Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / AGRICULTURAL SCIENCES / Forestry and silviculture
title: | |
Альтернативное Название: | Черняк В.М. Культивируемая дендрофлора Волино-Подилля, перспективы ее использования и обогащения |
Тип: | synopsis |
summary: | ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТОВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСАД РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ Підбір вихідного матеріалу – важливий етап в інтродукції рослин. Цьому питанню велику увагу приділяв М.І. Вавілов (1935). У нашій країні великого розвитку набули різні підходи до підбору вихідного матеріалу та оцінки результатів інтродукції. До них належать: порівняльний аналіз кліматичних та еколого-географічних умов природного ареалу рослин і місць запланованого інтродукційного випробування (Малєєв, 1929, 1933), еколого-історичного аналізу (Аврорін, 1956; Культіасов, 1953, 1958, 1963; флорогенетичний і культурно-історичний аналіз Васильєв, 1950; Баранов, 1953; Гурський, 1957; Корміліцин, 1957, 1964, 1969, 1972), метод родових комплексів (Русанов, 1950, 1954), числова оцінка результатів інтродукції (Лапін, 1971; Лапін, Сіднєва, 1973). У зв’язку з розвитком популяційних досліджень починають набувати значення праці, пов’язані з підбором вихідного матеріалу на рівні популяцій (Некрасов, 1973, 1980, 1983; Мамаєв, 1972, 1983” Корміліцин, Кузнецов, 1973, 1976). За останні 20–25 років у проблемі підбору вихідного матеріалу сформувалися нові підходи. Так, у працях А.М.Гродзінського (1978, 1980, 1986), А.К.Скворцова (1983), Й.Й.Сікури (1969, 1970, 1975), М.А.Кохна, А.М.Курдюка (1994) зазначено, що інтродукція має бути цілеспрямованою, спеціалізованою. Це пов’язано насамперед з великою кількістю таксонів, уже зібраних у колекційних насадженнях, а також з різноманітністю завдань, що ставляться до підбору вихідного матеріалу: створення експозицій ботанічного саду, відбір декоративних, продуктивних форм, рідкісних і зникаючих видів тощо. На нашу думку, генетична спорідненість флор, або флорогенез, і пов’язані з цим еколого-географічні закономірності еволюції рослин має бути провідною у доборі рослин для інтродукції (Корміліцин, 1976), (Кузнецов, 1990). Цей напрям став наріжним у нашій роботі. Географія основних флористичних джерел вихідного матеріалу визначається для кожної дендрофлори її географо-флористичними зв’язками з іншими флорами земної кулі, тобто спільністю походження, а в разі відсутності такої спорідненості – фітокліматичною аналогією. Флорогенетичні зв’язки дають змогу встановити географію основних флористичних джерел вихідного матеріалу для інтродукції. Флорогенетичний аналіз пов’язаний головним чином з ботаніко-географічними регіонами (областями, провінціями), які охоплюють значні території. В інтродукції деревних рослин на території Волино-Поділля переважають види таких генетично споріднених флористичних областей: Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська, Скелястих гір, Середземноморська, Ірано-Туранська (Тахтаджян, 1978, 1987). Саме в зазначених областях Земної кулі розміщенні важливі гірські сховища третинної дендрофлори, в яких зосереджена велика різноманітність дерев і чагарників. А.Н.Корміліцин (1977) зазначає, що будь-яка флора екологічно диференційована за гідро- та термофільністю, а тому варто звернути увагу й на тип рослинності („флороценотип”, за П.Н.Овчинніковим, 1970). Сучасні теоретичні положення про генетичну структуру виду і прикладні дослідження в галузі мобілізації й консервації генетичних ресурсів рослин дозволяють підійти до проблеми вивчення, використання та збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля на новій методичній основі, а саме – на основі максимального використання їх генетичних ресурсів або генофонду (М.М.Магомедмирзаєв, 1978). Регіон Волино-Поділля в сучасних межах характеризується малою кількістю хвойних у їх природному флористичному складі. На території Волино-Поділля нині поширені в культурі представники родів Juniperus L., Larix Mill., Picea А. Dietr., Pinus L., Ephedra L. Із загальної кількості 181 видів хвойних, інтродукованих в Україні, на Волино-Поділлі зростає 89 видів. Проблема інтродукції рослин значною мірою є екологічною проблемою. Екологічна оцінка необхідна для визначення шляхів інтродукції рослин на основі їх потреб до умов існування. Ці вимоги склалися в процесі історичного розвитку рослини, а тому не екологічний, а еколого-історичний аналіз дає можливість встановити хід формування спадкової основи рослини як її потреби в умовах існування, і визначити шляхи інтродукції та перетворення. Ряд учених: К.А.Тімірязєв (1939), М.В.Культіасов (1953), Б.Н.Головкін (1973) дійшли висновку, що у пошуках, відборі та екологічній оцінці об’єкта для інтродукції необхідно мати уявлення не лише про умови, в яких існує рослина, а й про історію формування флори, до якої вона належить. Важливу роль у мобілізації рослинних ресурсів відіграє культурно-історичний фактор. У працях М.І.Вавілова (1926), І.А.Забеліна (1939, 1959), А.В.Гурського (1957), А.В.Астрова (1976) висвітлюються питання історії інтродукції рослин. Передумовою значного поширення культивованої дендрофлори на Волино-Поділлі була інтродукційна діяльність парків, дендропарків, ботанічних садів, фірмових розсадників, шкілок, а також аматорів садівництва, про що свідчать такі літературні джерела: W.Besser (1810), S.Makowiecki (1936), О.Л.Липа (1937, 1939, 1946, 1949, 1957, 1960), Н.Л.Бригинець, Б.В.Заверуха (1958), І.Ф.Косаревський (1961, 1977), М.А.Кохно (1962, 1982), В.А.Кучерявий (1973, 1981), Б.К.Термена (1982, 1984), В.М.Черняк (1986, 1988 а, б, 1998 а, б, 1999 а-е). Проаналізувавши статті, присвячені культивованій дендрофлорі Волино-Поділля, варто зазначити, що вихідний матеріал в інтродукції був однотипний і нечисленний. Зазвичай, кожен інтродукований вид в арборетумах представлений рослинами із одиничних джерел насіння, іноді є види, які виросли з насіння невідомого походження. У зв’язку з цим об’єктивно оцінити потенційні можливості таких рослин нереально. Представники багатьох видів є продуктом збору насіння в різних арборетумах, що створює передумови гібридизації. Разом з тим є рослини, які мають насіння від самозапилення, що може призвести до депресії їхнього росту. Все це свідчить про необхідність докорінного поліпшення стану генетичних ресурсів ряду видів на Волино-Поділлі. Отже, теоретичне обґрунтування основних засад розвитку сучасної мобілізації хвойних і листяних на Волино-Поділлі, насамперед, базуються на необхідності всебічної оцінки їхніх потенційних можливостей і відповідного вивчення флорогенетичних зв’язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов, використання генофонду різних видів на популяційному рівні. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИРОДНІ УМОВИ Й МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ Об’єктом дослідження була культивована дендрофлора Волино-Поділля. Дослідження проводили стаціонарно та маршрутним методом. При цьому вивчали результати культивування дендрофлори на 262 об’єктах зелених насаджень: 5 ботанічних садів, 9 дендропарків, 1 гідропарку, 47 парків, з-поміж них 45 старовинних, 9 дендраріїв (4 шкільних, 3 лісових, 1 селекційно-насіннєвий, 1 педагогічного університету), 2 базових розсадників, насадження 15 міст, 45 малих населених пунктів, 15 присадибних ділянок, 12 лісових культур, лісові культури в 102 лісництвах. За основу визначення геоморфологічних меж Волино-Поділля нами прийнято схеми районування, розроблені К.І.Геренчуком (1949, 1964, 1968), В.Г.Бондарчуком (1949), П.Н.Цисем (1951, 1962), Ю.Л.Грубріним (1972), Б.В.Заверухою (1985). Природні умови охарактеризуємо згідно з відомими літературними даними ( ). Об’єкти культивованої дендрофлори Волино-Поділля представлені на рис. 1. На території Волино-Поділля зростає 1893 види місцевої флори судинних рослин, які належать до 647 родів і 128 родин. Флора Волино-Поділля за кількісним складом наближається до флори Українських Карпат – 2012 видів (Заверуха, 1985). Загалом систематичний склад і пропорції флори Волино-Поділля типові для Палеарктики. За даними Б.В.Заверухи (1982, 1985), флора даного регіону має спільні риси з флорами середземноморського типу. В цьому вбачається певне відлуння флорогенетичного минулого – віддалений зв’язок з Давнім Середземномор’ям (Попов, 1971; Камелін, 1973). У районі Волино-Поділля ми констатуємо антропогенний стан розвитку флори. Цей фактор є своєрідним каталізатором прискорення процесу синантропізації флори, її швидкої перебудови.
Тут налічується лише 88 природних видів ендемічного і субендемічного характеру, що становить 4,7% видового складу флори регіону. Ось тому важливе значення має глибоке і всебічне вивчення явищ ендемізму, дослідження і збереження флорогенофонду ендемічних видів дендрофлори методом їх культивування, а також введення в культуру цінних екзотичних деревних рослин із певних флористичних областей. |