Человек в современном русском словообразовании (субстантивная производная лексика ’лица’)

summary

У вступі представлено теоретичні передумови дослідження, обґрунтовано вибір та актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дисертаційного дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; вказано джерельну базу роботи; подано відомості про аспектну апробацію основних положень дисертації та кількість публікацій.

У першому розділі «Назви ’особи’ відсубстативної похідності» розглянуто дериваційні зв’язки похідних, їх структурно-семантичне спів­від­ношення з мотиваторами-іменниками. Встановлено, що той потенціал, яким володіє іменник як мотиватор, зумовлений типом організації його семантичної структури: саме багатоаспектність семантики іменників доз­воляє їм вступати у численні словотвірні зв’язки.

Перший підрозділ присвячений одиницям суфіксаль­ної похідності, семантичне співвідношення яких з моти­ваторами представ­лене трьома типами: а) семантичні об’єми похідного і моти­ватора однакові; б) семантичний об’єм похідного вужчий за се­ман­тичний об’єм мотиватора; в) семантичний об’єм похідного ширший за семан­тичний об’єм мотиватора.

Для іменників а)-типу найбільш поширене семантичне співвідношення 1:1, коли семантику моносемічного похідного формує єдине значення іменника-мотиватора (1 470 од.): балканист – специалист по бал­канистике (балканистика – совокупность научных дисциплин, изучающих языки, культуру, историю народов Балканского полуострова). Серед мотиваторів є також абревіатури та власні назви: вузовец – разг. Студент вуза; правдист – работник газеты «Правда». Кількість похідних зі співвідношенням 2:2 (фирмач) і 3:3 (эмпирик) незначна.

Кількісні показники семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар похідних б)-типу коливаються від 1:2 до 4:8 (917 од.). Найчастіше в семантиці іменників відображено перше (пряме) значення мотивуючого (392 од.), при цьому більшість похідних моносемічні: бандурист – украинский народный певец или музыкант, играющий на бандуре (бандура – 1. Украинский многострунный музыкальный инструмент с овальным корпусом и коротким широким грифом). Значно менше моносемічних похідних, семантика яких побудована на базі неосновного значення полісемічного мотиватора (201 од.): колодник – арестант, закованный в колодки (колодки – 6. Тяжелые деревянные оковы, надевавшиеся в старину на шею, руки или ноги осужденного за тяжкие преступления). Похідні, семантика яких формується на базі усіх значень мотиватора, налічують 187 од.: дачник – городской житель, живущий в летнее время на даче (дача – 1. Загородный дом для летнего отдыха городских жителей. 2. Загородная местность с таким домом). Найменше похідних, семантика яких формується на основі декількох значень мотиватора (137 од.): машинист – 1. Рабочий, управляющий машиной. Желез­нодорожник, управляющий локомотивом, водитель поезда. 3. Мужчина, работающий на пишущей машинке (семантика 1-го зна­чення похідного формується на базі 1-го значення мотиватора, а 2-е і
3-є значення – на базі 2-го; 3-є і 4-е значення мотиватора не беруть участі у формуванні семантики деривата: машина – 1. Механизм или совокупность меха­низмов, совершающих какую-л. полезную работу путем пре­об­разования одного вида энергии в другой. 2. Разг. Автомобиль, автомашина. Общее название различных самодвижущихся механизмов, вы­полняющих транспортную, тягловую и т.п. работу).

Найменше іменників суфіксального типу, семантика яких ширша за семан­тичний об’єм мотиватора (89 од.): афганец – 1. Представитель основного населения Афганистана. 2. Совет­ский воин, принимавший участие в военных действиях на террито­рии Аф­ганистана (1980 – 1989) (Афганистан – государство в Юго-Западной Азии).

За характером словотвірних суфіксів, що беруть участь у творенні іменників відсубстантивної похідності, найчисленнішими є деривати нульової суфіксації (563 од.); 35% таких іменників складають нові слова, що увійшли до російської літературної мови протягом останніх десятиліть минулого століття у зв’язку з розвитком науки; їх загальна семантика – ’особа за професією, спеціальністю, заняттям’: гастро­энтеролог, гелиобиолог, гелиофизик, гельминтолог, нейро­фи­зиолог, социолингвист та ін. Другу за продуктивністю групу складають похідні з суфіксом -ист (389 од.), специфіка якого зумовлена його іншомовним походженням і тим, що він бере участь тільки в утворенні назв ’особи’: нейтралист, нудист та ін. У галузі відсубстантивного словотвору високу активність має суфікс -ник (231 од.). Похідні з цим формантом за кількістю посідають третю пози­цію. Мотивуючими виступають непохідні іменники (форточник, часту­шеч­ник, чечёточник), у тому числі й такі, що вживаються лише в множині (шмоточник, ясельник) та похідні (наперсточник, тепло­воз­ник). Менше іменників з суфіксом -чик/-щик (218 од.): воло­китчик, под­рядчик, оранжерейщик, паромщик та ін. Значну частину іменників утво­рено за допомогою суфікса -ец (211 од.). Більшість таких похідних має значення ’особа за місцем проживання’ і утворена від влас­них назв: а) країни: ирландец, испанец, канадец; б) місцевості, території: кавказец, каталонец; в) континенту: афри­ка­нец, европеец; г) штату: кашмирец. Нечисленні похідні з суфіксами: -анин/-янин/-чанин: англичанин, дат­чанин,
егип­тянин, россиянин (18 од.); -ин: армянин, болгарин, грузин (16 од.). Для позначення ’особи за родом діяльності’ використовують суфікси -ор/-ер/-ёр (78 од.): агрессор, аукционер, киоскер;
-(а)тор: консигнатор, конспиратор (52 од.). Суфіксальні іменники з -ик називають ’особи’ відповідно до певної сфери науки, техніки, мистецтва, до ідейної, громадської течії, за тими чи іншими властивостями, характером, фізіологічним типом чи психічним складом: агрохимик, аллергик (64 од.). Похідні з суфіксами -ант (29 од.), -’ар/-арь (18 од.), -тель (17 од.) називають ’особи за характерною чи разовою дією, об’єктом дії’: конкурсант, гусляр, кобзарь, делопроизводитель. Утво­рення на -евт (10 од.) мотивовані загальними іменниками – назвами нау­ко­вих напрямків, зокрема, галузей медицини: биоэнерготерапевт, гелио­терапевт, игло­терапевт. Поодино­кими прикладами подано дери­вати з суфік­сами: -ит (вишнуит), -ак/-як (бурсак), -ат (стипендиат), -ач (нэпач), -ич (шляхтич) та ін. Серед похідних здебільшого іменники чоловічого роду.

Аналізований матеріал переконує, що традиційне уявлення про утворення назв ’особи жіночої статі’ від відповідних назв ’особи чоловічої статі’ не є абсолютним: вековуха, женсоветчица, кружевница, курятница, повитуха, просвирня, салопница, свекловичница та ін. Семантико-граматичний підхід дозволяє розглядати і похідні типу москвич, москвичка як паралельні утворення, а не лише як послідовні.

Поодинокими є імена спільного роду: барыга, близняшка, горюша, пьянчуга, сиротина, стиляга, ханжа тощо.

Серед досліджуваних одиниць є не тільки нейтральні, але й стилістично забарвлені утворення. Такі деривати мо­жуть бути утво­ре­ні як від нейтральних, так і від стилістично забарвлених мотиваторів (260 од.).

Доповнюють загальну кількість похідних іменники, утворені від одного й того ж мотиватора на одному словотвірному рівні, тотожні або близькі за значенням, що відрізняються лише словотвірними афіксами: патентник/патентщик, перестроечник/перестройщик та ін. Такі утворення ми вважаємо словотвірними синонімами; всі вони суфіксального типу, складають
51 ряд (103 од.), структурно організовані за 24 моделями.

У другому підрозділі розглянуто префіксальні похідні, які становлять лише 1,7% від загальної кількості дериватів на позначення ’особи’ (84 од.). Семантичне співвідношення одиниць мотиваційних пар збігається із семантичним співвідношенням суфіксальних одиниць. Найбільше дериватів, що мають однаковий семантичний об’єм із мотивуючим (44 од.): вице-мэр – заместитель мэра (мэр – глава городской администрации).

Кількісне співвідношення одиниць мотиваційних пар серед похідних, семантичний об’єм яких вужчий за семантику мотиватора, коливається від 1:2 до 2:3. Найчастіше у семантиці деривата відбито перше (пряме) значен­ня багатозначного мотивуючого (13 од.): соответчик – тот, кто является ответчиком по какому-л. делу совместно с кем-л. другим (ответчик – 1. Тот, кому предъявлен судебный иск). За ними йдуть похідні, семантика яких побудована на базі непрямого, але теж одного (з де­кількох) значення мотиватора (11 од.): собрат – товарищ по занятию, по профессии (брат – 2. Человек, связанный общим делом, дружбой, усло­виями су­щест­вования и т.п. с кем-л.). Крім того, семантика похідного мо­­же фор­муватися на основі усіх значень мотиватора (11 од.): соредактор – редак­тор, работающий совместно с другим редактором (редактор – 1. Тот, кто редак­тирует какой-л. текст. 2. Руководитель издания, утверждающий его содер­жание). Най­менше похідних, семантика яких базується на декількох (не всіх) значеннях мотиватора (4 од.): прадед – 1. Отец деда или бабушки. 2. Пре­док (дед – 1. Отец отца или матери.
3. Человек, живший в старину, предок. Друге значення не формує семантику похідного: 2. Разг. Старый человек, старик).

Похідні, семантичний об’єм яких ширший за семантичний об’єм мотиватора, представлені дериватом прародитель – 1. Тот, от которого ведется начало какого-л. рода; родоначальник.
2. Предок (родитель – отец).

Серед префіксальних іменників найчисленнішими є похідні з префіксом со- і загальним значенням ’спільність дії, стану, положения, взаємозв’язку того (тих), кого названо мотивуючим словом’: собрат, согражданин, соучастник (18 од.). Префікс пра- бере участь у творенні похідних, що означають ступінь споріднення як по висхідній (прабабка, прадед), так і по низхідній (правнук, правнучка) лініях. Слова праматерь, праотец, прародитель називають пращурів узагалі. Похідні з іншими префіксами згруповано таким чином: номінації ’особи’, антонімічні до своїх мотиваторів – з не-, анти-: негражданин, непрофессионал, антигорбачевец, антиельцинец; похідні, в яких семантика мотиваторів підсилена префіксами сверх-, ультра-, рас-: сверхгений, сверхзлодей, ультрамиллионер, раскрасавчик; найменування ’особи’ з префіксами архи-, обер-, прото- та супер-, які означають ’старшинство в чині, посаді чи званні’: архидиакон, обершпион, протопресвитер, суперарбитр; похідні з семантикою ’підпорядкування’, якої надає їм пре­фікс суб-: субарендатор, субинспектор; імена з пре­фіксами вице-, под- мають значення ’нижче за званням, посадою, чином від того, кого названо мотивуючим’: вице-губернатор, подштурман; похідні з префіксом про- вказують на прихильність кого-н. до окремих політичних поглядів, течій у мистецтві: проком­мунист, профашист; в словах проконсул і проректор цей префікс має значення ’замість особи, яку названо мотивуючим словом’.

У третьому підрозділі описано похідні циркумфіксного утворення
(46 од.). На відміну від назв ’особи’ суфіксального та префіксального типів, семантичний об’єм іменників циркумфіксної структури частіше вужчий за семантичний об’єм мотивуючого (33 од.). Кількісна характеристика семантичних відношень одиниць мотиваційних пар коливається від 1:2 до 4:8. Найчастіше в семантиці іменників відображено перше (пряме) значення багатозначного мотивуючого (18 од.): бездипломник – разг. Тот, кто не имеет диплома, не окончил вуза или техникума (лише перше з трьох значень формує семантику похідного: диплом – 1. Свидетельство об окончании учебного заведения или о присвоении какого-л. звания, ученой степени); а також: погодок, пограничник, подкулачник, подмастерье, собутыльник та ін. Окрему групу складають іменники, семантика яких побудована на базі непрямого значення мотиватора (9 од.), що є характерним для похідних і суфіксального і префіксального утворення: подельник/подельщик – жарг. Тот, кто был под следствием, был осужден по одному делу с кем-л. другим; соучастник в уголовном, разбойном и т.п. деле (дело – 8. Административное, судебное разбирательство по поводу какого-л. события, факта; судебный процесс). Поодинокі іменники, семантика яких сформована на основі декількох значень мотиватора (6 од.): наместник – 1. Устар. Заместитель кого-л., лицо, облеченное кем-л. правами, полно­мо­чи­­ями. 2. Должностное лицо в древней Руси, возглавлявшее местное управ­­ление. 3. Глава местного управления в России в конце 18 – начале 20 вв. 4. В 18 – начале 20 вв. – правитель окраинных областей (Кавказа, Польши), обладавший правами верховной власти от имени главы государства (место – 3. Определенное положение, занимаемое кем-л. в какой-л. деятельности; положение, занимаемое кем-л. среди кого-л.
4. Должность, служебное положение. Семантика п’яти одиниць формується на основі усіх значень мотиватора: соотчич, соотечественник та ін.

Семантичний об’єм семи похідних дорівнює семантичному об’єму мотиваторів: подпасок – помощник пастуха (пастух – тот, кто пасет стадо).

