Бублик М.О. Технологічні та методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва

summary

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

ПО ПІДВИЩЕННЮ ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО САДІВНИЦТВА

Розділ містить огляд літератури за темою дисертації. Тут охарактеризовано стан науково-методичної роботи в садівництві, вказано на повільне оновлення знань в галузі. Сформульовано основні напрямки подальшого удосконалення методології та технології досліджень, які здатні підвищити продуктивність садівництва: покращення методики планування та проведення досліду, координування дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізація співвідношення наукових методів ведення досліджень та застосування нових методів варіаційної статистики. Показано необхідність обґрунтування сучасних технологічних вимог до якості садивного матеріалу для закладання дослідних та виробничих насаджень. Обґрунтовано необхідність розробки технологічних та методичних основ вивчення можливості реалізації біологічного потенціалу вишні, сливи і черешні в зв’язку з природними факторами.

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по дисертаційній роботі виконані в 1979 - 2000 роках в Інституті садівництва Української академії аграрних наук, в мережі його дослідних станцій і в Інституті зрошуваного садівництва УААН. Таким чином дослідженнями було охоплено всі основні кліматичні зони України. Об’єктами досліджень були методики досліджень, стан планування дослідів та координації досліджень з садівництва в Україні, дерева та саджанці яблуні, сливи, вишні і черешні, розміщені в дослідних насадженнях та виробничих умовах. Дані про урожайність сливи, вишні і черешні у виробничих насадженнях за 1979 - 2000 рр. були одержані з документів звітності дослідних господарств. Для аналізу використовували середню врожайність того сортименту породи, який склався в певному господарстві і є типовим для відповідного регіону.

Інформацію про врожайність дослідних насаджень отримано зі звітів наукових установ за 1979 - 2001 рр. Щоб не порушити правило єдиної логічної відміни, добирали насадження приблизно однакові за віком.

Для досліджень використано щоденні метеорологічні дані метеостанцій або метеопостів, що знаходяться на території дослідних установ або безпосередньо примикають до них. Було створено комп’ютерну базу погодних умов, програмна оболонка якої дозволяє їх систематизувати.

Територія України характеризується різноманітними кліматичними умовами. В цілому клімат республіки континентальний. Середня річна температура повітря складає від +5,5...+6,5°С на Поліссі до +9...+10°С на Південному узбережжі Криму та в Закарпатті. Абсолютний максимум температури повітря досягає +36...+42°С, абсолютний мінімум становить ‑20...‑38°С.

Тривалість безморозного періоду коливається від 120-140 днів у гірських районах Карпат до 200-210 днів у Криму. Сума активних температур вище +10°С сягає від 2400°С на Поліссі до 4000°С у Криму. Період із середньодобовою температурою повітря вище +15°С становить від 60‑80 днів у гірських Карпатах до 140-150 днів у Криму.

Річна кількість опадів коливається від 350 мм у Південному Степу до 1200 мм у гірських районах Карпат.

Продуктивність вишні на різних ґрунтах вивчали в умовах дрібно-ділян­кового модельного досліду. Рослини вирощували в просторово ізольованих насипних траншеях шириною 0,6 м і глибиною 0,8 м. Бічні стінки було ізольовано шифером, а дно 10-см шаром річкового піску. Траншеї заповнювали сумішшю ґрунту, взятого з гумусного і перехідних генетичних горизонтів. Повторність п’ятиразова. Схема садіння 2 х 1 м. Об’єктом дослідження були дерева сорту Любська на п’яти типах ґрунтів: дерново-підзолистому піщаному, сірому лісовому супіщаному, чорноземі опідзоленому легкосуглинковому, чорноземі типовому легкосуглинковому і торфі низинному високозольному карбонатному. 

Дослідження по розробці прийомів зменшення варіювання ознак плодових рослин та вивчення впливу якості садивного матеріалу на продуктивність дерев проводили в ДГ “Новосілки” і “Фастівське”.

В польових дослідах, проведених в 1997-2001 рр. в ДГ “Новосілки”, вивча­ли вплив товщини умовної кореневої шийки підщеп 62-396, 54-118, 57-490 і ММ 106 на якість однорічних саджанців яблуні. Товщина підщеп складала 6, 8 і 10 мм з відхиленнями в 1 мм в більший чи менший бік. Якість кореневої системи при цьому відповідала вимогам першого товарного сорту. Окулірування прово­ди­ли на висоті 20 см сортами Спартан, Айдаред, Ліберті, Росавка, Флоріна, Шафран краснокутський, Аскольда і Теремок. Схема садіння 90 х 30 см. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий легкосуглинковий на карбонатному лесі. За фізико-хіміч­ними показниками середньо забезпечений органічними речовинами.

 Дослід по вивченню впливу віку і якості саджанців яблуні на урожайність дерев в саду проведений в 1978 – 1990 роках в ДГ “Фастівське”. В досліді висаджені однорічні та дворічні саджанці яблуні першого та другого товарних сортів. Схема садіння 6 × 4 м. Підщепа - сіянці Антонівки звичайної. Сорти Джонатан та Кальвіль сніговий.

 Дослід по вивченню впливу якості однорічних саджанців на продуктивність дерев проведений в 1980 – 1993 роках в ДГ “Фастівське”. В досліді висаджені однорічні саджанці яблуні сортів Джонатан та Зимове Плесецького з діаметром штамба 8, 10, 12, 14 і 16 мм та саджанці сорту Спартан з діаметром штамба 12 мм і довжиною кореневої системи 10, 20 і 35 см. Схема садіння 6 × 4 м. Підщепа - сіянці Антонівки звичайної.

Ґрунт дослідної ділянки, де вивчався вплив якості саджанців на продуктивність насаджень, чорнозем типовий легкосуглинковий на карбонатному лесі.

В дослідах в розсаднику і плодових насадженнях застосовувались технології вирощування згідно рекомендацій по закладанню та догляду за плодовими насадженнями в Україні.

Аналіз експериментальних даних виконували методами варіаційної ста­тистики (Урбах В.Ю, 1964; Вольф В.Г., 1966; Бублик М.О., 1986; Потапов В.А., 1997). Вплив погодних умов на продуктивність кісточкових порід та залежність продуктивності розсадників та садів від якості садивного матеріалу аналізували за допомогою парного кореляційного, а потім множинного кореляційного та регресійного аналізу (Бублик М.О., 1985; Мороз В.Н., 1988; Алексеев Р.В., 1998). При проведенні регресійного аналізу використовували функцію лінійної залежності:

Y = a₀ + a₁ ·  X1 + a₂ · X2 + ... + a_n · Xn.

Статистичні аналізи проводили на комп’ютері Pentium 200 та програмованих мікрокалькуляторах в програмному середовищі, розробленому в Інституті садівництва УААН  (Бублик М.О., 1986, 1997).

Дослідження проводили згідно з вимогами методичних розробок: “Методика польового досліду в садівництві” (Співаковский Н.Д., 1968), “Програмно-мето­дичні вказівки по агротехнічних дослідах з плодовими і ягідними культурами” (Мічурінськ, 1956), “Польові досліди з плодовими деревами” (Пірс С., 1969), “Ме­то­дика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Конд­ра­тен­ко П.В., Бублик М.О., 1996), спеціально розробленими нами “Методичними вказів­ками по комплексній оцінці впливу якості садивного матеріалу на ріст і продук­тивність плодових і ягідних культур“ (Мережко І.М., Бублик М.О., Глушак Л.Ю., 1991).  Економічне обґрунтування розробок виконували за “Методикою економіч­ної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насад­жень, помологічних сортів і резуль­татів технологічних досліджень в садів­ниц­тві” за редакцією О.М. Шесто­паля (2002).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

НОВІ ПІДХОДИ ДО МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для вдосконалення методики планування експерименту в садівництві вирішували такі питання:

-          встановлення математичної залежності між основними параметрами польо­вого досліду;

-          розрахунок потрібної кількості рослин у варіанті досліду  в  конкретних  умовах  його проведення;

-          розробка методики визначення оптимальних параметрів досліду, направленої на підвищення точності, інформативності і зниження трудомісткості досліджень.