АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне реформування органів внутрішніх справ України значною мірою залежить від створення і запровадження нової парадигми поліцейського обслуговування, яка має замінити поки що чинну в державі пострадянську, переважно репресивно-каральну концепцію правоохоронної діяльності.

Розв’язання цієї важливої стратегічної проблеми сприятиме максимальному наближенню роботи вітчизняних органів внутрішніх справ до високих стандартів організації та функціонування правоохоронних структур розвинутих демократичних країн, характерними ознаками яких є не тільки більш якісне виконання своїх завдань на основі довіри і партнерства з населенням, а й стабільно високий рівень внутрішньоорганізаційного (кадрового, фінансового, матеріально-технічного, психологічного, медичного) забезпечення.

Медичне забезпечення органів внутрішніх справ має виняткове значення, оскільки саме за допомогою цієї внутрішньосистемної функції працівниками органів внутрішніх справ, членами їхніх сімей та пенсіонерами МВС України безпосередньо реалізується закріплене ст. 49 Конституції України право кожного на охорону здоров’я. Так, зокрема, здійснюються первісне вивчення стану здоров’я кандидатів на службу в міліцію та подальші щорічні профілактичні огляди, що допомагають своєчасно виявляти проблеми зі здоров’ям та запобігати розвиткові захворювань серед особового складу органів внутрішніх справ.

На сьогодні до системи лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ входять 2 госпіталі, 29 лікарень з поліклініками, 14 амбулаторно-поліклінічних закладів, 12 медичних реабілітаційних об’єктів, 29 військово-лікарських комісій, 28 центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору, 27 санітарно-епідеміологічних станцій, 21 служба та здоровпункти при навчальних закладах.

Разом з тим, непослідовність державної політики у сфері охорони здоров’я, відсутність належного фінансування, суперечливість окремих кроків реформування відомчої медицини, невід’ємною складовою якої є медичне забезпечення органів внутрішніх справ, спонукають до його подальшого вдосконалення, що неможливо без ґрунтованих наукових досліджень адміністративно-правових засад цієї внутрішньосистемної діяльності.

Дослідження таких відомих науковців у сфері адміністративного права, як В.Б. Авер’янова, К.К. Афанасьєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.Т. Білоуса, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Ю.В. Дубка, Р.А. Калюжного, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.Л. Копиленка, А.Т. Комзюка, Є.Б. Кубка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, В.М. Марчука, О.В. Негодченка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, В.І. Олефіра, О.І Остапенка, В.П. Пєткова, С.В. Пєткова, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, М.М. Тищенка, О.І Харитонової, Ю.С. Шемшученка, Х.П. Ярмакі та інших вчених вплинули на формування основних підходів до вирішення проблеми, що досліджується у дисертації.

Окремі проблеми правового регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я розглядалися у працях З.С. Гладуна, Н.У. Головніної, В.М. Корнацького, Я.Ф. Радиша, І.М. Рогача, Ю.О. Сердюка, С.Г. Стеценка, І.С. Ярошенка. Безпосередньо питання функціонування відомчої медицини у правоохоронних та інших державних органах висвітлювали Л.Й. Богай, М.М. Вовкодав, Л.А. Голик, А.О. Захарова, В.П. Мегедь, О.В. Петраш. Так, ними висвітлено особливості правового регулювання у галузі охорони здоров’я, медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України й Державної прикордонної служби України, вирішувалися питання медичного страхування у контексті соціального захисту працівників правоохоронних органів. Проте спеціального дослідження, присвяченого адміністративно-правовим засадам медичного забезпечення органів внутрішніх справ України, не здійснювалося. Недостатньо вивченими залишаються питання його визначення та соціального призначення, моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ України, особливостей змісту основних функцій та форм діяльності медичних підрозділів МВС України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дослідження виконане відповідно до п. 4.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р., а також до п. 3.15 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2008 р.

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 31.01.2006 р. (протокол № 5), уточнено 19.06.2008 р. (протокол № 9).