ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БОРЖНИКА

summary

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розбудова в Україні ринкової економіки – шлях, яким країна рухається з 1991 р., – викликала, крім явних позитивних, також і негативні явища. З переходом до ринкової економіки Україну захлинула криза неплатежів, внаслідок чого діючі підприємства самі опинялися у ролі боржників, оскільки законодавство не могло належним чином захистити їхні інтереси. Така ситуація зумовила необхідність запровадження інституту банкрутства, який покликаний задовольнити вимоги кредиторів і водночас відновити платоспроможність боржника. Загалом, рівень розвиненості системи регулювання банкрутства вказує на рівень розвитку ринкових відносин у країні в цілому, на ступінь захисту інтересів боржника у процедурі неспроможності, що дозволяє зробити висновок про ступінь регулювання економіки з боку держави. Зауважимо, що сьогодні важливим показником ринкових перетворень, які відбуваються у пострадянських країнах, є наявність розробленого законодавства про банкрутство, яке виконує функції регулятора конкуренції та є дієвим механізмом у розв’язанні проблем заборгованості між суб’єктами господарювання.

Зі змісту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” видно, що його головною метою є відновлення платоспроможності боржника. У зв’язку з цим, при здійсненні процедур банкрутства особливого значення набувають різноманітні заходи, без використання яких здійснити фінансове оздоровлення боржника неможливо. До згаданого закону вносились численні зміни і доповнення, проте законодавець так і не визначив оптимального режиму для використання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, що негативно вливає на економічний розвиток країни. Дослідження наведеного інституту має для України велике теоретичне та практичне значення, яке визначається необхідністю наукового обґрунтування комплексного підходу щодо розв’язання даної проблеми. Недостатнє вивчення цих питань та їх актуальність зумовили вибір теми дисертаційної роботи та вплинули на окреслення основних напрямів наукового дослідження.

Загальні проблеми правового регулювання банкрутства в Україні активно досліджували у своїх наукових працях Р.Г. Афанасьєв, О.М. Бірюков, В.В. Джунь, Б.М. Малига, Б.М. Поляков, В.В. Радзивілюк, О.О. Степанов, М.І. Тітов та ін. Переважна більшість сучасних наукових робіт фахівців та вчених зосереджена на дослідженні фундаментальних засад банкрутства. При цьому проблематика заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та напрямів їх реалізації ще не стала предметом всебічного дослідження, а окремі теоретичні розробки носять фрагментарний характер.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

 Обраний напрямок дисертаційного дослідження є частиною госпрозрахункової науково-дослідної роботи „Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні” (державний реєстраційний №01050001907), яку розробляли науковці кафедри аграрного, екологічного та підприємницького права Київського університету права НАН України.

 Особисто автором було проведено комплексний аналіз заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, визначено їх основні складові та напрями удосконалення законодавства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрун­тування науково-практичних підходів і практичних рекомендацій стосовно визначення та застосування заходів щодо відновлення платоспроможності боржника на основі комплексного аналізу законодавства та судової практики.

З огляду на поставлену мету сформульовано такі дослідницькі завдання:

–      дослідити правову природу заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та класифікувати їх;

–      узагальнити та систематизувати історичний досвід походження заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;

–      розкрити особливості дії мораторію на задоволення вимог кредиторів;

–      визначити присікальний строк для пред’явлення кредиторських вимог;

–      окреслити основні риси інституту визнання недійсними угод боржника у процедурі банкрутства;

–      охарактеризувати особливості застосування відмови від виконання договорів боржника у процедурі банкрутства;

–      проаналізувати заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, які використовуються у процедурі санації;

–      обґрунтувати потребу у застосуванні зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі банкрутства та розгляд таких заходів припинення зобов’язань, як новація та відступне.

Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є комплекс правовідносин, що виникають у процедурах банкрутства, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника.

Предметом дослідження є теоретичні й практичні аспекти правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.

Методи дослідження. При дослідженні теми дисертаційної роботи автор використовував наступні методи пізнання: діалектичний, формально-логічний, історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, аналіз та синтез, статистичний, аналітико-синтетичний. Діалектичний метод використовувався для вивчення нормативно-правових актів, які регулюють інститут заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. За допомогою формально-логічного методу було здійснено класифікацію заходів санації. Історичний метод використовувався для дослідження становлення та розвитку інститутів банкрутства. Визначення умов, за яких відбувається визнання недійсними угод боржника та проведення зарахування, здійснювались за допомогою системно-структурного методу. Порівняльно-правовий метод застосовувався при порівнянні законодавства про банкрутство України та зарубіжних країн. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні базових понять, зокрема визначення санації, мораторію. За допомогою статистичного методу була визначена кількість справ, завершених санацією відносно загальної кількості порушених справ про банкрутство. Аналітико-синтетичний метод використовувався для аналізу практики вирішення спорів, пов’язаних з банкрутством.

Теоретичну основу дослідження, крім вищезазначених авторів, склали праці вчених дореволюційної Росії, дослідників теорії конкурсного процесу: А.Е.Бардзького, Г.В.Бертгольда, А.Х. Гольмстена, Н.Л. Дювернуа, К.І. Малишева,  Г.Ф. Шершеневича; наукові праці та статті зарубіжних авторів: М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Д. Дєдова, О. Дубінчина, О.О. Колесникова, К.А. Колініченко, Л.М. Міхієнко, В.Ф. Попондопуло, Є. Ращевського, Ю. Світ, В.В. Степанова, М.В. Телюкіної, Є. Торкановського, В.А. Хімічева, К. Аббота, К.Д. Блума, І.М. Дворкіна, П.Д. Кіндера, Е. Кітча, Л.С. Кларка, К. Ньютона, Ф. Пінка, М. Хоумана та ін.

Під час написання дисертації використовувалися також результати наукових досліджень вчених: С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, В.М. Гайворонського, О.В. Дзери, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Р.З. Лівшиця, В.К. Мамутова,  В.Ф. Опришка, Д.М. Притики, В.С. Щербини та ін.

Правову основу дослідження склали нормативно-правові джерела, зокрема Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших центральних органів державної влади.

У дисертаційному дослідженні також використано історичні джерела права та нормативна база законодавства Англії, Німеччини, Росії, США та Франції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійсненим на основі порівняльного та історичного аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел права, у якому запропоновані конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання даного інституту. До основних наукових результатів, що виносяться на захист, належать:

вперше:

–                    сформульовано авторське визначення поняття заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;

–                    запропоновано ввести розгляд судом вимог конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, після введення процедури ліквідації, що відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності;

удосконалено:

–                    класифікацію заходів щодо відновлення платоспроможності боржника шляхом визначення наступних ознак: заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для відновлення платоспроможності боржника; заходів санації; заходів, спрямованих на погашення вимог кредиторів;

–                    класифікацію заходів санації, які запропоновано розподілити наступним чином: заходи санації, що передбачені ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; заходи санації виробничого характеру; заходи санації, що здійснюються за безпосередньої участі держави; заходи санації за участю банків; заходи санації, що пов’язані з обігом цінних паперів;

–                    обґрунтовано необхідність включення до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” норми про те, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство не допускається припинення грошових вимог кредиторів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо при цьому порушується встановлена законом черговість задоволення вимог кредиторів;

одержали подальший розвиток:

–                    всебічно проаналізований інститут мораторію на задоволення вимог кредиторів як один із заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника; виділено ознаки мораторію та проаналізовано його концепції;

–                    адаптовано історичний та зарубіжний досвід правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника до українського законодавства та запропоновано зміни й доповнення до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

–                    на підставі аналізу норм діючого законодавства досліджено інститут відмови від виконання договорів боржника, обґрунтовано, що договір вважається розірваним від дати отримання всіма сторонами за таким договором заяви керуючого санацією про відмову від виконання договорів боржника, та запропоновано відповідні зміни до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична і прикладна цінність одержаних наукових результатів полягає  у розробці методичних основ для удосконалення правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які узагальнюють досвід зарубіжних країн і можуть бути використані у практичній діяльності господарських судів України.

Результати дисертаційного дослідження в частині визначення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та відповідних науково-методичних рекомендацій щодо їх використання впроваджені Чернівецькою міською радою та використані у практичній діяльності господарського суду Чернівецької області.

Окремі методичні розробки та низка основних положень дисертаційної роботи використані у навчальному процесі, а саме при підготовці навчально-методичного забезпечення з курсів “Підприємницьке право”, “Господарське законодавство” та “Міжнародне економічне право” для студентів усіх спеціальностей та форм навчання, а також для проведення лекційних та практичних занять у Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ  та обласним товариством „Знання” при підготовці і читанні курсів лекцій “Господарське право”, “Правове регулювання банкрутства в Україні”.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти дослідження доповідалися на 5 всеукраїнських і міжнародних семінарах-практикумах та науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічно-правовий та соціально-психологічний аспекти ефективного підбору та використання кадрового потенціалу в умовах ринкових перетворень” (Чернівці, 28 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки ’2005” (Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 20-25 квітня 2005 р.);  Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань застосування законодавства про банкрутство (Севастополь, 12-13 травня 2005 р.); Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань застосування законодавства про банкрутство (Харків, 23-25 листопада 2005 р.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 15 наукових працях дисертанта, серед них: 6 статей, опублікованих у наукових фахових виданнях; 9 статей, опублікованих у матеріалах всеукраїнських та міжнародних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 6,6 друкованого аркуша, особисто автору належить 6,6 друкованого аркуша.

Структура дисертації. Специфіка проблем, що стали об’єктом дисертаційного дослідження, мета та завдання роботи зумовили її логіку та структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків.

Загальний обсяг дисертації викладено на 193 сторінках, основний зміст робо­ти становить 176 сторінок друкованого тексту, список використаних дже­рел охоплює 181 найменування на 17 сторінках.