АСИМЕТРІЯ ГЕМОСТАЗУ В ПАРНИХ ОРГАНАХ У ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН

summary

Матеріали і методи досліження. Відповідно до мети та поставлених задач були проведені експериментальні дослідження на 30 білих лабораторних щурах обох статей масою 180-220 г, віком 2-2,5 місяці; 13 півнях масою 1,4-1,5 кг; 12 морських свинках самцях масою 350-400 г; 10 кролях обох статей масою 2,5-4 кг; 30 безпорідних котах обох статей (переважно самцях) масою 2-4,5 кг, а також проведені дослідження тканин, отриманих від 14 трупів людей, які загинули в автокатастрофах і були практично здоровими за амбулаторними картками, віком 25-45 років.

Під час проведення досліду щури, морські свинки, кролі, коти, півні утримувалися в загальноприйнятих умовах на стандартному раціоні харчування віварію згідно зі “Санитарными правилами по устройству, оборудованию и содержанию экспериментально-биологических клиник (вивариев)” (Шафранов В.П., Рясина Т.В., 1974).

Комісією з біоетики Української медичної стоматологічної академії (протокол №7 від 15.03.04) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним і морально-правовим вимогам згідно з наказом МОЗ України від 01.11.2000.

У півнів забирали кров для дослідження (в умовах гексеналового наркозу з розрахунку 100 мг на 1 кг маси тіла) з крилової вени. У тварин (щурів, морських свинок та кролів) в умовах гексеналового наркозу забирали кров для дослідження шприцем із серця. Потім кров змішували з 3,8% цитратом натрію в співвідношенні 9:1 і центрифугували протягом 30 хвилин при 3000 об/хв для осідання в ній тромбоцитів й отримання плазми, не насиченої тромбоцитами, а потім її використовували як субстрат для визначення впливу на неї гомогенатів тканин. У одних котів кров забирали одночасно з яремних, а потім зі стегнових вен, в інших - із ниркових вен справа і зліва за допомогою сухого пластикового шприца (однакового об’єму та з однаковим діаметром голки). Отриману кров негайно змішували з 3,8% розчином цитрату натрію у співвідношенні 9:1 і перемішували. Потім кров центрифугували впродовж 10 хвилин при 1500 об/хв для одержання плазми насиченої тромбоцитами. Частину плазми повторно центрифугували впродовж 30 хвилин при 3000 об/хв для осідання в ній тромбоцитів й отримання плазми, не насиченої тромбоцитами, а потім її використовували як субстрат для визначення впливу на неї гомогенатів тканин, еритроцитів та змиву з еритроцитів. Кров здорових людей перемішували і центрифугували протягом 30 хвилин при 3000 об/хв для осідання в ній тромбоцитів й отримання плазми, не насиченої тромбоцитами, а потім її використовували як субстрат для визначення впливу на неї гомогенатів тканин. Після евтаназії (передозуванням гексеналового наркозу) у тварин забирали частини органів у вигляді невеликих (однакових) фрагментів півкуль головного мозку (лобні частки), легень (верхівки), нирок (мозковий та корковий шари в рівних частинах) та стегнових м’язів (із симетричних ділянок стегна однакові фрагменти) справа і зліва. Забір трупного матеріалу людей проводили через 12-14 годин після смерті при патологоанатомічному дослідженні. Тканини зберігалися в замороженому вигляді до проведення експериментального дослідження. Далі з цих фрагментів готували гомогенати у 0,9% розчині хлориду натрію з розрахунку 1:100, які підлягали центрифугуванню при 1500 об/хв протягом 10 хвилин, а потім надосадову рідину використовували в експерименті, додаючи її об’ємом 0,1 мл до субстратної безтромбоцитарної плазми. В контролі замість гомогенатів додавали 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду [Скипетров В.П., 1969]. Активність еритроцитарних факторів гемокоагуляції оцінювали шляхом додавання суспензії еритроцитів об’ємом 0,1 мл до субстратної плазми (у контролі в плазму додавали 0,1 мл 0,9% натрію хлориду). Крім того, частину еритроцитів відмивали у фізіологічному розчині та в змиві з них також визначали активність гемокоагулюючих і фібринолітичних компонентів, додаючи його до субстратної плазми.

