БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У СТРАХОВИХ КОМПАНІЯХ: ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано предмет та об’єкт дослідження, його мету і завдання, методи дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, апробацію одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні та організаційні засади формування фінансових результатів у страхових компаніях» досліджено розвиток та соціально-економічне значення страхової діяльності; уточнено поняття «страхування», «страхова послуга»; з’ясовано сутність фінансових результатів як загальноекономічної категорії з урахуванням особливостей страхової діяльності; наведена класифікація доходів та витрат страховика за видами діяльності як об’єктів бухгалтерського обліку; визначена сутність і значення резервів страхової компанії.

Статистичні дані доводять, що в останні роки український страховий ринок досяг значних результатів. Так, на початку 90-х років страхового ринку майже не існувало, кількість зареєстрованих страхових компаній в 1990 та 1991 роках складали відповідно 7 і 28, на кінець 2004 року було зареєстровано вже 378 страхових фірм. Станом на 1 січня 2009 року було зареєстровано 469 компаній, з яких 72 компанії займаються страхуванням життя, а на 1 січня 2010 року відповідно 381 компанія, яка здійснює ризикові види страхування та 70 компаній, що надають послуги зі страхування життя.

Результати дослідження свідчать про наявність суперечливих підходів при визначенні категорії «страхування» та встановлення її місця в фінансовій системі держави. Для визначення особливостей організації і методики бухгалтерського обліку в страхових компаніях, у роботі страхування розглядається як вид підприємницької діяльності, який здійснюється спеціалізованими установами (страховими компаніями) на основі отриманої ліцензії з метою отримання прибутку за допомогою акумуляції фінансових ресурсів юридичних і фізичних осіб (страхувальників), створення на їх основі страхових резервів для здійснення страхових виплат при настанні несприятливих подій, обумовлених договором страхування.

Систематизовано властивості страхування, які характеризують його специфічність, а саме: наявність страхового інтересу, випадковий характер настання страхового випадку та величини нанесеного ним збитку, сплата внесків страхувальниками страховим компаніям у розрахунку на майбутні виплати ними страхового відшкодування, формування страхових резервів, ділова та життєва передбачуваність людей перед несприятливими подіями природного та суспільного характеру, цільовий характер страхових виплат, можливість перестраховувати ризики та особливий кругообіг грошових коштів, пов’язаний із здійсненням інвестиційної діяльності.

Доведено, що страховики займаються реалізацією специфічного товару, який в страхуванні доцільно називати страховою послугою, яка являє собою документально засвідчений комплекс заходів з надання страхового продукту юридичним та фізичним особам, обумовлений договором страхування, відповідно до якого страхувальниками сплачуються страхові платежі, а страховиками виплачується страхове відшкодування або страхова сума при настанні страхового випадку.