ЛІТОВКА Олена Петрівна ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


title:
ЛІТОВКА Олена Петрівна ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ
Альтернативное Название: Литовка Елена Петровна ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОЗИЦИИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ В процессе профессиональной подготовки в педагогическом колледже LITOVKA Olena Petrovna FORMATION OF THE PROFESSIONAL POSITION OF THE FUTURE TEACHER IN THE PROCESS OF PROFESSION
Тип: synopsis
summary: У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, висвітлено теоретико-методологічні засади, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію результатів дисертації.
У першому розділі - „Теоретико-методичні засади формування професійної позиції майбутніх учителів у процесі фахової підготовки в педагогічному коледжі” - висвітлено ступінь розробленості проблеми в науковій літературі; визначено ключові поняття дисертаційної роботи; розкрито сутність і структуру досліджуваного феномену; схарактеризовано особливості формування професійної позиції в студентів педагогічного коледжу; представ¬лено результати аналізу реальної практики формування професійної позиції в студентів в умовах педагогічного коледжу та констатувального етапу педагогічного експерименту.
Аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми формування професійної позиції в студентів педагогічного коледжу довів її змістовну складність та багатоаспектність, оскільки вона є міждисциплінарним явищем і поєднує відомості з різних галузей: філософії, соціології, психології, педагогіки.
У загальнофілософському розумінні позиція - основа самовираження, прояву небайдужості й активності при вирішенні конфліктів, під час виконання обов’язків чи реалізації ідей.
У соціально-психологічному контексті позиція розглядається як: інтегральна характеристика становища індивіда в статусно-рольовій внутрішньогруповій структурі (О. Асмолов, О. Леонтьєв, А. Петровський та ін.); стійка система ставлень людини до окремих сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці (Л. Божович, В. М’ясищев та ін.), диспозиція людини в безпосередній взаємодії, в актуальній ситуації (Б. Ананьєв, Л. Петровська та ін.). Позиція особистості характеризується її спрямованістю, активністю та системою цінностей, відповідальністю людини щодо вибору життєвих стратегій та засобів їх досягнення.
Педагогічна позиція (професійна позиція вчителя) визначається як: інтегральна характеристика розвитку особистості, показник активності особистості вчителя, складник педагогічної культури, професійної компетентності, стійка система ставлень до професії (І. Батракова, М. Боритко, С. Вершловський, О. Руденко, В. Слободчиков та ін.); система емоційно- оцінних ставлень учителя до педагогічної діяльності (В. Сластьонін); система ставлень учителя (до учня, до себе, до колег), що визначає його поведінку (А. Маркова). Категорія „професійна позиція майбутнього вчителя” має значний аксіологічний та прогностичний потенціал, оскільки дає можливість оцінювати перебіг педагогічної діяльності, прогнозувати зміну ролі, місця, призначення педагога в суспільстві та професійному середовищі.
Професійна позиція вчителя як система відносин (В. М’ясищев) є основою діяльності педагога; чинником впливу на вибір видів діяльності, методів і способів її здійснення; визначальним чинником вибору типу взаємодії вчителя з учасниками навчально-виховного процесу; засобом формування уявлень про місію педагога й особливості педагогічної діяльності, цінності й мотиви педагогічної професії, важливі професійні якості педагога. Професійна педагогічна позиція виявляється в єдності та взаємозумовленості професійного та особистісного складників, що реалізуються тільки через діяльність (дія, взаємодія, співдія, сприяння) та завдяки установкам, мотивам, цінностям, суб’єктності, активності, відповідальності, креативності, рефлексивності, свободі вибору цілі та засобів її досягнення.
Аналіз сутності таких понять, як „позиція”, „позиція особистості”, „професійна позиція”, „педагогічна позиція”, у контексті філософського, соціологічного та психолого-педагогічного знання дозволив визначити поняття професійна позиція майбутнього вчителя’ як інтегративну характеристику особистості як активного суб’єкта діяльності, що відображає систему ціннісних ставлень майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності та до учасників педагогічного процесу.
Визначено такі функції професійної позиції майбутнього вчителя - світоглядна, мотиваційна, професійної соціалізації, самоідентифікації, рефлексивна, діяльнісно-перетворювальна, мобілізаційна, регулятивна, функція самопрезентації. Професійна позиція є рушійною силою в розвитку активності, творчості, професійного самовдосконалення майбутнього вчителя.
Процес формування професійної позиції майбутніх учителів передбачає поступове просування студентів від осмислення професійно-педагогічної діяльності як особистісно значущої до співвіднесення власних смислів з вимогами соціуму, професійної та батьківської спільноти й подальшого проектування власної професійної позиції педагога в різноманітних формах і сферах професійно-педагогічної діяльності, визначення принципів та правил професійної поведінки, індивідуального стилю педагогічної діяльності, активної життєтворчості. Досліджуваний процес характеризується нелінійним характером, відкритістю, позитивною модальністю.
Сутнісні та функційні характеристики професійної позиції майбутніх учителів зумовили визначення таких ії структурних компонентів: мотиваційно- ціннісного, когнітивного, рефлексивно-діяльнісного.
Процес формування професійної позиції в студентів педагогічного коледжу має відбуватися з урахуванням особливостей студентського віку: динамічності розвитку фізичних і психічних процесів; прагненням до успішного самовираження в різних життєвих ситуаціях, до соціальної активності, визнання; прагнення відстоювати власні погляди й переконання; емоційного й критичного реагування на думки інших; прагнення відстоювати власні погляди й переконання.
З урахуванням визначених теоретичних засад дослідження, особли¬востей формування професійної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки в педагогічному коледжі визначено такі критерії та відповідні показники: мотиваційно-ціннісний (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, дитини як найвищої цінності, до себе як до майбутнього педагога; наявність мотивації до професійної діяльності; задоволеність обраною професією), когнітивний (уявлення про цінності, мотиви й цілі педагогічної діяльності, основні вимоги до сучасного вчителя; знання про сутність, структуру, типи професійної позиції майбутнього вчителя, форми та методи саморозвитку професійної педагогічної позиції), поведінковий (уміння аналізу¬вати свої особистісні риси з позицій вимог професії, здійснювати рефлексію власної діяльності, реалізовувати різні типи професійних позицій, визначати їх ризики та обмеження, виявляти емпатію). Підґрунтям виокремлення рівнів сформованості професійної позиції майбутнього вчителя - дієво-творчий (високий), оцінно-регулятивний (середній), нормативно-орієнтувальний (низький) - є активність як якісна характеристика його особистості.
Застосування на констатувальному етапі педагогічного експерименту комплексу методів дослідження та діагностичних методик (наративний метод, методика „Дедагогічні цінності” (Л. Григорович), питальник для визначення провідних мотивів майбутньої професійної діяльності Л. Верещагіної, тест для визначення життєвосмислових орієнтацій Д. Леонтьєва та ін.) дозволило зробити висновок про переважно низький рівень сформованості і окремих компонентів, і професійної позиції загалом у студентів педагогічного коледжу. Виявлено, що спрямованість мотивації більшості студентів коледжу характеризується, перш за все, бажанням здобути освіту, а не оволодіти педагогічною професією. У студентів-початківців зазвичай має місце „розмитість” розуміння гуманістичного смислу професійно-педагогічної діяльності та уявлень про дітей як найвищу цінність у контексті професійної діяльності, більшість із них не усвідомлює смисл високого суспільного призначення професії вчителя; вони мають досить низький рівень розвитку рефлексії, емпатії, комунікативних здібностей; студенти не завжди об’єктивно співвідносять загальноприйняті в соціумі уявлення про педагога та його професійну позицію стосовно учнів і колег з власними баченнями.
Аналіз сучасної освітньої практики педагогічних коледжів щодо формування професійної позиції в студентів педагогічних спеціальностей, чин¬ного програмного-методичного забезпечення викладання дисциплін професійно зорієнтованого циклу, а також результати опитування студентів, викладачів, учителів-методистів виявили низку недоліків: фрагментарний характер процесу формування професійної позиції майбутнього педагога; недостатню актуалізацію в змісті дисциплін психолого-педагогічного блоку знань, умінь та навичок, необхідних для її формування; обмежене використання активних та інтерактивних форм, методів та технологій. При цьому викладачі педагогічних коледжів, на жаль, не завжди є носіями гуманістичних ціннісних смислів педагогічної діяльності. Усе це ускладнює процес становлення професійної позиції майбутніх педагогів і потребує, своєю чергою, розробки педагогічних умов, упровадження яких позитивно вплинуло б на процес її формування.
У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експери¬ментальна перевірка педагогічних умов формування професійної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки в педагогічному коледжі” - представлено теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування професійної позиції в студентів педагогічного коледжу, перебіг та результати їхньої дослідно-експериментальної перевірки.
Аналіз теоретичних засад дослідження, результатів констатувального етапу експерименту дозволив визначити педагогічні умови формування в сту¬дентів педагогічного коледжу професійної позиції в процесі фахової підготовки.
Перша педагогічна умова - розвиток професійної мотивації й ціннісного ставлення майбутніх учителів до педагогічної професії шляхом використання в процесі фахової підготовки педагогічного коледжу технологій коучингу та модерації - передбачала орієнтацію формату й змісту психолого-педагогічних дисциплін на аксіологічний складник педагогічного та психологічного знання, утвердження студента в освітньому процесі як активного суб’єкта навчально- професійної діяльності. Теоретичними засадами для обґрунтування цієї педагогічної умови визначено: концепції модерації в освіті, що репрезентують провідну роль групової роботи в особистісному та професійному становленні майбутнього фахівця (Г. Хаусман, С. Вахтел, С. Жезлова, Т. Шукшина та ін.); теорії коучингу як психотехнології, що спрямовує особистість до рефлексивно- дослідницької діяльності, виявлення власних професійних цілей, планування шляхів їх досягнення за рахунок мобілізації внутрішнього потенціалу та самоактуалізації особистості (М. Аткінсон, І. Рибкін та ін.). Реалізація цієї умови передбачає включення в навчально-виховний процес таких форм взаємодії, які забезпечать активне залучення майбутнього вчителя до педагогічної комунікації, виявлення його творчих здібностей, прояв позицій і переконань, що зумовлюють трансформацію педагогічного знання в досвід емоційно-ціннісного ставлення, прийняття цінностей педагогічної професії й подальшу їх інтеріоризацію.
З урахуванням значущості суб’єктного (А. Брушлинський, О. Гого- берідзе, В. Петровський та ін.) та аксіологічного (І. Бех, М. Боришевський, Д. Леонтьєв та ін.) підходів у процесі фахової підготовки майбутніх учителів у педагогічному коледжі визначено другу педагогічну умову - організація процесу фахової підготовки в педагогічному коледжі на суб ’єкт-суб ’єктних засадах, спрямованої на усвідомлення студентами системи професійно- педагогічних знань як особистісної цінності та теоретичного підґрунтя професійної позиції майбутнього вчителя. Визначено, що трансформація фахових знань у систему особистісних цінностей студента педагогічного коледжу уможливлюється тільки через постійне переосмислення та перевизначення майбутнім учителем загальноприйнятих та індивідуальних педагогічних цінностей. Суттєву роль у цьому напрямі відіграють особистісно зорієнтовані технології, які реалізуються через діалогові форми взаємодії й активні методи навчання: проблемні лекції-діалоги, практичні заняття із застосуванням методу моделювання педагогічних ситуацій.
Третя педагогічна умова - організація педагогічної практики на основі технології „ДоТРеЗ” (Досвід - Тактика - Рефлексія - Застосування) з метою розвитку професійної позиції майбутнього вчителя як активного суб’єкта педагогічної діяльності - спрямована на формування в студента власного професійного „образу Я”, дослідження сучасного еталона професійної позиції вчителя в процесі педагогічної практики, тобто систематичне включення студентів до педагогічної рефлексії, особистої творчої педагогічної діяльності як фундаменту саморозвитку професійної позиції. Теоретичним підґрунтям зазначеної умови слугували антропні технології в освіті (С. Дмитрієв, Л. Редько,
В. Хохлова та ін.), технології тайм-менеджменту й самоменеджменту (М. Альберт, Ф. Хедоурі, М. Лукашевич та ін.).
Реалізація педагогічних умов, які сутнісно і процесуально взаємозумов- лені, відбувалася в процесі впровадження розробленої на засадах системного, аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та суб’єктного підходів моделі формування професійної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки у педагогічному коледжі.
Збагачення уявлень студентів про професійну позицію як науковий феномен відбувалось завдяки доповненню змісту дисциплін соціально- гуманітарних та професійно зорієнтованих блоків („Філософія”, „Соціологія”, , „Вступ до фаху”, „Дедагогіка”, „Дсторія педагогіки”, „Основи педагогічної майстерності”, „Загальна психологія”, „Вікова і педагогічна психологія”) такими темами, як: „Позиція педагога: особистісний і професійний аспекти”, „Позиція педагога: чи може вона змінюватись?”, „Педагог у просторах інформаційного суспільства”, „Професійна позиція вчителя - стиль діяльності чи ставлення до професії?”, „Соціальні запити до професійної позиції сучасного випускника педагогічного коледжу” та ін.
Для впровадження визначених педагогічних умов розроблено спецкурс „Професійна позиція майбутнього вчителя”, спрямований на збагачення уявлень студентів про педагога як професіонала, педагогічну позицію як ознаку професіоналізму вчителя.
З метою розвитку ціннісного ставлення до педагогічної діяльності впроваджено спецпрактикум „Бенчмаркінг професійної позиції майбутнього вчителя”, який базувався на ідеї рівняння на еталонний зразок та сприяв формуванню уявлень майбутніх учителів про наявні зразкові практики розвит¬ку й функціонування професійної позиції, вихованню прагнення до самопізнан¬ня й практичного саморозвитку. Реалізація спецпрактикуму відбувалась у формах: спостереження за шкільними вчителями-практиками; навчально-ділові ігри, спрямовані на розвиток умінь студентів аналізувати педагогічний досвід, виокремлювати хибні й позитивні сторони власної професійної позиції.
У процесі фахової підготовки використано різні форми й методи, які сприяли розвитку професійної позиції студентів педагогічного коледжу: моде- ративні семінари, коуч-сесії за моделлю цілепокладання „GROW” (від англ. - зростання); технології розвитку критичного мислення, створення методичного портфоліо та моделювання педагогічних ситуацій, навчально-ділові ігри (напри- лад, „Моя професійна позиція” як програвання різних типів професійних позицій педагога у спеціально змодельованих ситуаціях з метою самоіден- тифікації власної професійної позиції); антропні технології, зокрема технологія „ДоТРеЗ: Досвід - Тактика - Рефлексія - Застосування” як специфічна форма залучення студентів у процес педагогічної практики; інтерв’ювання з учителями шкіл щодо особливостей діяльності сучасного педагога, сучасних освітніх трендів; застосування прийомів тайм-менеджменту й самоменеджменту.
Використання інтерактивних методів (брейнрайтинг, круглий стіл та ін.) сприяло вихованню толерантності та поваги до позицій інших, відстоюванню власних думок на засадах діалогічності.
Ситуації рефлексії реалізовано шляхом застосування технік „рефлексивного кола”, спільного укладання „анкети-газети” (зокрема, на тему „Роль педагогічної практики у формуванні професійної позиції майбутнього вчителя”), „рефлексивного рингу”; методу „ціннісної рефлексії” (продовження тверджень: „Я навчився ...”, „Я зрозумів, що можу ... ”, „Для мене стало новим ...”, „Мене здивувало ...”, „Я здобув ...”, „Мене надихнуло...” та ін.)
У процесі обговорення результатів педагогічної практики важливе значення було надано особистому прикладу викладачів і вчителів-методистів щодо особливостей прояву різних типів професійних позицій, володіння етичними нормами рефлексивного аналізу, подоланню дисонансу між теоретичними знаннями, набутими в педагогічному коледжі, та реаліями педагогічної практики.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST THESIS

Колоденко Олена Володимирівна Диференційовані програми санаторно-курортної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця з супутніми захворюваннями після хірургічної реваскуляризації міокарда» (клініко-експериментальне дослідження)
Желясков Василь Якович Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах до професійної комунікативної взаємодії
Даниленко Олександр Борисович Система неперервної професійної підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах
Тимків Надія Михайлівна Теорія і практика підготовки фахівців нафтогазової галузі у технічних університетах України (кінець ХХ – початок ХХІ століття)
Коренева Інна Миколаївна Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку