БЕЗГІНОВА ЛЮБОВ ІВАНІВНА ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими програмами, відображено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, найбільш суттєві наукові результати, подано теоретичне та практичне значення досягнутих результатів, їх апробацію.
У першому розділі “Основні теоретичні положення формування капіталу в підприємствах торгівлі” уточнено сутність капіталу, систематизовано та доповнено класифікацію його видів; визначені внутрішні та зовнішні фактори впливу на процес формування капіталу в підприємствах торгівлі; розкрито зміст і напрямки управління формуванням капіталу, його місце в загальній системі управління підприємством; визначено підходи до оптимізації структури капіталу торговельного підприємства.
В умовах становлення ринкової економіки виникає необхідність в узагальненні та уточненні сутності категорії „фінансові ресурси” та „капітал”, які мають одну й ту саму природу – грошові кошти. Під фінансовими ресурсами слід розуміти сукупність усіх грошових коштів і надходжень, що має підприємство в певний період (або на дату), і які спрямовуються на здійснення грошових розрахунків і відрахувань, необхідних для його виробничого та соціального розвитку. А поняття “капітал” є найбільш прийнятним як об’єкт для отримання прибутку. Тобто, під капіталом слід розуміти матеріальні, грошові та нематеріальні ресурси, які авансовано у формування активів підприємства, необхідних для здійснення його господарської діяльності, з метою отримання доходу та прибутку.
Класифікація капіталу є важливою умовою здійснення ефективного процесу його управління. Узагальнення та систематизація існуючих угруповань капіталу дозволило виділити два найзагальніших напрямки його класифікації, які дали можливість впорядкувати процес формування капіталу з метою забезпечення оптимізації його структури. Це угрупування капіталу за джерелами та формами залучення. Основними з цих ознак класифікації з позиції управління капіталом є розподіл капіталу за правом власності, групами джерел залучення, організаційно-правовими формами залучення, періодом залучення, формами авансування у активи та здатністю до отримання доходу.
Процес формування капіталу в різних країнах має свої тенденції та специфічні риси, які відрізняються від тенденцій та специфіки, притаманної цьому процесу в Україні. Крім того, існують відмінності в процесі формування капіталу в різних галузях економіки України.
Головним завданням сучасного етапу економічних перетворень, що відбуваються в економіці України, є створення сприятливих умов для ефективної господарської діяльності підприємств усіх галузей, у тому числі й торговельних. Сьогодні в Україні на організацію фінансової діяльності та формування капіталу підприємств торгівлі впливає не лише специфіка сфери обігу, яка полягає в тому, що підприємства галузі не беруть участі у створенні вартості та її початковому розподілі. Певного впливу надають і процеси становлення ринкових відносин, що також визначає певні особливості формування та використання капіталу підприємствами галузі.
Враховуючи це, вважається доцільним виділити наступні внутрішні фактори, що безпосередньо торкаються інтересів власників торговельних підприємств через вплив на безпеку їх вкладень та розмір доходів, і обумовлюють принципи формування капіталу підприємства торгівлі: фактори, пов’язані зі специфікою торговельної діяльності; структура капіталу, що склалася на підприємстві; організаційно-правова форма діяльності; стадія життєвого циклу підприємства; розмір господарського суб’єкта; рівень рентабельності операційної діяльності; міра фінансової стійкості; ефективність управління торговельним процесом на підприємстві; пріоритети власників та керівництва відносно вибору способу фінансування. Звісно, найбільшого впливу з наведених факторів надає специфіка торговельної діяльності, яка полягає у своєрідності складу та структури необоротних і оборотних активів підприємств торгівлі, створенні та використанні ними доходів, особливостях праці в торгівлі та зв’язку галузі торгівлі з грошовим обігом.
Вплив зовнішніх факторів на прийняття рішень щодо формування структури капіталу визначається зовнішнім середовищем функціонування підприємств торгівлі, тобто пояснюється позитивними й негативними тенденціями як в економіці в цілому, так і в галузі торгівлі. Тобто, діяльність підприємств торгівлі (а отже і спроможність залучати та використовувати ті чи інші джерела формування капіталу) залежить від стану законодавчого процесу, стабільності кон’юнктури товарного ринку, кон’юнктури фінансового ринку, ставлення кредиторів і інвесторів до підприємства торгівлі, міри кредитного ризику, рівня потенціалу банківської системи, платоспроможного попиту населення та тенденцій розвитку інших галузей економіки тощо.
Зміни пріоритетів в об’єктах і цільових установках управління підприємством торгівлі, що відбулися в останні роки, значною мірою зменшили обмеження щодо залучення та використання ресурсів. Капітал займає важливе місце на усіх стадіях управління, у тому числі в стратегічному плані розвитку підприємства.
Управління капіталом торговельного підприємства являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з визначенням оптимальних параметрів його обсягу та структури, а також з його залученням із можливих джерел у різних формах для здійснення ефективної господарської діяльності. Одним з функціональних напрямів управління капіталом є управління його формуванням, головною метою якого є задоволення потреби підприємства в придбанні необхідних активів і оптимізація джерел капіталу з позицій забезпечення умов його ефективного використання.
Основними напрямками управління формуванням капіталу є оцінка ефективності залучення та використання капіталу з різних джерел; оптимізація форм залучення капіталу; урахування ризиків, що пов’язані із формуванням і використанням капіталу; дослідження конкретних механізмів формування капіталу підприємств окремих організаційно-правових форм, розмірів, форм власності тощо.
Таким чином, з формуванням капіталу торговельного підприємства пов’язане поняття його фінансової структури, тобто співвідношення власного й позикового капіталу, що використовується підприємством у своїй господарській діяльності. Це досить складний чинник, який знаходиться у взаємозалежності з багатьма показниками та характеристиками господарської діяльності підприємства торгівлі. Тому задача оптимізації структури капіталу є однією з найважливіших і складних задач, що вирішуються в процесі фінансового управління кожного підприємства.
Проведене дослідження підходів до оптимізації структури капіталу підприємств торгівлі виявило можливість формування кінцевого варіанту фінансової структури капіталу за кількома критеріями. У той же час, існують проблеми, пов’язані з визначенням пріоритетності застосування того чи іншого критерію для конкретного підприємства. Це виявило необхідність проведення комплексних заходів щодо оптимізації структури капіталу торговельних підприємств, які полягають в конкретизації системи критеріїв і показників оптимізації з урахуванням сучасних умов.
У другому розділі “Оцінка ефективності формування структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі” досліджено тенденції, визначено особливості сучасного стану та структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі вибіркової сукупності м. Харкова; визначено та обґрунтовано систему критеріїв і показників оцінки структури капіталу; зроблено порівняльну характеристику сучасних методик оцінки фінансової стійкості; розроблено методичний підхід до управління структурою капіталу з позиції фінансової стійкості; запропоновані методичні рекомендації з розрахунку середньозваженої вартості капіталу; проведено факторний аналіз ефекту фінансового лівериджу з позицій ефективності використання капіталу; визначено напрями удосконалення структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі.
Проведене дослідження стану та динаміки формування капіталу за вибірковою сукупністю підприємств роздрібної торгівлі виявило тенденції, які характеризують їх діяльність на сучасному етапі розвитку, що виражаються в переважанні у структурі капіталу торговельних підприємств позикових джерел фінансування. У складі позикового капіталу найбільше місце займає зовнішній позиковий капітал, велику частку якого становить кредиторська заборгованість, що складається в основному з кредиторської заборгованості товарного характеру (понад 90% в загальній сумі кредиторської заборгованості та понад 30% в сукупному капіталі). Довгостроковий позиковий капітал і короткострокові банківські кредити використовувалися в меншому обсязі. Основним джерелом формування власного капіталу торговельних підприємств був інший додатковий капітал. Виявлено використання 43% підприємств сукупності операційної оренди основних засобів.
Виявлені тенденції покладено в основу визначення системи критеріїв оцінки оптимальності структури капіталу підприємств роздрібної торгівлі.
Аналіз економічної літератури дозволяє говорити про те, що, незважаючи на існування різних підходів до оптимізації структури капіталу підприємства, не існує чітко визначеної послідовності здійснення цього процесу. Отже, важливим є не тільки застосування того чи іншого критерію, але й обґрунтування послідовності використання підходів до оптимізації структури капіталу торговельного підприємства.
Процес оцінки та оптимізації структури капіталу підприємства торгівлі повинен включати наступні підходи в такій послідовності:
1) оптимізація структури капіталу за критерієм фінансової стійкості;
2) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості;
3) оптимізація структури капіталу за критерієм ефективності його використання.
Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану торговельного підприємства. А фінансова структура капіталу, визначаючи міру фінансової стійкості, відображає стан таких важливих характеристик фінансово-господарської діяльності підприємства торгівлі як платоспроможність, кредитоспроможність, рентабельність та ліквідність. Тому при оптимізації структури капіталу підприємства торгівлі, у свою чергу, здійснюється вплив на його фінансову стійкість.
Виявлені за результатами дослідження основні підходи до оцінки фінансової стійкості торговельних підприємств дозволили обрати конкретний показник як критерій оптимізації структури капіталу підприємства торгівлі – коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом. Всебічна оцінка фінансової стійкості здійснюється порівнянням фактичних значень коефіцієнта з нормальним, за мінімальний рівень якого, за допомогою методу експертних оцінок, прийнято значення 0,1. Отже, відхилення в той чи інший бік від цього значення буде характеризувати міру фінансової стійкості підприємства торгівлі, що і є показником оцінки ефективності управління фінансовою структурою капіталу.