Копняк, Наталія Борисівна. Методика оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


title:
Копняк, Наталія Борисівна. Методика оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи
Альтернативное Название: Копняк, Наталья Борисовна. Методика оценки результатов обучения информатике учащихся старшей школы Kopnyak, Natalia Borysivna. Methods for evaluating the results of teaching computer science to high school students
Тип: synopsis
summary: У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено проблему, сформульовано об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, охарактеризовано впровадження та апробацію одержаних в ході дослідження результатів.
У першому розділі «Психолого-педагогічні основи оцінювання навчальної діяльності учнів» проаналізовано поняття «оцінювання» та «оцінка», розглянуто психологічні особливості оцінювання, етапи розвитку оцінювання на теренах України та основні технології оцінювання за її межами.
Педагогічне оцінювання – це процес опрацювання (систематизація, аналізування, узагальнення тощо) чисельних показників, які виміряно відповідно до певних правил, та означає низку процесів, які використовують для визначання рівня сформованості компетентностей учня. Ці процеси тісно пов’язані з процесами навчання.
Процедура оцінювання полягає у конвертації одержаного при вимірюванні первинного результату у певну нормовану шкалу балів – оцінку, тоді як методика оцінювання полягає у визначенні алгоритму виконання цієї процедури.
Оцінка може виражатися як у жесті, міміці вчителя, короткому судженні, оціночному вислові, так і у формі строго ранжованих позначень, одним із яких є бал. В свою чергу бал – це показник результатів контролю, заключний етап перевірки знань, одна з форм оцінки.
Оцінювання мусить брати до уваги важливість мотивації учнів, заохочувати їх до досягнення навчальних цілей та сприяти розумінню критеріїв, за якими оцінюються результати навчання. Учні мають отримувати конструктивні вказівки стосовно покращення своїх успіхів, розвивати власну здатність до самооцінювання.
Оцінювання може бути небезпечним негативними психологічними наслідками для розвитку особистості учнів у тому випадку, коли воно неправильно вмотивоване, супроводжується образливими зауваженнями, проводиться формально та суб’єктивно.
Історія виникнення та розвитку оцінювання навчальних досягнень учнів демонструє перехід від оцінювання у вигляді фізичного покарання за неуспішність і погану поведінку до оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів.
Існує велике розмаїття систем оцінювання у різних країнах світу. Більшість цих систем побудована на багатобальній шкалі оцінювання, що дає можливість враховувати найменші зміни у рівні навчальних досягненнях учнів, наприклад, оцінювання на основі норми та на основі критерію.
Оцінювання на основі норми («оцінювання за кривою») базується на певному шаблоні, який визначає відсоток або співвідношення учнів в цілому класі, що відповідає кожному типу оцінки або балу. Оцінювання на основі норми базується на припущенні, що учні в одному класі є практично рівними за рівнем навчальних досягнень, а метою є добір найкращих у групі. Використання такої технології допомагає вчителеві зменшити суб’єктивізм оцінювання. Учні, хоча вони і можуть працювати індивідуально, в дійсності змагаються за відповідний рівень успішності, який дозволить їм потрапити у групу з бажаним діапазоном оцінок.
Цей досвід доцільно використовувати в Україні при формуванні профільних класів старшої школи. Побудувавши «криву» з профільних предметів для кожного із 9-х класів, можна визначити склад конкретного профільного 10-го класу.
Оцінювання на основі критерію базується на фіксованій числовій шкалі, де кожному рівню відповідає певна кількість балів, виходячи з якої учитель виставляє оцінки, враховуючи індивідуальні успіхи кожного учня. Оцінювання на основі критерію часто використовується в ситуаціях, коли рівні навчальних досягнень учнів є невідомими або нерівними, або коли оцінюється робота, що передбачає співпрацю учнів. Слід зазначити, що важливою перевагою оцінювання на основі критерію над оцінюванням на основі норми є психологічний аспект, тобто при використанні вчителями першого варіанту учні спокійно навчаються, а не змагаються «за місце під сонцем».
В деяких країнах використовуються інші альтернативні технології оцінювання, наприклад, система «склав – не склав», оцінювання «без оцінок», стандартизоване тестове оцінювання, «глобальне» оцінювання тощо.
Методична система оцінювання результатів навчання інформатики має базуватися на національній педагогічній спадщині, враховувати зарубіжний досвід, світові тенденції та ініціативи.
У другому розділі «Методика оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи» подано опис створеної методичної системи оцінювання та педагогічного експерименту на підтвердження її ефективності.
Методична система оцінювання розглядається як сукупність п’ятьох компонентів: цілей, змісту, засобів, методів та форм оцінювання.
За радянських часів більшість педагогів оцінювали лише знання учнів, а сьогодні відбувається переорієнтація на оцінювання рівня сформованості їх компетентностей.
Компетентність – спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Поняття компетентності ширше за поняття знань, умінь, навичок, оскільки стосується спрямованості особистості (мотивації, ціннісних орієнтацій), її здатності долати стереотипи, прогнозувати проблеми, виявляти передбачливість, гнучкість мислення, самостійність, цілеспрямованість, особистісне ставлення до світу тощо.
Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери професійної діяльності людини висуває на перший план проблему формування інформатичної компетентності, яка включає розуміння закономірностей та особливостей протікання інформаційних процесів, вміння находити ефективні розв’язки поставлених задач за допомогою ІКТ, володіння різними засобами подання та передавання даних, знання основних типів сучасних інформаційних систем і володіння навичками роботи з цими системами.
Визначення компетентності як багатоелементного об’єкту, на якому базується методична система оцінювання рівня навчальних досягнень, викликає потребу в уточненні цілей як основи плідного оцінювання, оскільки вони впливають на технологію оцінювання та способи, які використовуватимуться для запису результатів оцінювання та звітування про них.
Серед основних цілей оцінювання результатів навчання інформатики можна виділити:
1. Мотивування учня шляхом визначення його прогресу та успіхів. Слід зважати на розшарування учнівського контингенту за рівнем сформованості інформатичної компетентності на початку вивчення шкільного курсу інформатики. Тому однією з цілей оцінювання результатів навчання інформатики є демонстрація учням з низьким рівнем сформованості інформатичної компетентності траєкторії їх успішності та наявності потенціалу для підвищення рівня навченості; а учням з достатнім рівнем сформованості інформатичної компетентності – обґрунтованості недостатності та невичерпності їх знань та необхідності підвищення рівня індивідуальних навчальних досягнень кожного.
2. Визначення здібностей кожного учня та відповідних потенційних досягнень на їхній основі. При оцінюванні навчальної діяльності учнів можна визначати теми шкільного курсу інформатики, до яких учень виявляє більшу схильність та інтерес; на основі цього спрямувати подальшу навчальну траєкторію для кожного учня через форми поглибленого навчання, допомогти у професійній спрямованості та стимулювати досягнення в обраній школярем галузі ще у шкільному віці.
3. Визначення питань шкільного курсу інформатики, при вивченні яких у учня виникають певні проблеми, та надання відповідної методичної допомоги задля усунення прогалин, виправлення помилок з метою підвищення рівня навчальних досягнень кожного учня.
4. Планування навчальної діяльності кожного учня. Щоб навчання учнів було ефективним, необхідне розуміння ними кінцевого результату, яке з’являється за умов їх участі у визначенні та формуванні цілей і критеріїв оцінювання результатів навчання інформатики. Наявність чітких, прозорих та зрозумілих для учня критеріїв оцінювання їх навчальної діяльності, систематичне ознайомлення з ними допомагає правильно спланувати навчальну діяльність кожного учня, намітити наступні кроки у навчанні, визначити досягнуті цілі навчання та уточнити наступні.
5. Розвиток в учнів критичного мислення та навичок мислення високого рівня. Процес оцінювання результатів навчання інформатики має бути спланований та спрямований на позитивні зміни у рівнях розумової діяльності учнів, розвиток навичок мислення високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання. Для досягнення цієї мети необхідно особливу увагу приділяти формулюванню завдань та технологіям оцінювання результатів навчання інформатики.
6. Навчання учнів формам і методам самооцінювання та взаємооцінювання є важливим для розвитку особистості учня, а також допомагає осмисленню власних результатів навчальної діяльності та проблем, що виникають при навчанні.
7. Допомога вчителю в оцінюванні «якості» підготовлених методичних і дидактичних матеріалів. Компетентний вчитель завжди шукатиме шляхи поліпшення своєї професійної діяльності, опробовуючи нові педагогічні підходи та методичні і дидактичні матеріали. Такий вчитель за допомогою проведення оцінювання результатів навчання інформатики може проаналізувати ефективність елементів застосованої інноваційної педагогічної технології, внести відповідні зміни.
Як засоби оцінювання, які виступають як матеріальні й ідеальні об’єкти, що використовуються в освітньому процесі як носії даних та інструменти діяльності вчителя й учнів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно, розглядається використання учнями розроблених критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень.
Вчителі при проведенні оцінювання результатів навчання інформатики у реальній практиці користуються лише узагальненими програмними вимогами, не застосовуючи конкретних та прозорих критеріїв. Це призводить до такого процесу оцінювання, коли виставлені оцінки не обґрунтовуються і здебільшого стають суб’єктивними. Відсутність системності у визначенні критеріїв оцінювання призводить до нерозуміння учнями необхідності в оцінюванні та негативного ставлення до цього процесу, відсутності у них навичок користування критеріями оцінювання. Лише при тематичному оцінюванні деякі вчителі заздалегідь ознайомлюють учнів з правилами виставлення оцінок – тоді оцінювання виконує тільки контролюючу функцію.
Наявність критеріїв оцінювання результатів навчальної діяльності кожного учня дозволяє реалізувати індивідуальний та диференційований підхід до навчання та оцінювання кожної теми шкільного курсу інформатики та кожного уроку. Існують два шляхи використання критеріїв оцінювання: формування в учнів вміння самостійно їх створювати та використання учнями вже розроблених. При цьому критерії оцінювання можуть подаватися учням як в друкованому, так і в електронному вигляді. Вони складаються із тверджень, що описують конкретні знання, вміння, навички учня з відповідної теми, та передбачають три рівні опрацювання навчального матеріалу. Під час вивчення теми учні мають систематично оцінювати себе за допомогою таких критеріїв.
Для різноплановості оцінювання використовується система спеціальних методів оцінювання, до якої входить усне опитування, письмова робота, тестування, практична та лабораторна роботи за комп’ютером тощо. Вони дають вчителеві можливість оцінити різні складові змісту навчання інформатики. Особливе значення має тестування. Впровадження в Україні системи зовнішнього незалежного оцінювання у формі тестів потребує підготовки учнів до здійснення цього процесу.
Тестові завдання мають бути комплексними, враховувати всі передбачені навчальною програмою з інформатики рівні навчальних досягнень учнів і відповідати різним типам: «закриті» (вибір однієї чи декількох правильних відповідей із запропонованого списку) та «відкриті» (учень дає відповідь власноруч), встановлення правильної послідовності та відповідності, співставлення пар, сортування. Тестові завдання повинні мати не лише репродуктивний характер, а й відповідати вимогам таксономії Б. Блума, тобто містити завдання на аналіз, порівняння, синтез, оцінювання.
Однією зі складових методичної системи оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи є форми оцінювання, серед яких оцінювання вчителем, самооцінювання учнем власної навчальної діяльності та взаємооцінювання школярів.
Використання у навчальному процесі лише загальноприйнятої форми оцінювання вчителем призводить до того, що учні не володіють розвинутими формами рефлексії та звикають тільки до зовнішнього фактору оцінювання як при навчанні, так і в житті. Крім того, оцінювання власних результатів навчання інформатики іншим однокласником призводить лише до неконструктивної критики з боку учня. Така ситуація виникає тому, що найчастіше оцінювання навчальної роботи учня, як поточне, так і тематичне проводить одноособово сам вчитель. Учні, як правило, рідко залучаються до цієї роботи і є лише об’єктом оцінювання вчителя. Школярів не завжди вчать таким формам оцінювання як самооцінювання учнем власних навчальних досягнень та взаємооцінювання учня учнем. Тому з метою розвитку особистості учня та допомоги йому у навчанні доцільно комплексно використовувати різні форми оцінювання результатів навчання інформатики.
Навчити учнів вчитися та оцінювати результати навчання можна використовуючи метод проектів та організацію їх парної роботи. При цьому ефективними є оцінювання індивідуальної навчальної діяльності учня з інформатики, оцінювання власного внеску кожного учня в роботу групи та оцінювання роботи групи в цілому. Така організація оцінювання учнів залучає їх до взаємної відповідальності, вчить ставити перед собою і розв’язувати не тільки навчальні, а й організаційні проблеми, що сприяє, окрім вирішення навчальних завдань, ще й вихованню.
До нових педагогічних технологій, які сприяють розвитку самооцінювання, відносяться учнівське портфоліо (або «Портфель учня») та мережеві щоденники (блоги). Самооцінювання забезпечує внутрішній зворотній зв’язок: одержання учнями даних про свої навчальні досягнення та труднощі, які виникли при виконанні навчальних завдань. Потреба у систематичному самооцінюванні стимулює процес навчання, формує критичність думки та вміння бачити прогрес і перспективи власної діяльності.
Для перевірки основних положень даного дослідження протягом 2002 2007 років проводився педагогічний експеримент.
На теоретичному етапі було проаналізовано діючі навчальні програми, підручники та навчальні посібники з інформатики; дібрано методи визначення ефективності методики оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи.
На констатуючому етапі (2002-2003 рр.) досліджувалось ставлення вчителів та учнів старшої школи до оцінювання результатів навчальної діяльності; проаналізовано технології оцінювання, які застосовуються при навчанні інформатики, їх кількісне співвідношення під час уроку; визначено проблеми, з якими найбільш часто зустрічаються учні та вчителі при оцінюванні результатів навчальних досягнень з інформатики.
При проведені пошукового етапу (2003-2005 рр.) розроблялась методика оцінювання результатів навчальної діяльності з інформатики учнів старшої загальноосвітньої школи. Було застосовано комплексний підхід до здійснення оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, що передбачало розробку системи завдань та технологій оцінювання, яка б забезпечувала всебічну діагностику навчальних досягнень учнів з інформатики та давала б новий поштовх розвитку особистості старшокласника, сприяла формуванню його компетентностей.
Під час заключної стадії педагогічного дослідження, формуючого експерименту (2005-2007 рр.), запропонована методика оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи впроваджувалась у загальноосвітніх навчальних закладах України. До експерименту було залучено 18 контрольних груп загальною чисельністю 305 учнів та 18 експериментальних груп загальною чисельністю 312 учнів.
В ході навчального процесу за учнями здійснювалось спостереження та проводилося поточне і тематичне оцінювання, на основі яких було виявлено тенденцію до посилення мотивації навчання інформатики, покращення рівня сформованості інформатичної компетентності, а також помічено тенденцію до активізації і розвитку навичок мислення високого рівня. До результатів експерименту треба також віднести психологічний аспект – підвищення впевненості у власних силах учнів-учасників експерименту.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины