Request a thesis ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЙ

Актуальність теми. Процеси трансформаційного поступу ринкових відносин в економіці України значною мірою визначаються економічним розвитком як держави в цілому, так і її регіонів зокрема. Тому особливої актуальності набуває проблема розробки цілісного механізму та виявлення тих його складових, які забезпечують успішний регіональний економічний розвиток депресивних територій. Унаслідок дії різноманітних історичних, природно-географічних, економічних факторів, а також неоднакових темпів проведення реформ, змін у системі господарювання та структурі власності в регіонах України значно збільшилася територіальна диференціація рівня економічного розвитку територій та можливостей соціального забезпечення громадян, що призводить до суттєвих негативних наслідків. Значною мірою розвиток такого процесу пов’язаний також із відсутністю до цього часу ефективних механізмів стримування та пом’якшення його дії, ефективного стимулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо прискорення розвитку депресивних регіонів на основі повнішого використання їх природного, економічного, трудового, наукового та інших потенціалів.

Регіональний економічний розвиток депресивних територій є основною складовою регіональної економічної політики, що формується з урахуванням регіональних переваг та особливостей. При цьому вибір основних елементів механізму, що забезпечують економічний розвиток депресивного регіону є проблемою, яка вирішується як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Важливим аспектом є структурування ролі органів державної влади на загальнонаціональному та регіональному рівнях у забезпеченні регіонального економічного розвитку депресивних регіонів. Дієвість місцевих органів влади, формування ними сучасної регуляторної політики є ключовим чинником стабільного економічного розвитку депресивного регіону. При цьому запровадження нових підходів до регуляторних процесів на регіональному рівні має здійснюватись відповідно до Концепції адміністративної реформи України.

Політика регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій зазнає змін згідно з поглибленням процесів ринкової трансформації та при виявленні недоліків у поточних регуляторних процесах. Через це виникає необхідність проведення процедур аналізу чинних і створення нових регуляторних актів та за потреби запровадження процедури дерегулювання з метою прискорення позитивних змін в економіці депресивного регіону.

Особливість та складність вирішення поставлених проблем полягає у необхідності їх комплексного розв’язання, у взаємозалежності одна від одної у кожному окремо взятому депресивному регіоні. Ці питання є актуальними у сфері представників науки, практики й органів державної влади та місцевого самоврядування.

Стан наукової розробки завдання. При розробці основних положень дисертації, теоретичну основу дослідження становили фундаментальні праці та статті як зарубіжних, так і вітчизняних спеціалістів, а саме: П. Бофингера, Н.Д. Кондратьєва, А. Леслі Пала, Р. Шнипера, Й. Шумпетера, Д. Юілл та ін.

Велике теоретичне значення для дослідження мали праці таких відомих фахівців з організації державного управління: О. Амосова, Г. Атаманчука, В. Авер’янова, В. Бакуменка, В. Вакуленко, В. Воротіна, Б. Гурне, А. Дєгтяря, В. Керецмана, В. Князєва, М. Корецького, В. Лугового, В. Малиновського, Н. Нижник, О. Оболенського, Г. Одінцової, Г. Райта, І. Розпутенка, В. Тертички, В. Цвєткова та ін.

Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій залишились невирішеними. Так, потребують подальшого дослідження теоретичні засади та методичні підходи формування системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій.

Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної роботи «Інноваційно-інвестиційний розвиток економіки регіону та механізми управління ефективністю використання його трудового потенціалу» (державний реєстраційний номер 0102U001590 від 04.01.2008 р.), яка є складовою комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» Національної академії державного управління при Президентові України. Результати дослідження використані в підсумковому звіті з виконання НДР, рекомендаціях науково-практичних конференцій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних пропозицій з удосконалення системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій у взаємозв’язку із сучасними тенденціями розвитку економіки України.

Для досягнення поставленої мети виникла необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні засади соціально-економічного розвитку депресивних територій;

- з’ясувати особливості нерівномірного економічного розвитку як об’єкта регулювання;

- дослідити механізм державного регулювання економічного розвитку депресивних територій;

- проаналізувати тенденції регіонального розшарування в Україні;

- дослідити елементи концепції соціально-економічної стабілізації й розвитку регіону;

- узагальнити результати впровадження світового досвіду з формування та реалізації державної політики розвитку територій;

- визначити принципи формування нової моделі регіональної політики вирівнювання.