Об’єм семантики єдиного деривата ширший за семантичний об’єм мотиватора: антихрист – 1. В христианском вероучении: главный противник Христа, который должен явиться для последней борьбы перед концом света и вторым пришествием Христа. 2. О человеке, вызывающем гнев окружающих своими антиобщественными поступками, поведением (Христос – название Иисуса).

Похідні зі значенням ’особи’ відсубстантивного утворення є найчислен­нішими. Усі вони називають конкретну людину – носія предметно-абстрактної ознаки за відношенням до предмета, особи, ідеології, напрямку, нау­ки, місця перебування та ін. Це переважно суфіксальні утворення (з ну­льо­вим та матеріально вираженими суфіксами -ист, -ник, -чик/-щик, -ец, -ор/-ер/-ёр, -ик/-атик, -(а)тор, -ант, -анин/-янин/-чанин, -’ар/-арь, -тель, -ин, -евт та ін.). Нечисленними є імена префіксального та циркумфіксного типів.

Системні лексико-семантичні відношення похідних представлені синонімічними, омонімічними та антонімічними.

У другому розділі «Назви ’особи’ віддієслівної похідності» проаналізовано похідні зі СЗ ’особа, що виконує дію, названу мотивуючим’.

Це досить значна група віддієслівних утворень, об’єднаних тим, що всі вони називають певного діяча, постійно (тимчасово) чи професійно пов’язаного з дією (понад 1 000 од.). Віддієслівні іменники поєднують у собі первинні та вторинні (дієслівні та іменникові) ознаки, між якими спостерігається складний взаємозв’язок.

Найактивнішим способом творення назв ’особи’ віддієслівної похідності є суфіксація. Семантичне співвідношення одиниць мотиваційних пар (подібно до відсубстантивних дериватів) згруповано в три типи, але зі зміною розташування двох перших із них: а) семантичний об’єм похідного вужчий за семантичний об’єм мотиватора; б) семантичні об’єми похідного і мотиватора однакові; в) семантичний об’єм похідного ширший за семантичний об’єм мотиватора.

Кількісний показник семантичних відношень одиниць мотиваційних пар а)-типу коливається від 1:2 до 3:9 (650 од.), підтверджуючи положення про те, що смислова організація похідних суттєво відріз­няється від семантичної структури мотиваторів. Різним може бути і об’єм значення. Як і відсубстантивні утворення, віддієслівні іменники найчастіше відображають перше (пряме) значення мотиватора (293 од.): купальщик – тот, кто купается (купаться – 1. Погружаться в воду, обмываться, плавать, плескаться). Іменники, семантика яких побудована на основі непрямого, але теж одного значения мотиватора, складають 166 одиниць: ловец – тот, кто ловит рыбу, зверя и т.п. (ловить – 2. Захватывать живьем каких-л. животных посредством особых при­спо­соблений). Значно менше похідних, семантика яких сформована на базі декількох значень мотиватора (116 од.): лише прямі значення полісеманта беруть участь у формуванні семантичного об’єму однозначного похідного: игрун – тот, кто любит играть, резвиться (играть – 1. Забавляться, резвиться, развлекаться. 2. Проводить время в каком-л. занятии, служащем для заполнения досуга, для развлечения и т.п.); «периферійні» значення мотиватора формують семантику похідного: ломака – тот, кто ломается, крив­ляется, жеман­ничает (ломаться – 5. Кривляться, паясничать. Манерничать, жема­нить­ся. 6. Упрямиться, не соглашаться на что-л., не имея на то основа­тель­ных причин). Найменше похідних, семантика яких успадковує всі значення мотиватора (65 од.): мучитель – тот, кто мучит кого-л. (мучить – 1. Причинять муки, физические или нравственные страда­ния 2. Быть источником, причиной мук, страданий).

Похідних з однаковими семантичними об’ємами мотиваційних пар 328 одиниць. Серед них найбільше іменників із співвідношенням 1:1 (285 од.): изобре­татель – тот, кто изобрел или изобретает что-л. (изобретать – творчески работая, создавать что-л. новое, прежде неизвестное). Із співвідношенням 2:2 зафіксовано 43 одиниці: попрошайка – м. и ж. 1. Устар. Тот, кто попрошайничает, просит милостыню; нищий. 2. Пре­небр. Тот, кто пристает с просьбой дать, подарить что-л., выпрашивает что-л. (попрошайничать – 1. Устар. Просить милостыню, нищенствовать. 2. Разг. Постоянно, надоедливо выпрашивать что-л.).

Деривати, семантичний об’єм яких ширший за семантичний об’єм мотиватора, складають менше 4% (38 од.): плут – 1. Ловкий и хитрый обманщик, нечестный в отношениях с людьми человек; мошенник 2. Хитрец, лукавец (плутовать – поступать нечестно в каком-л. деле, игре и т.п., хитря и лукавя, обманывать).