У роботі використані такі методи дослідження згортання й фібринолізу: час згортання крові, час рекальцифікації, тромбіновий час, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час, концентрація фібриногену, фібриноліз еуглобулінів, ретракція згустку, природний лізис згустку. Дослідження проводили за методиками, викладеними в «Посібнику з експериментально-клінічних досліджень у біології та медицині» за редакцією І.П. Кайдашева (1997) та «Диагностика и контролированная терапия нарушений гемостаза» (Баркаган З.С., Момот А.П., 2001). У дисертації нами використані стандартизовані реактиви фірм «Hospitex Diagnostic» (Італія), “Simko LTD” (Львів, Україна), “Реанал” (Москва, Росія).

Задля внеможливлення систематичних похибок та отримання достовірних результатів застосовано сліпий, або маскований, метод (blinding, or masking) (Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э., 1998).

Обробка одержаних результатів проводилася методом порівняння сукупностей із попарно пов’язаними варіантами непараметричних (Т-критерій Вілкоксона) методів статистичного аналізу. При цьому розраховувалися середні значення показників (М), середнє значення зміни показників (∆) та її похибка (m) (Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2001). Вірогідними вважалися відмінності між показниками при р<0,05. Обчислення проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium IV із використанням програм “Statistica for Windows. Version 5.0” і "SPSS for Windows. Release 8.0".

Результати дослідження та їх обговорення. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в півкулях головного мозку в людей та тварин. За результатами проведених експериментів нами було встановлено, що прокоагулянтні й фібринолітичні властивості півкуль мозку мали індивідуальний характер. В одних тварин та людей вони переважали в правій, а в інших – у лівій півкулі. Аналізуючи отримані дані, з урахуванням цих індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей півкуль мозку, ми розподілили всіх тварин на дві підгрупи. Першу підгрупу становили тварини з переважанням прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль мозку зліва, другу – справа. Такий поділ тварин на підгрупи за показниками, що вивчаються, обґрунтувано даними літератури, в якій показано правомочність поділу на підгрупи досліджуваних за отриманими показниками експериментальних досліджень (Воробйов В., 2004; Маршалов Д.В., 2005; Чуян Е.Н., Темурьянц Н.А., Мартынюк В.С., Пономарева В.П., 2004; Сараева Н.О., 2005).

У півнів тканини мозку мали прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У 1 підгрупі час рекальцифікації менший на 4,6±0,81 с (р=0,04), тромбіновий час на 1,8±0,37 с (р=0,04) і час лізису еуглобулінів на 6,0±2,73 хв (р=0,04) зліва, ніж справа. У півнів 2 підгрупи час рекальцифікації на 33,0±18,2 с (р=0,04), тромбіновий час на 1,8±0,2 c (р=0,03), час лізису еуглобулінів на 20,0±4,4 хв (р=0,04) був менший справа. Таким чином, у півнів є асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у півкулях мозку. У 61,6% півнів вона більше виражена справа.

У щурів тканини мозку мали виражені прокоагулянтні й фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації та тромбіновий час були меншими у лівій півкулі мозку на 3,03±1,0 с (р=0,002) та на 5,07±0,9 с (р=0,001) відповідно, а час лізису фібринового згустку також був менший на 27,0±8,5 хв (р=0,009) зліва, ніж справа. У тварин 2 підгрупи час рекальцифікації менший на 6,17±0,5 с (р=0,001), фібриноліз на 42,7±5,0 хв (р=0,001) справа, ніж зліва. У білих щурів ми виявили асиметрію прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей у півкулях мозку. В 44% вона була більш виражена зліва, а у 56% - справа.

У морських свинок тканини мозку володіли слабкими прокоагулянтними та фібринолітичними властивостями. Тромбіновий час у 1 підгрупі тварин на 6,0±1,37 с (р=0,03) більш виражений у лівій півкулі мозку, ніж у правій. Фібринолітичні властивості також були на 17,0±5,70 хв більше вираженні в лівій півкулі мозку. У морських свинок 2 підгрупи час рекальцифікації та тромбіновий час при додаванні гомогенатів з правої півкулі були менші на 15,9±1,55 с (р=0,04) і на 4,8±0,86 с (р=0,04) відповідно, а також час лізису еуглобулінів на 26,0±5,00 хв (р=0,04) справа, ніж зліва. У 58,3 % морських свинок показники, які вивчалися, були більш виражені справа.

У котів високі прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин мозку. Так, у 1 підгрупі котів тканини лівої півкулі мозку знижували час рекальцифікації на 5,0±1,44 хв (р=0,04) та більшою мірою активували фібриноліз порівняно з правою на 63,0±13,28 хв (р=0,04). У 2 підгрупі більш виражені прокоагулянтні властивості в правій півкулі мозку на 6,2±2,05 с (р=0,04). Отже, у 38,4% тварин були більш виражені прокоагулянтні властивості півкуль мозку зліва, а у 61,6% - справа.

У кролів 1 підгрупи виражені прокоагулянтні властивості лівої півкулі мозку. Так, час рекальцифікації був на 6,0±1,56 с, р=0,04 меншим зліва, ніж справа.

Отже, у різних тварин (півнів, білих щурів, морських свинок, котів і меншою мірою у кролів) нами виявлена асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у півкулях мозку. В більшості тварин (у 61,1% півнів, у 56% щурів, 58,3% морських свинок, у 61,6% котів) ці властивості були більше виражені в правій півкулі головного мозку.

Можна було, у зв’язку з цим, очікувати, що і в тканинах головного мозку людей спостерігається така ж закономірність. Для перевірки цього ми провели подальше експериментальне дослідження на трупному матеріалі людей.

Тканини мозку людей мають виражені прокоагулянтні властивості й містять інгібітори фібринолізу (збільшення часу лізису еуглобулінів плазми при додаванні до неї гомогенатів мозку). В 1 підгрупі людей тромбіновий час при додаванні гомогенатів із лівої півкулі на 5,4±1,50 с (р=0,03) менший, ніж із правої. У людей 2 підгрупи час рекальцифікації й тромбіновий час субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з правої півкулі були менші на 7,4±1,46 с (р=0,04) та на 5,6±0,60 с (р=0,04) відповідно, ніж із лівої. Час лізису еуглобулінів був також менший справа, ніж зліва на 8,8±2,24 хв (р=0,04).

Таким чином, нами встановлено, що тканини мозку різних тварин і людей містять речовини, які впливають на згортання крові й фібриноліз. Разом із тим, між півкулями мозку їхні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості мають суттєві відмінності.

Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в легенях у людей та тварин. Вивчаючи прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин легень, ми також виявили, що в одних тварин і людей їхня активність була вища справа, а в інших - зліва. Тканини легень півнів мали виражені прокоагулянтні властивості. У півнів 1 підгрупи час рекальцифікації менший на 11,2±3,44 с, (р=0,04), тромбіновий час на 2,4±1,16с, (р=0,03) та час лізису еуглобулінів на 22,0±5,51 хв, (р=0,04) зліва, ніж справа. У тварин 2 підгрупи час рекальцифікації на 13,0±5,68 с, (р=0,04), тромбіновий час на 1,4±0,4 с, (р=0,03) і час лізису еуглобулінів на 26,0±7,28 хв, менші при додаванні гомогенатів із правої легені. Таким чином, у півнів тканини легень мають високі прокоагулянтні (у 61,6% більше справа) властивості.

Тканини легень щурів мають прокоагулянтні і фібринолітичні властивості. У 2 підгрупі щурів час рекальцифікації був менший справа на 12,0±5,95 с (р=0,04), ніж зліва.

У морських свинок тканини легень проявляли антикоагулянтні та фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації менший зліва на 31,0±21,87 с, ніж справа. Фібриноліз також був активніший зліва на 14,0±6,59 хв (р=0,04), ніж справа. У тварин 2 підгрупи час рекальцифікації на 89,0±4,99 с (р=0,04) менший справа, ніж зліва.

У котів легені мали високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У котів 1 підгрупи час рекальцифікації при додаванні гомогенатів із лівої легені був менший на 3,8±0,48 с (р=0,03), ніж із правої. Час лізису фібринового згустку був менший зліва, ніж справа на 47,0±9,30 хв (р=0,04). У 2 підгрупі котів час рекальцифікації був на 2,9±0,67 с (р=0,04) менший справа, ніж зліва. Отже, у котів високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин легень. У них також явно виражена асиметрія цих властивостей між правою і лівою легенями (у 61,6% частіше справа).

У кролів гомогенати легень містять сильні прокоагулянти. Так, час рекальцифікації у кролів 1 підгрупи під впливом правої легені зменшився з 126, с (контроль) до 33,0 с (р=0,04), а лівої – до 29,7 с (0,04). У 2 підгрупі кролів час рекальцифікації в контролі становив 153,0 с, а при додаванні гомогенатів правої легені скоротився до 30,8 с (р=0,04), а лівої – до 33,8 с (р=0,04). Разом із тим між правою і лівою легенями у кролів не виявлено суттєвих відмінностей.

