Баранець Л.О. Вплив рівня забур\'яненості на розвиток оїдіума і продуктивність виноградної рослини в умовах Південного берега Криму

summary

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У огляді літератури приведена і узагальнена інформація про класифікацію і біологічні особливості основних видів бур'янів виноградних насаджень. Детально розглянуто походження, поширення і способи збереження бур'янів в природних умовах. Приведений аналіз видового складу найголовніших бур'янів виноградних насаджень в основних виноградарських країнах світу. Розглядається шкода, що заподіюється бур'янами культурним рослинам. Детально розглянуто системи підтримання грунту на виноградниках. У зв'язку з цим описуються основні методи боротьби з бур'янами. Розглядається питання про часте і інтенсивне застосування механічного методу догляду за культурою і новий метод захисту - застосування гербіцидів. Описується природа дії гербіцидів.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в умовах Південного берега Криму протягом трьох років (2000-2002 рр.). За роки проведення досліджень погодні умови відрізнялися від середньобагаторічніх, як за температурним режимом, так і за забезпеченням вологою, що істотно вплинуло на формування бур'янів і на урожайність виноградної рослини. Загалом метеорологічні умови в період проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку бур'янів і винограду, та добре відобразили мінливість погодних умов Південного берега Криму. Для встановлення видового складу і ступеня поширення бур'янів на виноградних насадженнях Південного берега Криму проводилися детальні маршрутно-польові дослідження з описом агроценозів в різних виноградарських господарствах: на виноградниках дослідно-виробничої бази (ДВБ) “Магарач” і трьох радгоспів “Лівадія”, “Гурзуф”, “Тавріда”, на загальній площі 970 га.

Роботу по вивченню ефективності обробок гербіцидами, вплив ступеня забур'яненості на розвиток і рівень шкідливості оїдіума і продуктивність виноградних насаджень виконували в лабораторно-польових і виробничо-польових дослідах на ДВБ “Магарач”, в типових для Південного берега Криму грунтово-кліматичних умовах, на районованому сорті винограду Мускат білий, при прийнятій в господарстві агротехніці. Лабораторні досліди виконувалися в відділі захисту рослин ІВіВ „Магарач”.

Досліди були закладені згідно з “Методикою польового досліду”, описаною Доспеховим Б.А. (1985). У кожному варіанті було виділено 60 облікових кущів (чотири повторності по 15 кущів у кожній). Площа кожного варіанту, кількість облікових рослин в них, закладення дослідів на ділянках з рівними грунтово-кліматичними умовами, однаковою агротехнікою і станом виноградних рослин забезпечило отримання достовірних даних. У дослідженнях були використані загальноприйняті методи, що застосовуються в наукових дослідженнях у виноградарстві, фітопатологіі, гербологіі, за оцінкою продуктивності сортів винограду і виноградників, з випробування гербіцидів і розрахунку економічної ефективності застосування гербіцидів.

Визначення ступені поширення, та частоту зустрічаємості видового складу бур'янів проводили протягом усього вегетаційного періоду виноградної рослини відповідно до “Методичних рекомендацій по геоботанічному вивченню і класифікації рослинності Криму” (1981); видовий склад бур'янів визначали по визначниках бур'янів: “Визначник вищих рослин Європейської частини СРСР” (Станков, Талієв, 1949), “Визначник вищих рослин Криму” (під ред. Н.І. Рубцова, 1972), “Визначник бур'янів районів зрошуваного землеробства” (Васильченко І.П., Підотті О.А., 1975), “Атлас – визначник бур'янів” (Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П., 1978), “Визначник бур'янів Криму” (Кожевнікова С.К., Махаєва Л.В., 1978), “Визначник вищих рослин України” (Доброчаева Д.Н., Котов М.І., Прокудін Ю.І. та ін., 1987), “Визначник сходів бур'янів” (Фісюнов А.В., 1991), “Атлас трав'янистих рослин” (Верещагін Л.Н., 2000).

Оцінку ефективності використання хімічних засобів боротьби з бур'янами здійснювали згідно з “Методичними вказівками по польовому випробуванню гербіцидів у рослинництві” (1981) і “Інструкції по визначенню забур'яненості полів, багаторічних насаджень, культурних сінокосів і пасовищ” (1985).

Динаміку поширення і розвитку оїдіума протягом всього вегетаційного періоду, ефективність захисних заходів, що проводяться вивчали згідно з “Методичними рекомендаціями по визначенню ступеня розвитку шкідників і хвороб на промислових виноградних насадженнях” (1991).

Агробіологічні обліки показників навантаження виноградних рослин, обліки маси урожаю і його кондицій визначали по методиці “Агробіологічні дослідження по створенню інтенсивних виноградних насаджень на промисловій основі” (1978).

Продуктивність роботи листя і пагонів винограду (чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал, накопичення сухої біомаси виноградної рослини, сумарний приріст лози, величину частини, що визріла і кількість повноцінних пагонів) визначали протягом всього сезону вегетації по методиках А. Г. Амірджанова “Методи оцінки продуктивності виноградників з основами програмування урожаїв” (1991).

Площу листової поверхні куща вивчали в польових умовах ампелометричним методом Мельніка С. А., Щігловской В. А (1978).

Економічну ефективність застосування гербіцидів розраховували по методиці В.А. Захаренко “Методика оцінки економічної ефективності гербіцидів” (1978, 1998), згідно з „Довідником по використанню гербіцидів”, (Захаренко В.А., Ченкін А.Ф., 1982).

Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками з використанням дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) із застосуванням статистичної програми Statistika V 5.5 і пакету аналізу даних електронної таблиці Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Видовий склад бур'янів на дослідних ділянках. При вивченні забур'яненості виноградних насаджень було встановлено, що видовий склад бур'янів різноманітний і типовий для даної зони проведення досліджень. Усього на території Південного берега Криму нами було зареєстровано 503 бур'яни з 56 родин (92 % знайдено в межах всіх господарств), з яких біля 250 видів рідко зустрічаються або є випадковими видами. Бур'яни, загальні для всіх виноградників даної зони проведення досліджень, створюючі основне ядро (групу переважаючих) бур'янів Південного узбережжя, представлені 170 видами з 48 родин. Домінуючими по числу представлених видів були наступні родини: айстрові, мятликові, капустяні, бобові і гераневі. При визначенні відношення видового складу бур'янів до ботанічних груп було встановлено, що найчастіше (до 60 % від загальної кількості) зустрічаються однолітні ярі, озимі, зимуючі і дворічні бур'яни. Багаторічні (стержнекореневі, коренеотприскові, кореневищні) займають приблизно 40,8 % від загальної площі засмічення. Дерева, чагарники і напівчагарники займають 2 %. За ознаками структури кореневої системи з багаторічних бур'янів домінують коренестержневі – 14,9 %, коренеотприскові 8,4 %, на частку кореневищних доводиться 6,4 % від загального числа всіх бур'янів.

Ефективність використання гербіцидів в залежності від видового складу бур'янів. Всі бур'яни, що зустрічалися на ділянці, за ступенем чутливості до гербіцидів були розділені на 4 групи:

1 група (ч) – чутливі (гине 90-100 % усієї рослини);

2 група (сч) – середньочутливі (гине 75-89 %);

3 група (сс) – середньостійкі (гине 51-74 %);

4 група (с) – стійкі (гине 0-50 % усієї рослини).

Встановлено, що при застосуванні глифосата і раундапа з нормою витрати 4 л/га, основна маса бур'янів по ступені чутливості увійшла до першої і другої груп. У сильному ступені цими гербіцидами уражалися бур'яни з таких родин, як складноцвіті (Asteraceae), хрестоцвіті (Brassicaceae) злакові (Poaceae), ранникові (Serophularia ceae), макові (Papaveraceae) і ін. Середньочутливими до цих гербіцидів виявилися бур'яни з родини бобових (Papilionaceae), губоцвітних (Lamiaceae); середньостійкими – рослини з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), березкових (Convolvula ceae), подорожникових (Plantaginaceae) і гречкових (Polygonaceae).

Поаст плюс (з нормою витрати 5 л/га) надав значну дію (загибель рослин 80-100 %) на 40 % всіх присутніх на ділянці видів. Повністю гинули: бромус розчепірений, плоскуха звичайна, ячмінь мишачий, грабельки звичайні, підмаренник чіп кий. Інші рослини пригнічувалися в середньому і слабому ступені, або нормально закінчували свій розвиток. Багаторічні кореневищні (чина бульбиста) і коренеотприскові (гірчак ястребінковий, хрінниця смердюча, хрінниця пронизанолиста, горошок мишачий, горлянка женевська та інш.) пригнічувалися на 50-70%.

При застосуванні базаграна-М (норма витрати 3 л/га) 45 % всіх представлених видів бур'янів пригнічувалося на 75-85 %, що дозволило їх віднести по ступені чутливості до другої групи. Найбільш чутливими до даного гербіциду були паслін чорний, лобода біла, яснотка стеблообгортна, підмаренник чіпкий, вероніка плющолиста і ін. Інші рослини пригнічувалися в середньому (ромашка непахуча, рижій дрібноплодний, кульбаба лікарська, гірчиця чорна і ін.) і слабому ступені (бородавник звичайний, жабник польовий, кульбаба осіння, резушка Таля, щавель кінський, сухоребник високий і ін.), або нормально закінчували свій розвиток (роман польовий, кульбаба пізня, грицики звичайні, талабан польовий, герань розсітнена, горлянка женевська та ін.).

Біологічна ефективність гербіцидів у захисті винограду від бур'янів. Отримані нами в 2000 році дані про поширеність різних видів бур'янів, їх чутливість до гербіцидів, що випробувались і ефективності різних доз препаратів, що використовувалися дозволила виділити з 9-ти тих, що вивчалися в перший рік проведення досліджень гербіцидів (глифосат, 48 % в.р., раундап, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., поаст, 10 % к.е., базагран-М, 37,5 в.р., агритокс, 36 % к.е., баста, 20 % в.р., набу, 20 % к.е., фюзилад супер, 12,5 % к.е.) 3 найбільш перспективних для даної зони: глифосат (з нормою витрати 4 л/га), поаст плюс (з нормою витрати 5 л/га) і базагран-М (з нормою витрати 3 л/га). Інші препарати, при існуючому на виноградних насадженнях Південного берега Криму типі забур'яненості і видовим складом бур'янів, показали низьку ефективність – 66-72 %. Застосування цих гербіцидів в умовах Південного берега Криму не рентабельне, тому від використання їх в подальших дослідженнях ми відмовилися.