Активними у творенні досліджуваних похідних є суфікси -чик/-щик: обкладчик, дрессировщик, караульщик (253 од.); -тель: вдохновитель, воспитатель (223 од.); нульовий: балагур, бахвал (148 од.). Менш продуктивні суфікси -ник: затейник, заступник (67 од.); -ец: косец, льстец (47 од.); -ун: несун, пыхтун (40 од.); -атор: демонстратор, реализатор (39 од.); -ор/-ер/-ёр: инвестор, тренер, гравёр (20 од.). У творенні іменників, що представлені непродуктивними словотвірними типами, зайняті суфікси -арь (пекарь); -ант/-янт (дебютант); -ач (рвач); -ент (оппонент); -ух-/-тух- (пастух, стряпуха); -ушк- (выпендрушка); -аль (враль); -ист (уклонист). Нечисленні іменники спільного роду з семантикою несхвалення створені за допомогою суфіксів -к- (выскочка) та -ак-/-як- (зевака, гуляка).

Серед віддієслівних похідних чимало одиниць паралельного творення: враль/врун, кидала/кидальщик, косарь/косец, нюхальщик/ нюхач, потакатель/потатчик (46 синонімічних рядів, 98 од.).

Лише двома прикладами представлені циркумфіксні похідні: попрыгун ← прыгать, сослуживец ← служить.

Серед віддієслівних іменників найбільше одиниць чоловічого роду (905 од.). Значно менше дериватів спільного роду (77 од.): воображала, мямля, нюня, обжора, подлиза, притвора, рёва, транжира, хапуга та жіночо­го роду (18 од.): гадалка, причитальщица, роженица, сиделка.

У третьому розділі «Назви ’особи’, мотивовані словами інших частин мови» описано похідні, утворені від основ прикметників, числівників, прислівників та прийменників.

Назви ’особи’, мотивовані прикметниками (350 од.), однорідні за семантичною структурою: характеристики ’особи’ базуються на рисах зовнішності, властивостях характеру, соціальних ознаках тощо; похідні отримують емоційно-оцінний компонент, оскільки ознака якісної характеристики пов’язана з виділенням певної риси, її виявлення вище/нижче загальноприйнятої норми, соціальною оцінкою ознаки. Майже всі деривати є суфіксальними; виняток – циркумфіксне похідне перестарок, мотивоване прикметником старый.

Типи семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар цих похідних збігаються з тими, що характерні для віддієслівних дериватів.

У похідних, семантичний об’єм яких вужчий за семантичний об’єм мотиватора (217 од.), також частіше відображене перше (пряме) значення мотивуючого (91 од.): беспринципник – разг. Беспринципный человек (беспринципный – 1. Не имеющий моральных принципов, убеждений).
До моносемічних іменників, семантика яких побудована на базі неосновного (але одного) значення мотиватора (76 од.), належать: красавец – 1. Красивый мужчина. 2. О ком-л. очень красивом (красивый – 2. Имеющий при­влекательные черты лица). Іменники, семантика яких сформована на основі декількох значень мотиватора, також нечисленні (38 од.): бедняк – 1. Неимущий, бедный человек. 2. Несчастный человек, бедняга (бедный – 1. Не имеющий достаточных или необходимых средств к существованию; неимущий или малоимущий. 3. Несчастный, возбуждающий жалость, сострадание). Найменше похідних, семантика яких базується на всіх значеннях полісемічного мотиватора (12 од.): весельчак – разг. Веселый человек (веселый – 1. Полный веселья, жизнерадостный. 2. Вы­зывающий, доставляющий веселье).

Однаковість семантичних об’ємів частіше спостерігаємо за умови моносемічності одиниць мотиваційних пар (94 од.): обаяшка – разг. Обаятель­ный человек (обаятельный – полный обаяния, очарования).

Поодинокими прикладами представлені похідні, семантика яких ширша за семантичний об’єм мотиватора (6 од.): урод – 1. Человек с фи­зическими недостатками. 2. Человек с некрасивой, безобразной внешностью. 3. Разг. О человеке с какими-л. дурными свойствами характера, странностями в поведении и т.п. 4. О ком-л., вызвавшем неудовольствие, раздражение, гнев (уродливый – 1. Имеющий прирожденный физический недостаток, отличающийся уродством. 2. Очень некрасивый, безобразный 3. Неправильный, ненормальный, искаженный).

У матеріалах дослідження 23 ряди синонімічних похідних відад’єктивного утворення (49 од.): дохляк/дохлец, жадина/жадюга, молодуха/молодайка, простак/простяк/простец та ін. Такі одиниці, як правило, мають емоційно-експресивне і/або стилістичне забарвлення.

Іменники, що мотивовані числівниками (двойник, двухсотник, десятник, миллиардер, миллионщик, тысячник), прислівниками (вершник, виртуоз, завсегдатай, моменталист, почемучка, сообщник) та прийменниками (предок, противник), в сучасній російській мові нечисленні (33 од.). Всі вони є одиницями суфіксального творення. Це пов’язано з вибірковістю мотивуючих у процесі сполучення зі словотвірними афіксами й труднощами такого сполучення.

У четвертому розділі «Назви ’особи’ з неоднослівними мотиваторами» проаналізовано іменники складносуфіксальної, суфіксальної та циркумфіксної похідності. Складносуфіксальними дериватами є 2/3 оди­ниць; 55% з них утворено за участю нульового суфікса. Менш про­дуктивні суфікси -ец (95 од.), -ник (64 од.), -тель (35 од.). За стриж­невим (опорним) словом похідні поділено на віддієслівні (354 од.) та від­субстантивні (126 од.): кана­тоходец – тот, кто ходит по канату; легкоатлет – спортсмен, зани­ма­ющийся легкой атлетикой. Семантика композита із опорним ком­по­нен­том-дієсловом може включати додат­ковий об’єкт, за рахунок чого роз­ши­рю­ється сфера діяльності людини: трубо­чист – тот, кто чистит трубы и дымо­ходы; прямий об’єкт не завжди виражений у структурі деривата, він присутній імпліцитно: углежог – тот, кто жжет древесину для получения угля.

У процесі творення суфіксальних похідних найчастіше бере участь основа ад’єктивного компонента мотивуючого словосполучення, семантично ж іменник мотивований усім неоднослівним найменуванням: береговик – моряк береговой службы; рыночник – сторонник рыночной экономики. Най­більшу активність виявляє суфікс -ик (31,3%). Далі йдуть похідні з суфіксами -чик/-щик (16,3%) та нульовим (15%). Іменники з -ист, -ец, -ник нечисленні.

Циркумфіксні утворення серед похідних від неоднослівних найменувань становлять лише 0,7 % і мотивуються переважно ФО: нахлебник – тот, кто живет на хлебах у кого-л. (ФО на хлебах – 1. На чьем-л. иждивении, содержании. 2. Получая за плату жилье и стол в чужой семье); а ще: захребетник, подзаборник, подкаблучник та под.

Семантичне співвідношення похідних з мотиваторами представлене та­кож трьома групами: а) семантичні об’єми похідного і мотиватора однакові; б) семантичний об’єм похідного ширший за семантичний об’єм моти­ва­тора; в) семантичний об’єм похідного вужчий за семантичний об’єм мотиватора.

Творення похідних від неоднослівних мотиваторів входить до ядра сло­вотвірної системи назв ’особи’ завдяки залученню до цього процесу великої кількості ФО, стійких словосполучень та інших сполучень слів як моти­ва­то­рів. Чинники, що зумовлюють функціонування стійких словесних ком­плек­сів як мотивуючих, пов’язані з економією мовних зусиль, тенденцією до екс­пресивності та стирання стилістичної диференціації (демократизації) мови.

У п’ятому розділі «Множинність мотивації у сфері назв ’особи’» досліджено явище множинності мотивації в системі словотвірних характеристик іменників паралельної похідності.

Випадки, коли ні семантичні, ні формальні підстави не дозволяють віддати перевагу жодному з двох (чи більше) спільнокореневих слів як безпосередньо мотивуючому для того чи іншого похідного, дозволяють говорити про множинність словотвірної мотивації – одночасної безпосередньої мотивації похідного двома і більше словами.

У дисертації виділено 13 груп похідних, мотиваторами для яких виступають дві (рідше – три і більше) одиниці: іменник і дієслово (завещатель – тот, кто оставил завещание; завещает что-л.); іменник і неоднослівне найменування (акционер – владелец акций; член акционерного предприятия); два іменники (автомобилист – тот, кто зани­мается автомобилизмом; водитель автомобиля); два неоднослівних найменування (газодобытчик – работник газодобывающей промышленности; тот, кто добывает газ); іменник і прикметник (бородач – человек с большой бородой; бородатый человек); дієслово і неоднослівне найменування (зубоскал – тот, кто зубоскалит; скалит зубы); дієслово і прикметник (грешник – тот, кто грешит; грешный человек); неод­нослівне найменування та прикметник (сумасброд – разг. Тот, кто сбрел с ума; сумасбродный человек); неоднослівне найменування і прислівник (отличник – учащийся, получивший отличные оценки по всем учебным предметам; тот, кто отлично выполняет свою работу, свои обязанности); дієслово, неоднослівне найменування та іменник (пустослов – человек, который пустословит; любит вести пустые разговоры; занимается пустословием); іменник, прикметник і неоднослівне найменування (злоязыч­ник – тот, кто склонен к злоязычию; злоязычный человек; тот, у кого злой язык); прикметник, дієслово і прислівник (кокетка – кокетливая жен­щина; та, что кокетничает; ведет себя кокетливо); дієслово, прикметник, прислівник та іменник (капризник – тот, кто капризничает; капризный человек; тот, кто ведет себя капризно; показывает свои капризы).

Серед іменників, утворених афіксальним способом (496 од.), переважають одиниці суфіксального типу з однаковою або різною словотвірною структурою (280 од.). Окрім того, досить багато похідних, що належать до суфіксального і складносуфіксального (винодел – специалист по виноделию (__+-^); тот, кто делает вино (__+__+-^); суфіксального і префіксального (антикоммунист – сторонник антикомму­низма (__+-ист); антоним к коммунист (анти-+__); суфіксального і цир­кумфіксного (бессрочник – солдат бессрочной службы (__+-ик); тот, кто слу­жит без сро­ка (бес-+…+-ник); циркумфіксного і префіксального (рас­красавец – очень красивый человек (рас-+…+-ец); красавец (рас-+__) способів творення.

У дослідженні розмежовуємо поняття множинності словотвірної мотивації та множинності словотвірної структури. Вони розглянуті як дві різні характеристики похідного слова: множинність словотвірної мотивації характеризує похідне за кількістю мотивуючих, а множинність словотвірної структури – за кількістю безпосередніх складників. Наявність декількох мотивуючих (і зміна мотивації) у деяких випадках може не викликати змін ні в способі, ні в засобах словотворення, ні в словотвірній структурі слів: горбач – тот, у кого горб; горбатый человек (__+-ач).

Реальність явища множинності словотвірної мотивації сьогодні вже без­перечна. Воно не є периферійним у російській мові і слугує необхідною ба­зою для вироблення нових семантичних, словотвірних і мор­фемних моде­лей.

ВИСНОВКИ

Інтегруюча сила системи мови формує широке (і певним чином окреслене) «поле» взаємодії споріднених одиниць, що пов’язані різними мотиваційними відношеннями, «поле» взаємодії іменної семантики з іменною ж, дієслівною, прикметниковою, нумеративною, прислів­никовою тощо.

Похідні здебільшого мотивуються словами однієї частини мови. Типо­логія їх СЗ зумовлена частиномовними характеристиками мотиваторів, семантичними та словотвірними особливостями лексико-семан­тичних груп, а також самим процесом деривації. Похідні, що мотивовані іменниками, кількісно переважають серед інших похідних зі значенням ’особи’ (66,5%). Пов’язано це з тим, що найбільш частотними ознаками представлення людини є предмети, рідше – дії і ознаки, чи́сла, способи дії і т.ін. Значення кожного слова цієї групи – ’носій предметно-абстрактної ознаки, що вира­жається стосовно предмета, особи, ідеології, науки, місця перебування’ та ін. Такі похідні характеризуються різноманітністю афік­сальних способів утворення: суфіксальний (з нульовим і матеріально вираженими суфіксами), пре­фік­сальний і циркумфіксний. Інвентар слово­твір­них афіксів – суфікси: нульо­вий, -ист, -ник, -чик/-щик, -ец, -ор /-ер/-ёр, -ик/-атик, -(а)тор, -ант, -анин/-янин/ -чанин, -’ар/-арь, -тель, -ин, -евт, похідні з суфіксами -ит, -ак/-як, -ат, -навт, -ент, -ач, -ус, -уал, -ал, -j-, -ост, -ос, -ачей, -уз, -иот, -ач, -ич,
-ик, -аст, -ир, -иссимус одиничні; префікси: со-, пра-, не-, анти-, сверх-, ультра-, обер-, прото-, архи-, супер-, под-, вице-, про-, суб-, до-, па-, су-, псевдо-, ре-, экс-, пост-; циркумфікси со- … -ник, по- … -ник, под- …-ник, под- … -ок, без- … - ник, по- … -^, по- … -чик, по- … -им, под- … -j-, на- …
-ник, недо- … -ок, пред- … -ник, под- … -ок та ін.

Одиниці із СЗ ’особа за дією’ (13,3%) та ’особа за ознакою’ (4,6%) – переважно суфіксальної структури. У творенні віддієслівних похідних зайняті суфікси: продуктивні -щик/-чик, -тель, нульовий, -ник, -ец/-(н)ец, -ун, -атор, -ор/-ер/-ёр, -ок, малопродуктивні -арь, -ант/-янт, -ач, -ент, -ух-/-тух-, -ушк-, -аль, -ист, непродуктивні -ик, -ыш, -атай, -ень, -ён-, -ат, -ш-, -ул-, -ох-, -ыч, -ятин-, -ниц-, -х-, -ишк-, -уг-, -ит-, -ир, -ырь, -с-, -аш, -ык-, -уй, -ыг-; циркумфікси по- … -ун, со- … -ец. Участь в утворенні відад’єктивних похідних беруть суфікси: -ец, нульовий, -(н)ик, -ак/-як, -ыш, -ач, -ист, -тель, -ан/-иян, -яй, -ош-, -енец, -арь; циркумфікс пере- …-ок.

Винятково за допомогою суфіксів утворені нечисленні іменники, що мотивуються числівниками (-ник, -ер, -щик, -н-, -ниц-, -иц-), прислівниками (-ник, нульовий, -тай, -щик, -ок, -(ч)к-) та прийменниками (-ок, -ник).

Похідні з неоднослівними мотиваторами складають 10,5%, поступаючись лише відсубстантивним та віддієслівним. Вони входять у ядро словотвірної системи назв ’особи’ завдяки великій кількості ФО та інших сполучень слів, що виступають як мотивуючі. Формальне відображення в похідних можуть мати як усі, так і один (будь-який) із компонентів неоднослівних мотиваторів, семантичне – усе найменування.

Вивчення семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар показало, що збіг об’ємів лексичної семантики мотивуючих і похідних спо­стерігається з різним ступенем регулярності/нерегулярності; типи непов­ного семантичного збігу одиниць мотиваційних пар різні: 1) похідні ’особи’ «освою­ють» не всі значення своїх мотиваторів; 2) у похідних з’являються значення, що не мають прямого співвідношення з лексико-семантичними варіантами (ЛСВ) мотивуючих (кількість таких дериватів незначна). Полі­семія вихідного слова по-різному відтворюється в похідних від нього оди­ницях. Багатозначний мотиватор як поєднання різнорідних ЛСВ може моти­вувати похідні яким-небудь одним із своїх значень, частковою або повною їх сукупністю, більшість же дериватів утворено на основі прямого значення. Участь переносних значень у формуванні семантики похідних обмежена.

Характер мотиваційних відношень похідних із їхніми мотиваторами ускладнюється множинністю мотивації. Такі деривати, як правило, однозначні. Їх суттєві характеристики залишаються незмінними при виведенні з кількох мотиваторів. Похідні, що мають два (і більше) мотиватори, можуть належати до різних словотвірних типів, мати різну слово­твірну структуру. Вони представляють собою одиниці складносуфіксального (складання + суфікси: нульовий, -ец,
-ник, -тель, -чик/-щик, -ик, -ист, -ин/-анин, -ёр, -ак-, -ц-, -к-, -ий, -тор та ін.); суфіксального (-ик,
-чик/-щик, нульовий, -ист, -ец, -ник, -тель, -ун, -ятник, -л-, -ий, -арь, -ак, -к-, -ач, -тяй, -ор, -ус,
-итос; циркумфіксного (под-…-ник, под-…-овик, до-…-ист, до-…-ник, за-…-ник, по-…-ист, на-…
-ник) типів.

Синонімія як один із типів перетворення слова – це різні способи вираження однієї й тієї ж мовної одиниці у різних випадках її мовної реалізації, що є одним із типів дериваційних відношень паралельної похідно­сті. У нашій вибірці 288 рядів (586 од.) синонімічних похідних.

Ми впевнені в необхідності вивчення відношень у парах похідне – мо­ти­ватор, що складаються із дериватів одного лексико-семантичного класу, спо­собу словотворення та словотвірного значення. Детальний аналіз під­сис­тем словотвірного рівня дозволить виявити специфіку кожної з них і од­но­часно через такі явища, як множинність словотвірної мотивації, полі­се­мія похідних, мотивуючі класи слів, простежити пере­тин різних під­сис­тем, «ви­світлити» глибинні процеси, що стимулюють динаміку словотвору в цілому.

Подальше поглиблене вивчення назв ’особи’ в російській мові вважа­ємо перспективним: воно дозволить виявити точки дотику і взаємодії номінативних рядів різних слов’янських мов, допоможе з’ясувати деякі спірні питання синхронного словотвору.