Тканини легень людей містять речовини прокоагулянтної дії (скорочення часу рекальцифікації) й антикоагулянти (збільшення тромбінового часу). Між правою та лівою легенями в кожній із підгруп наявні суттєві відмінності. У 1 підгрупі людей час рекальцифікації при додаванні до субстратної плазми гомогенатів з лівої легені на 12,6±2,63 с (р=0,04) менший, ніж із правої. У людей 2 підгрупи права легеня володіє більш високими прокоагулянтними й фібринолітичними властивостями (час рекальцифікації менший на 18,4±3,32 с (р=0,04), час лізису еуглобулінів менший на 13,8±1,68 хв (р=0,04) справа, ніж зліва).

Таким чином, тканини легень тварин і людей містять речовини (прокоагулянти, антикоагулянти, активатори й інгібітори фібринолізу), які впливають на згортання крові та фібриноліз. Крім того, як прокоагулянтна, так і фібринолітична активність тканини легень у більшості тварин (у 61,1% півнів, у 56% щурів, 58,3% морських свинок, у 61,6% котів) і людей (64,3%) переважала справа.

Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в нирках у людей та тварин. У півнів тканини нирок мали слабкі прокоагулянтні властивості. У півнів 1 підгрупи прокоагулянтні властивості переважали зліва на 11,2±6,56 с, а в 2 підгрупи – справа на 17,0±5,48 с, (р=0,04). У півнів тканини нирок справа та зліва володіють лише різними прокоагулянтними властивостями.

У щурів нирки мають досить виражені як прокоагулянтні, так і фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації був менший зліва на 2,4±0,50 с, (р=0,03); тромбіновий час на 2,4±0,67 с, р=0,03), а фібриноліз на 25,2±5,04 хв, р=0,04, ніж справа. У 2 підгрупі навпаки – час рекальцифікації на 8,0±1,94 с, р=0,04 був меншим справа. Тканини нирок щурів володіють вираженими прокоагулянтними та фібринолітичними властивостями, за показниками було виявлено відмінності справа і зліва.

У 1 підгрупі морських свинок час рекальцифікації на 32,0±7,90 с, р=0,04 менший зліва, ніж справа. У тварин 2 підгрупи час рекальцифікації менший на 34,0±4,90 с (р=0,04), час лізису еуглобулінів на 26,0±5,40 хв (р=0,0) справа, ніж зліва. У морських свинок нирки містять мало прокоагулянтів та фібринолітичних компонентів, але насичені антитромбінами (збільшення тромбінового часу порівняно з контролем).

У котів також нирки мають прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У котів 1 підгрупи тромбіновий час більш скорочений зліва на 6,2±2,8 с, р=0,04. У 2 підгрупі фібриноліз на 47,0±12,8 хв, р=0,04 був коротшим справа. Нирки котів (права і ліва) різною мірою впливають на показники згортання крові й фібриноліз.

У 1 підгрупі кролів час рекальцифікації був коротшим зліва на 5,8±0,67 с, р=0,04, ніж справа. У кролів виражені прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин нирок, але вони практично не відрізнялись справа і зліва.

У людей виявлена висока прокоагулянтна (різке скорочення часу рекальцифікації) й антитромбінова активність (збільшення тромбінового часу) нирок. Фібринолітичні властивості виявилися слабкими. Так, у людей 1 підгрупи час рекальцифікації на 22,8±10,01 с був менший зліва, ніж справа. Тромбіновий час на 2,6±0,5 с (р=0,04) також менший зліва, що говорить про більш виражені антитромбінові властивості правої нирки. У 2 підгрупі час рекальцифікації на 37,5±12,01 с, р=0,04 був коротшим справа.

Отримані дані свідчать про наявність асиметрії прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у нирках людей і різних тварин. У більшості об’єктів вони переважали справа (у 61,1% півнів, у 56% щурів, 58,3% морських свинок, у 61,6% котів, у 64,3% людей).

Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в стегнових м’язах у тварин. У стегнових м’язах півнів були виявлені слабкі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У 1 підгрупі півнів фібриноліз зліва був коротшим на 30,0±6,51 хв, р=0,04, ніж справа. У другій підгрупі, навпаки, фібриноліз був коротшим справа на 24,0±6,0 хв, р=0,04, ніж зліва. Таким чином, у півнів були виявлені відмінності фібринолітичних властивостей між правим та лівим стегновим м’язом.

У щурів м’язова тканина мала виражену прокоагулянтну активність. У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації на 11,63±2,96 с (р=0,008) менший зліва. У 2 підгрупі тромбіновий час коротший на 7,66±0,79 с (р=0,04) справа. М’язи щурів володіють високими прокоагулянтними властивостями, але слабкими фібринолітичними властивостями.

