МОВНЕ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times)

summary

Розділ 1. Концепт “європейська інтеграція” у ракурсі лексичної семантики, семантики тексту та когнітивної лінгвістики. Кожна доба викликає до життя нові реалії, сприяє пізнанню нових явищ,  а отже й формуванню відповідних концептів. Концепт “європейська інтеграція” у рамках дослідження розуміється  як відображення інтеграційної діяльності Європейського Союзу – особливої багаторівневої системи, уособлення закономірного результату інтеграційних процесів у Європі.

Функціонування та розвиток структури ЄС спрямовані на досягнення інтеграції європейських держав в економічному, соціальному й  політичному планах, кінцевою метою якої є  створення “Сполучених Штатів Європи”: prospect of  creating USE – United States of Europe (The Times). На даний час Європейський Союз об’єднує 15 держав-учасниць, які  спільно вирішують завдання досягнення повної економічної інтеграції для блага своїх народів, сприяння соціальній єдності та політичному союзу. За результатами дослідження Євросоюз у всій своїй багатогранній діяльності та єдності цілей і прагнень постає як  своєрідне новоутворення у світовій спільноті, що відбивається в певних моделях концептуальної системи носіїв мови. Вербалізація такого образу в англомовних текстах документів ЄС є  об’єктивною репрезентацією концепту засобами мови. Його додаткова характеризація забезпечується  мовою засобів масової інформації (зокрема The Times), що словесно  виражають  широку гаму   відтінків значення нових реалій світу. Саме тому для відтворення глибшого змісту концепту “європейська інтеграція” залучається сукупність англомовних текстів – документів ЄС і газетних статей, які відображають інтеграційну діяльність Євросоюзу.

Найповніше знання може бути отримане в результаті семантичного опису концептів (С.Є.Нікітіна), що кодуються за допомогою слів (Р.Ленекер), оскільки саме форма слова є оптимальною для  фіксації соціально важливого набору значень і  сукупності знань про предмет, явище чи процес (Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров). Організація представлення знань у лексиконі мови слугує підґрунтям  виявлення закономірностей концептуалізації й категоризації знань про європейську інтеграцію.  

Однією з форм концептуалізації, яка визнається як домінуюча у нашому дослідженні, виступає концептуальна метафора, що здатна обумовлювати категоризацію певної предметної області (Дж.Лакофф, М.Джонсон) та  позначати те, що до неї не мало словесного вираження (О.О.Опарина). При побудові моделі концептуального простору європейської інтеграції концептуальна метафора є засобом  вербалізації ключових понять, основна частина яких потребує образного осмислення: ЄВРО – 1) ІНВЕСТОР (The  euro makes  cross-border investment easier and there is no  currency risk (The Times));    2) ГІСТЬ (In Europe’s financial centres this week the  euro has made a suave entry (The Times));  БЕЗРОБІТТЯ – ХВОРОБА ([…] the disease of mass unemployment (The Times)).

Концепти, відтворені в мові досліджуваних текстів, являють собою вербалізовані знання соціуму про європейську інтеграцію. Знання про той чи інший фрагмент концептуальної системи людини, втілене за допомогою мовних засобів у текстах, у даному дослідженні в англомовних текстах документів ЄС та газетних статей, становить когнітивний аспект таких текстів. Аналіз когнітивних аспектів досліджуваних текстів має на меті не лише виявити знання соціуму про європейську інтеграцію, яке міститься у їхньому змісті, а й визначити способи представлення цього знання та співвіднести його з відповідними засобами мовного вираження. Сукупність мовних засобів, які формують зовнішню структуру тексту, здатна активізувати при сприйнятті окремого тексту сукупність певних концептів як суму знань про складники процесу європейської інтеграції.

Відповідно до положень когнітивної семантики в основі семантики тексту лежить концептуальна модель, яка, будучи імпліцитною, реконструюється в результаті аналізу змісту конкретних текстів (Т.А. ван Дейк, В.Кінч). Ця модель може бути представлена в термінах пропозиціональних структур. Теорія пропозицій стверджує єдину пропозиціональну (суб’єктно-предикатну) форму репрезентації та зберігання мовних і позамовних знань в пам’яті людини (Дж.Андерсон, Ю.Г.Панкрац, О.О.Залевська, Р.Л.Солсо). Пропозиціональні структури можуть входити до фрейму, основними  різновидами якого є схема, схемата, скрипт, сценарій (С.А.Жаботинська, О.О.Селіванова). Семантика текстів, що підлягають аналізу в дисертаційному дослідженні, розглядається як впорядкована послідовність пропозицій, які виділяються на основі значень слів відповідної тематики. Моделі, на яких базується змістова сторона англомовних текстів документів ЄС і газетних статей, визначаються в роботі як концептуальні, оскільки інформація, що отримується з певної множини конкретних реальних текстів, узагальнюється як сукупність певних форматів знань (концептуальних макрополів, концептуальних полів, фреймів, схемат).

