ПРАГМАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ КАТЕГОРИИ ИНФОРМАТИВНОСТИ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ СИНОПТИЧЕСКИХ ТЕКСТОВ ГАЗЕТНО-ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОГО СТИЛЯ

summary

Перший розділ дисертації “Теоретико-методологічні принципи аналізу категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду” присвячений вивченню газетного синоптичного тексту як об'єкта аналізу, інформативності як базової категорії зазаначеного тексту, осмисленню прагмалінгвістичного підходу до дослідження КІ. Газетний синоптичний текст визначаємо як коротке інформаційне ГПП, що характеризується такими параметрами, як інформативність, актуальність, оперативність, об'єктивність, точність, стислість. ГПП, призначений для об'єктивної подачі інформації про погоду, характеризується як полікодовий текст внаслідок свого семіотичного  ускладнення. Кореляція вербальних та невербальних знаків в газетному синоптичному тексті полегшує комунікативне орієнтування реципієнта.

Інформування не є єдиною метою автора в ГПП. Адресант прагне привернути увагу читача, змусити скористатися інформацією про погоду та переконати його в її вірогідності.

КІ існує у невід’ємному взаємозв'язку з іншими текстовими категоріями. Так, дослідження КІ з огляду на її вплив на адресата неможливе без залучення категорії інтегративності. Семантична і формально-структурна сторони інтегративності віддзеркалюються у двох взаємозалежних аспектах: цілісності та зв’язності. У газетному синоптичному тексті, основною характеристикою якого є стислість, компресія реалізується з різним ступенем стиснення та різними засобами, що сприяє цілісності сприйняття інформаційного повідомлення: формальна зв’язність здійснюється за допомогою різнорівневого повтору, змістовна зв’язність забезпечується за рахунок структури та композиції ГПП. Композиції газетного синоптичного тексту притаманна чітка послідовність інформаційних блоків, оскільки вона задається автором заздалегідь і є орієнтиром для читача.

Категорія інтегративності тісно пов'язана з категорією дискретності, що є її “зворотною стороною” та необхідною умовою. Категорія інтегративності орієнтована на чинник адресата, тобто пов'язана з процесом сприйняття тексту, а категорія членування – на автора і процес продукування тексту. Розмаїтість форм інформації, структурно-композиційні особливості ГПП об’єктивуються авторським наміром оптимально організувати текстовий матеріал, домогтися максимального ефекту інформування.

В умовах ГПП інформативність – це не абсолютна кількість інформації чи загальна інформаційна насиченість синоптичного тексту, а лабільна величина, здатність адекватного донесення визначеної міри інформації про погоду до реципієнта за каналом зв'язку. Інформація в синоптичному повідомленні забезпечує одержання нових фактів про погоду, причому необхідною умовою здійснення інформування є нерівнозначність тезаурусів комунікантів. Основні властивості інформації в ГПП – цінність, корисність, новизна, істинність.

Функція передачі фактів від адресанта адресату в ГПП здійснюється за допомогою конкретних мовних засобів. Негентропійна функція інформації здійснюється за рахунок надмірності і компресії, з одного боку, і об'єктивності, актуальності, точності, з іншого боку. Функція текстової інформації як міри розмаїтості в ГПП реалізується за допомогою багатопланової інформаційної структури та ефективних лексичних засобів.

План вираження КІ в ГПП складають текстова, піктографічна й ідеографічна форми інформації. Піктографічна інформація про погоду подається у формі схематичних карт, схематичного зображення фаз місяця і піктограм. Ідеографічна інформація в ГПП подана у вигляді графіка, стовпчикової гістограми, таблиць. Текст виконує інтегруючу функцію, препарує осмислення невербальної інформації. Специфічними особливостями інформації в ГПП на рівні форми є трансформованість і наочність.

План змісту КІ – це типи інформації, що функціонують у ГПП. З огляду на прагмалінгвістичний характер дисертаційного дослідження чинник “автор” є стартовим для класифікації типів інформації ГПП.

Фактуальна інформація – це інформація про реальне положення справ, яка позначена нульовим ступенем авторської інтерпретації і спрямована на зняття невизначеності знань читача про модельовану у повідомленні картину дійсності. Суб'єктивно-модальна інформація – це позначене авторською інтерпретацією інформаційне збільшення щодо положення справ у дійсності, метою якого є забезпечення успішності та ефективності прагматичного інформування. Інструктивно-орієнтуюча інформація – це позначена нульовим ступенем авторської інтерпретації інформація про бажані/передбачувані дії адресата на шляху використання базової фактуальної інформації.

Прагмалінгвістичний підхід до аналізу феномену КІ в ГПП полягає в дослідженні суб'єктивно-модальної інформації та ідентифікації чинників комунікативної ситуації як екстралінгвального аспекту текстоутворення.

Суб'єктивно-модальна інформація експлікує прагматичну настанову адресанта викликати довіру у читача до джерела інформації та бажання скористатися засвідченими фактами. Якісна новизна суб'єктивно-модальної інформації впливає на рецепцію адресата, що істотно підвищує значущість каналу передачі інформації як одного з чинників комунікативної ситуації. Ефективність суб'єктивно-модальної інформації залежить від селекції мовних засобів автором.

Стосовно до ГПП не можна говорити про знак рівності між чинниками “автор” і “джерело інформації”. Джерелом інформації є синоптики, які на основі фактуальної інформації і статистичних даних прогнозують погоду на найближче/віддалене майбутнє. Автор тексту (журналіст) добирає “чужу” інформацію, впливає на її зміст за рахунок суб'єктивно-модальної інформації як складової прагматичного аспекту інформування.

Чинник “автор” є вихідною точкою для чинника “прагматична настанова”. Комунікативний намір автора реалізується на рівні цілого тексту, а прагматичні настанови – як на рівні цілого тексту, так і в його композиційних частинах, тобто локально.

На підставі усіх отриманих даних визнаємо газетний синоптичний текст як колективно-авторське, неособистісно-орієнтоване, дистантне, неконтактне письмове повідомлення, що інформує адресата про погоду, якому притаманні лінгвальні і нелінгвальні форми реалізації фактуальної, суб'єктивно-модальної й інструктивно-орієнтуючої інформації.

У другому розділі дисертації “Жанрові та композиційно-змістовні особливості газетного повідомлення про погоду” результати аналізу жанрових і композиційно-змістовних характеристик ГПП засвідчують, що точність у ГПП обумовлена узагальненою, типовою комунікативно-прагматичною настановою текстів інформаційного жанру на чітке повідомлення погодних фактів для реципієнтів і реалізується за рахунок числової визначеності, де нумеральні сполучення займають домінантне положення, напр.: Extreme weather was common in 1936. On Oct. 28, the mercury sank to 9 degrees in Layton, N. J., the state’s record low for October (October 28).

Апроксимація у ГПП обумовлена специфікою процеса прогнозування, коли погода на майбутнє передбачається з високою/помірною/малою мірою вірогідності, і реалізується за рахунок: 1) займенників невизначеної кількості plenty, several, some, much, many, (a) few, (a) little, a good deal, напр.: There will also be a few heavy thunderstorms. A good deal of sunshine will be found from the northe Plains to the Northeast today (March 16). Much of the precipitation will occur across Montana in the form of rain and mountain snow (April 5). A little snow is also on order for parts of the Tennessee Valley (March 11). A warm front will bring some light snow and flurries to Minnesota (March 12). Plenty of sun is in store throughout the region today (October 20). This cool air will push southward and eastward through the Ohio Valley and Northeast, where temperatures will be more than twelve degrees lower than the past several days (September 22). Many people believe that if an area is known for its tropical climate, then the heat must be extreme (September 19);           2) субстантивованого числівника зі значенням невизначеної кількості thousands, напр.: On Oct. 17, 1977, heavy, wet snow downed thousands of trees…(October 17); 3) іменників із значенням паукальної кількості a couple, a bit, напр.: Showers will taper off across Oklahoma, but rain and a bit of snow will continue in Kansas and Missouri (March 17). A couple of rain and snow showers will continue to dot weste Montana tonight with patchy cloudiness elsewhere (March 21);                      4) порівняльного ступеня прикметника у сполученні з невизначеним займенником, напр.: Dry and somewhat milder weather will prevail in general across the region today (October 18);                5) маркерів приблизної множини, напр.: As warmer air pokes northward into the Plains and Rockies, thermometers will climb into the 50 s, 60 s and even 70 s (March 24); 6) контактуючих слів із розмитою семантикою, напр.: Brisk and unseasonably cold today with wind chills near or below zero (March 12); 7) інвертованого порядку компонентів нумерального сполучення, напр.: A shower or two will linger in the south tonight; dry farther north (November 8); 8) споріднених числівників на позначення квантитативних границь, напр.: Wind northwest 15-30 knots with gusts to 40 knots today; northwest 10-20 knots tonight and tomorrow (March 15); 9) номінацій альтернативних погодних явищ, з'єднаних сполучником or, напр.: A shower or snow shower north tonight (October 10); 10) модальних слів та дієслів, напр.: Warm; maybe a thunderstorm (May 2).

Компресія – це базова, універсальна ознака ГПП, що істотно впливає на поверхневу структуру повідомлення при збереженні плану змісту. Цим вона забезпечує оптимальні умови інформування адресата за допомогою газетної комунікації. Усі види компресії взаємозалежні та спрямовані на забезпечення цілісності повідомлення, підвищення його інформаційної ємності.

Реалізація максимуму інформації при мінімумі мовних засобів уможливлюється дією екстралінгвальних чинників: досвідом спілкування учасників комунікації в даній сфері діяльності, обсягом їх фонових знань, інформаційними топіками. Серед екстралінгвальних причин неабияку роль відіграє економія матеріальних, технічних засобів і ресурсів. Інформаційна основа компресії в ГПП полягає в можливості пропускати елементи з найменшим інформаційним навантаженням. Економія часу при  кодуванні/декодуванні тексту є психолінгвістичною передумовою появи компресованого ГПП. Причина компресії ГПП з прагматичної точки зору полягає у його збереженні у довготривалій пам'яті.

Компресія на графемному, фонологічному і морфологічному рівнях у ГПП виступає у формах абревіації, усічення та акронімії (відповідно 91,8%, 7,7%, 0,5% від загальної кількості проаналізованих скорочень), напр.: Humid; a p.m. t-storm in spots (June 29). Intense thunderstorms caused flooding in southeaste Pennsylvania Aug. 5, 1843 (August 5).

Лексико-синтаксична компресія в ГПП досягається за допомогою: 1) односкладних і неповних речень, напр.: A mix of sun and clouds (March 16). Lows 26 to 45 (November 19);            2) асиндетону, напр.: Clouds will retu tomorrow; perhaps flurries late (March 12);                        3) багатокомпонентних складних слів, напр.: a 100-yard-wide to ado (May 28), hit-and-miss thunderstorms (July 8); 4) асиндетичних субстантивних словосполучень, напр.: sea level pressure (October 12), wind speed record (April 12); 5) значущої відсутності артикля the у заголовку, напр.: Chesapeake Bay, Tidal Potomac; Potomac River and Tides.

Семантико-семіотична компресія складається із піктографічного і лінгвовізуального способів, скорочує вербальний план ГПП за рахунок використання невербальних знаків і при цьому унаочнює подану інформацію. Трансформація умовної символіки в інший код передбачає однозначне тлумачення умовних знаків з огляду на ідентичність фонових знань автора й адресата повідомлення. Піктографічна компресія здійснюється за допомогою відповідних умовних знаків, що скорочує план вираження ГПП  до 91-96 %. Лінгвовізуальна компресія в ГПП являє собою кодування інформації вербальними і невербальними засобами, що скорочує план вираження ГПП на 72-74 %. Декодування інформації здійснюється повною мірою візуально з урахуванням усіх конституентів лінгвовізуальної компресії.

Аналіз компресії в ГПП показує, що стабільними є лише ті елементи, що віддзеркалюють та зберігають інформаційну структуру, а це уможливлює побудову композиційно-змістовної формули (моделі) ГПП.

Надмірність, що реалізується у ГПП за рахунок різнорівневого повтору, становить прагматично-релевантну особливість повідомлення з огляду на те, що адресант прагне не тільки валідно використовувати лінгвальні засоби, але й гарантувати при цьому вірогідність та надійність передачі інформації. Різнорівневий повтор забезпечує зв’язність ГПП, фокусує увагу на предметі повідомлення, сприяє рефлексивному запам'ятовуванню інформації та її збереженню в довготривалій пам'яті. Надмірність та інформаційна компресія інтегрують у своїх зусиллях подолати перешкоди.

Повтор у ГПП має семантичні та графічні характеристики внаслідок комплексного використання графічних і лінгвальних засобів. Графічний повтор являє собою повтор колірної гами, піктограми, графічного зображення і є для читача тематичною, фоновою інформацією в противагу рематичному, семантичному змісту.

Процеси універсалізації і спеціалізації діють у ГПП як дві протилежні тенденції, наявність яких обумовлено стандартом і експресією газетно-публіцистичного стилю. Універсалізація орієнтована на максимальне розширення читацької аудиторії, релевантними тут є процеси формалізації та автоматизації, що сприяють стереотипності повідомлення. Спеціалізація – це актуалізація певних елементів повідомлення, уособлення специфічних рис адресата, тобто диференційна спрямованість на читацьку аудиторію. Стереотипізація ГПП дозволяє не тільки значно скоротити обсяг тексту за рахунок схематизації форми, але й орієнтувати реципієнта на сприйняття найбільш важливої для нього інформації.