У 1 підгрупі морських свинок фібриноліз був коротшим зліва на 22,2±4,64 с (р=0,04), ніж справа. У тварин 2 підгрупи тромбіновий час на 6,2±1,01 с (р=0,04) менший справа, ніж зліва. Тканини м’язів морських свинок володіють прокоагулянтними та фібринолітичними властивостями. Між деякими показниками виявлені відмінності величин справа і зліва.

Гомогенати м’язів котів містять значну кількість прокоагулянтів. У 2 підгрупі час рекальцифікації менший на 12,8±4,11 с (р=0,04) та тромбіновий час на 4,8±9,58 с (р=0,03) справа, ніж зліва. М’язи котів володіють прокоагулянтними властивостями, які були асиметричними в 2 підгрупі тварин справа й зліва. Така ж асиметричність властива і їхнім фібринолітичним компонентам: у 1 підгрупі котів фібриноліз був меншим зліва на 34,0±9,41 хв, р=0,04, ніж справа.

М’язи кролів містять систему прокоагулянтів і в 2 підгрупі виражені фібринолітичні властивості. У 2 підгрупі кролів час рекальцифікації був на 20,2±4,79 с, р=0,04 меншим справа.

Аналіз отриманих даних із м’язами різних тварин показав, що в одних тварин прокоагулянтні та фібринолітичні властивості виражені більше, а в інших – менше. Між значенням показників були виявленні суттєві відмінності справа і зліва.

Отже, дані наших експериментальних досліджень доводять, що парні органи містять речовини, які впливають на згортання крові та фібриноліз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м’язах) у людей і різних тварин по-різному справа й зліва. Очевидно, така асиметрія є загальнобіологічним явищем. У більшості тварин (у 61,1% півнів, у 56% щурів, 58,3% морських свинок, у 61,6% котів) та у людей (64,3%) показники гемостазу переважають із правого боку, а в інших – із лівого боку.

Імовірно, різна згортаюча та фібринолітична властивість може мати й важливе значення в регуляції цих процесів у крові, яка відтікає від цих парних органів. Для перевірки цього нами було проведено подальше дослідження на котах.

Особливості згортання крові, що відтікає від півкуль головного мозку (яремні вени), у котів. Наші дослідження показали, що в одних тварин показники гемостазу переважали у крові, яка отримана з правої яремної вени, а в інших – із лівої. В кожному конкретному випадкові (досліді) вони суттєво відрізнялися один від одного, але мали різну спрямованість. В одній підгрупі достовірно переважали величини показників гемостазу зліва (1 підгрупа), а в іншій – справа (2 підгрупа). У 1 підгрупі тварин час рекальцифікації плазми з лівої яремної вени був менший на 80,0±5,6 с (р=0,04), тромбіновий час на 4,2±2,19 с (р=0,04), ніж із правої. У 2 підгрупі тварин час рекальцифікації із правої яремної вени був меншим на 73,5±43,58 с (р=0,04), час лізису фібринового згустку на 155,0±85,0 хв (р=0,04), ніж із лівої. Отже, кров, яка відтікає від головного мозку справа та зліва по яремній вені, має різні прокоагулянтні й фібринолітичні властивості.

Особливості згортання крові, що відтікає від нирок (ниркові вени), у котів. Вивчаючи показники згортання і фібринолізу крові, отриманої у котів із правої та лівої ниркових вен, ми виявили, що у тварин 1 підгрупи час згортання крові, отриманої із лівої нирки на 87,0±9,3 с (р=0,04), час рекальцифікації – на 13,0±1,09 с (р=0,04), тромбіновий час – на 5,5±1,37 с (р=0,04), час лізису еуглобулінів на 43,0±11,94 хв (р=0,04) були менші порівняно з правою. У тварин 2 підгрупи: час згортання крові, отриманої із правої нирки, на 102,0±34,08 с менший, ніж із лівої (р=0,04). Час рекальцифікації плазми на 15,0±3,82 с (р=0,04), час лізису еуглобулінів на 28,0±6,04 хв (р=0,04) також менші у крові від правої нирки. У ній же менша кількість фібриногену (на 1,49±0,02 г/л, р=0,04). Одержані результати свідчать про те, що кров, яка відтікає від правої та лівої нирок, має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості.

Особливості згортання крові, що відтікає від задніх кінцівок (стегнові вени), котів. Нами були проведені дослідження показників гемостазу в крові із стегнових вен інтактних котів. Усіх тварин ми поділили на дві підгрупи. Результатом виявилась асиметрія гемостазу в одних тварин (1 підгрупа) із переважанням процесу зліва, а в інших (підгрупа 2) справа.