АРАБО-АФРИКАНСЬКІ КРАЇНИ У СВІТОВІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ІНТЕГРАЦІЙНІ СПРЯМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ Статья

Актуальність теми. Міжнародна економіка є складним системним утворенням, яке всебічно охоплює багатогранні процеси розвитку країн світового співтовариства. Джерелом розвитку міжнародної економіки є її внутрішні суперечності, які діють як на рівні окремих складових, так і притаманні міжнародній економіці як цілісному господарському явищу. Саме у їх розв’язанні шляхом пошуку нових форм оптимального поєднання та раціонального використання матеріальних, науково-технічних, трудових та фінансових ресурсів країн світового співтовариства проявляються переваги сукупного потенціалу міжнародної економіки та визначаються орієнтири її розвитку.

Традиційні форми розвитку міжнародних зв’язків піднімаються на інтеграційний рівень. В рамках інтеграційної взаємодії відбувається гармонізація основних напрямків економічної політики зацікавлених країн - інвестиційної, валютної, соціально-економічної тощо. Реалізація заходів і проектів в рамках інтеграційних процесів обумовлює перехід міжнародної економіки до вищого стану розвитку на регіональному рівні.

Разом з тим, арабські країни Африки знаходяться на різних стадіях соціально-економічного розвитку – доіндустріальній і індустріальній, - що відповідає різним типам економіки – неринковому і ринковому відповідно, і ускладнює узгодження спільних рішень в рамках міжнародної економічної взаємодії.

Дослідженню проблем розвитку світової економіки і міжнародної економічної інтеграції присвячено праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Андрійчука, Б.Балаша, Е.Бенуа, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, А.Голікова, Б.Губського, А.Кредісова, П.Кругмана, А.Крюгера, П. Ліндерта, Д.Лукьяненка, Ю.Макогона, М.К.Мейера, Ж.Моне, В.Новицького, Ю.Пахомова, М.Портера, А.Поручника, Д.Рікардо, П.Робсона, А.Ругмана, А.Сміта, Я.Тінбергена, А.Філіпенка, Е. Хекшера, В.Шинкаренка, Ю.Шишкова, О.Шниркова та ін.

Незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо передумов включення країн в процеси міжнародної економічної інтеграції, питання визначення напрямків і формування механізмів інтеграційної взаємодії для країн з різним рівнем економічного розвитку, арабо-африканських країн зокрема, залишаються недостатньо дослідженими.

Вищезазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за держбюджетними темами: «Державне регулювання об’єктивно обумовлених процесів відкритої економіки України в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації – 0106 V 005827), у рамках якої автором проведено аналіз потенціалу взаємного зовнішньоекономічного співробітництва України і арабо-африканських країн; «Інноваційна модель стійкого розвитку науково-технічного і виробничого потенціалу України» (номер державної реєстрації – 0104U000676) – здійснено дослідження моделей економічного розвитку країн.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в удосконаленні теоретичних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних умов включення країн арабо-африканського регіону до світових інтеграційних процесів на рівноправних засадах і визначенні перспективних моделей розвитку країн регіону.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи розвитку світової економіки;

- проаналізувати сутність, види і напрямки розвитку міжнародної економічної інтеграції;

- дослідити вплив інтеграційних процесів на розвиток економік країн і міжнародний розподіл праці;

- проаналізувати включення арабо-африканських країн до світогосподарських процесів;

- дослідити участь арабо-африканських країн в міжнародному розподілі праці;

- здійснити економіко-математичний аналіз розвитку арабо-африканських країн;

- запропонувати напрямки розвитку арабо-африканських країн як регіонального інтеграційного утворення;

- визначити перспективні моделі економічного розвитку арабо-африканських країн в контексті міжнародної економічної інтеграції.

Об'єктом дослідження є участь арабо-африканських країн в системі світового господарства.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади інтеграційної взаємодії країн арабо-африканського регіону, методичні і практичні аспекти включення даної групи країн до системи міжнародного розподілу праці.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем розвитку світової економіки, міжнародної економічної інтеграції, міжнародного розподілу праці.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод узагальнення і системного аналізу (при дослідженні міжнародних економічних відносин як системи економічних явищ), метод порівняльного аналізу (для визначення напрямків розвитку арабо-африканських країн як регіонального інтеграційного утворення), методи статистичного аналізу (для дослідження включення арабо-африканських країн до системи міжнародного розподілу праці); систематизації (для дослідження впливу інтеграційних процесів на розвиток економік країн), економіко-математичного аналізу (для аналізу розвитку арабо-африканських країн в системі світового господарства) та ін.

У ході дослідження використано Закони і нормативні документи держав північної Африки, нормативні документи інших держав, резолюції міжнародних економічних організацій. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані ООН, СОТ, ЄС, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо умов і організаційно-економічних засад розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції і розробці науково-практичних рекомендацій щодо включення країн арабо-африканського регіону до системи міжнародного розподілу праці.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

запропоновано створення на Півночі Африки макрорегіону з повномасштабною структурою виробничих сил, для чого арабо-африканским країнам необхідно подолати значні розходження в рівнях соціально-економічного розвитку, подолати несприйнятливість до науково-технічного прогресу, сформувати власну дослідницьку базу і перейти до інтенсивного типу зростання, подолати зовнішню залежність в отриманні капіталів і технологій, а також неспроможність розвивати виробництво без зростання обсягів експорту;

розроблено алгоритм оцінки інвестиційної привабливості територіальних інтеграційних утворень, який базується на розробці прогнозів майбутнього економічного зростання на території інтеграційного угруповання, майбутньої рентабельності інвестиційних проектів, майбутньої нестабільності в регіоні, використання якого створює можливості територіальної диверсифікації для інвесторів, підвищує гарантію ефективності інвестицій, дозволяє розробляти інвестиційну стратегію компаній на тривалу перспективу;

удосконалено:

класифікацію факторів впливу на розвиток міжнародного розподілу праці, яка, на відміну від існуючих, містить такі класифікаційні ознаки: природно-географічні (природно-кліматичні умови, природні ресурси країни, освоєння території країни, чисельність населення, економіко-географічне розташування країни); соціально-економічні (чисельність робочої сили в країні, рівень розвитку НТП, рівень розвитку управління, масштаб та серійність виробництва, виробнича та соціальна інфраструктура, особливості історичного розвитку, напрями розвитку зовнішньоекономічних зв’язків); фактори НТП (рівень економічної диверсифікації виробництва, рівень темпів морального зношення обладнання, рівень та обсяги НДДКР, оптимальні розміри підприємства з точки зору вимог НТП, економічна вигідність функціонування підприємств);

підходи щодо визначення пріоритетних напрямків розвитку міжнародної економічної інтеграції, а саме обґрунтовано, що інтеграція, з одного боку, - це процес розвитку глибоких зв’язків між національними економіками, створення міжнародних господарських комплексів, які охоплюють близькі за рівнем розвитку держави; а з іншого – процес свідомого регулювання економічних зв’язків між національними економіками, в результаті якого структурні зрушення в охоплених нею державах мають тенденцію до виникнення більш ефективних пропорцій, що дозволило запропонувати створення на інтеграційній основі макрорегіону на Півночі Африки;

отримали подальшого розвитку:

понятійний апарат міжнародної економіки: під сучасним світовим господарством запропоновано розуміти багаторівневу територіально-галузеву систему, що ієрархічно і динамічно розвивається, засновану на міжнародному розподілі праці, в якій здійснюється безперервний процес виробництва, розподілу, обміну і споживання благ і послуг;

теоретико-методологічні підходи щодо аналізу передумов і факторів розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції, що мають місце на сучасному етапі, а саме на основі дослідження існуючих моделей розвитку країн Північної Африки доведено, що вирішальна роль у створенні критичної величини соціально-економічних зрушень в арабо-африканських країнах належить людському капіталу, його здатності здійснювати модернізацію економіки і суспільства.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо визначення напрямків економічного розвитку арабо-африканських країн і шляхів включення країн регіону до процесів міжнародної економічної інтеграції.

Результати дослідження використано: Головним управлінням зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції Харківської обласної державної адміністрації (довідка №01-06/23 від 15.01.2008р.) – результати оцінки економічного потенціалу та структури експорту Марокко, Алжиру, Тунісу, Лівії, Єгипту); Посольством Палестини в Україні (довідка №UN/03/08 від 14.01.2008р.) – для дослідження стану палестино-українських відносин; а також при підготовці рекомендацій XIV Міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна МОН України (довідка №13/4002 від 10.01.2008р.) – при викладанні курсу «Світова економіка» для студентів спеціальностей «Міжнародна економіка» та «Туризм».

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк - Святогірськ, 2008), «Стратегія економічного розвитку України: тенденції, пріоритети, перспективи» (Харків – 2006р.), «Сучасні проблеми науки та освіти» (Алушта - 2005р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 11 наукових робіт загальним обсягом 4,95 д.а., з яких особисто автору належить 3,84 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 3 роботи загальним обсягом 1,2 д.а., з яких особисто автору належить 1,05 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 192 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 187 сторінках друкованого тексту, включаючи 34 таблиці на 25 сторінках, 21 рисунок на 16 сторінках.