Одним із компонентів концептуальної моделі аналізованих текстів з проблематики європейської інтеграції є оцінний. Приписування оцінок як процес ідентифікації передбачає існування самоідентифікації. Оцінки й самооцінки трактуються як ментальні стереотипи, що впливають на характер вербального та невербального спілкування (Ю.О.Сорокін). Самооцінка, до того ж, передбачає словесне моделювання – “створення мовного автопортрета” (М.В.Ляпон). Відмітимо, що тексти англомовних документів Євросоюзу, які в рамках дослідження входять у категорію текстів типу “МИ ПРО СЕБЕ”, відзначаються широким застосуванням саме самооцінок. У той же час в статтях The Times – текстах типу “МИ ПРО НИХ” – знаходить відображення зовнішня оцінка. На наш погляд, у сукупності це впливає на формування певного цілеспрямовано продуманого образу.

Моделювання на основі матеріалу дослідження концептуального простору європейської інтеграції відбувається за допомогою мовних форм, об’єднаних спільною тематикою, на основі аналізу значень слів та їхніх сукупностей. На початковому етапі дослідження на матеріалі лексикографічних джерел було побудовано вихідну гіпотетичну модель концептуального простору інтеграції. Основою побудови слугувало семантичне поле “інтеграція”. Аналіз семантичного поля “інтеграція” передбачає виявлення специфіки зв’язків його конституентів зі світом та прирівнюється до моделювання польового типу. В нашій роботі ми виходимо з того, що в основі семантичного поля лежить певна семантична категорія – інваріант, що об’єднує різні мовні засоби та зумовлює їх взаємодію (О.В.Бондарко). Семантичні ознаки, за якими структурується поле “інтеграція”, – “процес єднання”, “результат єднання”, “партитивність/наявність конституентів”. Семантичною домінантою поля виступає семантична ознака “єднання” (uniting). Семантичне поле “інтеграція” являє собою певну структуровану модель, у якій виділяються центральна частина, перехідна зона, зона ближньої та дальньої периферії, гранична зона. Концепт інтеграції, покладений в основу формування поля, характеризується, окрім вищезазначених основних семантичних ознак, різнорідними додатковими, представленими в дистинктивних ознаках лексем-конституентів поля. Кожна ознака ідентифікується низкою тематично пов’язаних слів. Опираючись на сукупність усіх семантичних компонентів, виводимо когнітивну характеристику семантичного поля “інтеграція”: процес єднання дискретних одиниць, результатом якого є завершена цілісна множина (переважно соціального характеру), якій властиві спільність та узгодженість дій, мети, інтересів; чи процес приєднання дискретної одиниці до такої множини.

Комплекс семантичних ознак концепту “інтеграція” та їхніх  слів-індикаторів став основою побудови синтезованої моделі концептуального простору інтеграції у цілому. Центральними точками моделі виступають “інтеграція-процес”, “інтеграція-результат”, “частини/елементи – конституенти цілого”, кожна з яких наділена рядом властивостей. Така модель становить основу дослідження когнітивного змісту концепту європейської інтеграції й підлягає верифікації та конкретизації на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times.

Розділ 2. Когнітивний зміст концепту “європейська соціально-економічна інтеграція”. Об’єктивні процеси виникнення нових понять відображаються в лексичних одиницях, що відносно недавно ввійшли  в сучасну англійську мову. На думку дослідників, серед тих розділів, які поповнюються найбільш інтенсивно, найчисленніший той, що відображає соціально-економічні зміни в житті суспільства (О.Б.Черкаська). Аналіз матеріалу дослідження засвідчив правомірність даного твердження. Саме тому, не заперечуючи політичного компонента інтеграції, підкреслимо, що на сьогодні значні успіхи й досягнення відмічаються саме в економічній і соціальній діяльності Євросоюзу. Такі чинники спонукали до детального розгляду соціально-економічного компонента концепту європейської інтеграції.

Зміст концепту “європейська соціально-економічна інтеграція” визначається загальною тематикою англомовних документів Євросоюзу та газетних статей, присвячених висвітленню інтеграційної діяльності цієї організації особливого типу. Основні теми, що отримали широкий розгляд у досліджуваних текстах, відбивають зміст соціально-економічної діяльності ЄС та її кінцеві результати: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС у цілому, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК, ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ. Кожна тема репрезентує окреме концептуальне макрополе та деталізується у підтемах – концептуальних полях.

  Специфіка фактуальної інформації, міра її насиченості спричиняють виокремлення в рамках одного з полів концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ, а саме СПІЛЬНА ГРОШОВА ПОЛІТИКА, концептуальних мікрополів. Концептуальні поля та мікрополя базуються на певних сітьових моделях. Ці моделі, чи структури, формуються на таких засадах: 1) ідентифікація актантів поля; 2) визначення їхніх статичних предикатів, які задаються списком; 3) виділення динамічних предикатів, що організуються у вигляді фреймів, представлених за допомогою схемат;             4) встановлення типових актантів поля, статичних атрибутів та фреймових структур на основі їх кількісного аналізу. Прототиповий онтологічний образ європейської інтеграції формується сукупністю типових понять. Концептуальний аналіз базується на основних положеннях методик, розроблених у дослідженнях С.А.Жаботинської,  Н.А.Чабан.

         Онтологічній моделі концептуального простору європейської інтеграції притаманний певний оцінний план. Слідом за Н.Д.Арутюновою, В.М.Телією та ін. ми розглядаємо аксіологічні інтерпретації як такі, що є потенційно множинними та варіативними. Зазначимо, що в ході аналізу ідентифікуються як контрарні оцінки “добре” – “погано”, так і контрадикторні – “не-добре” і “не-погано”. В ідеологічному плані такі емотивні оцінки супроводжуються відповідними інтерпретаціями: “свої”, “чужі”, “не-свої”, “не-чужі”. “Своє”, як правило, ототожнюється з позитивною оцінкою, а “чуже” в більшості випадків оцінюється або нейтрально, або негативно (С.Л.Сахно). Притаманні авторам текстів такі оцінки водночас спрямовані на формування відповідних оцінок і в читачів.  Об’єктивізація оцінного ракурсу здійснюється за рахунок вибору самого факту, який ґрунтується на стереотипному баченні суспільством (позитивний, негативний чи нейтральний резонанс), та за рахунок його дескрипції спеціальними образними мовними засобами, головним чином, за допомогою метафор. Аксіологічний план (/+/ − ДОБРЕ, /-/ − ПОГАНО, /0/ − НЕЙТРАЛЬНО) різних ділянок концептуального простору європейської соціально-економічної інтеграції характеризується неоднозначністю. Узагальнення таких ракурсів дає середню оцінку, що, разом з онтологічною моделлю кожного концептуального макрополя, визначає стереотипне бачення соціумом окремого фрагмента концептуального простору.

     Концептуальне макрополе СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС

Актантами концептуального макрополя СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС є Євросоюз як недиференційований суб’єкт соціально-економічної діяльності, Держави-члени ЄС, Керівні органи ЄС, Інвестори. Статичними ознаками наділено найчисленніше представлений актант Євросоюз: культурно й мовно різноманітний (linguistic and cultural diversity (EU documents)), наднаціональний (supranational  entity that […] we have lea t to call “Europe” (The Times)); великий за територією ([…] Europe that reaches out across the  whole continent (The Times)). Оцінний план – НЕЙТРАЛЬНО.

В ході аналізу динамічних предикатів виділено такі концептуальні поля – конституенти концептуального макрополя: ПРІОРИТЕТИ ЄВРОСОЮЗУ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС, СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС. Тему розкрито,  переважно, в документах ЄС (313 пропозицій із  загальної кількості 398).

Концептуальне поле ПРІОРИТЕТИ ЄВРОСОЮЗУ  структуровано одним фреймом  ОСНОВНІ ЦІЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, який об’єктивується  за допомогою двох схемат – Першочергові завдання та Інтеграція діючих сил. У сферу пріоритетів Євросоюзу входять такі завдання, як зміцнення соціальної й економічної єдності (cohesion), сприяння солідарності (solidarity), досягнення добробуту й повного працезабезпечення на загальноєвропейському рівні (wealth, employment). Особливої ваги у вирішенні поставлених задач набуває інтеграція діючих сил, їх  постійна та плідна взаємодія (seamless interaction; effective and  balanced  cooperation). Позитивний оцінний план моделі зумовлюється концептами, що входять до зони “своє” і, відповідно, трактуються зі знаком /+/. Свідченням  цьому є відповідні мовні одиниці.

В межах концептуального поля  ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС співіснують два фрейми – СТАН ЕКОНОМІКИ ЄС У ЦІЛОМУ та РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЄС У ЦІЛОМУ. Очевидна перевага належить темі реформування, що свідчить про перспективність та  цілеспрямованість заходів Євросоюзу по зміцненню економіки. В рамках фрейму СТАН ЕКОНОМІКИ ЄС У ЦІЛОМУ відстежуються три схемати –  Занепад, Виживання, Відродження. Тема занепаду економіки ЄС висвітлюється лише в газетних публікаціях. Особливого, образного осмислення їй надають концептуальні метафори: ЕКОНОМІКА ЄС – 1) СЛАБКА ІСТОТА: [...] fresh  signs of European economic  weakness (The Times); 2) ПОГАНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ: Europe’s poor economic performance […] (The Times); 3) ОСОБА, ЩО МАЄ НЕПРИЄМНОСТІ: Manufacturing woes raise hopes of European rate cut (The Times). Оцінний план схемати – ПОГАНО. Теми виживання та відродження економіки ЄС розкриваються рівнозначно в текстах документів ЄС та газетних статей. Загальний оцінний план схемат і фрейму СТАН ЕКОНОМІКИ ЄС У ЦІЛОМУ − НЕ-ПОГАНО, зважаючи на той факт, що ЄС спрямовує всі заходи на відродження та зміцнення своєї економіки. Фрейм РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЄС У ЦІЛОМУ деталізується в трьох схематах – Характер реформ, Динамічність реформ і Результативність реформ. Семантика динамічних предикатів центральної схемати узагальнюється у вигляді таких концептів: цілеспрямованість реформ, створення нового інформаційного суспільства, впровадження новітніх досягнень, сприяння розвитку підприємництва, урегулювання системи охорони довкілля. В цілому тема реформування економіки ЄС репрезентована текстами документів, аксіологічний план подачі інформації в яких обмежується оцінками ДОБРЕ й НЕЙТРАЛЬНО.

Концептуальне поле СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС структурується на основі одного фрейму   КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС, що деталізується у схематах: Реформування системи соціального захисту, Стан і перспективи розв’язання проблеми працезабезпечення, Поліпшення умов життя та праці, Гарантування рівних соціальних прав. Одним із пріоритетів Євросоюзу визначено досягнення добробуту його громадян, важливими аспектами якого є поліпшення якості життя (to improve the quality of life of all citizens of  the Union (EU documents)) та праці (improving  the quality of the  individual’s working life (EU documents)); а також подолання безробіття (to create the conditions for combating unemployment; to bring more jobs within the  reach of the citizens of Europe (EU documents)), яке асоціюється з болем, хворобою: концептуальна метафора БЕЗРОБІТТЯ – ХВОРОБА, БІЛЬ (the disease of mass unemployment […] a large social pain for Europe (The Times)). Система соціального захисту, що  функціонує в країнах ЄС, потребує модернізації (Social protection systems should be mode ized so as to strengthen their functioning (EU documents)), a гарантування рівних соціальних прав забезпечується запровадженням єдиного громадянства ЄС (the development of the concept of European citizenship (EU documents)). Загальний оцінний план концептуального поля СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС визначається як НЕ-ПОГАНО. Дещо однобічне бачення картини зумовлене тим, що зображена вона самим Євросоюзом (тема висвітлена переважно в документах).

Зіставлення аксіологічних планів динамічних і статичних предикатів концептуального макрополя СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС призводить до встановлення оцінного стереотипу цього фрагмента концептуального простору − інтерпретації НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ.

Концептуальне макрополе ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК

Центральною точкою економічної інтеграції є єдиний внутрішній ринок. Типовим актантом макрополя ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК визначено Євросоюз у недиференційованому аспекті, тобто без урахування специфіки держав, що входять до його складу. В статичних предикатах відображено стереотипне уявлення про єдиний  внутрішній ринок ЄС як великої за розміром (huge) спільної  (common) території держав без митних бар’єрів (customs free), яка успішно функціонує (well functioning) як економічний суб’єкт.

До складу концептуального макрополя  ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК  входять 5 концептуальних полів, ідентифікованих у результаті аналізу динамічних предикатів: ЄДИНИЙ РИНОК У ЦІЛОМУ, ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ, ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ КАПІТАЛУ ТА ПЛАТЕЖІВ, ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ОСІБ, ВІЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ. Тема отримала широку репрезентацію в текстах документів ЄС (221 пропозиція порівняно із 56, виділеними з газетних публікацій).

За результатами підрахунків найбільшу інформативну насиченість (103 пропозиції із загальної кількості 277) має концептуальне поле ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ. Онтологічний зміст моделі поля  ґрунтується на темі урегулювання  відносин, що представлена фреймом. Першочергового значення набуває проблема захисту інтересів споживачів. Її позитивне оцінювання залежить від мовленнєвих одиниць, які репрезентують концепти, що, головним чином, відповідають соціальній нормі “добре”: confidence, defend, promote, protect, protection, respect, strengthen, support etc. У сфері обслуговування відбувається становлення й розвиток системи універсальних послуг, доступної всім громадянам ЄС (universal service), з високим рівнем якості та низькими цінами (high-quality, keeping prices down, lowering prices). Євросоюз робить усе можливе  для створення сприятливих умов розвитку вільної (free), чесної (fair) торгівлі, підтримує мобільність товарів (sustainable mobility of goods). 

Образному осмисленню теми стану й розвитку єдиного внутрішнього ринку сприяють концептуальні метафори. За допомогою концептуальних метафор представлено такі концепти: ЄДИНИЙ РИНОК – 1) ДОБРЕ НАЛАГОДЖЕНИЙ МЕХАНІЗМ: a smooth functioning of the single market (EU documents); the smooth  running of the  single European market (EU documents);    2) ЗАХИСНИК:  the single market can protect […] the satisfactory provision of  general interest  services to the public (EU documents); ІНТЕГРАЦІЯ РИНКУ – ШЛЯХ З ПЕРЕШКОДАМИ:  […] removing the  sectoral obstacles to market integration (EU documents); ПОДАТКОВА РЕФОРМА – ХВИЛЯ: How far will tax tide rise? (The Times).

Зіставлення аксіологічних планів динамічних предикатів концептуальних полів макрополя ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК  призводить до узагальненої оцінки  НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ. Відповідно така інтерпретація лежить в основі скрипту, який задає формування образу єдиного внутрішнього ринку ЄС.

Концептуальне макрополе ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ

Онтологічна модель концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ відзначається найбільшою інформативною насиченістю та розгалуженістю структури. Серед численних актантів вирізняється Євро, що представляє об’єднувальний елемент економічно-грошового союзу. Образ євро формується такими типовими статичними атрибутами: єдина європейська валюта (single currency), яка водночас виступає законним платіжним засобом (legal tender) і розрахунковою грошовою одиницею (unit of  account), та, як і будь-яка інша валюта, характеризується підйомами та спадами – буває сильною (mighty, strong) і слабкою (weak, soft, prone to  crisis). Динамічні ознаки актантів ідентифікують у складі макрополя такі концептуальні поля: ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ У ЦІЛОМУ, КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС, СПІЛЬНА ГРОШОВА ПОЛІТИКА. Причому, тоді як перші два поля монолітні, останнє конституюється мікрополями:  СПІЛЬНА ГРОШОВА ОДИНИЦЯ, ЦІНОВА СИСТЕМА, ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА. За результатами кількісного аналізу це концептуальне поле найчисленніше представлене в  досліджуваних текстах (571 пропозиція із загальної кількості 1001 пропозиція концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ). Нерівномірно відображено ці підтеми також у газетних статтях і документах ЄС. Зміст концептуального поля КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС розкривається переважно в ділових текстах, тоді як два інших поля отримують висвітлення здебільшого в публікаціях The Times.

