий інститут внутрішніх військ МВС України, 2005. – С. 40-41.

15.         Текстоутворюючі особливості малоформатного політико-біографічного тексту // Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування: Тези доповідей Міжнародної конференції (27-28 жовтня). – Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2005. – С. 167-168.

16.         Британський малоформатний політико-біографічний текст: структурно-семіотичний підхід //Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Тези доповідей Всеукраїнського наукового форуму (16 травня). – Харків: Торсінг Плюс, 2006. – С. 57-59.

17.         Політичний текст як об’єкт лінгвістичного аналізу // Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування: Збірник тез Міжнародної конференції (5-6 жовтня). – Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2006. – C. 283-284.