ЛАЗАРЕНКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ЗАХИСТ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТОРА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ : Лазаренко НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ защиты имущественных прав ИНОСТРАННОГО ИНВЕСТОРА В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ

summary

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок з науковими програмами, планами та темами, розкрито мету і задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікацій.
Перший розділ «Теоретичні засади захисту майнових прав іноземного інвестора у міжнародному приватному праві» складається з трьох підрозділів, в яких розкрито теоретичні засади напряму дослідження.
У підрозділі 1.1 «Захист майнових прав іноземного інвестора у міжнародному приватному праві як об ’єкт міжнародно-приватноправового дослідження» охарактеризовано даний об’єкт дослідження в якості предмету міжнародного приватного права та розкрито стан наукових досліджень цієї сфери різними галузями правової науки.
У першу чергу виокремлено ті основні елементи захисту прав іноземного інвестора, які відносяться до предмету міжнародного приватного права. Базуючись на одержаному результаті та попередніх розробках науковців в інших галузях правової науки вироблено теоретичні основи для розмежування сфери інтересів інших правових наук у проблематиці захисту майнових прав іноземного інвестора та тих питань, які стосуються саме предмету міжнародного приватного права.
Підрозділ 1.2 «Засади нормативно-правового регулювання іноземних інвестицій в Україні» було присвячено системі відповідного правового регулювання.
Встановлено, що основу правового регулювання іноземних інвестицій становить Цивільний кодекс України як основний акт, що регулює приватні правовідносини, та Господарський кодекс України як основний акт у сфері підприємництва. Серед спеціальних законодавчих актів визначено Закон України «Про інвестиційну діяльність» та Закон України «Про режим іноземного інвестування», оскільки саме вони детально регулюють правовідносини у сфері іноземного інвестування в Україні. Особливе місце в системі нормативно-правового регулювання іноземних інвестицій в Україні займає Закон України «Про міжнародне приватне право», який є основним актом в частині регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом. Крім актів національного законодавства не менш важливу роль відіграють двосторонні інвестиційні договори та інші міжнародні договори, що ратифіковані Україною. Серед них особливе місце займає Вашингтонська Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 року та Сеульська конвенція про заснування багатостороннього агентства з гарантій інвестицій 1985 року.
У підрозділі 1.3 «Поняття та ознаки засобів, способів та форм захисту майнових прав інвестора у міжнародному приватному праві України» розглянуто проблематику понятійно-категоріальної основи та змісту таких понять: «засіб захисту», «спосіб захисту», «форма захисту» у іх взаємозв’язку та співвідношенні.
Здійснено розмежування понять засобів, способів та форм захисту майнових прав іноземного інвестора. Визначено ознаки наведених понять у контексті захисту майнових прав іноземного інвестора у міжнародному приватному праві України.
Другий розділ «Колізійні питання та характеристика засобів захисту майнових прав іноземного інвестора у міжнародному приватному праві» містить чотири підрозділи, які спрямовані на характеристику сучасного стану правового та інституційного забезпечення захисту майнових прав іноземного інвестора.
У підрозділі 2.1 «Колізійні питання засобів захисту майнових прав іноземного інвестора в Україні» розкривається проблематика засобів захисту майнових прав іноземного інвестора крізь призму колізійних положень міжнародно-приватного права.
Проаналізовано положення Закону України «Про міжнародне приватне право», актів процесуального законодавства, які визначають ті аспекти захисту майнових прав іноземного інвестора, що стосуються поширення на відповідні відносини різних статутів правовідносин, а також питань визнання та виконання рішень іноземних юрисдикційних органів.
Стверджується, що колізійне законодавство України у частині захисту майнових прав іноземного інвестора характеризується: 1) високим рівнем диспозитивності та широким застосуванням принципу автономії волі;
2) визнанням рішень міжнародних юрисдикційних органів без істотних нормативних перепон; 3) сприятливим нормативним регулюванням по відношенню до іноземного інвестора для захисту його майнових прав; 4) високим рівнем забезпечення можливості врегулювати договірні правовідносини за участю іноземного інвестора його національним законодавством, за окремими виключеннями.
У підрозділі 2.2 «Класифікація засобів захисту майнових прав іноземного інвестора в міжнародному приватному праві» проведено комплексну класифікацію засобів захисту майнових прав іноземного інвестора у міжнародному приватному праві.
Особлива увага приділяється питанню поділу засобів на юрисдикційні та неюрисдикційні, які стали основою для подальшого структурування дослідження. Наголошується, що розгляд скарг адміністративними органами може мати квазіюрисдикційну природу, поєднуючи у собі вирішення спору інвестора з нижчестоящими органами та ознаки досудових та примирювальних засобів захисту, які полягають у тому, що державний орган може виправити дії чи рішення, якими було порушено права та інтереси, що виключатиме необхідність звертатися іноземному інвестору до національних судів чи арбітражів, юрисдикцію яких визнає Україна.
У підрозділі 2.3 «Загальна характеристика юрисдикційних засобів захисту майнових прав іноземного інвестора» охарактеризовано систему юрисдикційних засобів захисту майнових прав іноземного інвестора.
Здійснено порівняння різних юрисдикційних органів, які можуть розглядати спори за участю іноземних інвесторів крізь призму теорії та практики. Охарактеризовано практичну складову цих засобів захисту. Резюмовано, що юрисдикційні засоби захисту майнових прав іноземного інвестора в Україні характеризуються належною правовою та інституційною якістю та мають значний потенціал для подальшої оптимізації.
У підрозділі 2.4 «Неюрисдикційні засоби захисту майнових прав іноземного інвестора в Україні» розкрито та охарактеризовано основні неюрисдикційні засоби захисту, що можуть застосовуватись іноземним інвестором.
Акцентовано увагу на питаннях самозахисту майнових прав іноземного інвестора, правове забезпечення яких є не менш важливою складовою системи захисту. Охарактеризовано ті правомочності самозахисту майнових прав, що надаються іноземним інвесторам в Україні.
Відзначено медіацію як засіб, що має значний потенціал для використання та оптимізації захисту майнових прав іноземного інвестора у сфері інвестиційних правовідносин за участю іноземного елементу в Україні. Розглянуто проблематику становлення медіації в міжнародних інвестиційних спорах та відповідну практику медіації в світі.
Окрему увагу приділено інституту бізнес-омбудсмена як неюрисдикційному засобу захисту майнових прав іноземного інвестора. Встановлено ознаки правової природи медіації у діяльності бізнес - омбудсмена в Україні. Окреслено перспективи розвитку цього інституту.
Третій розділ «Механізм судово-арбітражного вирішення спорів за участю іноземного інвестора та напрями його оптимізації» містить три підрозділи, що розкривають сучасний стан проваджень у міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражних органах, основні проблеми у сфері юрисдикційного захисту майнових прав іноземного інвестора та шляхи їх вирішення.
У підрозділі 3.1 «Міжнародні комерційні та інвестиційні арбітражні органи як засоби захисту майнових прав іноземного інвестора» присвячено увагу проблематиці комерційних та інвестиційних арбітражів, здійснено їх розмежування та окреслено відмінності між ними.
Акцент дослідження було спрямовано на визначенні поняття та встановленні особливостей міжнародного інвестиційного арбітражу, який є спеціальним засобом вирішення інвестиційних спорів між іноземним інвестором та приймаючою державою.
Охарактеризовано особливості проваджень у МЦВІС як найбільш поширеному універсальному органі з вирішення міжнародних інвестиційних спорів.
Підрозділ 3.2 «Проблематика юрисдикційного захисту майнових прав іноземного інвестора в Україні та шляхи її вирішення» носить прикладний характер та присвячений пошукам проблем юрисдикційного засобу захисту майнових прав іноземного інвестора та шляхів їх вирішення.
Було проведено аналіз національного процесуального законодавства та здійснено ряд пропозицій з приводу внесення змін, які стосувалися положень, що регулюють проблематику забезпечення конфіденційності при виконанні рішень міжнародних комерційних чи інвестиційних арбітражів.
Окремо приділено увагу наявним науковим підходам по вдосконаленню міжнародного інвестиційного арбітражу, з приводу чого висловлено власну авторську позицію.
Присвячено увагу вирішенню проблеми наявності компетенції у МЦВІС розглядати ті чи інші інвестиційні спори та запропоновано власний підхід з цього приводу. Також приділено увагу питанням взаємності у визнанні та виконанні рішень міжнародного інвестиційного арбітражу.
В даному підрозділі окремо висловлена думка з приводу доцільності запровадження спеціального допоміжного механізму для врегулювання питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій з боку Російської Федерації.