БОЙКО Ярослав Іванович СТРУКТУРА ВБИРНОГО КОМПЛЕКСУ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ, ЙОГО АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ




  • скачать файл:
title:
БОЙКО Ярослав Іванович СТРУКТУРА ВБИРНОГО КОМПЛЕКСУ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ, ЙОГО АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ
Альтернативное Название: Бойко Ярослав Иванович СТРУКТУРА поглощающий комплекс серой лесной почвы, ее агрохимические свойства И ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ЗВЕНА севооборот ЗАВИСИМОСТИ ОТ КОМПЛЕКСНОЙ химической мелиорации
Тип: synopsis
summary: СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ПРИЙОМИ
ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ
(Огляд літературних джерел)
В огляді літературних джерел подається ґрунтовний аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вирішення проблеми відтворення родючості сірих лісових ґрунтів легкого гранулометричного складу. Особливу увагу приділено ролі хімічної меліорації і зокрема сапонітових глин (різновидність бентонітів) у підвищенні родючості кислих ґрунтів, висвітлено їхній вплив на агрофізичні, фізико-хімічні і агрохімічні властивості ґрунту та урожайність сільськогосподарських культур.
На основі аналізу та узагальнення наукової літератури показано невирішені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

– УМОВИ, ОБЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились упродовж 2004-2006 рр. в тимчасовому польовому досліді лабораторії агроґрунтознавства ННЦ “Інститут землеробства УААН”, закладеному на землях Державного підприємства “Дослідне господарство Чабани” Києво-Святошинського району, Київської області, що належить до північної підпровінції Правобережного Лісостепу України. Ґрунт дослідної ділянки – сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку має у верхньому шарі високий вміст фракції крупного пилу – 52,40% і невисокий фракції мулу – 12,85%, вміст фізичної глини становить 20,51%, що зумовлює цілий ряд несприятливих фізико-хімічних та агрохімічних його властивостей, серед яких найбільш важливими є низькі вбирна здатність (7,0 мекв/100 г ґрунту) і вміст гумусу (1,5%). Сірий лісовий ґрунт утворився на території з промивним типом водного режиму, має кислу реакцію ґрунтового розчину (рНKCl 4,7, Нг – 3,7 мекв./100 г ґрунту), незначний вміст увібраних кальцію (3,9 мекв./100 г ґрунту) і магнію (0,55 мекв./100 г ґрунту), низький ступінь забезпечення азотом легкогідролізованих сполук (7,8 мг/100 г ґрунту).
Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньобагаторічних показників, але в цілому були сприятливими для росту і розвитку культур.
Схема досліду: (варіанти, в яких проводили дослідження)
1. Контроль (без добрив)
2. СаСО3 (1,0 Нг) – крейдяне борошно
3. Сапоніт, 3 т/га
4. N60P45K45 – фон
5. Фон + СaСО3 (1,0 Нг) – вапнякове борошно
6. Фон + СaСО3 (1,0 Нг) – крейдяне борошно
7. Фон + сапоніт, 3 т/га
8. Фон + СaСО3 (0,75 Нг) – крейда + сапоніт, 1,0 т/га
9. Фон + СaСО3 (0,5 Нг) – крейда + сапоніт, 1,5 т/га
11. P45K45 + торф, 20 т/га
12. P45K45 + торф, 10 т/га + сапоніт, 1 т/га
Дослід був розгорнутий на 3 полях в натурі, що дало змогу щорічно отримувати дані для всіх культур ланки сівозміни. Повторність досліду – чотириразова. Площа ділянок: посівної – 5 x 8 = 40 м2, облікової – 3 x 6 = 18 м2. За період дослідження в досліді вирощували гречку (2004-2006 рр.), пшеницю озиму (2005-2006 рр.), ячмінь ярий (2006 р.). Меліоранти вносили під першу культуру, в подальшому вивчали їхню післядію. Мінеральні добрива вносили згідно з технологією вирощування культур у формах аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і калію хлористого. Крейдяне борошно вносили в дозах 0,5, 0,75 і 1,0 за гідролітичною кислотністю, досліджувані дози сапоніту – 1,0, 1,5 і 3,0 т/га. Для порівняльної оцінки зміни фізико-хімічних властивостей ґрунту використо-вували традиційне вапнякове борошно в дозі 1,0 Hг. У двох варіантах за схемою досліду вносився торф з розрахунку 10,0 та 20,0 т/га. Для поповнення ґрунтів органічними речовинами та біогенними лужноземельними елементами Са2+ та Mg2+ був розроблений спосіб підвищення ефективності застосування низинного торфу з одночасним використанням мінеральних добрив та природних глинистих матеріалів, зокрема сапонітів у яких дещо підвищений уміст обмінних основ, особливо Mg2+ (вар. 12).
