ЧОЛІЙ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ФОРМУВАННЯ АВСТРО-УГОРСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ У ВНУТРІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ГАБСБУРЗЬКОЇ МОНАРХІЇ (1868-1914 рр.)

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


title:
ЧОЛІЙ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ФОРМУВАННЯ АВСТРО-УГОРСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ У ВНУТРІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ГАБСБУРЗЬКОЇ МОНАРХІЇ (1868-1914 рр.)
Альтернативное Название: ЧОЛИЙ СЕРГЕЙ ВАСИЛЬЕВИЧ ФОРМИРОВАНИЕ австро-венгерской ВООРУЖЕННЫХ СИЛ во внутренней политике Габсбургской монархии (1868-1914 гг.) CHOLIY SERHIY VASYLOVYCH FORMATION OF THE AUSTRO-HUNGARIAN ARMED FORCES IN THE DOMESTIC POLICY OF THE HABSBURG MONARCHY (18
Тип: synopsis
summary: Перший розділ дисертації «Джерельна база та стан наукової розробки проблеми» присвячено розгляду джерельної бази дисертації та історіографічному аналізу досліджуваної теми.
Джерельна база дисертації складається з опублікованих та неопублікованих документів та матеріалів. Їх умовно поділено на чотири основні групи.
Основну частину джерел дисертаційного дослідження складають архівні матеріали колишніх Австро-Угорської та Російської імперій. До дослідження залучені різнопланові матеріали, отримані з чотирьох архівних установ: Центрального державного історичного архіву, м. Київ (ЦДІАК), Центрального державного історичного архіву, м. Львів (ЦДІАЛ), Україна, Військового та Державного архівів, м. Відень, Австрія. Матеріали ЦДІАК – це переважно внутрішнє діловодство прилягаючих до кордону губерній Російської імперії, а також матеріали російської розвідки, які дозволяють скласти загальне уявлення про те, яке відображення мали внутрішні процеси Монархії Габсбургів за кордоном. У дослідженні використано насамперед інформацію про військові приготування Австро-Угорщини, зібрану російськими шпигунами. Вона дозволяє урізноманітнити оригінальні австро-угорські матеріали. Важливими в контексті дослідження стали також відомості про дезертирство з австро-угорської армії, адже більшість дезертирів втікала насамперед до Росії.
Архівні матеріали ЦДІАЛ, використані в дослідженні – це насамперед документи Галицького намісництва – локального органу влади на території Галичини. Фонди ЦДІАЛ містять різнопланову інформацію, яка охоплює практично всі сфери економічного та суспільно-політичного життя даної провінції, у тому числі і військову складову. Доволі часто разом із локальною, провінційною інформацією, в матеріалах архіву зустрічаються також і загальнодержавні інструкції чи формуляри, які дозволяють провести узагальнення та порівняльний аналіз з локальними даними. Таємне діловодство згадує практично про всі заходи із підготовки до війни та наводить статистичні дані стосовно відбуття населенням військового обов’язку. Фонди місцевих установ суду та прокуратури повідомляють інформацію про те, якими були масштаби порушень, пов’язаних із військовою службою. Даний архів містить також інші, унікальні для території України, документальні матеріали, залучені до наукового обігу вперше – картки обліку військовослужбовців австро-угорської армії. Картки обліку дозволяють встановити взаємозв’язок між різними статистичними категоріями населення (національність, конфесія, соціальний та освітній рівень), які дотепер досліджувались переважно окремо, а також більш детально вивчити особливості проходження військової служби солдатами та унтер-офіцерами.
Під час дослідження використано також архівні матеріали Військового архіву Австрії, зокрема документи військового міністерства – органу вищого військового керівництва, які у значній мірі доповнюють локальні галицькі документи з ЦДІАЛ та дозволяють на основі загальноімперських постанов прослідкувати основні напрямки військових приготувань. Також із матеріалів Військового архіву використано картки особового обліку військовослужбовців з сучасної території Австрії, які дозволяють провести узагальнення з матеріалами ЦДІАЛ та розширити географічні рамки дослідження. Матеріали Державного архіву Австрії – це переважно опубліковані наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. урядові інструкції та постанови стосовно запровадження мобілізації та відбуття військового обов’язку. Більшість з них були свого часу таємними документами і тому не зустрічаються в інших архівних установах.
Друга група джерел дисертації – це опубліковані документи. До них необхідно віднести законодавство Австро-Угорщини, зокрема військове, яке дозволяє прослідкувати процес розвитку її збройних сил. Також із опублікованих документів важливу частину складають різноманітні інструкції, в тому числі мобілізаційні, залучені з фондів архівів Відня, котрі повідомляють про практично весь комплекс заходів із безпосередньої підготовки до війни. Військові схеми (шематизмуси) повідомляють інформацію про зміни у структурі армії впродовж досліджуваного періоду.
Третя група джерел дисертації представлена різноманітними статистичними та оглядовими виданнями, котрі повідомляють нам точні дані про різні сфери життя суспільства Австро-Угорщини, в т. ч. військову. Під час написання дисертації було використано як офіційну австро-угорську статистику, так і статистичні дані з інших джерел, причому останні використовувались насамперед там, де існував брак оригінальних даних та були сумніви у їх достовірності. Такий підхід дозволив створити деталізовані бази даних статистичної інформації стосовно відбуття військового обов’язку в Австро-Угорщині.
Четверта група джерел – це мемуари та спогади сучасників, які дозволяють скласти більш чітке уявлення про досліджувану епоху.
Історіографічний аналіз досліджуваної теми проведено насамперед за окремими національними напрямками історіографії, адже вони переважно характеризуються окремими пріорітетами проведення досліджень.
Загалом тема дисертації знайшла лише часткове висвітлення в історіографії, адже дотепер вона так і не потрапила у поле зору дослідників, так само як і багато суміжних тем, пов’язаних із збройними силами Австро-Угорщини. Найбільш характерно таку ситуацію в історіографії відображає сучасна австрійська історична наука, окремі представники якої навіть стверджують існування «кризи ранньомодерної військової історіографії» в Австрії . Дослідження з історії Австро-Угорщини в інших країнах частково також уникають питань з контексту збройних сил Монархії Габсбургів, за винятком загальних оглядів.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины