УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ



title:
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
Тип: synopsis
summary:

 

Основний  зміст  роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методологію дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження, публікації за темою, а також структуру роботи.

У першому розділі – “Теоретико-методологічна основа удосконалення механізмів державного управління трудовою міграцією” – досліджено поняття і зміст державного управління в даній галузі, стан наукової розробки, проаналізовано наявну джерельну базу за тематикою дослідження, а також методологічні засади дослідження.

Із величезної кількості публікацій, які відображають різні аспекти трудової міграції та формування окремих положень міграційної політики України, необхідно виділити роботи О. Бабенка, О. Бандурки, І. Гайдоша, І. Лапшиної, Д. Лук’яненка, І. Майданік, М. Мокляка, С. Мосьондза, Н. Нижник, В. Новіка, Н. Оніщенко, О. Пелех, Я. Петрової, О. Піскуна, Я. Полянської, А. Поручника, І. Прибиткової, Л. Рибаковського, Ю. Римаренка, М. Романюка, О. Хомри,       С. Чеховича, О. Шиманської, М. Шульги та інших, а також дисертаційні дослідження з державного управління М. Бублія, О. Малиновської, А. Попка. Проте серед широкого контексту піднятих проблем, у вищевказаних роботах не розроблявся проект Концепції державної міграційної політики України, а також пакет супровідних документів для проходження процедури затвердження цього проекту Верховною Радою України.

Що стосується історичних підвалин наукової розробки феномену міграції, то лаври першості в цьому належать англійському вченому ХІХ століття          Е. Рейвенстейну. Він на основі комплексного аналізу статистичних даних встановив основні залежності між інтенсивністю й основними напрямками міграції. В його концепції чітко простежується обумовленість міграційних процесів економічною зацікавленістю мігрантів.

У роботі досліджувалась сутність понять “міграція”, “трудова міграція”, “міжнародна трудова міграція”, “трудівник-мігрант”, “політика”, “міграційна політика”, “держарвна міграційна політика”, “механізм управління”,  “механізм державного управління”.

З цією метою проаналізовано цілу низку наукових праць українських та зарубіжних науковців, а також міжнародних конвенцій, дво- та багатосторонніх угод у сфері трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, а також низку законопроектів щодо основних засад державної міграційної політики України, які в різний час подавались до Верховної Ради України різними суб’єктами законодавчої ініціативи та які містять визначення цих понять.

Узагальнюючи проведені вищевказані дослідження, автором дисертації запропоновано власні визначення понять, а саме:

1) міжнародна трудова міграція (міжнародна міграція робочої сили; міжнародна міграція трудових ресурсів) є одним із видів міграції, що здійснюється працездатними фізичними особами до країн-реципієнтів з метою працевлаштування і пов’язане зі зміною постійного місця проживання (або без такого) та може мати постійний або тимчасовий характер;

2) трудівником-мігрантом є іноземець (або особа без громадянства), який (яка) отримав (ла) в установленому порядку дозвіл на проживання на території держави-реципієнта для виконання оплачуваної роботи. Інструментом реалізації мети, яка лежить в основі трудової міграції, є праця за відповідну грошову або натуральну винагороду;

3) під державним управлінням у сфері міграції розуміється такий вид діяльності держави, суттю якого є здійснення управлінського організуючого впливу на цю сферу шляхом використання повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного впливу на дану сферу, а також забезпечення реалізації державної міграційної політики;

4) державна міграційна політика – це система правових, фінансових, адміністративних і організаційних заходів, які здійснюються державними органами щодо регулювання міграційних процесів, яка спрямована на забезпечення національних інтересів, засад національної безпеки та територіальної цілісності держави, усталеного соціально-економічного, демографічного, науково-освітнього розвитку, раціонального розміщення населення по території країни, реалізацію освітнього і кваліфікаційного потенціалу мігрантів, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

У розділі розглянуто методологічну основу дослідження зовнішньої трудової міграції. Основу методології становить системний підхід, якого вимагає комплексний характер дисертаційного дослідження і завдяки якому  дисертант розглядав проблему як аналіз цілісної системи та її складових елементів. Дослідження проблеми державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України стало можливим завдяки використанню низки інших наукових методів: історичного, логічного, порівняльно-правового та узагальнення.

У другому розділі – “Становлення державного управління у сфері  зовнішньої  трудової  міграції  громадян  України: організаційно-правовий механізм” – проаналізовано організаційно-правове забезпечення зовнішньої трудової міграції громадян України.

Порівнюючи міграційне законодавство країн Західної Європи із аналогічним законодавством України, можна стверджувати, що остання лише починає формувати його.

Україна продовжує розвивати міжнародне співробітництво, що є одним із складових елементів міграційної політики держави. Особливо це стосується сфери запобігання незаконній міграції. В розділі пропонуються кроки держави щодо запобігання перетворенню України у так званий “відстійник” для нелегалів. У даному контексті досліджуються питания щодо відкриття нових пунктів тимчасового утримування нелегальних мігрантів, а також делімітацію і демаркацію кордонів із сусідніми державами.

У дисертації аналізується історія становлення і розвитку в Україні державних органів управління міграційними процесами. Констатовано розпорошеність функцій регулювання міграційними процесами між цілою низкою державних відомств, відсутність чіткої координації діяльності в цій сфері державного управління. Акцентована увага на необхідності створення в Україні єдиного органу державної виконавчої влади (державної міграційної служби), який би займався розробкою та впровадженням державної міграційної політики України, а також координацією діяльності інших органів державної виконавчої влади, причетних до регулювання міграційних процесів у державі. Проте для ефективної діяльності державної міграційної служби України необхідний фундаментальний документ – Концепція державної міграційної політики України. В роботі аналізуються проекти цього документа, які подавались до Верховної Ради України впродовж 2003-2009 рр. Всі вони мали різну кількість недоліків. До основних слід віднести наступні:

– всі законопроекти пропонувалось затвердити законом України. Проте, тексти проектів повністю складались із положень ненормативного характеру, що протирічить загальним положеннями правової доктрини та відповідним нормам Конституції України;

– в проектах було лише частково задекларовано, але не відображено фактично питання, пов’язане із захистом біженців в Україні;

– недосконалим вбачається термінологічний апарат проектів. В одних – не розкриваються значення низки понять, які у ньому вживаються; в інших – вбачається довільне оперування понятійно-категоріальним апаратом без чіткого визначення його змісту, в третіх – подаються визначення термінів, значення яких вже розкриті чинними законами України, в четвертих – запропоновані терміни не узгоджуються із термінологією чинних законів України.

Щодо формування механізмів державного управління процесами працевлаштування та соціального захисту громадян України за кордоном, то потрібно зазначити, що відповідно до Конституції України, держава гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Законодавець визначив, що в період тимчасового перебування за кордоном громадяни  України  мають  право  займатись  трудовою діяльністю, якщо це не  суперечить чинному законодавству України та країни перебування.

Законне (легальне) працевлаштування в країні перебування провадиться за схемою: національне законодавство – колективні договори – трудові договори (контракти).

В роботі наголошується про нагальну потребу у ратифікації українським законодавцем низки Конвенцій МОП. Акцентовано увагу на необхідності підписання Україною ст. 19 Європейської соціальної хартії, адже непідписання позбавляє наших громадян, які легально працевлаштовані за кордоном, користуватись правами, що випливають з цього документа.

У третьому розділі – “Удосконалення механізмів державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян зарубіжних країн та України” – досліджено питання формування механізмів державного управління трудовою міграцією та їх реалізація в країнах Європейського Союзу,  особливості функціонування механізмів управління міграційними процесами у країнах СНД, а також вироблення інструментів удосконалення державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України.

Щодо ЄС, то впродовж усього періоду його існування спостерігаємо поступове формування спільної міграційної політики, а його сучасний етап розвитку, коли до складу ЄС увійшло 27 країн-членів, відзначається особливою динамікою.

Проведений аналіз нормативно-правових актів, програм і законопроектів у рамках ЄС показав, що політика Євросоюзу, в основному в останній період, акцентується на посиленні імміграційного контролю та імміграційної політики в цілому, в першу чергу стосовно мігрантів із країн „третього світу”. З іншого боку, основне завдання ЄС – створення умов для залучення висококваліфікованої робочої сили. Розробка і реалізація такої міграційної політики спрямована на досягнення цілей Лісабонської стратегії та  перетворення ЄС на найбільш конкурентоспроможний ринок праці у світі.

Врахування цього процесу в Україні є необхідним. Розвиток зовнішнього вектора міграційної політики ЄС розширює для України можливості співпраці з Євросоюзом у сфері запобігання нелегальній міграції, торгівлі людьми, забезпечення безпеки кордону. Здійснено аналіз цілої низки проблем, які постали перед Україною у зв’язку із формуванням спільної міграційної політики ЄС, а також у зв’язку із ратифікацією країнами Євросоюзу Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.

Формування спільної міграційної політики ЄС привносить і позитивні моменти. Тісна співпраця із європейськими країнами дає можливість формувати власну державну політику України щодо незаконної міграції, залучення висококваліфікованих мігрантів, враховуючи спільний досвід цих держав.

У процесі інтеграції західноєвропейських держав, який триває вже піввіку, формувалася й правова база, необхідна для регулювання країнами ЄС зовнішніх міграційних процесів. Що стосується держав – учасниць СНД, то їм доводиться терміново вирішувати проблему правового регулювання зовнішньої  міграції в умовах піднесення її активності. Незважаючи на відносно невеликий час існування Співдружності Незалежних Держав, її державам-учасницям вдалося розробити й підписати цілу низку як багатосторонніх, так і двосторонніх правових актів, що охоплюють питання правового регулювання основних напрямків розвитку міграційних процесів у рамках Співдружності.

Враховуючи той факт, що серед країн СНД найбільша протяжність державного кордону України припадає на Російську Федерацію, з якою здійснюється найбільший міграційний обмін, а також те, що найбільша кількість незаконних мігрантів потрапляє в нашу державу із Росії, в дисертації досліджено питання національної безпеки України у контексті міграційної політики цієї держави-сусіда.

В роботі глибоко проаналізована демографічна та імміграційна політика Росії. В даному контексті (як наслідок міграційних процесів у світі) аналізується також ситуація із незаконним набуттям частиною громадян України громадянства країни перебування, зокрема Російської Федерації.

Пропонуються практичні кроки держави, щоб загальмувати процес виїзду українських громадян за кордон, в тому числі й до Росії, а також залучення українських громадян до служби за контрактом у Збройних Силах Російської Федерації.

Проаналізовано інструменти удосконалення державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України, а також міграційну ситуацію в Україні в зв’язку із світовою фінансовою кризою. Аналіз ситуації привів до висновку: еміграційні тенденції в Україні збережуться та, швидше за все, будуть посилюватись.

         Дисертантом розроблено авторський проект Концепції державної міграційної політики України – правового акта, який визначає сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, формує загальнодержавне розуміння процесів, пов’язаних з міграцією населення, визначає принципи і пріоритети діяльності державних органів у сфері міграції, напрями удосконалення її законодавчого, адміністративного та інституціонального забезпечення, а також механізми і форми реалізації.

Дисертантом також розроблено графічну модель Концепції (див. Рис. 1), а також низку супровідних документів, які подаються до Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи. За суб’єкт законодавчої ініціативи взято Кабінет Міністрів України.

У дисертації удосконалено модель механізму державного управління, яку запропоновано Р. Рудніцькою, О. Сидорчук, О. Стельмахом, а також                 О. Федорчак.

Беручи до уваги запропоноване визначення механізму державного управління та враховуючи думку Н. Брюховецької, що “від переваги акцентів на ті чи інші сфери управління механізм управління буде мати свою назву”, дисертантом сформульовано визначення такого поняття: механізм державного управління   зовнішньою трудовою  міграцією    це  штучно  створена  складна система,   яка   має  визначену  структуру,  методи, важелі,  інструменти  впливу суб’єкта управління на об’єкт управління з відповідним правовим, нормативним та інформативним забезпеченням, призначена для практичного здійснення державного управління та досягнення стратегічної мети – збереження та відновлення трудового потенціалу України. В дисертації внесено пропозиції щодо організаційних змін у складі Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины