Аксьонов І.В. Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони Степу України

summary

У вступі обґрунтовано  необхідність і актуальність проведення досліджень, обсяг роботи, декларація особистого внеску автора.

 У літературному огляді наводиться  аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем застосування способів  основного обробітку ґрунту як значного заходу, що впливає на властивості ґрунту та врожайність культур. Аналізується роль сортової агротехніки в досягненні агроценозом рослин своєї потенційної врожайності. Шляхом узагальнення  аналізу  даних літературних джерел обґрунтовано мету й завдання досліджень.           

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження виконувалися в 1993-2005 рр. в Інституті олійних культур УААН, який за зональним розподілом належить до південної  підзони Степу України.

Ґрунт дослідних ділянок–чорнозем звичайний середньоміцний на лісі малогумусний, вміст гумусу в орному шарі ґрунту  0-30 см – 3,0-3,5 %, азоту, що легко гідролізується –  3,1-5,2  мг, рухомого фосфору –  4,5-6,0 мг, обмінного калію – 40,1-46,7 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна: рН – 6,5-7,0.

Кліматичні умови південного Степу України характеризуються посушливістю з великими ресурсами тепла в літній період. Середньобагаторічна кількість опадів на рік складає 420 мм,  за період вегетації олійних культур – 215 мм, за роки проведення досліджень вона коливалася за роками від 100 мм (1999 р.) до 347 мм (2004 р.). Щодо критичного періоду водоспоживання рослин олійних культур найбільш сприятливі умови були в 1993 р. (265 мм). Погодні умови вегетації 1997 р. та 2004 р.  за опадами були надмірно вологими. Середньобагаторічна температура повітря вегетаційного періоду олійних культур складає 18,8⁰ С. За роки проведення досліджень лише в 1993 р. вона була на  рівні багаторічних даних  (18,6⁰), в інші роки вона була вищою за  багаторічну температуру повітря і знаходилась у межах 19,8-23,3⁰ С.  За ці роки середньомісячна температура повітря була найвищою – 28,9⁰ С в липні 1999 р.

Польові та лабораторні дослідження проводилися згідно з прийнятими методиками Б.О. Доспєхова (1985), Г.Ф. Никитенка (1982), згідно методичних розробок Інституту зернового господарства УААН (1974,1985), Всеросійського науково-дослідного інституту олійних культур  РАСГН (1986), Інституту олійних культур УААН (1993).

Експериментальна робота  з вивчення впливу елементів технології вирощування олійних культур на фізичні властивості ґрунту, забур’яненість посівів, врожайність соняшнику, рицини здійснювалася шляхом застосування в схемах дослідів  поліпшеного зябу з пошаровим обробітком ґрунту після збирання попередника – озимої пшениці. Способи основного  обробітку ґрунту в цих дослідах – оранка на глибину на 25-27 см (знаряддя  плуг ПН-4-35), безполицевий обробіток  знаряддями ПРПВ-5-50, СібІМЕ  на глибину 25-27 см, культиватором КПЕ-3,8 – на 16-18 см; мілкий обробіток бороною БДТ-7 – на 8-10 см. На цих агрофонах сівбу соняшнику і рицини виконували з шириною міжрядь 70 і 45 см. У досліді з вивчення безгербіцидного  вирощування  соняшнику  сівбу виконували з шириною міжрядь 15 см по оранці та безполицевому обробітку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50 см).