Бобруйко В.М. Оптимізація елементів технології вирощування гібридного насіння цукрових буряків у південно-східній частині Криму

summary

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ І

АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ЗБЕРЕЖЕНОСТІ

ТА ПРОДУКТИВНОСТІ

(огляд наукової літератури)

Подано аналіз літератури з питань біологічних особливостей компонентів схрещування ЧС гібридів та елементів технології вирощування гібридного насіння. На підставі проведеного аналізу встановлено: 1) безвисадкові насінники цукрових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які потрібно врахувати при їх вирощуванні в різних регіонах; 2) основою успіху вирощування насіння цукрових буряків безвисадкових способом є оптимальна густота насінників упродовж онтогенезу, яка регулюється, нормою висіву насіння та шириною міжряддя; 3) сьогодні накопичено певний експериментальний матеріал по нормі висіву насіння, проте при вивченні цього питання виходили із надмірно високої (незалежно від зони) вихідної густоти (400-500 тис/га). Це призвело до використання великих норм висіву насіння (50-60 шт/м) і, як наслідок (висока вартість базисного насіння), до збільшення енерговитрат. Тому необхідні нові підходи до норми висіву насіння, а саме її зменшення і водночас, щоб вона забезпечила оптимальну густоту безвисадкових насінників; 4) необхідні також технології сівби, які б забезпечили високу польову схожість насіння, рівномірне розміщення рослин в рядку і збереженість рослин в процесі онтогенезу на рівні 80-90%. Зовсім не висвітлене питання стосовно ширини міжрядь компонентів схрещування при вирощуванні насінників ЧС гібридів.

Це все і зумовило необхідність провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) стосовно оптимізації елементів технології вирощування насіння ЧС гібридів цукрових буряків у зрошуваних умовах південно-східної частини Криму.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно програми вивчались наступні питання: 1) норма висіву насіння та ширина міжряддя ЗП, сумісна сівба безвисадкових насінників з іншою сільськогосподарською культурою, додаткове запилення насінників ЧС гібридів залежно від норми висіву і ширини міжряддя. Для виконання цієї програми проведено наступні досліди:

1) Вивчити вплив норми висіву і ширини міжрядь на збереженість і продуктивність безвисадкових насінників.

2) Вивчити вплив різних способів сівби на збереженість і продуктивність безвисадкових насінників.

3) Вивчити вплив додаткового запилення на врожайність і якість насіння ЧС гібридів цукрових буряків.

Методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2003-2006 років на Совєтській сортодільниці Совєтського району АРК, лабораторні дослідження в лабораторії насінництва Інституту цукрових буряків УААН. Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А. Доспєхов, 1979) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К.: ВНІЦ, 1986). Площа посівної ділянки 400-500м², залікової - 300-400м², повторність чотириразова. Використовували такі гібриди: 2003/2004 р. – Уладівсько-Верхняцький ЧС-37 (УЛВЧС-37), 2004/2005 р. – Ювілейний, 2005/2006 р. - Український ЧС 70.

Обліки та спостереження: густота рослин в період повні сходи, перед зимівлею, після зимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею (кількість листків, їх висота, діаметр головки коренеплоду), маса коренеплоду та всієї рослини; фракційний склад коренеплодів; вміст сухих речовин в коренеплодах; ріст і розвиток рослин після зимівлі (фази розвитку насінників, елементи продуктивності насінників перед збиранням (висота, кількість стебел, пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків); динаміку цвітіння; ступінь зав’язування насіння; ступінь обнасіненості та якість насіння (енергія проростання, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, фракційний склад); статистичну обробку результатів досліджень проведено методом дисперсійного аналізу; економічну ефективність визначали згідно “Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР И ОКР” (К., 1986).

Грунтово-кліматичні умови. Совєтська сортодільниця, де проводили досліди, розміщена в другому Степовому агрокліматичному районі, для якого характерна нестійка зима зі значними коливаннями температур. Природно-кліматичні умови зони Совєтського району визначили формування основного типу ґрунтів - чорноземи південні та чорноземи південні міцелярно-карбонатні. В рельєфному відношенні землекористування господарство представлено слабко–горбистою і горбистою рівниною з високим рівнем ґрунтових вод. Даний тип ґрунтів характеризується також важкосуглинковим механічним складом, дещо низьким вмістом гумусу в орному шарі (1,5-2,4%). За температурою найбільш теплого місяця цей район прирівнюється до південного берегу Криму, проте в січні на 6-8 єС холодніше порівняно з південним берегом Криму. Річна кількість опадів в середньому становить 415-430 мм. Узагальнюючи в цілому аналіз метеорологічних умов за роки досліджень (2003-2006рр.), необхідно відмітити, що відхилення ряду показників (кількості опадів, відносної вологості і температури повітря) від середньобагаторічних наближались до екстремальних значень (2004 і 2006 роки), що вплинуло в певній мірі на збереженість рослин у зимовий період, врожайність та якість гібридного насіння.