У дослідженнях застосовували сапонітову глину з родовища Ташківське Славутського району, Хмельницької області, що є метаморфізованим туфом з максимально високим вмістом смектитів, зокрема сапонітів (до 80%), і тому найкраще проявляє цінні сорбційні та катіонообмінні властивості. Хімічна формула сапоніту Mg3[Si4O10](OH)2 • nH2O. Сапоніт належить до найбільш магнезіальної відміни монтморилоніту. Маючи специфічну шарувату кристалічну структуру, сапоніт відзначається високою дисперсністю та ємністю обміну, йому властива здатність сорбувати катіони та деякі аніони і перетворювати їх в обмінні іони, які здатні обмінюватись на інші катіони або аніони при взаємодії у водному розчині. Хімічний аналіз досліджуваних зразків сапонітового борошна показав, що ємність вбирання його становить 78,6 мекв./100 г препарату, вміст MgO – 11,5%, CaO – 3,0%, K2O – 2,5%, Na2O – 0,80%. У ґрунт вносили сапонітове борошно, в гранулометричному складі якого переважали часточки розміром 0,25-1,0 мм.
Поряд з цим використовували крейдяне борошно Славутського родовища тонкого помелу (0,5-2,0 мм) з вмістом CaCO3 98-99% та вапнякове борошно Немійського родовища Вінницької області з умістом CaCO3 85% і переважанням у гранулометричному складі часточок розміром 1-3 мм.
Виходячи з постійної необхідності поповнення ґрунтів органічною речовиною, у наших дослідженнях використовували низинний, високозольний торф з такою агрохімічною характеристикою: рНсол. – 7,15, CaO – 6,8%, MgO – 1,0%, Nзаг.– 2,09%, C – 25%.
Технологія вирощування культур у досліді загальноприйнята для цієї зони. Перед закладанням досліду і в кінці досліджень відбирали ґрунтові зразки з усіх ділянок до глибини 1 м через кожні 20 см. Щорічно після збирання врожаю з горизонтів 0-20 і 20-40 см у п’яти місцях ділянки згідно зі схемою досліду проводили відбір зразків ґрунту, з яких готувався змішаний зразок. Підготовка зразків ґрунту до аналізу проводилася за загальноприйнятою методикою.
Аналітичні роботи виконували за такими методами: загальний гумус – за методом І.В. Тюріна в модифікації В.М. Сімакова (ДСТУ 4289:2004); рН сольовий – потенціометрично (ДСТУ ISO 10390-2001); обмінна кислотність і рухомий алюміній – за Соколовим; гідролітична кислотність – за Каппеном (ГОСТ 17.4.4.01-84); обмінний і водорозчинний кальцій і магній визначали методом атомно-абсорбційної спектроскопії на спектрофотометрі ААS-3 (ДСТУ 3866-99); ємність вбирання – за Бобко й Аскіназі (ДСТУ ІSO 11260-2001); азот легкогідролізований – за методом Корнфілда; рухомі фосфати і обмінний калій – за Кірсановим фотометрично (ДСТУ 4405:2005); гранулометричний склад ґрунту – методом піпетки в модифікації М.А. Качинського згідно з методикою МВВ 31-497058-010-2003. Визначення вмісту обмінних катіонів (масовий відсоток оксидів Ca, Mg, K, Na) у борошні сапонітовому проводили за ГОСТ 26318.6 – 84, ГОСТ 26318.7 – 84. Аналіз структури рослин гречки за методичними рекомендаціями Л.П. Бочкарьової (1994). Урожайність сільськогосподарських культур облікову-вали суцільним комбайнуванням з усієї облікової ділянки.
Математичний аналіз даних здійснювали з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізів за методами математичної статистики (Б.А. Доспєхов, 1985). Економічну оцінку прийомів комплексної хімічної меліорації розраховано на основі технологічних карт згідно з нормативами витрат за станом цін на жовтень 2008 р. Енергетичну ефективність застосування мінеральних добрив та хімічних меліорантів проводили з використанням енергетичних еквівалентів, наведених у підручнику “Агрохимия” (В.Г. Минеев, 2004).

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА