ГУБСЬКА Яна Віталіївна МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ЗА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВИМ ДЕРЖАВНИМ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ НА ВИПА ДОК БЕЗРОБІТТЯ



title:
ГУБСЬКА Яна Віталіївна МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ЗА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВИМ ДЕРЖАВНИМ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ НА ВИПА ДОК БЕЗРОБІТТЯ
Альтернативное Название: ГУБСКА Яна Витальевна материального обеспечения и социальной услуги по общеобязательному государственному социальному страхованию на случ ДОК БЕЗРАБОТИЦЫ
Тип: synopsis
summary: У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок із науковими програмами, планами та темами, окреслюються мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, вказується на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій.
Розділ 1 «Загальна характеристика загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» складається із чотирьох підрозділів, які присвячені дослідженню поняття «загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», принципів діяльності, завдань та умов здійснення страхування, розгляду історичного аспекту розвитку законодавства у цій сфері та його сучасного стану, права на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги і осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, а також правового статусу та завдань Фонду соціального страхування України.
У підрозділі 1.1 «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: поняття, принципи, завдання та умови здійснення
страхування» з урахуванням термінологічної різноманітності визначень поняття загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття сформульовано авторське визначання даного терміна, під яким запропоновано розуміти окремий вид державного страхування, передбачений чинним законодавством України, що являє собою систему заходів матеріального забезпечення, які застосовуються до застрахованих осіб, котрі втратили заробітну плату із незалежних від них обставин (у випадку настання страхового випадку), надання їм відповідних соціальних послуг за рахунок коштів, які акумулюються у відповідному фонді за чітко регламентованою законодавством процедурою та за наявності відповідних умов. Виділено та охарактеризовано його ознаки.
Констатовано, що соціальне страхування, в тому числі й на випадок безробіття, виступає специфічним інститутом регулювання соціальних ризиків у державі та спрямоване на здійснення соціального захисту населення у тих випадках, коли особа не може самостійно про себе подбати та потребує захисту з боку держави.
У рамках дослідження дисертантом запропоновано власне розуміння принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Визначено, що основне завдання соціального страхування не можна зводити виключно до забезпечення здійснення соціальних гарантій та соціального захисту застрахованих осіб, а тому запропоновано завдання соціального страхування поділити на три важливих види: 1) економічні, що спрямовані на стабільний соціальний розвиток держави, забезпечення та формування грошових коштів відповідних страхових фондів. Основним завданням соціального страхування з точки зору економічного спрямування є вирівнювання життєвого рівня різних соціальних груп населення, що не залучені до трудового процесу, надання матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення тощо; 2) соціальні, які передбачають: а) встановлення соціальних гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян України, які через виникнення соціального ризику чи страхового випадку стали безробітними, покращення їх соціального добробуту; б) надання соціальної допомоги безробітним, відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою безробітних, їх перепідготовкою та профорієнтацією з метою підвищення кваліфікації та адаптації до нових умов життя; в) запобігання настанню негативних наслідків з боку незабезпечених верств населення шляхом надання їм відповідної матеріальної допомоги та відповідних соціальних послуг;
3) превентивні, метою яких є: а) збереження трудового потенціалу населення за рахунок гарантування матеріального забезпечення та ефективного надання соціальних послуг особам, які втратили працездатність; б) аналіз причин та умов, які спричиняють виникнення та поширення безробіття; в) здійснення заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних чинників, які стали наслідком виникнення соціального ризику чи страхового випадку, а отже, і безробіття.
У підрозділі 1.2 «Законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: історичний аспект та сучасність» зазначено, що соціальне страхування в сучасному розумінні формувалось паралельно із розвитком держави, а його нормативно-правове закріплення - із розвитком законодавства у державі. При цьому під законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття запропоновано розуміти систему норм, яка передбачає матеріальне забезпечення громадян у разі виникнення страхового випадку настання повного чи часткового безробіття.
Наголошено, що історичний розвиток системи соціального страхування бере свій початок з найдавніших часів, тобто з часів первіснообщинного ладу. На основі аналізу розвитку соціального страхування на випадок безробіття виділено дев’ять основних історичних періодів становлення та розвитку законодавства у сфері здійснення соціального страхування на випадок безробіття.
У підрозділі 1.3 «Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги й особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття» розкрито сутність права на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та розглянуто осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття.
Визначено основні характеристики права на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг на випадок безробіття, а саме: 1) це є один із різновидів права соціального забезпечення та здійснення соціального захисту, який передбачений Конституцією України та законами України; 2) право на матеріальне забезпечення здійснюється по відношенню до застрахованих осіб та в чітко передбачених випадках відносно незастрахованих осіб; 3) виникає при настанні страхового випадку; 4) носить аліментарний характер; 5) способом вираження та безпосереднього отримання матеріального забезпечення може бути як грошова, так і натуральна форма, надання соціальної послуги в залежності від потреб застрахованої особи; 6) гарантується за рахунок коштів, які акумулюються у спеціально створеному фонді - Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 7) не викликає в застрахованої особи обов’язку щодо його використання. Тобто особа набуває такого права, проте реалізувати його вона може у випадку вчинення дій щодо отримання такої допомоги; 8) гарантує особі рівень грошового забезпечення не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму доходів громадян та право на отримання якісних соціальних послуг відповідно до потреб людини, яка звертається за їх отриманням; 9) гарантується та охороняється на рівні закону, безпідставна відмова у наданні такого права особі, якій законом воно передбачено, є порушенням прав людини і громадянина, а отже, тягне за собою відповідне покарання.
У межах підрозділу наведено перелік осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття.
У підрозділі 1.4 «Фонд соціального страхування України: правовий статус та основні завдання» охарактеризовано правовий статус Фонду соціального страхування на випадок безробіття, наголошено, що Фонд є тим органом, який безпосередньо здійснює керівництво та управління фінансами і коштами у сфері здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, організовує збір та акумуляцію фінансових ресурсів, що у подальшому використовуються виключно для відшкодування матеріальної допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам. Фонд не є особою публічного права, діє на підставі статуту, не фінансується із Державного бюджету. Водночас, держава виступає гарантом соціального захисту та соціального забезпечення громадян, контролює повноту і своєчасність надання Фондом соціальних послуг та допомоги застрахованим особам.
На основі дослідження основних завдань Фонду констатовано, що недоліком є відсутність їх законодавчого закріплення. Чітке законодавче закріплення завдань Фонду - необхідна умова подальшого визначення перспективних напрямків його роботи, пріоритетів, основних та другорядних завдань, що сприятиме здійсненню ефективного планування роботи посадових осіб відповідного органу та його структурних підрозділів, вирішенню проблем, які виникають під час виконання окремого завдання, проведенню аналізу причин, умов, котрі перешкоджають отриманню найбільш оптимального результату для реалізації поставленого завдання тощо. У межах підрозділу автором виділено основні завдання Фонду, які мають бути закріплені у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» поряд із його правами та обов’язками.
Розділ 2 «Матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» складається із чотирьох підрозділів, у яких розкриваються умови, розмір та тривалість надання матеріальної допомоги на випадок безробіття, досліджується механізм формування коштів за зазначеним видом страхування, аналізуються конкретні види матеріальної допомоги, а також права та обов’язки страхувальника і застрахованих осіб.
У підрозділі 2.1 «Умови, розмір та тривалість надання матеріальної допомоги на випадок безробіття» обґрунтовано, що умови надання матеріальної допомоги на випадок безробіття варто досліджувати виключно у їх сукупності. Відсутність хоча б однієї із передбачених умов ставить під сумнів як можливість оформлення допомоги, так і можливість її отримання застрахованими особами, а також може стати наслідком відмови у наданні матеріальної допомоги на випадок безробіття.
Наголошено, що передумовою надання матеріальної допомоги на випадок безробіття є отримання особою статусу безробітного. Проте Законом України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття» не закріплено чіткого переліку умов надання матеріальної допомоги. У підрозділі підтримано думку науковців щодо виділення наступних умов надання матеріальної допомоги на випадок безробіття: 1) наявність страхового стажу у безробітного;
2) диференціація розміру виплат у залежності від кількості років страхового стажу;
3) урахування причин втрати роботи (з незалежних чи залежних від особи причин);
4) вплив розміру заробітної плати за останні 6 місяців, що передують звільненню;
5) наявність відпрацьованих 26 тижнів протягом 12 місяців перед отриманням статусу безробітного. Досліджено поняття страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, яке варто розглядати не тільки як період, за який особа сплачувала страхові внески, а і як кількісний критерій, котрий впливає на величину оцінки грошових виплат при призначенні особі допомоги у випадку її безробіття.
Зроблено висновок, що на сьогодні розмір та тривалість надання матеріальної допомоги на випадок безробіття у відсотковому співвідношенні до розміру заробітної плати відповідає існуючим критеріям у високорозвинених зарубіжних країнах. Проте сам розмір фактичної допомоги в Україні у більшості випадків є мізерним, що обумовлено розміром отриманої в Україні заробітної плати, яка в рази менша, ніж у зарубіжних країнах.
Дисертантом запропоновано диференційований підхід до строків виплати матеріальної допомоги на випадок безробіття, критеріїв, що впливають на визначення розміру виплат. На прикладі врахування рівня безробіття у гірських районах рекомендовано шляхи для підвищення соціального захисту осіб, які отримали статус безробітного.
У підрозділі 2.2 «Формування джерел коштів страхування за
загальнообов 'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» зроблено висновок, що функціонування механізму формування джерел коштів страхування хоча і передбачено на законодавчому рівні, проте залишається нестабільним, що обумовлено несприятливою соціально-економічною політикою на ринку праці, нестабільністю ринкової економіки, постійними внутрішніми проблемами у державі, недосконалістю нормативно-правової бази тощо. Наголошено на важливості встановлення суворого контролю за формуванням коштів за зазначеним видом страхування, удосконалення управління Фондом.
Обґрунтовано позицію, відповідно до якої важливим джерелом формування коштів страхування на випадок безробіття мають стати внески міжнародних організацій та міжнародних фондів, а тому доцільно було б закріпити таке положення у статті 19 профільного Закону.
Потребує удосконалення політика щодо оптимізації витрат Фонду на матеріальне забезпечення безробітних.
У підрозділі 2.3 «Види матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» надано визначення поняття матеріального забезпечення та досліджено його основні види.
Зроблено висновок, що сьогодні, на жаль, матеріальне забезпечення безробітних не проводиться на належному рівні, інколи спостерігається неналежне функціонування порядку виплат, спрямованих на здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Зазначено, що допомога по безробіттю в Україні характеризується єдиним підходом до її надання відносно всіх категорій осіб, які стали безробітними, не здійснюється їх розмежування та диференціація за окремими категоріями громадян. Протилежна ситуація спостерігається у високорозвинених зарубіжних державах, як, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де існують різні види допомоги по безробіттю в залежності від статусу працівника, обставин, з якими пов’язане настання безробіття, тощо. Обґрунтована доцільність здійснення класифікації видів допомоги по безробіттю в залежності від сфери чи галузі виробництва, в якій працювала особа.
Окрему увагу у підрозділі приділено такому виду матеріальної допомоги як допомога для організації безробітними підприємницької діяльності, зокрема наданню такою допомоги молоді. Враховуючи досвід зарубіжних держав, обґрунтовано необхідність збільшення розміру одноразової допомоги на організацію підприємницької діяльності для молоді.
Доведена помилковість виключення у 2012 році у зв’язку із прийняттям Закону України «Про зайнятість населення» із переліку видів матеріального забезпечення допомоги по частковому безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, оскільки зазначені види матеріального забезпечення продовжують існувати та фактично врегульовані підзаконними нормативно-правовими актами, але не закріплені на рівні Закону
Розділ 3 «Соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» містить чотири підрозділи, у яких розкриваються поняття та види соціальних послуг, визначаються організаційні та правові засади надання соціальної послуги, а також права та обов’язки осіб, які надають та отримують такі послуги.
У підрозділі 3.1 «Поняття соціальної послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, право на її отримання» надано визначення поняття соціальної послуги, її ознак та досліджено право на її отримання.
У межах підрозділу розглянуто поняття «соціальна послуга» у широкому та вузькому розуміння, її законодавче закріплення та наукове розуміння, узагальнено ознаки та відмінності соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття від інших видів державних соціальних послуг.
Дисертантом наголошено на відсутності у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» поняття соціальної послуги, що може обумовити неналежне надання соціальних послуг уповноваженими на це особами, формальний підхід до їх отримання суб’єктами страхування на випадок безробіття, оскільки чітко не передбачено алгоритму дій щодо надання таких соціальних послуг по відношенню до безробітних. Також зроблено висновок, що система надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття залишається недостатньо реформованою та не в повній мірі відповідає міжнародно- правовим вимогам, нормам та стандартам у сфері соціального забезпечення при настанні безробіття.
Підрозділ 3.2 «Організаційні та правові засади надання соціальної послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» присвячено організаційним та правовим основам надання соціальної послуги, визначено основні проблеми при її наданні. Основним елементом належної організації надання соціальної послуги виступає здійснення соціального обслуговування осіб, які звертаються до відповідних органів з метою працевлаштування.
При дослідженні організаційних та правових засад надання соціальної послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття обґрунтована доцільність реалізації процесу децентралізації у цій царині з метою встановлення переліку послуг для безробітних осіб, виходячи із тих потреб, які існують у кожній окремій територіальній одиниці.
У рамках підрозділу проаналізовано організаційні засади надання соціальних послуг шляхом втілення у життя окремих соціальних програм, здійснення прийому та обслуговування громадян, які звертаються до територіальних центрів зайнятості населення, застосування єдиних технологій в обслуговуванні громадян, проведення професійної консультації представником центру зайнятості для безробітного, а також інформаційно-роз’яснювальної роботи представниками Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, надання послуг через Інтернет-ресурси та за рахунок розвитку інформаційних технологій у сфері сприяння зайнятості.
У підрозділі охарактеризовані основні нормативно-правові акти, які визначають правові основи здійснення надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.
У підрозділі 3.3 «Види соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» досліджено види соціальних послуг, які закріплені у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також запропоновано їх класифікацію.
Зазначено, що соціальні послуги по відношенню до матеріальної допомоги та надання пільг є досить новим явищем, проте, незважаючи на це, вони активно впроваджуються у суспільне життя. Водночас, вичерпний перелік соціальних послуг, який закріплений у статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», обмежує діяльність працівників центрів зайнятості у наданні допомоги, що може негативно впливати на сам процес надання таких послуг.
У межах підрозділу наголошено на важливості подальшого розвитку дистанційної форми навчання при здійсненні перекваліфікації та перепідготовки безробітних осіб у вищих навчальних закладах, розширення індивідуальних форм професійного навчання, навчання безробітних під конкретні замовлення роботодавців. Підвищення кваліфікації безробітного як вид соціальної послуги здійснюється з метою: 1) поглиблення набутих раніше знань, умінь, навичок; 2) сприяння гарантованій зайнятості, оскільки на ринку праці більше ціниться той персонал, який має глибші знання, навички, є більш організованим та може пристосовуватися до характеру виконуваної роботи; 3) стимулювання людини до розвитку своїх здібностей, прагнення не тільки до працевлаштування, а й подальшого просування по службі, готовності змінюватися, пристосовуватись до нових умов життя.
Увагу також приділено залученню безробітних до громадських робіт, пошуку підходящої роботи та сприянню у працевлаштуванні, наданню роботодавцям- суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення», наданню ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності згідно із статтею 30 Закону України «Про зайнятість населення», здійсненню заходів щодо сприяння зайнятості внутрішньо переміщеним особам тощо.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины