ШИМАНСЬКА КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ : ШИМАНСКАЯ ЕКАТЕРИНА ВЛАДИМИРОВНА МЕЖДУНАРОДНАЯ МИГРАЦИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ РЕСУРСОВ В УСЛОВИЯХ геоэкономических ТРАНСФОРМАЦИЙ SHYMANSKA KATERYNA VOLODYMYRIVNA INTERNATIONAL MIGRATION OF HUMAN RESOURCES IN THE CONDITIONS OF GEOECONOMIC TRANSFORMATIONS

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено зв’язок роботи з науковими темами, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення і апробацію результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження
• •• • ••• • 1 v_*
міжнародної міграції людських ресурсів» сформовано теоретико-концептуальний базис дослідження міжнародної міграції людських ресурсів, проаналізовано структуру людських ресурсів у світі та їх перерозподіл в процесі міжнародної міграції, а також обґрунтовано використання інституційного підходу як основи побудови методології дослідження міжнародної міграції людських ресурсів.
В умовах динамічності глобального економічного середовища проблеми міжнародної міграції людських ресурсів є актуальними та ставляться на порядок денний світової спільноти, адже мобільність людських ресурсів впливає на стан соціально-економічного розвитку населення, екологічного добробуту територій, політичну стабільність. У ході вивчення та теоретичного узагальнення основних існуючих міграційних теорій сформовано теоретико-методологічний базис дослідження міжнародної міграції людських ресурсів (рис. 2). Доведено, що теорія суспільного капіталу (в інтерпретації Д. С. Массея) концептуалізує основні елементи середовища формування та перебігу міграційних процесів, що обумовило логіку даного дослідження (далі - за елементами): необхідність вивчення структурних сил на міграцію у країнах походження та призначення обумовила формування переліку детермінантів міграційних мотивів та формалізацію показника міграційної привабливості; значення особистісної реакції індивіда на дію вказаних структурних сил враховано через введення вагових коефіцієнтів, визначених за результатами експертного опитування, в модель міграційної привабливості; сукупність інституційних суб’єктів, які здійснюють регуляторний вплив, було конкретизовано через їх ідентифікацію на різних рівнях міжнародних економічних відносин у сфері міжнародної міграції та моделювання інформаційного поля комунікаційних зв’язків між ними; сукупність інститутів у формі політик регулювання міграційних процесів було розвинуто шляхом визначення завдань регулювання руху та інтеграції мігрантів, які запропоновано включати до міграційної та інших політик країн, виходячи з існуючих геоекономічних ризиків та статево-вікового і освітньо-професійного поділу мігрантів.
У розвиток методології дослідження міжнародної міграції запропоновано авторське трактування існуючих принципів дослідження міжнародної міграції та описано їх використання. Визначено, що принцип темпоральності міграційних досліджень ґрунтується на тому, що процес міжнародної міграції характеризується параметрами тривалості та стійкості, які повинні братися до уваги в ході аналізу міграційних пар, прогнозування та вивчення передумов і засобів регулювання міграції. Принцип просторовості полягає в тому, що просторове розміщення країн міграційної пари та їх приналежність до конкретних регіонів світу визначає параметри відстані досліджуваних міграційних потоків та інституційного середовища формування міграційних мотивів у мігрантів, створюваного діями та зв’язками формальних та неформальних інститутів країн та регіональних інтеграційних об’єднань. Принцип
комунікації розширює предметну площину дослідження, доповнюючи її наявними комунікаційними зв’язками в межах міграційних мереж, а також зв’язками між суб’єктами міжнародних економічних відносин у сфері міжнародної міграції. Принцип мобільності орієнтує дослідження на вивчення як фактичних міграційних потоків, так і потенційних, що покладається в основу формування емпіричної бази дослідження та обумовлює його методичний інструмент.