ПОДЗОЛКОВ Юрій Анатолійович ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: НОВІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА



title:
ПОДЗОЛКОВ Юрій Анатолійович ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: НОВІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Альтернативное Название: Подзолков Юрий Анатольевич ПУБЛИЧНАЯ ПОЛИТИКА В УКРАИНЕ: НОВЫЕ ПРИНЦИПЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ВЛАСТИ И ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА Podzolkov Yuriy Anatol\'yevich PUBLICHNAYA POLITIKA V UKRAINE: NOVYYe PRINTSIPY VZAIMODEYSTVIYA VLASTI I GRAZHDANSKOGO OBSHCHESTVA
Тип: synopsis
summary: У Вступі подається загальна характеристика роботи, обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються предмет, об’єкт, мета і завдання дослідження, його методологія, розкриваються наукова новизна, практичне значення одержаних результатів, надаються відомості про апробацію результатів дослідження та їх публікації.
У першому розділі «Аналіз наукової літератури та вибір напрямку дослідження» розглядаються сучасні дослідження публічної політики у вітчизняній та зарубіжній науці, поняття та сутність публічної політики.
У підрозділі 1.1. «Сучасні дослідження публічної політики у вітчизняній та зарубіжній науці» відзначається, що серед зарубіжних авторів, праці яких присвячені дослідженню публічної політики, необхідно відзначити Ю. Хабермаса, Д. Дьюї, К. Адамс, Т. Адорно, Х. Арендта, П. Бурдьє, Н. Лумана, М. Хоркхаймера й ін. У роботах Б. Аккермана, С. Бенхабіба, Дж. Драйзека, Дж. М. Бессета обґрунтовується взаємозв'язок публічної сфери з діалоговим характером прийняття політичних рішень, що знайшло своє відображення в концепції деліберативної демократії.
У роботах Н. Бєляєвої, Н. Власової, А. Дегтярьова, В. Дзялошинського, М. Дзялошинськой, Ю. Красіна, Л. Ніковської, З. Перегудова, А. Сунгурова, Л. Ніковської, В. Якимець та ін. аналізуються такі проблеми, як інформаційна відкритість влади та політики, роль різних соціальних і політичних суб'єктів у формуванні публічної політики, реалізація інтересів конкретних соціальних груп у практиці політичних рішень, роль неурядових громадських організацій у вирішенні державних завдань. Понятійному апарату проблеми публічної політики присвячені роботи Ю. Красіна, Т. Алексєєвої, А. Глинчикової, Н. Шматко, С. Барсукової й ін.
Реалізація публічної політики в інформаційному суспільстві досліджується в роботах Д. Гончарова, С. Перегудова, О. Соловйова, А. Галкіна, Ю. Красіна, М. Горшкова, З. Голенкової, О. Дьякової, Ю. Ірхіна, Л. Сморгунова й ін., українських дослідників - В. Недбая, Д. Яковлєва, О. Ємельяненко та ін.
Проблемам розвитку й удосконалення громадського контролю влади присвячені роботи Т. Алексєєвої, М. Афанасьєва, А. Володіна, К. Гаджиєва, А. Галкіна, О. Гаман-Голутвиної, С. Перегудова, Л. Шевцової та ін.
В Україні проблемами публічної і державної політики займаються Л. Кормич, В. Горбатенко, С. Наумкіна, І. Коваль, А. Сіленко, В. Токовенко, О. Семченко, В. Бакуменко, О. Дем'янчук, С. Телешун, О. Титаренко, С. Ситник, С. Вировій, В. Шахов, В. Рейтерович, Г. Музиченко, І. Харечко й ін.
Аналіз ступеня розробленості проблеми показав, що в українській політичній науці поки не отримали широкого розвитку комплексні дослідження, присвячені новим принципам організації публічної політики в Україні.
У підрозділі 1.2. «Публічна політика: поняття та сутність» відзначається, що у США дослідження публічної політики проводились у контексті розвитку соціальних наук в інтересах держави. На зміну політиці перерозподілу, орієнтованої на групи, прийшла політика ефективності, спрямована на реалізацію інтересів більшості громадян.
Європейське розуміння публічної політики дещо відрізняється від американського, оскільки має на увазі процес демократичної участі різних соціальних груп, державних і недержавних акторів у процесі підготовки до прийняття урядових рішень. Якщо у США домінує утилітарне і прагматичне розуміння публічної політики як держави, що вирішує проблеми суспільства, то в Європі публічна політика – це процес узгодження інтересів при виробленні та реалізації політичних рішень зокрема, і політичного курсу в цілому.
Італійські політологи справедливо вважають, що поняття «публічна політика» багатоаспектне. Це: і арена політичної боротьби; і сукупність інститутів, цінностей, правил, процедур та практик взаємодії політичних акторів; і зіткнення альтернативних ідей щодо розв’язання суспільно значущих проблем, і багато іншого.
На рівні міжнародних, наднаціональних європейських інститутів Ради Європи та Європейського союзу публічна політика розуміється як система спільного управління, що відображено в дослідженнях Євросоюзу, присвячених аналізу прийняття рішень та інститутів узгодження між країнами Євросоюзу
У висновках до першого розділу йдеться про те, що поки за межами дослідницького інтересу у вітчизняній політології залишаються методологічні проблеми формування публічної політики, механізми ефективності публічної політики, що сприяють реалізації інтересів суспільних груп і т.д.
Внаслідок аналізу підходів до дослідження публічної політики, які пропонуються сучасними зарубіжними науковими школами США та Європи, виявлено, що загальним для них є уявлення про публічний простір як арену, на якій узгоджуються різноманітні інтереси; і про публіку – як сукупність незалежних, грамотних і зацікавлених громадян, здатних і бажаючих брати участь у процесі розробки та здійснення політичних рішень.
У другому розділі «Публічна політика: теорія і методологія» проведений огляд теорій і систематизація підходів до дослідження публічної політики, запропонована методологія дисертаційного дослідження.
У підрозділі 2.1. «Огляд теорій і систематизація підходів до дослідження публічної політики» звернено увагу на те, що відповідно до концепції «демократії участі» разом із представницькою демократією важливу роль відіграє система взаємодії профспілок, бізнесу та держави. Концепція «співсуспільної демократії» та «змішаного правління» зробила акцент на виявленні механізмів взаємодії між різними елементами суспільства (соціальними, регіональними, національними, конфесійними й ін.) та їхній ролі у процесі прийняття політичних рішень. Концепція «повсякденної демократії» зосереджена на «політичному процесі за межами держави та ринку», тобто на залученні до цього процесу «низових» соціальних і політичних груп індивідів. Основна ідея концепції «моніторингової демократії» полягає в тому, що суспільство, прості громадяни формують систему мережевого спостереження та контролю за процесом прийняття і здійснення політичних рішень. Теорія деліберативної демократії має основоположне значення для обґрунтування концепції публічної мережевої політики.
У підрозділі 2.2. «Методологія дисертаційного дослідження публічної політики» відзначається, що у дисертації був застосований інституціональний підхід, пізнавальні й аналітичні можливості якого дозволили дослідити взаємини між державою і суспільством. Це пов’язано з тим, що деякі з найбільш важливих видів відносин між державою та суспільством мають багато характеристик, які слід класифікувати як інституціональні; що вся термінологія, яка отримала розвиток при описі поведінки груп інтересів в сучасних суспільствах і їх відносин з урядом, підкреслює їхній інституціональний характер; що для нас важлива суб’єктність даного підходу, яка полягає в тому, що за умови слабкості політичних інститутів аналізуються саме ті суб’єкти політики, які реально впливають на політичний розвиток країни. А саме, конкретні громадянські, політичні, комерційні, «медійні» актори тощо.
Корисним для мети нашого дослідження був мережевий підхід до політики, оскільки з його допомогою спрощується задача дослідження складності сучасного процесу прийняття політичних рішень. Це можна пояснити тим, що мережевий підхід до політики окреслює принципово новий характер відносин між державою і суспільством, між публічною і приватною сферами соціального життя.
Дослідження публічної політики у порівняльному вимірі дозволило нам прийти до висновку про наявність прямої залежності між політичним режимом і змістом публічної політики.
Усі представлені в дисертації підходи мають свої переваги, доповнюють один одного та створюють адекватний методологічний апарат для вивчення процесів публічної політики.
У висновках до другого розділу констатується, що різноаспектна динамічна життєдіяльність суспільства створює нові виклики для публічної політики, що ставить дослідників перед необхідністю пошуку теоретико-методологічних підходів, які найбільш підходять для її дослідження. У науковій літературі для дослідження публічної політики широкого розповсюдження набув структурно-функціональний аналіз.
В дисертації у якості основного використовувався інституційний підхід, оскільки завдяки йому стало можливим дослідити суб’єктність процесу публічної політики.
У третьому розділі «Інноваційні інформаційні механізми публічної політики» розглядаються проблеми медийного супроводу сучасної публічної політики, аналізуються механізми взаємодії традиційних і нових акторів публічної політики в інформаційному суспільстві.
У підрозділі 3.1. «Медійний супровід сучасної публічної політики» відзначено, що згідно з концепціями публічної сфери відкрите обговорення суспільних проблем є ключовим фактором формування громадської думки. Таким чином, велике значення має кількість і якість наданої інформації, а також її доступність для користувача.
Високий рівень доступності благ, наданих інформаційно-комунікаційними технологіями, дозволяє брати участь у публічній політиці не тільки професійним користувачам, наприклад, представникам ЗМІ або фахівцям з політичної реклами, а й простим громадянам, які мають доступ в Інтернет. Більше того, є підстави стверджувати, що засоби масової інформації виступають як інститути публічної політики, «медіа участі». Вони, як суспільний інститут, служать майданчиком для суспільної дискусії та передачі соціально значимої інформації.
Водночас роль інформаційно-комунікаційних технологій перебільшувати не варто. Все-таки, мова йде всього лише про техніку, яка важлива, але не має вирішального значення для розвитку і вдосконалення публічної політики.
У підрозділі 3.2. «Механізми взаємодії традиційних і нових акторів публічної політики в інформаційному суспільстві» відзначається, що крім традиційних суб’єктів, до яких відносяться державні органи різних рівнів управління, політичні партії, політичних лідерів, засоби масової інформації, великий бізнес, регіональні еліти, громадські організації та рухи, місцеві спільноти, в просторі публічної політики з’являються нові суб’єкти – політичні блогери, online-мережні спільноти, громадські організації 2.0, online-ЗМІ, що пов’язані з розвитком Інтернету. У даному підрозділі розглядаються механізми Інтернет-простору, які дозволяють взаємодіяти традиційним і новим акторам публічної політики. Це електронний уряд, краудсорсинг і краудфандинг.
Електронний уряд розглядається у якості механізму публічної політики тому, що його суть – у двосторонньому обміні інформацією між суспільством і органами державної влади, у процесі якого громадяни мають небачені раніше можливості впливу на прийняття суспільно важливих рішень.
Краудсорсинг – це мобілізація ресурсів людей за допомогою інформаційних технологій з метою вирішення завдань, що стоять перед бізнесом, державою і суспільством у цілому. Краудсорсинг розглядається деякими дослідниками як інститут електронної демократії, за допомогою якого держава отримує можливість інформування про найбільш нагальні суспільні проблеми.
Краудфандинг – це чудовий спосіб реалізації перспективних політичних ініціатив і фінансування політичних кампаній, який має ще один додатковий ефект. За активністю пожертвувачів можна визначити рівень підтримки проекту або конкретної особи.
У висновках до третього розділу зазначається, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій значно випереджає розвиток публічної політики. Тобто з технічної точки зору можлива максимальна публічність влади, однак, на це немає достатньої політичної волі, хоча після Євромайдану її стало більше. Публічна політика не буде успішною, якщо її суб’єкти не будуть користуватися засобами масової інформації, в першу чергу, телебаченням, Інтернетом.
У четвертому розділі «Українська модель взаємодії держави та суспільства і перспективи розвитку публічної політики» розглядаються громадянське суспільство як суб’єкт публічної політики в Україні і питання громадянського контролю публічної влади.
У підрозділі 4.1. «Громадянське суспільство як суб’єкт публічної політики в Україні» відзначається, що публічно-політична участь громадян і структур громадянського суспільства вже не просто фактор політичної модернізації, а у прямому сенсі її суб’єкт. Вона стає критерієм інституційного середовища політичної системи з точки зору розвитку демократичних починань. Коли одна частина громадян пасивно втрачає довіру до політичної влади, інші (активні громадяни) шукають альтернативні види політичної діяльності, наприклад, у формі соціальних або протестних рухів усередині існуючої політичної системи.
У підрозділі 4.2. «Громадянський контроль публічної влади» зазначається, що для демократизації суспільства важливим моментом є здатність громадських організацій з метою підвищення рівня публічності держави створити такий суспільний клімат, за якого державні чиновники будуть змушені у процесі своєї діяльності як можна суворіше дотримуватися правових норм. Йдеться про громадянський контроль діяльності органів і посадових осіб публічної влади з боку громадянського суспільства. Видами громадянського контролю є: правова експертиза діючих правових акторів і проектів правових акторів органів державної влади та місцевого самоврядування, громадські слухання щодо найрізноманітніших проблем, наприклад, житлових, громадський контроль за господарською діяльністю органів влади, громадський контроль за виборами й ін.
У висновках до четвертого розділу зазначається, що публічна сфера, як опора демократичної публічної політики, розвивається завдяки таким власним інституціональним інструментам, як інститути громадянського суспільства (недержавні асоціації, об’єднання, спілки) та засоби масової інформації. Обґрунтовано, що громадянське суспільство і публічна сфера взаємозалежні: громадянське суспільство завдяки публічній сфері з’єднує приватні інтереси з публічними, а публічна сфера в особі громадянського суспільства отримує захист від авторитарних устремлінь.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины