ДУНАС МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ

summary

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, висвітлено ступінь її наукової розробленості, визначено об’єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, а також методологічну й емпіричну бази, наведено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та наведено про апробацію дослідження.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» складається із чотирьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості проблеми злочинів у сфері господарської діяльності та заходів їх запобігання» проведено огляд юридичної літератури, проаналізовано концепції, теоретичні положення вітчизняних та закордонних науковців із метою відстежити розвиток підходів до визначення змісту та обсягу поняття злочинів у сфері господарської діяльності, а також ступеня розробленості кримінологічних заходів запобігання даного виду злочинів, які вчиняються службовими особами.
Зокрема акцентується, що знання змісту та обсягу поняття злочинів у сфері господарської діяльності є однією з основних передумов для їх ефективного кримінологічного запобігання.
Попри те, що на сьогодні не існує універсального визначення злочинів у сфері господарської діяльності, більшість учених одностайні в тому, що співвідносять даний вид злочинів зі злочинами у сфері економіки. У зв’язку з цим, зокрема, встановлено, що в умовах формування ринку в Україні з перехідною економікою на тлі економічної кризи, відбувається зрощування законної і кримінальної господарської діяльності. Криміналізація охоплює всі сфери діяльності і напрями реформування та управління господарською діяльністю. Криза економіки в цілому та її кримінальні прояви взаємно підсилюють і збільшують негативні наслідки та загрози для економічної і національної безпеки.
Підтримується галузевий підхід до кримінологічного наповнення змісту досліджуваного поняття, як злочинів у галузі промисловості, аграрному секторі, паливно-енергетичному комплексі тощо.
Запропоновано, визначення господарських злочинів, які вчиняються службовими особами, як сукупності злочинних діянь суб'єктів економічних відносин (безпосередніх учасників господарської діяльності), осіб, які втручаються в економічні відносини, а також осіб, які реалізують службові повноваження у сфері управління державним, колективним чи приватним майном. Однією із суттєвих ознак господарських злочинів є те, що їх вчиняють суб'єкти економічної діяльності (засновники, власники та керівники суб'єктів господарювання, управлінський склад компаній та ін.), усі ті особи, які вирішують питання управління бізнесом.
Перевага запропонованого визначення злочинів у сфері господарської діяльності й, зокрема, які вчиняються службовими особами, полягає у тому, що по-перше, максимально виключає можливість певного суб’єктивізму в процесі тлумачення сутнісного змісту даного виду злочинів; по-друге, якнайкраще сприяє узагальненню їх кримінологічної характеристики.
Дослідження стану розробленості кримінологічних аспектів запобігання господарським злочинам, які вчиняються службовими особами, дозволило виявити низку невирішених проблемних питань, а саме: а) відсутність сучасного комплексного дослідження запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами, підрозділами правоохоронних органів України; б) потребу в системному удосконаленні правової основи запобігання даному виду злочинів; в) з’ясування сучасних тенденцій злочинів у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами; г) не в повній мірі враховано особливості злочинних проявів службових осіб у сфері господарської діяльності, які б перебували в основі розроблення сучасних кримінологічних заходів із запобігання злочинам даного виду.
У підрозділі 1.2 «Сучасний стан і тенденції злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами», зокрема, встановлено, що третина злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами, вчинено у східних регіонах країни, де сконцентрований основний фінансовий та виробничий потенціал країни, а також в інших областях, де розташовані підприємства, що обслуговують оборонні потреби держави, пов’язані з проведенням ООС.
Середній коефіцієнт вчинення на території України господарських злочинів на об’єктах господарювання становить 1,7. Особливості позитивної динаміки вчинення господарських злочинів службовими особами значною мірою визначаються економічною кризою в Україні, яка розпочалася у 2008 р. Натомість на зниження рівня даного виду злочинів істотно вплинули процеси гуманізації економічної діяльності, з подальшою декриміналізацією 16 складів злочинів розділу 7 Особливої частини КК України.
У дисертації проаналізовано структуру злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами, за такими критеріями: вид злочину, ступінь тяжкості; галузь економіки, сфера управлінської діяльності тощо. Акцентується увага на матеріальних збитках й, зокрема, що були заподіяні Міністерству оборони України, у зв’язку з нецільовим використанням бюджетних коштів у процесі завищення договірних цін на житлове будівництво для військовослужбовців, отримання військової техніки, зброї, обладнання, одягу, медикаментів, харчування тощо.
Основними галузями ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів є: паливно-енергетичний комплекс, агропромисловий комплекс, сфера приватизації, сфера обслуговування населення та споживчий ринок.
Вчинення злочинів службовими особами у сфері господарської діяльності здійснюється в процесі та під виглядом легітимної економічної діяльності, що зумовлює їх неочевидність. Відсутність особисто зацікавлених заявників, щодо вчинення даного виду злочинів зумовлює їх високий рівень латентності. Систематизовано чинники латентності та, зокрема, діяльність винних пов’язана зі здійсненням операцій, які мають чітко виражений характер фінансово-господарської діяльності, а отже їх виявлення потребує відповідних фахових знань і навичок; адміністративний вплив службових осіб на підлеглих, які причетні до правопорушень у бюджетній сфері; використання службовими особами корупційних зв’язків та заходів маскування злочину тощо.
Кримінологічному аналізу корупційної складової та високому рівню організованості господарських злочинів службових осіб приділяється особлива увага. Зокрема, встановлено, що організовані злочинні групи, які очолюють службові особи, вчиняють протиправні дії під час приватизації, створення та керівництва фіктивними підприємствами. Метою створення фіктивних підприємств, зазвичай, є прикриття незаконної господарської діяльності; відмивання коштів здобутих злочинним шляхом; незаконне виготовлення та розповсюдження підакцизних товарів; надання незаконних кредитів та організації контрабандного переміщення товарів тощо.
Виокремлено основні тенденції вчинення господарських злочинів службовими особами.
У підрозділі 1.3 «Кримінологічна характеристика службових осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності» обґрунтовано підхід до кримінологічного аналізу службових осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності, як об’єктів індивідуальної профілактики. Зокрема зазначається, що службові особи, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності є безпосередніми керівниками господарської діяльності,
представниками контролюючих органів, керівниками суб’єктів недоброчесної конкуренції, керівниками суб’єктів державної регулятивної сфери економічної діяльності, яким надано дозвільно-контролюючі повноваження.
За результатами аналізу соціально-демографічної характеристики
службових осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності, зокрема, узагальнено їх співвідношення за статтю (45,5% - жінки і 54,5% - чоловіки), що певною мірою відповідає загальному співвідношенню розподілу населення країни. Хоча з іншого боку, дещо вищий відсоток осіб жіночої статі, на відміну від загальнокримінальних злочинів, передусім, пояснюється їх вчиненням у сфері господарської діяльності, де залучено значну частину жінок. За віком особи чоловічої статі 31- 60 років, жіночої - 35-50 років.
Наведено порівняльну вікову характеристику службових осіб щодо різних видів злочинів у сфері господарської діяльності.
За сімейним станом - службові особи, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності, здебільшого одружені (65,8%). Це пояснюється тим, що по-перше, істотна частка таких осіб - у достатньо зрілому віці; по-друге, з бажанням уникнути можливості конфіскації майна у разі викриття у вчиненому злочині (фіктивні розлучення).
За результатами соціально-психологічної характеристики службових осіб, які вчинили господарські злочини, зокрема акцентується увага на мотивах їх злочинної поведінки, а саме: корисливі мотиви - 47,3%, важке матеріальне становище - 23,8%, задоволення повсякденних потреб - 14,8%, мотив чітко не
визначений - 14,1%.
З-поміж численних морально-психологічних ознак службовим особам, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності, зокрема, притаманно: прагнення до монополізації господарської діяльності у певній сфері (11,4%), самовдоволення, відсутність самокритичності, неповага до порад сторонніх (11,8%), бажання надприбутку в будь-який спосіб (85%), явна неповага до нормативно-правових актів (38,5%), зневага до законної господарської діяльності (39,7%), бажання працювати лише на свою користь, ігноруючи суспільні та державні інтереси (54,1%) тощо.
Наведено ретельний комплексний кримінологічний аналіз службових осіб за різними галузями вчинення господарських злочинів. До прикладу, в структурі осіб, які вчинили злочини у банківській сфері, найбільша питома вага саме посадових осіб банків, зокрема: керівники банківських установ та їхні заступники (44 %); інші посадові особи, які відповідали за проведення банківських операцій (39 %). Співучасниками були близько 22 % осіб, які брали участь у вчиненні злочинів - це технічні працівники (економісти, операціоністи, оператори ЕОМ).
У підрозділі 1.4 «Детермінанти, що впливають на вчинення злочинів службовими особами у сфері господарської діяльності» проведено науковий аналіз теорій детермінації злочинності та злочинної поведінки, а також досліджено різні підходи до класифікації детермінант злочинів, у тому числі, які вчиняються службовими особами у сфері господарської діяльності в цілому та щодо окремих їх видів, зокрема. Обґрунтовано, що вчинення службовими особами злочинів у сфері господарської діяльності, передусім, детермінується істотними негативними змінами у соціально-економічному житті суспільства. Сформовано комплекси детермінант злочинів службових осіб у сфері господарської діяльності, зважаючи на їх короткостроковість, середньо- строковість та довгостроковість дії. Систематизовано комплекс, так званих, «внутрішніх» і «зовнішніх» детерміністичних впливів на злочини службових осіб у сфер господарської діяльності. Розкрито зміст сучасних соціально- політичних, соціально-економічних, правових, соціально-психологічних, організаційно-управлінських факторів, які детермінують вчинення службовими особами злочинів у сфері господарської діяльності. Окрема увага зосереджена на детермінантах, які пов’язані з недоліками правоохоронної і правозастосовної діяльності (недостатність використання сил і засобів правоохоронних органів у запобіганні зазначеним злочинам; неналежна їх взаємодія з контролюючими органами, наявність певних обмежень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів виявлення даного виду злочинів; недостатня кваліфікованість відповідних підрозділів правоохоронних органів; некоректність вибору критерій оцінки ефективності протидії злочинам службових осіб у сфері господарської діяльності тощо).
Розділ 2 «Інформаційно-правове забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» складається із двох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Удосконалення правового забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» обґрунтовано, що створення багатоукладної економіки, перехід від адміністративного регулювання господарських відносин до ринкових важелів впливу обумовлює необхідність створення нової концепції державного регулювання господарської діяльності.
За результатами дослідження узагальнено висновок про необхідність створення окремого органу, який би забезпечував видачу ліцензій та контролював дотримання умов їх виконання.
Незважаючи на істотний перелік нормативно-правових актів у сфері господарської діяльності, обґрунтовано доцільність розробки та прийняття Закону України «Про протидію злочинам у сфері господарської діяльності», який передусім, має містити систему суб’єктів запобігання господарським злочинам, перелік їх прав та обов’язків, порядок внутрішньої і міжнародної взаємодії, порядок ведення обліків запобіжної діяльності тощо. Прийняття такого Закону сприяло б профілактичній діяльності правоохоронних органів як суб’єктів запобігання вчиненню злочинів у сфері господарської діяльності й, зокрема, які вчиняються службовими особами.
Окрім цього, запропоновано низку змін і доповнень до чинних законодавчих актів, а саме: до положень Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», «Про телебачення та радіомовлення», «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України», «Про рекламу» та ін.
У підрозділі 2.2 «Оптимізація інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» розглянуто інформаційно-аналітичне забезпечення запобігання злочинам службових осіб у сфері господарської діяльності, як сукупність знань, необхідних і достатніх для того, щоб система профілактики могла здійснювати доцільну взаємодію, координувати та субординувати стосунки суб'єктів профілактики, спрямовувати їх діяльність, в цілому, до запрограмованої мети. За змістом - це інформація щодо кримінологічних показників господарських злочинів службових осіб, про особистість злочинця, який вчиняє господарські злочини з використанням службового становища; інформація щодо причин та умов вчинення злочинів даного виду; про стан та засоби підвищення ефективності запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, а також їх окремих видів тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення підрозділів правоохоронних органів України передбачає аналіз статистичної інформації щодо стану криміногенної ситуації у сфері господарської діяльності; обставини, способи вчинення найпоширеніших господарських злочинів службовими особами, а також розробку результативних методів та засобів запобігання; використання у процесі аналізу та синтезу інформації, накопиченої в криміналістичних, оперативних, статистичних та інших обліках правоохоронних і контролюючих органах; використання сучасних комунікацій для створення умов логічного та технічного об’єднання різних інформаційних масивів при вирішенні обліково- реєстраційних задач.
До основних етапів інформаційно-аналітичного забезпечення підрозділів правоохоронних органів щодо запобігання злочинам у сфері господарської діяльності належать: а) пошук, збирання, оброблення, систематизація та документування інформації, створення моделі досліджуваного об'єкта; б) аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на тенденції стану злочинності у сфері господарської діяльності та ефективності діяльності підрозділів правоохоронних органів; в) прогнозування розвитку негативних тенденцій у певній ситуації; г) підготовка обґрунтованих висновків і рекомендацій для прийняття управлінських рішень з удосконалення організації протидії злочинам у господарській сфері.
Обґрунтовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, НПУ, НАБУ, СБУ) запобіжної діяльності щодо господарських злочинів, засновано на комплексному використанні загальних та спеціальних методик аналізу у рамках дослідження значного обсягу кримінологічної інформації та інших інформаційних ресурсів з метою отримання нових знань стратегічного, організаційного, тактичного та прогностичного характеру, що мають значення для вирішення завдань протидії злочинності.
Доведено, що створення Єдиного інтегрованого загальнодержавного інформаційного банку об’єднаних баз даних державних правоохоронних, контролюючих органів та підприємницьких структур істотно покращить стан інформаційно-аналітичного забезпечення в цілях удосконалення планування кримінологічних заходів запобігання господарським злочинам, які вчиняються службовими особами.
Ключовою складовою підходу правоохоронної діяльності на ґрунті аналітичної інформації - є впровадження замкненого інформаційного циклу, що складається із наступних етапів: - отримання інформації - її аналіз - розповсюдження - оцінка - планування та корегування.
Ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, НПУ, НАБУ, СБУ) сприяє більш якісному прогнозуванню та плануванню запобіжної діяльності, що має наукове підґрунтя.
Розділ 3 «Заходи підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» складається із двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Загально-профілактичні заходи підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської
діяльності, які вчиняються службовими особами» розглянуто особливості даного виду кримінологічних заходів запобігання. Досліджено численні класифікації заходів та їх практичне значення. Зокрема, розроблено класифікацію загальних заходів запобігання злочинам службових осіб у сфері господарської діяльності, за функціональним призначенням, а саме: заходи формування суспільної атмосфери нетерпимості щодо будь-яких
правопорушень у сфері господарської діяльності; заходи готовності членів суспільства активно брати участь у протидії господарським злочинам; заходи контролю за дотриманням законодавства у сфері господарської діяльності; заходи виявлення і усунення умов, які сприяють учиненню службовими особами господарських злочинів; заходи загальнопревентивної дії та щодо службових осіб, схильних до їх вчинення; заходи реалізації кримінально- правових засобів запобігання вчиненню службовими особами господарських злочинів шляхом притягнення до відповідальності за менш тяжкі злочини, щоб запобігти вчиненню більш тяжкого; заходи припинення чи нейтралізації негативних впливів на службових осіб у сфері господарської діяльності.
У підрозділі 3.2 «Індивідуально-профілактичні заходи підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами» доведено, що сферу індивідуальної профілактики злочинів визначає така сукупність ознак: спрямованість заходів на конкретну службову особу; мета заходів - недопущення злочинної поведінки службової особи у сфері господарської діяльності; заходи індивідуальної профілактики злочинів мають бути взаємопов'язані, взаємозумовлені та взаємоузгоджені. Важлива роль відводиться усуненню криміногенних чинників, що сприяють мотивації злочинної поведінки службових осіб у сфері господарської діяльності.
У дисертації ретельно досліджено завдання ранньої та безпосередньої індивідуальної профілактики злочинів у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами. Визначено категорії службових осіб, які потребують профілактичного впливу.
Обґрунтовано, що в процесі індивідуальної профілактики підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, НПУ, НАБУ, СБУ) щодо злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами, застосовуються наступні заходи: ведення оперативно-профілактичного спостереження за службовими особами, які поставлені на профілактичний облік, у зв’язку з високим ступенем вірогідності їх злочинної поведінки; своєчасне отримання та комплексне дослідження інформації щодо службових осіб, які виявляють намір стати на злочинний шлях; фіксування підготовчих дій службових осіб шляхом документування конкретних злочинів у сфері господарської діяльності; негласна перевірка причетності службових осіб щодо вчинення ними незаконних фінансових та господарських операцій; контроль за поведінкою окремих категорій службових осіб, які становлять оперативний інтерес, а також за їх зв’язками з офшорними компаніями, що давало би підстави щодо застосування до них заходів профілактики. Акцентується увага на індивідуально-профілактичних заходах кримінально-правового, виховного, адміністративного характеру та заходах громадського впливу щодо службових осіб з метою недопущення вчинення ними злочинів у сфері господарської діяльності.
У підсумку, за результатами дослідження встановлено пріоритетність діяльності правоохоронних органів у таких напрямках індивідуально- профілактичної діяльності щодо вчинення службовими особами злочинів у сфері господарської діяльності: а) забезпечення контролю за поведінкою службових осіб, які перебувають на профілактичному обліку, та безпосереднє їх схиляння до відмови від реалізації злочинних намірів; б) усунення умов, що сприяють вчиненню господарських злочинів службовими особами та створення додаткових перешкод, що унеможливлюють реалізацію злочинного наміру; в) викриття на стадії готування чи замаху службовими особами господарських злочинів (процес документування підготовчих дій); г) проведення спеціальних запобіжних операцій на основі отриманої негласної інформації.