Корпоративні стратегії підприємств олійно-жирового комплексу України

summary

Субота М.В. Корпоративні стратегії підприємств олійно-жирового комплексу України / М.В. Субота // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – Вип. 8. – Ч.7. - С. 133-137.
https://mydisser.com/

Субота М.В.
аспірант
Національного університету харчових технологій

КОРПОРАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

У статті представлені стратегії підприємств олійно-жирового комплексу в залежності від організаційних форм його учасників. Основною стратегією агропромислових холдингів є стратегія розвитку, яка реалізується шляхом зовнішнього зростання. Підприємства галузі в своєму еволюційному розвитку реалізують стратегію стабілізації, що підтверджується системою економічних показників їх діяльності.
Ключові слова: олійно-жирові підприємства, корпоративні стратегії, стратегічні альтернативи, інтеграція, диверсифікація.
Суббота Н.В. КОРПОРАТИВНЫЕ СТРАТЕГИИ ПРЕДПРИЯТИЙ МАСЛОЖИРОВОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ
В статье представлены стратегии предприятий масложирового комплекса в зависимости от организационных форм его участников. Основной стратегией агропромышленных холдингов есть стратегия развития, которая реализуется путем внешнего роста. Предприятия отрасли в своем эволюционном развитии реализуют стратегию стабилизации, что подтверждается системой экономических показателей их деятельности.
Ключевые слова: масложировые предприятия, корпоративные стратегии, стратегические альтернативы, интеграция, диверсификация.
Subota N.V. CORPORATE BUSINESS STRATEGIES OF ENTERPRISES FAT AND OIL COMPLEX OF UKRAINE
The paper presents the strategy of the enterprises of oil and fat complex, depending on the organizational forms of the participants. The main strategy of agricultural holdings has a development strategy that is implemented through exte
al growth. The industry in its evolutionary development implements a stabilizing strategy, which is confirmed by the system of economic indicators of their activity.
Keywords: oil and fat company, corporate strategy, strategic alte
atives, integration, diversification.

Постановка проблеми. Розвиток олійно-жирових підприємств України відбувається у відповідності до стратегічних пріоритетів, які визначаються направленістю впливу зовнішнього середовища та внутрішнім потенціалом.
На сьогодні олійно-жирові підприємства є взірцем успішної реалізації набору корпоративних та функціональних стратегій, які забезпечили даній галузі виробництва лідируючі позиції на національному та світовому ринку виробництва олії.
Стрімко зростаючий попит на олію на світовому ринку призвів до зростання активності інвестиційної діяльності в олійно-жировій галузі України, у результаті чого збільшилася кількість виробників олії, та зменшилася ефективність виробництва олії.
Прояв негативних тенденцій, який виражається в перерозподілі частки доданої вартості в ланцюзі «виробник насіння-виробник олії» на користь сільськогосподарських виробників призвела до зростання прибутковості виробництва насіння соняшнику порівняно з його переробкою.
Узагальнення стратегій, реалізація яких дозволила досягти лідируючих позицій на світовому ринку олії та стала причиною зниження ефективності виробництва олії визначило актуальність та сформувала мету даного дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лідируючі позиції олійно-жирової галузі на світовому та внутрішньому ринку зумовили активний інтерес науковців до дослідження еволюції розвитку галузі та стратегій її забезпечення [1; 2; 3].
Однак більшість із них базується на факторному аналізі стану розвитку галузі [2; 4; 5] та оцінюванні ефективності реалізації окремих стратегій розвитку олійно-жирових підприємств [3].
Постановка завдання. На основі опрацювання існуючих наукових доробків та аналізі еволюції розвитку олійно-жирової галузі України можна сформулювати дослідження, яке полягає в узагальненні та систематизації стратегій, які забезпечили досягнення існуючих позицій на ринку виробників олії. Виклад основного матеріалу дослідження.
Виходячи з усталених підходів до визначення сутності корпоративної стратегії підприємства, остання «визначає загальний напрям його діяльності», набирає вигляду одного з наступних типів базових стратегій:
стратегії зростання (розвитку); стратегія стабілізації (обмеженого зростання);
стратегія виживання (скорочення).
У рамках кожної із трьох базових корпоративних стратегій можливі стратегічні альтернативи [6, с. 132-134].
У відповідності до наведеного теоретичного визначення, стратегія олійно-жирової галузі є набором стратегічних альтернатив, які в сукупності реалізують тенденції стабільного зростання її підприємств.
По-перше, вибір стратегії підприємств визначається на основі врахування чинників зовнішнього середовища підприємства та їх внутрішнього потенціалу. На сьогодні зовнішнє середовище є комбінацією сприятливих та несприятливих факторів впливу на розвиток підприємств олійно-жирової галузі.
Дані фактори визначили основні стратегії розвитку підприємств олійно-жирового комплексу.
По-друге, розвиток олійно-жирового виробництва відбувається завдяки реалізації стратегій його суб'єктів. Основними суб'єктами ринку є агропромислові холдинги та заводи з переробки насіння соняшнику. На нинішньому етапі розвитку олійно-жирової галузі агропромислові холдинги реалізують стратегію розвитку, стратегічними альтернативами якої є інтеграція, диверсифікація діяльності, реструктуризація та будівництво нових олійноекстракційних заводів.
Інтеграція в олійножировому комплексі здійснюється у відповідності до вертикального типу шляхом придбання підприємств зі значними обсягами орендованих земельних угідь.
Диверсифікація діяльності відбувається в напрямі проникнення агропромислових холдингів у сферу торгівлі та логістики. Реструктуризація полягає в продажу непрофільних активів.
Усі означені стратегічні альтернативи забезпечують зовнішнє зростання агропромислових холдингів і спрямовані на збільшення частки підприємства на ринку та зростання обсягів його експорту.
На відміну від агропромислових холдингів, заводи з перероблення насіння соняшнику ведуть свою діяльність у відповідності до стратегії стабілізації, що підтверджується незначними темпами зростання чистого доходу. Реалізація даної стратегії на заводах з перероблення насіння відбувається завдяки наступним стратегічним альтернативам: модернізація, енергозбереження, комплексне використання сировини.
Модернізація відбувається в напрямі виведення із експлуатації застарілих засобів виробництва.
Енергозбереження реалізується шляхом встановлення твердопаливних котлів та спалювання лушпиння для виробництва перегрітої пари для забезпечення технологічних потреб виробництва.
Комплексне використання сировини дозволяє ди-версифікувати діяльність олійноекстракційних заводів шляхом організації виробництва пелет та брикетів з лушпиння соняшнику, шроту, макухи (рис. 1).
Основними виробниками рослинної олії є олійно-жирові заводи, більшість із яких є структурними одиницями складних організаційних утворень холдингового типу.
Період активного формування агропромислових холдингів в України співпадає з початком ХХІ сторіччя. Модель формування більшості агропромислових холдингів є стандартною і була пов'язана з експортом зерна. Агропромисловими холдингами, які понад 20 років працюють в економіці України є компанії Кернел (1995 р.), Каргіл (1994 р.), Bunge Украина (2002).

Висновки з проведеного дослідження. Успішна реалізація стратегії розвитку агропромислових холдингів України, зумовлена як зростанням зовнішнього попиту, так і сприятливими кліматичними умовами для формування сировинної бази, дозволила забезпечити лідируючі позиції олійно-жирової галузі на національному та зовнішньому ринку.
З огляду на проведене дослідження можна прогнозувати тенденції подальшої концентрації виробництва в рамках холдингових структур, а відповідно і подальші процеси консолідації ними земельних активів, оскільки це дозволяє зменшити сировинні ризики та підвищити ефективність їх діяльності.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Благодир Л.М. Визначення перспектив розвитку переробних підприємств олійно-жирової галузі України на основі виробничої функції Кобба-Дугласа Електронний ресурс. / Благодир Л.М., Мороз О.В., Грабовецький Б. Є. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ape/2010_2/APE-2010-02/241-251.рdf
2. Листопад В.Л. Новые тенденции масложирового рынка Украины и перспективные изменения в стратегии компаний / B. Л. Листопад // Масложировой комплекс. - 2013. - № 2 (41). - C. 18-22.
3. Манойленко О.В. Місце і роль олійно-жирової галузі в національній економіці України / О.В. Манойленко, Т.А Жадан. // Проблеми економіки. - 2013. - № 1 - С. 49-55.
4. Олійно-жирова галузь України / Інформаційно-аналітичний бюлетень олійно-жирової галузі України та Російської Федерації. Показники роботи за 2012-2013 рр. - Харків : УкрНДІОЖ НААН. - 145 с.
5. Попов М.О. Оцінка і напрямки підвищення ефективності використанні енергоресурсів на підприємствах олійно-жирової галузі / М.О. Попов // Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Х.: НТУ «ХПІ». - 2013. - № 67 (1040) - С. 148-152.
6. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. - Тернопіль: «Економічна думка». - 2006. - 390 с.
7. Экономические показатели работы масложировай отрасли Украины в 2013 году и в сентябре-январе 2013Х14 МГ [Текст] // Масложировой комплекс. - 2014. - № 1 (44). - С. 12-16.