Чабан В.О. Агротехнічні прийоми вирощування тим\'яна звичайного в умовах зрошення Півдня України

summary

В розділі 1 “Огляд літератури і задачі досліджень” проаналізовано стан вивчення елементів технології вирощування культури вітчизняними і зарубіжними авторами: по впливу дії органічних та мінеральних добрив, глибини основного обробітку ґрунту, ширини міжрядь, строків посіву на умови росту та врожайність тим'яну звичайного.

В розділі 2 “Умови і методика проведення дослідів” викладена характеристика грунту дослідних ділянок, охарактеризовано клімат зони та погодних умов в роки досліджень, наведені використані методики проведення польових дослідів, спостережень, лабораторних аналізів та агротехніка вирощування культури.

Дослідження проводили в 1994 - 1998 рр. в Херсонському державному аграрному університеті.

Для південного степу України характерно посушливий клімат з високими ресурсами тепла. Середньомісячна температура повітря в роки досліджень найбільш теплого місяця (червень) 22,5 - 23,5 ^о С, а самого холодного (січень від - 3 - 4^оС). Сума ефективних температур вище 10^оС складає 3300 - 3350°.

Тривалість вегетаційного періоду в роки проведення польових дослідів коливалась від 216 до 230 днів, а безморозного - від 170 до 276 днів.

Ґрунти дослідної ділянки - темно-каштанові, слабо солонцюваті, середньосуглинкові за гранулометричним складом. Вміст в орному шарі гумусу 2,18%, загального азоту 0,182%, фосфору 0,099% та обмінного калію 332 мг/на 1 кг грунту. Гумусовий горизонт складає 30-40 см.

Площа посівних ділянок 105 м², облікових 50 м². Повторність досліду чотириразова. Закладка чотирифакторного польового досліду проводилась методом розщеплення ділянок.

Досліди проводили за наступною схемою:

I.                      Фактор А - фон живлення

1.         Без добрив

2.         N ₆₀P₆₀

3.         Гній 40 т/га

4.         Гній 40 т/га + N₆₀P₆₀

II.                   Фактор В - глибина основного обробітку грунту

Оранка на глибину 20 - 22 см.

Оранка на глибину 28 - 30 см.

III.                Фактор С - строки посіву

-            перша декада грудня

-            друга декада березня

-            третя декада березня

-            перша декада квітня

IV.                Фактор Д - ширина міжрядь

-            Посів із шириною міжрядь у 45 см.

-            Посів із шириною міжрядь у 70 см.

Добрива вносили під основний обробіток ґрунту, мінеральні в вигляді гранульованого суперфосфату та аміачної селітри, органічні - напівперепрілого гною із вмістом N - 0,56%, Р₂ О₅ - 0,27%, К₂О - 0,71%.

Оранку ґрунту проводили плугом ПЛН - 5-35.

Закладення та проведення дослідів здійснювали згідно існуючих методик для зрошуваного землеробства та методики "Проведення польових дослідів з лікарськими культурами".

Досліди супроводжувались фенологічними спостереженнями та біометричними вимірами, лабораторними аналізами:

-            вміст нітратів у ґрунті – за Грандваль-Ляжем, амонійний азот – колориметрично з реактивом Неслера, рухомий фосфор – за Мачигіним в модифікації ЦІНАО з аскорбіновою кислотою, обмінний калій – на полуменевому фотометрі в 1% вуглецево-амонійній витяжці;

-            вміст в рослинах - азот на приладі Сірен’єва, фосфор  - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калій - на полуменевому фотометрі; ефірна олія – згідно ДСТУ 14618.11.78;

-            водопроникність грунту - за Н.С.Нестеровим, Н.А.Качинським, щільність зложення - методом ріжучого кільця за Н.А. Качинським, вологозапаси – термостатно-ваговим методом;

-            облік бур'янів - за Б.А.Доспеховим, І.П.Васильєвим, О.М.Туликовим.

В розділі 3 “Вплив глибини оранки в поєднанні з органічними та мінеральними добривами на агрофізичні властивості грунту” представлені результати впливу вивчаємих факторів на фізичні показники грунту.

Щільність зложення орного шару грунту при посіві була такою: на контрольному варіанті (без добрив) - 1,24, з внесенням гною в дозі 40 т/га - 1,12 г/см³, а під час збору врожаю відповідно - 1,30 та - 1,23 г/см³.

Використання посіву на другий рік супроводжувалось зростанням цього показника: ранньою весною на контролі до 1,28, а на ділянках з внесенням гною - 1,20. За період вегетації рослин другого року життя тим’яну щільність зложення грунту продовжувала зростати: 1,31 та  1,27 г/см³ відповідно.

Шпаруватість ґрунту знаходиться в прямій залежності від щільності зложення орного шару грунту. Так, у варіанті з першим строком посіву в перший рік життя цей показник на контролі сягав - 52,7, а внесення 40 т/га гною обумовлювало зростання його на 3,8%.

Шпаруватість ґрунту на другий та третій роки використання мала тенденцію до зниження в порівнянні з першим роком життя.

Водопроникність ґрунту при першому році використання посіву культури зросла у варіантах застосування гною та більш глибокої оранки (на 28-30 см).

На другому та третьому роках життя рослин тим’яну звичайного водопроникність ґрунту в контрольному та удобреному гноєм варіантах знижувалась порівняно з рівнем цього показника в перший рік використання.

Взаємодія основного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см та внесення гною дозою 40 т/га забезпечувала зростання водопроникності ґрунту незалежно від параметрів інших вивчаємих факторів.

Розділ 4 “Водний та поживний режим ґрунту, їх вплив на розвиток рослин тим'яна звичайного”.

Встановлено, що гній, внесений під посів культури на фоні оранки на глибину 20-22 см сприяв накопиченню запасів ґрунтової вологи в шарі ґрунту 0-100 см. Це також привело до більш раціонального використання її в перший рік і зниження коефіцієнта водоспоживання на 926 м³/ц в порівнянні з контрольним варіантом (табл.1).

Органічні добрива мали свою післядію в подальшому протягом другого та третього років. Так, коефіцієнт водоспоживання був значно нижчим - на 442 м³/ц, (другий рік життя), та на - 271 м³/ц (третій рік життя). Аналогічний вплив органічних добрив на ефективність використання вологи рослинами встановлено при збільшенні глибини оранки до 28-30 см, де зменшення кількості вологи на одиницю продукції сягало 645, 327, 368 м³/ц відповідно за роками використання плантації.