Абу Ахмадіх Валід Ібрагім Хусеін Формування врожайності соняшнику, гороху і кукурудзи залежно від прийомів догляду за посівами в умовах північного Степу України

summary

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі узагальнено наслідки багаторічних досліджень вітчизняної та  зарубіжної науки щодо поширення бур’янів  в агроценозах і, зокрема, в посівах соняшнику, кукурудзи і гороху та узагальнено наукові основи агротехнічних і хімічних засобів  боротьби з бур’янами в їх посівах при використанні досходових і післясходових гербіцидів. Визначено, що в сучасній спеціальній літературі ще  недостатньо вивченими є питання впливу  гербіцидів на мікробний ценоз грунту, встановлення оптимальних норм і строків застосування гербіцидів нового покоління – фронт’єра  і півота в умовах Північного Степу України.

Умови і методика проведення дослідженНь

Короткотривалі польові досліди проведено в 1996…2000 рр. на полях базового господарства Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції. Грунт – чорнозем звичайний середньогумусний важкосуглинковий на лесі з вмістом гумусу  6,15%, суми увібраних основ 32,5 моль/кг, гідролітичної кислотності 1,75 моль/кг (за Каппеном-Гільковіц), рН 6,4 (потенціометрично ), лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 51 мг/кг, рухомого фосфору 94 мг/кг; обмінного калію – 165 мг/кг (за Чириковим).

Середня багаторічна температура повітря 8FH_lЬb_dШb_0Єів за рік – 474 мм. Погодні умови в роки проведення дослідів були різними. За показниками температурного режиму 1996 та 1997 рр. були близькими до середніх багаторічних показників, 1998, 1999 і особливо 2000 р. характеризувалися високими температурами влітку. В 2000 р. сума опадів наближалася до норми,  1996 р. був сухим (73% опадів до норми), 1997 та 1998 рр. були перезволоженими (відповідно 139 та 116 % до норми). За період вегетації культур в роки проведення дослідів відмічено сильні коливання гідротермічного коефіцієнту Селянинова, який для соняшнику складав 1996р. 0,57, а 1997 р. – 0,23, для гороху 1997 р. – 0,15, а в 1999 р. – 0,62, для кукурудзи 1998 р. – 0,41, 1999 р. – 0,61.

Згідно з програмою роботи  проведено 3 короткотривалі польові  досліди з вивчення прямої дії заходів захисту культур від бур’янів (табл.1) та два короткотривалі досліди з вивчення післядії тих же агрозаходів у прийнятій  плодозміні на другий рік  після внесення гербіцидів.

Площа облікових ділянок в польових дослідах при вирощуванні соняшнику і кукурудзи складала 50 м², гороху – 42 м², повтореність шестиразова.

Агротехніка вирощування просапних і  зернових культур загальноприйнята для зони Північного Степу.

У польових дослідах  використовували фонове удобрення з внесенням під передпосівну культивацію під соняшник і кукурудзу нітроамофоски в дозі N₂₀P₂₀К₂₀, в рядки  при сівбі гороху, озимої пшениці і ячменю  Р₁₀, під озиму пшеницю  під оранку вносили підстилковий гній  в кількості  20 т/га і в підживлення на III етапі органогенезу аміачну селітру з розрахунку N₂₀. Сівбу проводили у середині оптимальних строків. На  час сходів формували густоту рослин з розрахунку для соняшника 45 тис., гороху – 1200 тис. і кукурудзи – 48 тис. рослин на 1 га.