Гриза Олександр Вікторович Гарантії забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування

summary

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, темами і планами, визначено мету та задачі дослідження, його об'єкт, предмет, методи, висвітлено наукову новизну одержаних результатів, їх значення у науково-дослідній, законотворчій і правозастосовній діяльності, навчальному
процесі, наведено дані про апробацію та публікації результатів дослідження.
Розділ 1 «Поняття, завдання, зміст і система гарантій таємниці досудового розслідування» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Поняття та завдання таємниці досудобого розслідування» з'ясовано поняття таємниці досудового розслідування та визначено ц завдання.
На основі грунтовного аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, норм КПК України дисертантом аргументовано, що під таємницею досудового розслідування слід розуміти відомості конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч. службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудового розслідування.
До завдань таємниці досудового розслідування автор відносить:
1) дотримання нормативно-правових приписів та закріплення правових заборон; 2) додержання визначеної нормативно-правовими актами процедури оформлення, складання, пересилання документів та матеріалів кримінального провадження з метою збереження конфіденційності розслідування; 3) дотримання засад кримінального провадження, що визначають основи забезпечення таємниці досудового розслідування; 4) ефективне використання повноважень, передбачених ст. 222 КПК України, органами досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею з метою забезпечення конфіденційності відомостей досудового розслідування.
На думку дисертанта таємницю досудового розслідування слід вважати не засадою (принципом) кримінального провадження, а умовою його здійснення, що застосовується у передбачених законом випадках, з метою сприяти ефективності досудового розслідування, забезпечувати охорону існуючих видів таємниці, конфіденційної та правової інформації під час здійснення досудового розслідування.
Автором висловлено думку про те, що таємниця досудового розслідування та слідча таємниця не тотожні поняття, у зв'язку з цим здійснено розмежування за змістом понять «слідча таємниця», «професійна таємниця» та «таємниця досудового розслідування».
У підрозділі 1.2 «Зміст та система гарантій таємниці досудоєого розслідуванняавтором запропоновано гарантії таємниці досудового розслідування розглядати як визначені законом засоби та способи збереження відомостей конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч. службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудового розслідування.
На підставі аналізу висловлених науковцями поглядів, норм КПК України дисертантом визначено ознаки гарантій таємниці досудового розслідування: 1) політична значимість; 2) загальний (а не локальний) характер впливу; 3) вираженість у праві; 4) спрямованість на досягнення одного з таких завдань: а) забезпечення здійснення процесуального інтересу; б) захист процесуального інтересу від посягань; в) створення умов для унеможливлення посягань та мінімізації негативних наслідків.
На основі системного аналізу гарантій таємниці досудового розслідування автор доходить висновку про необхідність їх класифікації за наступними критеріями: формою закріплення гарантій; змістом; суб'єктним складом; принципом дії правових норм; залежно від засобів захисту таємниці досудового розслідування; залежно від поведінки учасників кримінального провадження; стосовно об'єктів захисту; залежно від характеру таємниці та ступеня конфіденційності відомостей досудового розслідування; залежно від тривалості додержання таємниці досудового розслідування; залежно від суб'єктів, які можуть бути «носіями» таємниці на досудовому розслідуванні.
У підроздіїі 1.3 «Співвідношення таємниці досудового розслідування з іншими видами охоронюваних законом таємниць у кримінальному провадженні» визначено види охоронюваних законом таємниць та акцентується ’.-вага на їх співвідношення з таємницею досудового розслідування.
Автором висловлено думку про те. що таємниця досудового розслідування як комплексне поняття за своїм змістом може охоплювати різні види професійних таємниць, а також правову, конфіденційну й таємну інформацію.
На підставі аналізу висловлених науковцями поглядів, норм КПК України, практичного досвіду автор доходить висновку, що дотримання таємниці досудового розслідування є гарантією збереження інших охоронюваних законом таємниць у кримінальному провадженні, а тому може співвідноситись з ними як загальне та часткове відповідно.
Доведено, що спільними ознаками професійних таємниць та таємниці досудового розслідування є: передбачення нормативно-правовими актами, обов'язок нерозголошення, суб'єкти-носії таємниці тощо. До відмінних ознак належать: різний предмет таємниці залежно від сфери суспільних відносин; масштаби настання негативних наслідків у випадку розголошення інформації; кількість суб'єктів, уповноважених на дотримання конфіденційності в залежності від характер}- зміст}- відомостей.
Дисертантом систематизовано види таємниць, що передбачені в українському законодавстві за наступними критеріями: загальнообов'язковість; корпоративність; нормативно-правова
обгрунтованість; кількісний та якісний чинники.
Розділ 2 «Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування на початковому та подальшому етапах розслідування» складається з трьох підрозділів.
У підроздіїі 2.1 «Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування на початковому етауй кримінального провадження» досліджено особливості дотримання таємниці досудового розслідування на початковому етапі кримінального провадження.
Дисертантом визначено процесуальні дії на початковому етапі кримінального провадження, під час реалізації яких можливе розголошення таємниці досудового розслідування: 1) прийняття заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; 3) створення та діяльність слідчих та слідчо-оперативних груп; 4) огляд місця події; 5) визначення прокурора як процесуального керівника досудового розслідування; 6) надання доручення начальником слідчого підрозділу на здійснення досудового розслідування конкретному слідчому.
На основі аналізу практики розслідування кримінальних проваджень, теоретичних положень автором наголошено на необхідності врахування на початковому етапі кримінального провадження можливих ризиків, що впливають на ступінь розголошення відомостей, які систематизовано на об'єктивні та суб'єктивні.
До ризиків об'єктивного характеру дисертант відносить закріплені нормативно-правовими актами положення, виконання яких передбачено кримінальними процесуальними нормами, пов'язані, наприклад, зі здійсненням відомчого контролю та процесуального керівництва у кримінальному провадженні, і призводять до збільшення випадків пересилання матеріалів кримінального провадження для його вивчення та надання вказівок.
У свою чергу, ризики суб'єктивного характеру пов'язані з розширенням кола осіб, залучених до кримінальної процесуальної діяльності, а також допоміжного персонал}- (секретарі, помічник слідчого), які стають обізнаними щодо початку та стану досудового розслідування конкретного кримінального провадження.
Автор переконаний, що до числа суб'єктів, відповідальних за стан забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування, необхідно відносити керівників правоохоронних органів, які здійснюють відомчий контроль та нагляд за процесуальною діяльністю слідчого, процесуального керівника прокуратури у конкретному кримінальному провадженні.
Автором висловлено думку про те, що слідчий, прокурор не лише має право попередження учасників кримінального провадження про нерозголошення відомостей досудового розслідування, а й зобов'язаний за умови внесення клопотання підозрювали:.!, потерпілим чи іншим учасником кримінального провадження про нерозголошення інформації щодо особистого та приватного життя здійснити відповідне письмове попередження учасників провадження.
У підрозділі 2.2 «Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій» визначено особливості дотримання таємниці досудового розслідування під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій: які полягають в необхідності використання конспірації: раптовості; проведення слідчої (розшукової) дії у певний час, у певному місці, за участю певного кола осіб; одночасного проведення слідчої (розшукової) дії у декількох місцях; д) приховання поінформованості та ін.
З урахуванням слідчої практики дисертант приходить до висновку про те. що використання зазначених вище дій повинні застосовуватись до кожної слідчої (розшукової) дії окремо з урахування:.! мети її проведення.
Доведено, що ефективність розслідування залежить від стану дотримання таємниці досудового розслідування і забезпечується, з одного боку, належною організацією слідчої діяльності - від фахової підготовки персоналу до організаційно-технічного оснащення, а з іншого - конкретними заходами із забезпечення збереження таємниці досудового розслідування під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
Автором сформовано перелік слідчих (розшукових) дій, результативність проведення яких прямо залежить від ступеня розголошення даних про їх проведення. Це обшук (25%), огляд (22%). допит та одночасний допит декількох осіб (18%), пред'явлення для впізнання (15%). освідування (11%), слідчий експеримент (5%), призначення експертиз (4%).
Дисертантом висловлено думку про те; що застосування безперервного відеозапису під час проведення освідування є гарантією дотримання таємниці досудового розслідування, оскільки Б таких випадках участь понятих не обов'язкова.
У підрозділі 2.3 «Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» досліджено особливості дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, полягають у необхідності врахування ризиків, пов'язаних з процедурою прийняття рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження в залежності від його суб'єкта - слідчого, прокурора (ст. 133. 20S КПК України) чи слідчого судді (ст.ст. 144. 148. 154. 159, 167,170. 179-183 КПК України).
На підставі аналізу висловлених науковцями поглядів, норм КПК України встановлено, що процесуальна діяльність слідчого, прокурора та слідчого судді при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження характеризується наявністю ризиків, пов’язаних з розширенням кола осіб, обізнаних про час і місце проведення слідчих (розшукових) дій (ст. 133); усвідомленим та неусвідомленим розголошенням відомостей досудового розслідування.
Автором висловлено думку про те, що неусвідомленим розголошенням відомостей досудового розслідування є обізнаність сторонніх осіб про здійснення певного досудового розслідування за фактом вчинення певного кримінального правопорушення у зв'язку з закономірним результатом діяльності слідчого, прокурора щодо реалізації своїх процесуальних повноважень, наприклад, здійснення виклику особи до відділу поліції. Усвідомлене розголошення відомостей досудового розслідування полягає в діяльності, що спрямована на оприлюднення конфіденційної інформації, що становить таємницю досудового розслідування для досягнення особистих цілей.
Розділ 3 «Збереження таємниці у законодавстві України та зарубіжних країн: співвідношення та шляхи опти.мізації» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. «Співвідношення таємниці у законодавстві України та зарубіжних країн» проведено аналіз кримінального процесуального законодавства таких зарубіжних країн як Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Естонська Республіка, Республіка Молдова, Республіка Казахстан, Російська Федерація, Республіка Таджикистан та Латвійська Республіка в контексті визначення особливостей правового регулювання таємниці.
Автор приходить до висновку, що в КПК зазначених вище країн, закріплено можливість забороні! розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого, прокурора; неможливість проведення допит}' суб'єктів, які за характером своєї професійної діяльності володіють певною охоронюваною законом таємницею в якості свідка; обов'язок збереження державної таємниці; таємниці наради суддів під час розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, надання дозволів на тимчасове обмеження прав та свобод громадян; збереження таємниці особистого життя; необхідність повідомлення близьких родичів, захисника про затримання особи.
Автором встановлено спільні та відмінні ознаки збереження таємниці на основі аналізу законодавства України та зарубіжних країн.
У підрозділі 3.2. «Оптимізація застосування засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування у кримінальному провадженні Україния досліджено засоби і заходи щодо удосконалення слідчої та прокурорської діяльності в частині забезпечення збереження таємниці досудового розслідування.
Дисертантом визначено критерії, які надають право слідчому відносити одні відомості до таємниці досудового розслідування, а з іншими надати можливість ’.-часникам кримінального провадження знайомитись у випадку подання відповідного клопотання в порядку статті 221 КПК України, зокрема:
1) наявність процесуального права особи у доступі до таких відомостей;
2) здатність відомостей досудового розслідування після їх розголошення ганьбити людину, принижувати її честь і гідність; 3) здатність відомостей після їх розголошення зашкодити повноті та неупередженості досудового розслідування; 4) дані про застосування заходів безпеки; 5) належність інформації до іншого виду охоронюБаної законом таємниці.
Автором наголошено на необхідності законодавчого закріплення порядку письмового ознайомлення учасників кримінального провадження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей досудового розслідування. Запропоновано внести зміни до положень ст. 101 КПК України, яка передбачає вимоги до протоколів процесуальних дій.
Висловлено позицію щодо впливу на забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів, а також організації праці, облаштуванні їх робочого місця.