ГРІНЬ Андрій Анатолійович ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ : ГРИНЬ Андрей Анатольевич ДИСКРЕЦИОННЫЕ ПОЛНОМОЧИЯ ОРГАНОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ УКРАИНЫ И ИХ РЕАЛИЗАЦИЯ

summary

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; характеризується рівень наукової розробки проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначаються мета і завдання, об’єкт і предмет дослідження; описується методологічна основа дослідження; формулюється наукова новизна дисертації; висвітлюється практичне значення одержаних результатів, викладаються дані про їх апробацію та публікації автора за темою дисертації, структуру та обсяг.
Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика дискреційних повноважень органів виконавчої влади» складається з трьох підрозділів і присвячений правовим аспектам розсуду органів виконавчої влади (їх посадових осіб), визначенню поняття, ознак та змісту дискреційних повноважень органів виконавчої влади, принципам їх застосування.
У підрозділі 1.1 «Правові аспекти проблеми розсуду органів виконавчої влади (їх посадових осіб) при реалізації владних повноважень» розглядаються існуючі доктринальні підходи до розуміння сутнісного навантаження поняття «розсуд» в цілому, і в контексті його співвідношення з поняттями «вільний розсуд», «адміністративний розсуд», «дискреція».
Шляхом порівняльної характеристики зазначається, що розсуд, який випливає із свободи волі певного суб’єкта, може мати абсолютний і обмежений, позитивний чи негативний характер. Обґрунтовується, що розсуд суб’єктів владних повноважень має обмежений характер, не є «вільним» розсудом, має зовнішні (закон) та внутрішні (норми моралі, правосвідомість та інші) обмежувачі.
Автором аргументується, що розсуд органів виконавчої влади (їх посадових осіб) – це розсуд, що здійснюється на підставі і в межах закону, співвідноситься із поняттям «дискреція» як частина і ціле, реалізується в процесі здійснюваного ними державного управлінням і державного регулювання, за своєю сутністю є адміністративним розсудом, що має зобов’язально-дозвільний характер правового регулювання. Доводиться, що адміністративний розсуд виступає одним із засобів виконання покладених на органи виконавчої влади (їх посадових осіб) завдань і повноважень.
Зазначається, що право застосування адміністративного розсуду обумовлено повноваженнями органів виконавчої влади (їх посадових осіб), які надаються для досягнення тієї мети, яку визначив законодавець у правовій нормі і відповідно до її призначення.