ОМЕЛЬЧУК ЛЕСЯ ВОЛОДИМИРІВНА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет, загальні та спеціальні методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження економічної безпеки страхових компаній» розвинуто поняттєвий апарат теорії безпекознавства, узагальнено наукові підходи до тлумачення поняття «економічна безпека страхової компанії», розроблено концептуальну модель управління економічною безпекою страхової компанії; проаналізовано науково- методичні підходи до оцінювання стану економічної безпеки страхової компанії.
Ґрунтовний аналіз семантики вихідних положень теорії безпекознавства став підґрунтям для широкого вивчення суміжних понять, як от «загроза», «небезпека», «невизначеність», «ризик», «безпека», «економічна безпека». Систематизовано наукові підходи до розуміння поняття «економічна безпека страхової компанії» та запропоновано авторську точку зору з акцентом на таких чотирьох позиціях, а саме: здатності страховика вчасно й у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов’язання; стану захищеності усіх видів діяльності від різних загроз і ризиків; досягнення оптимального співвідношення між видами страхування у збалансованому портфелі; процесу забезпечення приросту інвестиційного капіталу.
Комплексний підхід до забезпечення економічної безпеки страхових компаній дав змогу з’ясувати особливості прояву та реалізації корінних і видових функцій, розкрити внутрішні характеристики й особливості функцій безпеки та розвитку, наголосити на процесах самоорганізації відкритих систем та прояві синергетичної функції самозбереження.
Обґрунтовано концептуальні основи процесу управління економічною безпекою страхової компанії крізь призму розуміння економічної природи, структури та функціонального призначення механізму управління економічною безпекою страхових компаній. Акцентовано на проблематиці забезпечення інформаційної, кадрової та фінансової безпеки, водночас зазначено, що інформаційна безпека передбачає активні заходи щодо здійснення стратегічного моніторингу, вивчення та аналізу веб-сайтів, проведення консультацій з питань моделювання ймовірних ситуацій тощо; кадрова безпека репрезентує нормативно- правовий та інформаційний супровід процесу управління, координує питання регулювання трудових відносин, підготовки нормативних документів; фінансова безпека відповідає за процес досягнення оптимальної структури джерел фінансування, раціонального управління страховими резервами, своєчасне виконання взятих фінансових зобов’язань, формування збалансованого страхового портфеля, зростання ринкової вартості компанії, забезпечення достатньої платоспроможності та фінансової стійкості.
Проаналізовано методичні підходи до оцінювання рівня економічної безпеки страхової компанії з позиції різних видів безпеки та показників страхової статистики. Зосереджено увагу на показниках, які використовують провідні міжнародні рейтингові агентства для рейтингування вітчизняних страхових компаній. Як альтернативу, запропоновано систему показників та методику оцінювання страхової діяльності, в основі якої - здійснення розгорнутого фінансового аналізу з метою ідентифікації ризикових явищ та забезпечення фінансової надійності страховика.
Акцентовано на врахуванні категорії страхового ризику при оцінюванні фінансової безпеки як домінуючої компоненти економічної безпеки страхової компанії. Наголошено, що поряд із дотриманням законодавчих та нормативних вимог щодо запасу платоспроможності, обсягу сформованих резервів тощо, важливо брати до уваги еталонні або порогові значення, що вважаються превалюючими у контексті науки про безпекознавство. Разом з тим, нормативно визначеною є оціночна шкала для низки показників, що розраховуються для своєчасного виявлення ризиків у діяльності страховика за тестами раннього попередження.
При оцінюванні ризику страхової діяльності використано показник мінливості (коливання) можливого результату як середньоарифметичне відхилення фактичних результатів від середнього значення, водночас узагальнюючим відносним показником визначено коефіцієнт варіації. Запропоновано для порівняльної оцінки ризиків скористатися усталеною шкалою оцінювання, діагностувати стан економічної безпеки, визначити специфіку виникнення ризикоутворюючих факторів та виокремити реальні і потенційні загрози економічній безпеці страхової компанії.
З метою оцінювання рівня економічної безпеки як окремої страхової компанії, так і страхового ринку в цілому використано методологію інтегрального оцінювання, при цьому на макрорівні досліджувана вибірка охоплювала десять показників, з яких сім характеризуються стимулюючим впливом, а три - дестимулюючим; на макрорівні відкриту множину індикаторів сформовано із п’яти показників-стимуляторів та двох показників-дестимуляторів.
У другому розділі «Діагностика фінансового стану та економічної безпеки страхових компаній України» досліджено особливості діагностики фінансового стану вітчизняних страхових компаній; проаналізовано інструментарій оцінювання ризиків та загроз економічній безпеці страхових компаній; здійснено оцінку рівня економічної безпеки страхової компанії та страхового ринку України з використанням методології інтегрального оцінювання; проведено рейтингування страхових компаній України за показником мінливості рівня страхових виплат та обсягу сформованих резервів.
Доведено, що систематичний моніторинг фінансового стану страхових компаній, розгорнуте висвітлення у медіа-джерелах, професійний підхід до формування системи оцінювання та діагностики фінансових показників дозволить застерегти клієнтів страхового ринку від проблемних фінансово нестійких компаній, перевірити рівень їх фінансової стійкості та оцінити стан фінансової безпеки.
Наголошено, що діагностику фінансового стану страхової компанії потрібно проводити з позиції фінансової стійкості, фінансової надійності та фінансової безпеки. Фінансову стійкість характеризують високі показники платоспроможності, ліквідності та рентабельності. Фінансова надійність визначає здатність страховика виконувати взяті страхові зобов’язання за договорами страхування та перестрахування, а її характерними ознаками є наявність фінансових ресурсів для прогресивного розвитку та достатня платоспроможність. Фінансова безпека страхової компанії є інтегральним виразником фінансового стану страхової компанії, що відображається у його здатності своєчасно та в повному обсязі виконувати усі фінансові зобов’язання, забезпечувати оптимальну структуру страхового портфеля в умовах ескалації деструктивних елементів та чинників, а також здійснювати ефективне управління інвестиційною діяльністю.
Страхуванню як особливому виду підприємницької діяльності притаманна підвищена ризиковість, саме тому ризик слугує передумовою виникнення страхових відносин та страхового захисту загалом. Під ризиком розуміємо ймовірність настання певної негативної події або ж можливість негативного відхилення від очікуваного результату. При визначенні рівня ризику запропоновано використати показник мінливості ймовірного результату, а для розрахунку - формули середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації. Показниками, що визначають стан економічної безпеки або ризиковість страхової діяльності, відібрано рівень страхових виплат та обсяг сформованих резервів. Аналітичною базою слугувала фінансова звітність десяти вітчизняних компаній за 2011-2017 рр. За результатами аналізу проведено рейтингування досліджуваних страхових компаній (табл. 1).