ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичну значущість, висвітлено відомості про базу дослідження, особистий внесок здобувача, подано дані про апробацію й упровадження результатів дослідження, загальну кількість публікацій, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади підготовки майбутніх педагогів з дошкільної освіти до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників» схарактеризовано стан підготовки майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності дошкільників у теорії і практиці освіти, уточнено зміст понять «пізнавальна діяльність дошкільників», «організація пізнавальної діяльності дошкільників», розкрито сутність феномену «готовність майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників» і обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують її формування.

У працях вітчизняних і зарубіжних учених (А. Богуш, О. Дибіна, Т. Поніманська, О. Проскура, А. Реан, В. Щетиніна та ін.) підкреслюється, що пізнавальна діяльність дошкільників мотивована прагненням дитини пізнавати нове, отримувати інформацію про якості, властивості предметів і явищ довкілля. Завдяки пізнавальній діяльності у дошкільників відбувається розвиток пізнавальної сфери (сприймання, мислення, пам’яті, уваги, уяви, мовлення), набуття індивідуального досвіду взаємодії з оточуючими, соціалізація особистості. Відповідно до теорії діяльності (О. Леонтьєв) основними структурними компонентами пізнавальної діяльності дошкільників виступають її мета, мотив, способи, умови і результат. Така діяльність формується поступово і відбувається у двох напрямах: стихійно (в різних формах життєдіяльності дитини) і цілеспрямовано (у процесі спеціально організованого навчання) (А. Богуш, М. Виноградова, Н. Іванова та ін.).

Спираючись на сучасні трактування сутності поняття «організація пізнавальної діяльності дошкільників» (В. Прокопенко, В. Суржанська та ін.), розуміємо його як цілеспрямовані дії вихователя зі створення педагогічних умов, вибору і використання форм, методів та засобів, що забезпечують пізнання дошкільниками предметів і явищ довкілля, їх основних властивостей та закономірних змін. Одним із таких засобів організації пізнавальної діяльності дошкільників виступають КТ.

Аналіз літературних джерел (А. Бірюкович, Г. Грезійон, С. Іванова, Н. Лисенко, В. Могільова, С. Новосьолова, Г. Пєтку, Д. Солпітер та ін.) свідчить, що використання КТ в педагогічному процесі ДНЗ позитивно впливає на рівень розвитку пізнавальної сфери дітей, значно підвищується їхня зацікавленість у навчанні, пізнавальна активність, розвиваються мислення, мовлення, пам’ять, уява, увага тощо. Дані наукових досліджень (Ю. Горвиц, Є. Зворигіна, Л. Чайнова та ін.) дозволяють розглядати КТ в дошкільній освіті як комплекс навчально-методичних матеріалів, що охоплює технічні й інструментальні засоби обчислювальної техніки, а також систему наукових знань про їх роль і місце в навчальному процесі ДНЗ, форми та методи застосування для вдосконалення діяльності педагогів і дітей та їхньої взаємодії.

Отже, ефективне вирішення завдань дошкільної освіти щодо використання в роботі з дітьми старшого дошкільного віку КТ потребує від вихователів відповідної професійної підготовки (Л. Габдулісламова, Н. Диканська, С. Дяченко та ін.). Означену підготовку розглядаємо як цілеспрямований процес формування в майбутніх вихователів уявлень про можливості і способи використання КТ в організації пізнавальної діяльності дошкільників, навчання їх практичних умінь та навичок упровадження КТ у роботу з дітьми старшого дошкільного віку.

Одним із показників якості підготовки педагогів до професійної діяльності виступає їхня готовність (І. Богданова, М. Д’яченко, Т. Жаровцева, Н. Кічук, Л. Кандибович, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Ліненко, В. Сластьонін та ін.). Під готовністю майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників розуміємо новоутворення у структурі особистості, що забезпечує використання цих технологій у вирішені завдань професійної діяльності і формується за результатами їхньої підготовки у ВНЗ. Вона виступає частиною загальної готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності і складається з когнітивного, мотиваційного й операційного компонентів з відповідними показниками. Когнітивний компонент характеризується наявністю уявлень щодо мети, форм і методів організації пізнавальної діяльності старших дошкільників засобами КТ. Мотиваційний компонент означеної готовності передбачає наявність інтересу і потреби щодо використання КТ у професійній діяльності вихователів. Операційний компонент характеризується сформованістю у вихователів професійних умінь і навичок, що забезпечують упровадження КТ в організацію пізнавальної діяльності дошкільників.

Підготовка майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників забезпечується сукупністю педагогічних умов, а саме: відображення способів використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників у змісті навчальних предметів; збагачення практичного досвіду майбутніх вихователів з використання КТ в організації навчально-виховного процесу сучасного ДНЗ; стимулювання у студентів інтересу до використання КТ у майбутній професійній діяльності.

У другому розділі «Експериментально-дослідна апробація методики підготовки майбутніх вихователів до організації пізнавальної діяльності старших дошкільників з використанням КТ» визначено мету і завдання експериментальної роботи, схарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників, описано й експериментально перевірено модель і методику реалізації педагогічних умов підготовки студентів до такої роботи, подано дані щодо їх ефективності.

З метою вивчення стану теоретичної і практичної підготовки вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників на пошуково-розвідувальному етапі експериментальної роботи проаналізовано навчальні плани і робочі навчальні програми з напряму – 6.010100 «Дошкільна освіта», проведено опитування студентів випускних курсів, вихователів ДНЗ. Встановлено, що опитувані припускають можливість упровадження КТ у педагогічний процес ДНЗ у вигляді розвивальних ігор, презентацій, фільмів, відеозанять. Проте вони потребують додаткових знань і вмінь щодо використання таких технологій в організації пізнавальної діяльності дітей в умовах ДНЗ.

Основному формувальному етапу експерименту передувало визначення рівнів готовності майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників. Когнітивний компонент цієї готовності визначено за критерієм обізнаності (повнота і системність знань щодо використання КТ у майбутній професійній діяльності вихователів); мотиваційний компонент – за критерієм схильності (наявність усталеної настанови на використання КТ у педагогічному процесі сучасного ДНЗ); операційний компонент – за критерієм спроможності (сформованість умінь доцільного і продук­тивного використання КТ у роботі з дітьми старшого дошкільного віку).

Відповідно до виокремлених компонентів і показників готовності було використано комплекс діагностувальних методик, а саме: тест КОЗ (за В. Синявським), опитування, тестові завдання, модифікований варіант методики В. Молодцева, методика А. Фідлера (модифікований варіант), карта мотиваційних виборів Є. Ільїна (модифікація автора), аналіз продуктів діяльності студентів (есе, контрольна робота, розробка і захист навчальних проектів тощо), спостереження за організацією студентами пізнавальної діяльності дітей у ДНЗ. За результатами констатувального зрізу було виявлено три рівні сформованості готовності майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників.

Достатній рівень характеризується усталеною настановою майбутніх вихователів щодо застосування КТ в організації процесу пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку, наявністю бажання застосувати їх у навчальній і майбутній професійній діяльності з метою оптимізації педагогічного процесу ДНЗ. Студенти, віднесені до цього рівня, демонструють різнобічне і глибоке розуміння теоретичного матеріалу щодо сутності й особливостей використання КТ у роботі з дітьми старшого дошкільного віку, виявляють обізнаність з різними формами, методами, прийомами, вимогами щодо їх використання в організації дитячого пізнання, можуть оцінити ефективність розроблених електронних навчальних матеріалів для дітей, висувають власні пропозиції щодо можливостей і способів їх застосування в роботі з дітьми, виявляють сформовані вміння організовувати пізнавальну діяльність дітей дошкільного віку (добирають доцільні методи, прийоми, засоби активізації пізнавальної сфери дітей). Володіють навичками користувача ПК, застосовують їх при роботі з різними комп’ютерними програмами з метою створення дидактичного матеріалу для дошкільників; доцільно і продуктивно використовують КТ в організації пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

До середнього рівня віднесено майбутніх вихователів, в яких наявна ситуативна настанова щодо організації пізнавальної діяльності дошкільників з використанням КТ. Вони розглядають їх як необхідний складник підготовки майбутнього фахівця з дошкільної освіти, проте не завжди усвідомлюють їх можливості і переваги в організації педагогічного процесу ДНЗ. Для них характерна недостатня обізнаність з особливостями впровадження КТ у педагогічний процес ДНЗ, з формами і методами організації дитячого пізнання з використанням КТ, оцінювання якості наявних електронних дидактичних матеріалів для дошкільників і способами їх застосування як засобу організації дитячого пізнання. Студенти виявляють вміння щодо планування й організації навчально-пізнавальних занять, проте потребують додаткових умінь щодо використання інших форм організації дитячого пізнання; демонструють базові навички користувачів ПК, проте розроблені ними електронні навчальні матеріали для дітей старшого дошкільного віку мають низку суттєвих недоліків, що ускладнюють доцільність і продуктивність їх використання у процесі організації пізнавальної діяльності старших дошкільників.

Для студентів, віднесених до низького рівня, характерні відсутність настанови на застосування КТ у роботі з дітьми старшого дошкільного віку, байдуже ставлення до їх використання у власній навчальній діяльності, відсутність прагнення їх застосовувати з метою удосконалення педагогічного процесу ДНЗ, безсистемність знань про сутність, особливості, форми і методи використання КТ як засобу організації пізнавальної діяльності дошкільників, оцінювання ефективності розроблених електронних навчальних матеріалів для дошкільників, не сформованість умінь і навичок роботи на комп’ютері. Суттєві утруднення щодо самостійної організації дитячого пізнання, зокрема засобами КТ, не дозволяють їм розробити та доцільно використати наявний електронний дидактичний матеріал, створений для дошкільників.

Результати констатувального експерименту засвідчили, що для більшості студентів експериментальної групи (далі – ЕГ) і контрольної групи (далі – КГ) (74%) характерним є низький рівень готовності. Середнього рівня досягли 18% студентів КГ і 20% – ЕГ; достатнього – 8% студентів КГ і 6% – ЕГ.

На формувальному етапі експерименту було апробовано модель і методику реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників. Експериментальна модель обіймала три послідовних етапи: інформаційний, практично-діяльнісний і дослідницько-творчий. У її змісті було закладено педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників. На першому етапі була реалізована умова – відображення способів використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників у змісті навчальних предметів; на другому і третьому етапі домінувала умова, що передбачала збагачення практичного досвіду майбутніх вихователів з використання КТ в організації навчально-виховного процесу сучасного ДНЗ. Педагогічна умова – стимулювання у студентів інтересу до використання КТ у майбутній професійній діяльності – була наскрізною на всіх трьох етапах.

Інформаційний етап передбачав поширення уявлень студентів про можливості організації пізнавальної діяльності дітей з використанням КТ у педагогічному процесі ДНЗ, поглиблення їхніх знань щодо сутності КТ, способів і вимог їх використання у процесі педагогічної діяльності вихователя ДНЗ. Для досягнення цієї мети було розроблено й упроваджено експериментальний спецкурс «Використання КТ у роботі вихователів ДНЗ». Його зміст представлений трьома модулями: «Комп’ютерні технології в педагогічному процесі ДНЗ»; «Організація пізнавальної діяльності дошкільників засобами КТ»; «Створення навчальних матеріалів для дошкільників засобами КТ». Вивчення спецкурсу відбувалося в комп’ютерному класі з використанням персональних комп’ютерів, електронної дошки і відеопроектору. Лекційний матеріал подавався студентам переважно у вигляді презентацій, розроблених за допомогою комп’ютерної програми Power Point. Семінарські і практичні заняття організовувались у вигляді дискусії, диспуту або мозкового штурму за завчасно окресленими питаннями, до яких студенти готували матеріали за певними темами. Наприклад: «Організація пізнавальної (пошукової, дослідницької) діяльності дітей засобами КТ», «Комп’ютер та здоров’я дошкільника: правила безпеки під час роботи з комп’ютером», «Чи доцільно використовувати КТ у навчанні, вихованні та розвитку дітей старшого дошкільного віку?», «Організація дозвілля з використанням КТ», «Логічні комп’ютерні ігри для дітей» тощо. При опануванні навчального матеріалу створювалися «Мапи розуму», що надавали студентам можливість самостійно структурувати навчальну інформацію і прискорювали процес її усвідомлення. Такі завдання мотивували студентів до усвідомлення можливостей і доцільності використання КТ у майбутній професійній діяльності, в організації дитячого пізнання, необхідності врахування санітарно-гігієнічних, фізіологічних вимог щодо організації роботи дитини за комп’ютером, використання відповідних віку дітей комп’ютерних навчальних програм і їх застосування залежно від мети та змісту навчання тощо. З метою формування у студентів комунікативних і організаційних здібностей використано спеціально дібрані тренувальні вправи («Робота в парах», «Так-ні», «Як що конфлікт – це…», «Мої слабкі та сильні сторони» тощо).

Другий – практично-діяльнісний – етап мав на меті занурення студентів у самостійну навчально-дослідницьку діяльність задля оволодіння вміннями і навичками активізації дитячого пізнання за допомогою комп’ютерних програм Power Point, Microsoft Word, Microsoft Publisher, Windows Movie Maker, Scratch, Opera або Inte
et Explorer. Організація навчально-дослідницької діяльності студентів здійснена за методом проектів. Алгоритм роботи студентів над проектом за обраною темою передбачав створення команди, обрання напряму дослідження, визначення гіпотези щодо розв’язання проблеми дослідження, планування діяльності зі створення портфоліо, формулювання ключових, тематичних питань, розробку навчальних цілей і прогнозування очікуваних результатів, розподіл завдань між членами групи, проведення дослідження за темою проекту (пошук інформаційних джерел, аналіз і узагальнення отриманої інформації), оформлення результатів роботи (демонстрація групі, висновки, пропозиції тощо).

За напрямами, поданими у програмах з дошкільної освіти, студенти розробляли проекти за темами: «Людина – жива істота», «Чим відрізняється людина від тварини?», «Чому ми хворіємо?», «Очі – вікно у світ», «Звуки – наші помічники», «Чим відрізняються дикі тварини від свійських?», «Світ навколо нас», «Як поводитись у світі тварин (рослин)?», «Пори року», «Звідки з’являється веселка?», «Земля – планета, на якій ми живемо», «Цікавий комп’ютер», «Яка професія найважливіша?», «Наша домівка – Україна!» тощо.

Використання комп’ютерних програм при розробці й оформленні проектів дозволило студентам створювати власні дидактичні електронні матеріали, спрямовані на організацію пізнання довкілля старшими дошкільниками, подавати дітям інформацію у цікавій наочній формі, добирати і розташовувати зображення в певних ракурсах, з відповідним звуковим супроводом, концентрувати увагу дітей на різних об’єктах або звукових сигналах, представляти їх у певній послідовності, застосовуючи відповідну анімацію. Ці матеріали були використані під час групового й індивідуального навчання дітей (презентація, скрейч-проект, дитяче навчальне відео тощо) у ДНЗ під час педагогічної практики.

У процесі підготовки проекту студенти розробляли й оформлювали за допомогою комп’ютера матеріал для дітей та батьків (книжки казок, газети, альбоми, календарі тощо), складали банк комп’ютерних ігор для дітей дошкільного віку (логічних, рольових, симуляторів, стратегій тощо). Використання мережі Інтернет для пошуку навчальної інформації для дітей узагальнювалось у папці «Ресурси Інтернету – вихователю», що містила банк зображень, музики, книжок, статей, картотеку електронних адрес за певною темою. З метою поширення уявлень студентів про можливості використання електронної пошти в роботі з батьками, вони готували листа батькам за певними темами («Як стимулювати пізнавальний розвиток дитини?», «Поради щодо організації дитячої дослідницької діяльності вдома», «Як розвивати пізнання дитини за допомогою комп’ютера» тощо). Виконання проекту завершувалося його захистом, що проводився у формі ділової гри «Проведення експертизи поданих матеріалів».

Метою третього – дослідницько-творчого – етапу було апробування студентами набутого досвіду щодо використання КТ в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників під час педагогічної практики у ДНЗ. Для її реалізації були розроблені завдання для педагогічної практики, що передбачали: створення презентації і скрейч-проектів для використання на заняттях з дітьми старшого дошкільного віку і поза ними; проведення діагностичної роботи з дітьми та складання портфоліо на дитину «Неповторний малюк» (фото і характеристика дошкільника, результати діагностування за показниками розвитку пізнавальної сфери, укладання рекомендацій щодо покращення розвитку пізнавальної сфери дитини (підбір дидактичних ігор, розробка індивідуальних завдань, ознайомлювально-орієнтовних або літературно-творчих презентацій тощо); організацію пізнавальної, експериментальної, ігрової, художньої діяльності дітей, дитячих свят та розваг з використанням КТ; проведення спостережень з дітьми у природі й оформлення їх результатів у формі газети «Календарик-дошколярик» (з розповідями про спостереження, віршами, казками, загадками, ребусами, прислів’ями, приказками про тварин, рослини, явища природи тощо); організацію роботи з батьками з використанням КТ (підготовка газети для батьків «Світ дитинства», «Моя дитина пізнає довкілля», «Майстер-клас для батьків», «Дивограй» тощо); розроблення й оформлення за допомогою програми Microsoft Publisher наочних дидактичних матеріалів для методичного кабінету ДНЗ. Наприкінці практики студенти готували відео-звіт «Педагогічна практика в ДНЗ №…», «Рефлексія педагогічної практики» з використанням програми Windows Movie Maker.