Об’єктом дослідження є процес регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій.

Предмет дослідження – теоретичні та прикладні аспекти системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є принципи та засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів дослідження й досягнення його мети. За допомогою історичного та порівняльно-правового методів визначено сутність поняття соціально-економічний розвиток, проаналізовано тенденції регіонального розшарування в Україні. Методи єдності логічного порівняння та аналогії застосовано у визначенні предмета дослідження, а також у обґрунтуванні елементів концепції соціально-економічної стабілізації й розвитку регіону. Методи абстрагування та узагальнення використано для конкретизації принципів формування нової моделі регіональної політики вирівнювання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному дослідженні теоретичних засад та особливостей сучасного стану формування механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій, що дало змогу сформулювати конкретні напрями вдосконалення цієї системи.

Наукова новизна результатів конкретизується в таких положеннях:

уперше:

- виходячи із закономірностей нерівномірного соціально-економічного розвитку окремих регіонів, запропоновано застосування такого алгоритму розробки прогнозу й сценаріїв механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій на середньострокову перспективу: аналіз наявних можливостей подолання депресії на основі впровадження нових технологій, поліпшення організації виробництва, підвищення ефективності використання наявних ресурсів; аналіз наявних обмежень та ризиків соціально-економічного розвитку регіонів; постановка завдань державної регіональної політики з метою реалізації виявлених можливостей та усунення нерівномірного розвитку територій; розробка заходів державної регіональної політики з метою вирішення поставлених завдань.

удосконалено:

- основний напрям впровадження механізму державного управління соціально-економічного розвитку депресивного регіону, а саме: підтримку галузевих орієнтирів, що є фактором позитивної територіальної динаміки. Звідси випливає необхідність визначення на рівні регіону потенційних напрямів зростання галузей, які зможуть підняти економіку регіону та зробити мультиплексний вплив на розвиток сполучених секторів регіонального господарства.

Набуло подальшого розвитку:

- змістовні характеристики таких понять: депресивні регіони, депресивні території як об’єкт державного регулювання, механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку в депресивному регіоні;

- перелік показників, які необхідно застосовувати щодо визначення поняття депресивності регіону, а саме: характеристика валового регіонального продукту на душу населення, обсяг інвестицій, роздрібного товарообігу й платних послуг, частка населення з доходами нижчими за прожитковий мінімум, зведені показники рівнів розвитку соціальної інфраструктури, освіти, стану навколишнього природного середовища й тривалості життя населення регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження розширюють науково-теоретичну базу формування системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій. Результати дослідження можуть бути використані для розробки та удосконалення теоретичних та організаційно-правових засад формування системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій; у написанні підручників, курсів лекцій, методичних матеріалів, навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів; для підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів державної виконавчої влади; як основа перспективних досліджень, зокрема з визначення вдосконалення ефективності системи регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій тощо.

Практичні результати роботи щодо напрямів вдосконалення соціально-економічного розвитку регіону використані Головним управлінням економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 02-5/435 від 11.04.2010 р.).

Представлені в дисертації теоретико-методологічні підходи до реформування механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку депресивних територій на основі впровадження нових технологій, поліпшення організації виробництва, підвищення ефективності використання наявних ресурсів, рекомендовані до впровадження в практику діяльності Дзержинської районної ради міста Харкова (довідка № 1289/2/6 від 31.05.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці програм навчальних курсів з державного управління в економічній сфері та державного регулювання економіки (довідка № 1437/01 від 12.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій вирішується конкретне наукове завдання. Усі науково-теоретичні висновки, положення та рекомендації, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки дисертації були обговорені на науково-практичних конференціях: «Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону» (м. Київ, 2007), Соціально-економічний розвиток України і регіонів (м. Запоріжжя, 2009), «Інституціональний вектор економічного розвитку» (м. Мелітополь, 2009), «Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства» (м. Запоріжжя, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у дванадцяти наукових працях, вісім з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки «Державне управління». Загальний обсяг публікацій становить 4,75 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 188 сторінок (у тому числі 172 сторінки основного тексту, 2 таблиці, 16 рисунків). Список використаних джерел містить 166 найменувань.