Білогубова О.М. Шляхи підвищення продуктивності та ефективності виробництва помідора в умовах гідропонних теплиць

summary

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота виконувалась у 1997-2000 рр. у зимових блокових теплицях  (типові проекти 810-1-483 і 810-1-28-88) ВАТ “Київська овочева фабрика” (м.Київ).  Тепличне господарство  знаходиться в IV світловій зоні (51-й градус північної широти). Фотоперіод (світлова частина доби) 8-16 год. Сонячне світло в зазначеній світловій зоні  дає енергетичну  освітленість 20-900 Вт/м²/ год  (230-3000 Дж/см² хв. за ФП) – зовні теплиці та 18-800 Вт/м²/год (50-2000 Дж/см² хв. за ФП) – у середині теплиці. Для вирощування розсади використовували електродосвічування.

Вивчали 11 нових гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції. Субстрат – мінеральна вата “Бомат”. Полив краплинний. Контроль – гібрид Верліока F₁.

Вивчення субстратів  проводили з  індетермінантним гібридом Раїса F₁ при  малооб”ємній гідропоніці з комп”ютерною автоматизацією мікроклімату та краплинним поливом у таких варіантах: щебінь гранітний у басейнах на грядках; щебінь гранітний; суміш – торф:перліт(1:3); суміш – торф:перліт:вермикуліт (1:1:1); перліт; цеоліт у мішках - контроль.

При дослідженні технології вирощування розсади визначали основні її біометричні параметри за традиційної (контроль) і інтенсивної технології. Вивчення проводили на гібридах  індетермінантного типу – Раїса F₁, і детермінантного – Верліока F₁. Субстрат – мінеральна вата “Бомат” (Чехія).

Дослідження проводили згідно прийнятих методик для закритого грунту              ( Моісейченко В.Ф., 1990,1996 р.)

Повторність дослідів 4- кратна, площа облікової ділянки – 8 м², схема садіння на постійне місце в теплицю 160х25 см із V- подібним підв”язуванням рослин до горизонтальної шпалери.

У дослідах проводили такі спостереження, вимірювання та обчислення:

1.             Умови мікроклімату реєстрували за допомогою комп”ютера.

2.             За допомогою фітомонітора у досліді 2 реєстрували :

-        зміну діаметра стебла;

-        наростання діаметра плода;  

-        температуру листка ⁰С;

-        інтенсивність сокоруху в рослинах.

3.           Фенологічні спостереження: початок і масове з”явлення сходів, бутонізацію, цвітіння,плодоутворення, початок і кінець плодоношення.

4.           Біометричні вимірювання рослин проводили перед садінням розсади на постійне місце в теплицю, в період бутонізації, цвітіння, плодоутворення та на початку плодоношення за параметрами:  - висота, см;  - товщина стебла  біля коренової шийки, см; - кількість листків до першої  китиці, шт.; - кількість продуктивних листків за фазами росту і розвитку рослин, шт.; - асиміляційна поверхня їх, дм²; - кількість квіток, що утворилися на китиці,  шт.;  - відсоток зав”язування плодів на китицях.

Біометричні  вимірювання проводили постійно на одних і тих же 5-и рослинах першого і третього повторення [ Плохинський А.А., 1961 р.]