В онтологічному змісті моделі концептуального поля ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ У ЦІЛОМУ  виділяються такі аспекти, представлені фреймами: СТВОРЕННЯ, СТАН ЕКОНОМІКИ, ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДНОСИН. Створення економічно-грошового союзу як об’єднання держав зі спільною територією (the new single European  currency region; euroland; the 11-nation zone; eurozone (The Times)), населенням (the 11 euroland nations; 300 million people covered by  single currency; euro-11 citizens (The Times)) і валютою (currency zone (The Times)) трактується  як перехідний етап до повної інтеграції європейських країн (EMU  necessitates further steps  towards full unification (The Times)). Початок функціонування нового союзу характеризувався спадом економіки, що відбивається в концептуальних метафорах  СТАН ЕКОНОМІКИ – 1) ПАДІННЯ: […] manufacturing  activity in  the 11 eurozone countries declined in December (The Times); 2) ОСЛАБЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ: the weakening industrial picture throughout euroland (The Times). З часом, однак, спостерігається відродження у цій сфері: концептуальні метафори ВІДРОДЖЕННЯ – ПРОКЛАДАННЯ ШЛЯХУ: to pave the  way for a successful and  sustainable stage three of Economic and Monetary Union (EU documents), ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ − СПРАВНИЙ  МЕХАНІЗМ:  the good/smooth functioning of EMU (EU documents). Економічно-грошовий союз як єдиний суб’єкт  ділових операцій встановлює зв’язки з державами-членами ЄС, що не ввели на своїй території євро, з одного боку, та з іншими країнами світу, зокрема, США, з іншого. Йдеться про потенційну участь у єврозоні, прихильників (proponents of EMU; the British EMU lobby; passionate EMU- philes; EMU-enthusiasts (The Times)) і опонентів цієї ідеї (EMU opponents; sceptics of  monetary union (The Times)), переважно у Великій Британії, та про взаємовигідну співпрацю з  третіми країнами. Загальний аксіологічний ракурс концептуального поля ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ У ЦІЛОМУ, зважаючи на упередженість і недовіру з боку Великої Британії, визначимо як НЕ-ПОГАНО.

Концептуальне поле КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ структурується фреймами КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО КУРСУ В ЦІЛОМУ  та УЗГОДЖЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ. Координація економічного курсу держав-членів ЄС проводиться у зв’язку з утворенням нового об’єднання в рамках Євросоюзу ([…] closer coordination of economic policies; […] enhances coordination of  national economic policies (EU documents)). Складовою частиною намічених реформ є гармонізація фінансової системи ([…] closer “harmony” in fiscal policy (The Times)), яка включає в себе введення єдиного валютного курсу ([the euro-area Member States] will share […] a single exchange rate (EU documents)). Гармонізація податкової системи трактується як логічний наслідок економічно-грошового об’єднання (Tax  harmonization is not only a  logical development of  EMU […]; Upward harmonization of tax is  still urged on us as a  logical consequence of EMU (The Times)). Координаційна політика ЄС спрямована також на  урегулювання бюджетів держав-членів ([…] policy is  geared towards balanced budgets (The Times)); тема отримує додаткове висвітлення за допомогою концептуальних метафор БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА – ІНСТРУМЕНТ:  […] the main tool for  gove ments is budget policy (The Times); УРЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ЛІНІЙ − БУКСУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ: […] prevent budgetary  slippage (EU documents). Оцінний план концептуального поля КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ – НЕ-ПОГАНО.

Конституентами концептуального поля СПІЛЬНА ГРОШОВА ПОЛІТИКА є такі концептуальні мікрополя: ЦІНОВА СИСТЕМА, ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА, СПІЛЬНА ГРОШОВА ОДИНИЦЯ. За кількістю пропозицій перевагу має концептуальне мікрополе СПІЛЬНА ГРОШОВА ОДИНИЦЯ,  в основі якого лежать фрейми ВВЕДЕННЯ ЄВРО, СТАН ЄВРО, СТАВЛЕННЯ СОЦІУМУ. Динамічні предикати мікрополя репрезентовані, в основному, концептуальними метафорами. Так, введення євро асоціюється зі святом, весіллям, з одного боку, та експериментом, переворотом, авантюрою, з іншого (концептуальні метафори ВВЕДЕННЯ ЄВРО – 1) (ГУЧНЕ) СВЯТКУВАННЯ: the hollering and  hullabaloo about the  euro’s introduction; the euro celebration […] (The Times); 2) ВЕСІЛЛЯ: […] keeping wedding tradition, “Uncle” Jacques Santer paid homage to the  euro’s illustrious  but absent grandparents (The Times); 3) ЕКСПЕРИМЕНТ: Abstract economic experiment of  creating the euro (The Times); Euro  survives initiation test (The Times); 4) ПЕРЕВОРОТ: The launch of the  euro may have been the  biggest upheaval in years (The Times); 5) АВАНТЮРА: […] this politically driven venture (The Times)). Сам євро як результат цього процесу уподібнюється до новонародженої дитини (концептуальна метафора ЄВРО − НОВОНАРОДЖЕНА ДИТИНА). Ця метафора містить опозитивні ознаки. З одного боку, сам факт народження розцінюється в соціумі як позитивний /+/: the birth of the  euro has been successful; bubbly and  balloons for the EU baby (The Times). З іншого, дитина може народитись слабкою, інколи передчасно /-/: the euro’s sickly birth; the euro […] “a sickly, premature child” (The Times). Стан євро в початковий період його функціонування порівнюється з дебютом актора (The euro last night made a  confident  debut in overseas markets (The Times)), особою, що потребує підтримки (markets give a boost to the euro; the ECB […] to prop up  the ailing currency (The Times)), його занепад – зі сковзанням вниз (Balkan crisis sends euro  sliding (The Times)), хворобою (ailing euro […]; the euro sails on, though looking somewhat seedy (The Times)), а відродження – з поверненням (Euro stages strong comeback (The Times)), одужанням (Euro revives  after Lafontaine resigns  (The Times)). Як і будь-яка нова реалія, єдина європейська валюта викликала неоднозначну реакцію з боку населення, політичних і ділових кіл держав-членів ЄС та з боку світової спільноти (opposition to  the  euro; euro-sсeptics; anti-euro protest group; supporters of the  new  currency; the pro-euro camp; euro-enthusiasts (The Times)). На нашу думку, з урахуванням перспектив євро, в досліджуваний період образ цієї грошової одиниці постає в цілому в позитивному плані, хоча відмічається недовірливе, упереджене ставлення Великої Британії, яка не ввела на свої території єдину європейську валюту.

Функціонування централізованої банківської системи пов’язане, насамперед, із  введенням євро. У тісній співпраці з Європейським Центральним Банком (ЄЦБ) знаходяться національні банки держав-членів ЄС, що спільно виконують ряд функцій ([…] conduct credit  operations;  […] open  accounts; participate in  inte ational monetary institutions (EU documents)). Однак існує необхідність урегулювання їхніх відносин, які з часом набувають ворожого (feuding), напруженого (under pressure; tensions) характеру. Відродження цінової системи, що діє у Євросоюзі, спричинене, передусім, утвердженням економічно-грошового союзу. Виникла потреба переглянути існуючі програми та вдосконалити їх, звідси – необхідність стандартизації та стабілізації діючих цін (вербальні репрезентанти відповідних концептів – standardize, harmonize, common, stability). Аксіологічний план моделі концептуального поля СПІЛЬНА ГРОШОВА ПОЛІТИКА – НЕ-ПОГАНО.

Узагальнені оцінні параметри кожного поля концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ утворюють аксіологічний аспект його моделі – НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ. Така оцінка є підґрунтям інтерпретаційного скрипту, що зумовлює формування образу економічно-грошового союзу,

Серед актантів, їхніх статичних і динамічних предикатів виділяються типові, тобто найширше представлені в досліджуваних текстах. Саме такі актанти та їхні ознаки формують онтологічний образ європейської соціально-економічної інтеграції. На формування оцінного плану впливають як точка зору самого Євросоюзу на свої дії (спрямованість подачі інформації МИ ПРО СЕБЕ, переважно нейтрального або  позитивного характеру), так і думка широких кіл громадськості, представлена в пресі (МИ ПРО НИХ). Суположення цих різних, деколи діаметрально протилежних за оцінкою установок, дає  узагальнене  сприйняття  образу, яке у нашому дослідженні визначається як НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ. Виходячи з цього, можна припустити, що для європейської соціально-економічної інтеграції характерна тенденція домінування помірного, стримано позитивного стереотипу. Сприймаючи схвально окремі факти й напрямки діяльності ЄС, населення країн-членів з осторогою ставиться до глобальних нововведень.

         Підсумовуючи вищесказане, відмітимо, що в досліджуваних текстах англомовних документів ЄС і газети The Times об’єднана Європа в онтологічному плані постає, головним чином, в образі наднаціональної економічної, соціальної, адміністративної конструкції, але не уособлюється з реальною спільнотою людей.

