АУДИТОРСЬКА ДІАГНОСТИКА БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Реалізація стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання потребує розв'язання комплексу проблем продовольчої безпеки. Великою мірою це залежить від подолання кризового стану значної кількості вітчизняних підприємств агропромислового комплексу, вимушених функціонувати в умовах дестабілізуючих чинників мікро- і макрорівня.

Як об’єкти обов’язкового аудиту відкриті акціонерні товариства (ВАТ) харчової промисловості окрім поширених зовнішніх і внутрішніх ризик-факторів підпадають під вплив специфічних чинників, пов'язаних з причинно-наслідковими зв'язками виробників та переробників сільськогосподарської продукції, протиправним перерозподілом власності, слабкістю системи простежування історії харчового продукту або його інгредієнтів. Це зумовлює небезпеку втрати економічних вигод не лише суб’єкта господарювання, а й широкого кола осіб, зацікавлених у його подальшому функціонуванні.

В умовах значного розширення меж потенційного ризику важливо отримувати від аудиторів не лише інформацію про достовірність фінансової звітності підприємств, але й оцінку їхньої реальної життєздатності. У цьому зв'язку об’єктом уваги фахівців виступає безперервність як основний принцип складання фінансової звітності.

Механізм реалізації аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств залишається проблемним питанням у теоретичному, методологічному та методичному аспектах. Це підтверджується відсутністю у більшості аудиторських висновків висвітлення думки щодо подальшого ефективного функціонування підприємства попри її обов’язковість згідно із Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики (МСА).

Дослідженню припущення безперервності діяльності підприємств та його аудиторській діагностиці присвячено роботи зарубіжних учених (Р.Адамса, А.Аренса, Й.Бетге, Ф.Дефліза, М.Метьюса, Р.Монтгомері, Б.Нідлза, Дж.Робертсона, М.Хірша) і російських фахівців (С.Бичкової, І.Богатої, Ю.Данилевського, А.Кашаєва, В.Керимова, Н.Горощенок, О.Островського, Н. Ремізова, Я.Соколова, Л.Фридкіна, Є.Чикунової). Ураховуючи новизну проблеми, безсумнівний інтерес представляють окремі напрацювання в цьому напрямку вітчизняних науковців (Г.Давидова, Р.Костирка, Г.Нашкерської, О.Петрик, І.Пилипенка, К.Редька, В.Сопка).

Віддаючи належне внеску зазначених авторів, слід зауважити, що невирішеними залишилися чимало питань теоретико-методичного характеру щодо: нечіткого теоретичного обґрунтування етимологічного та лексичного змісту терміну «припущення безперервності діяльності підприємств»; відсутності цілісного підходу до визнання доказовості системності аудиторської діагностики; формалізації процесу діагностування та його етапів у межах аудиту фінансової звітності; детальної методики діагностики безперервності діяльності підприємств та контролю якості результатів її застосування.

Необхідність розв'язання окреслених питань, їхня актуальність та значення для розвитку вітчизняного аудиту зумовили вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт кафедри контролю та аналізу господарської діяльності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за програмою держбюджетної теми «Розробка інформаційно-методичних засад моделювання механізму контролю якості аудиту» (номер державної реєстрації – 0105U002112). Автором розкрито особливості методології внутрішньофірмової стандартизації процедур аудиту. У межах госпдоговірної теми № 179/2006 «Розробка внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності» особистий внесок дисертанта полягає в розробці внутрішньофірмового стандарту аудиту «Діагностика припущення безперервності» та комплекту робочих документів до нього.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження теоретико-методологічних і практичних аспектів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств та розробка рекомендацій з удосконалення цього процесу.

Цільова спрямованість роботи зумовила постановку таких завдань:

· конкретизувати економічний зміст терміну «припущення безперервності діяльності підприємства»;

· довести корисність інформації за результатами діагностування безперервності діяльності підприємств та встановити напрямки її використання відповідними групами користувачів фінансової звітності;

· провести параметризацію елементів системи аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств та встановити їх зв’язок та взаємозумовленість;

· формалізувати процес діагностування в межах аудиту фінансової звітності та структурувати його елементи;

· охарактеризувати ресурсне забезпечення та методичні інструменти здійснення аудиторської діагностики і визначити напрямки їх удосконалення;

· визначити вплив результатів аудиторської діагностики на зміст і форму аудиторського висновку;

· розробити методичні положення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств і внутрішньофірмового контролю якості її результатів.

Об’єктом дослідження є аудиторська діагностика безперервності діяльності підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, окремих методологічних та практичних аспектів аудиторського діагностування безперервності діяльності відкритих акціонерних товариств харчової промисловості.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод, що забезпечив здійснення моніторингу основних результатів попередніх досліджень за теоретичним, методологічним і методичним аспектами, а в поєднанні зі способом ретроспективного аналізу дефініцій – обґрунтування етимологічного та лексичного значення терміну «припущення безперервності».

При поєднанні системного підходу та загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, конкретизація, абстрагування, групування, узагальнення) сформовано концепцію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств, параметризовано елементи системи аудиторської діагностики та структуровано її потенціал. Використання індуктивного підходу та моделювання забезпечило обґрунтування ефективних методик розпізнавання кризового стану та загрози банкрутства, розробку алгоритму визначення впливу результатів діагностики на характер аудиторського висновку.

На основі анкетування та опитування оцінено доцільність діагностування аудитором припущення безперервності та встановлено зони потенційного ризику підприємств. Для обрання ключових індикаторів діагностування реальної життєздатності та перспектив діяльності ВАТ харчової промисловості використовувались економіко-математичні моделі.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів; законодавчі й нормативні документи України та інших країн; енциклопедичні й довідникові видання; аудиторські висновки та відомості про ВАТ, оприлюднені згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних та подальшому розвитку організаційно-методичних засад аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств.

До найістотніших результатів, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, належать такі:

вперше:

· запропоновано концепцію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств як системного явища в аудиті через виокремлення елементів системи (суб’єкт, об’єкт, процес, комунікативний блок) і встановлення між ними зв’язків та взаємозалежності, що дозволило представити загальний потенціал цієї системи складовими, що його забезпечують (ресурсний, організаційний та функціональний потенціали);

удосконалено:

· економічний зміст терміну «припущення безперервності діяльності підприємства» на підставі комплексної характеристики його синтактичного, семантичного та прагматичного трактування, а саме: припущення безперервності означає, що підприємство не має передумов і намірів реалізувати всі свої активи, має змогу погасити всі поточні зобов’язання протягом 12 місяців, наступних за звітною датою;

· напрямки використання результатів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств відповідно до інформаційних потреб користувачів фінансової звітності в розрізі внутрішніх і зовнішніх (з прямим, непрямим фінансовим інтересом, без фінансового інтересу), що впливає на зростання довіри суспільства до аудиторської професії;

· процедуру діагностики безперервності діяльності, яку запропоновано виконувати експрес- і фундаментальним діагностуванням упродовж усіх етапів аудиту фінансової звітності, що посилює доказову базу та обґрунтованість аудиторської думки;

набули подальшого розвитку:

· розробка внутрішньофірмового стандарту «Діагностика припущення безперервності» та комплект робочих документів до процесу діагностування, що створює передумови належної ретельності роботи аудиторів, сприяє зниженню її трудомісткості;

· порядок встановлення впливу результатів діагностики безперервності діяльності підприємств на думку аудитора щодо концептуальної основи фінансової звітності, застосування якого дозволяє обґрунтувати форму і зміст аудиторських висновків;

· методичні положення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств й оцінки якості її результатів, що сприяє підвищенню ефективності організації та здійснення аудиту фінансової звітності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування на практиці розроблених пропозицій з удосконалення процесу діагностики безперервності діяльності підприємств на рівні аудиторських фірм та їх клієнтів – ВАТ харчової промисловості.

Зокрема, сукупність пропозицій і рекомендацій з удосконалення процесу аудиторської діагностики для аудиторських фірм забезпечили підвищення якісного рівня аудиту відповідно до потреб користувачів фінансової звітності, а саме: особова картка обліку персоналу аудиторської фірми як джерела накопичення інформації про співробітника й результати його роботи, у тому числі з аудиторської діагностики; внутрішньофірмовий стандарт «Припущення безперервності діяльності підприємства» та комплект робочих документів до нього; технологія здійснення аналітичних процедур і виокремлення індикаторів діагностування безперервності ВАТ; методика аудиторської діагностики та оцінка контролю якості її результатів; алгоритм встановлення впливу результатів діагностики безперервності діяльності підприємств на характер аудиторського висновку.

Адресність пропозицій і рекомендацій ВАТ харчової промисловості дозволила змінити напрямок контрольно-аналітичної роботи планово-економічного відділу, що надало можливість вчасно виявити негативні тенденції розвитку, загрози безперервності діяльності, завдяки чому були здійснені профілактичні заходи і ймовірність настання кризового стану зведено до мінімуму, а саме: диференціація ознак, що ставлять під загрозу дотримання припущення безперервності; форми документів для діагностування безперервності; методика розрахунку показників-індикаторів виявлення негативних факторів, що впливають на діяльність підприємства.

Запропоновані в дисертаційній роботі висновки і рекомендації отримали схвалення, впроваджені та використовуються в практичній діяльності аудиторських фірм: ТОВ «Аудиторська фірма «Апогей» (довідка № 11 від 23.10.07р.), ТОВ «Аудиторська фірма «БАК» (довідка № 3 від 09.10.07р.), ТОВ по наданню аудиторських та консультаційних послуг «АУДЕК» (довідка №5 від 10.03.08р.); ТОВ «Аудиторська фірма «НіКо» (довідка № 4 від 08.04.2008р.); при проведенні семінарів постійного удосконалення професійних знань аудиторів України в діяльності ДП «Статус-Донецьк» ТОВ «Інформаційно-аналітичний та методичний центр аудиту в Україні «Статус» (довідка № 17 від 14.10.07р.); в діяльності ВАТ «ВІНТЕР» (довідка № 14 від 20.03.08р.) та асоціації «Донбасхліб» (довідка № 23 від 24.04.2008р.).

Окремі результати дослідження аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств впроваджені в навчальний процес Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні навчальних дисциплін «Організація й методика аудиту», «Зовнішній аудит» (довідка № 1302/2369 від 19.11.07р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, викладені в роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку науковців на 7 науково-практичних конференціях, з них 6 Міжнародних, а саме: «Розвиток обліку й аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства» (м. Харків, 2005р.), «Дослідження й оптимізація економічних процесів (Оптимум – 2006) (м. Харків, 2006р.); «Розвиток наукових досліджень’2006» (м. Полтава, 2006р.); «Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні» (м. Одеса, 2007р.); «Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки» (м. Донецьк, 2007р.), «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Ялта, 2007р.), «Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення та напрямки подальшого розвитку» (м. Житомир, 2007р.); «Стратегія якості у промисловості і освіті» (м. Варна, Болгарія, 2008р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 14,23 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 6,15 друк. арк., з них 5 статей у фахових виданнях (1,54 друк. арк., в т.ч. автора – 1,08 друк. арк.), 8 тез доповідей та 1 стаття в інших наукових виданнях (2,29 друк. арк., в т.ч. автора – 1,6 друк. арк.) та 1 навчальний посібник за участю автора (10,40 друк. арк., в т.ч. автора – 3,47 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 188 сторінках друкованого тексту, у тому числі 27 таблиць на 12 сторінках, 15 рисунків на 9 сторінках. Додатки в кількості 19 складають 104 сторінки. Список використаних джерел налічує 250 найменувань і розміщено на 23 сторінках.