Когнітивний зміст концепту “інтеграція”, модель якого була побудована з опорою на дефініції тлумачних словників сучасної англійської мови та конкретизована в ході дослідження мовленнєвого матеріалу методом концептуального аналізу, охоплює всю систему знань соціуму (колективний досвід, зафіксований у лексикографічних джерелах, і колективне “несвідоме”, виявлене при побудові моделі цього фрагмента концептуальної системи людини), що була репрезентована вербально. Узагальнюючи проведене дослідження, зазначимо, що верифікована модель концептуального простору інтеграції не є принципово відмінною від гіпотетичної, але відзначається, з одного боку, ширшим колом ознак концепту, з іншого, обмеженим набором рис, специфічних саме для європейської інтеграції. Така модель лежить в основі виведеної когнітивної характеристики концептy європейської інтеграції: це багаторівневий процес єднання держав (країн, націй), що охоплює не тільки широкий географічний простір, а й сфери суспільного життя – соціально-економічну, політичну, культурну, - і здійснюється поетапно, з утворенням менших об’єднань на шляху до цілісного оновленого суспільства – єдиної гармонійної наддержави, громадянам якої притаманні почуття спільноти, солідарності, рівності.

ВИСНОВКИ

1. Знання про європейську інтеграцію, виражене за допомогою мовних форм, становить когнітивний аспект текстів англомовних документів ЄС і публікацій  газети The Times. Такі тексти, що висвітлюють діяльність Європейського Союзу як прототип інтеграційного процесу, є основою моделювання концептуального простору європейської інтеграції.

2. Основною структурною одиницею концептуального простору європейської інтеграції є концептуальне поле, що корелює з семантичним полем. Семантичне поле “інтеграція” являє собою конструктивне об’єднання лексичних одиниць, які об’єктивують досліджуваний концепт. Сукупність основних і додаткових семантичних  ознак та їхніх слів-індикаторів є основою побудови моделі концепту  інтеграції в цілому. Її центральними точками є частини/елементи – конституенти цілого, процес єднання, результат єднання. Така модель, втілена в мові та конкретизована, лежить в основі когнітивної характеристики концепту європейської  інтеграції.

3. Конституентами концептуального простору європейської соціально-економічної інтеграції є макрополя СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК та ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ. За ступенем інформативної насиченості виділяється макрополе ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ.

4. Стереотип онтологічного образу європейської соціально-економічної інтеграції формується за рахунок прототипових конституентів: прототипових актантів Євросоюз як економічний суб’єкт, якому властивий прототиповий атрибут – культурно й мовно різноманітний, та Євро як єдина європейська валюта; прототипових дій актантів, які розкриваються у схематах, що відбивають пріоритетні аспекти діяльності ЄС – Першочергові завдання соціально-економічної діяльності, Впровадження реформ, Захист інтересів споживачів, Урегулювання відносин у сфері послуг, Характер процесу введення євро, Ставлення соціуму до євро: підтримка та опозиція.

5. Аксіологічний план сприйняття образу європейської соціально-економічної інтеграції утворюється на основі поєднання узагальнених оцінок з ідеологічними маркерами – НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ. Для європейської соціально-економічної інтеграції характерним є  домінування стримано позитивного стереотипу.

6. В структуризації цілісного образу європейської соціально-економічної інтеграції значна роль відводиться концептуальним метафорам, які сприяють образному осмисленню концептів та зумовлюють їхню оцінну спрямованість. Найчисленніше представлені за допомогою концептуальних метафор такі концепти: Економіка ЄС, Економічно-грошовий союз, Євро.

7. Текстам двох функціональних стилів – ділового та публіцистичного, – об’єднаних спільністю тематики “європейська інтеграція”, властива неоднорідна онтологічна та аксіологічна насиченість. З позицій онтології такі  центральні теми як соціально-економічна діяльність ЄС та єдиний внутрішній ринок значно ширше розкриваються в англомовних документах ЄС; тема економічно-грошового союзу отримує детальніше висвітлення в газетних публікаціях. З позицій аксіології англомовні тексти ділової документації ЄС як тексти типу “МИ ПРО СЕБЕ” відзначаються домінуванням нейтральної та позитивної оцінності; газетним текстам – “МИ ПРО НИХ” – властиві всі типи оцінок, з незначною перевагою негативних.