ЦІННОСТІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПСИХІЧНОГО (НА МАТЕРІАЛІ АКТИВНОГО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ)

summary

ОСНОВНИЙ   ЗМІСТ   РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми; визначено мету й задачі наукового пошуку; сформульовано об’єкт, предмет дослідження; висвітлено базові методологічні та теоретичні положення; з’ясовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; представлено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження; окреслено структуру роботи.

У першому розділі «Проблема цінностей як засіб формування психічного» представлено аналіз наукової психологічної літератури в контексті презентації основних факторів формування психіки в онтогенезі: генетичні, соціальні та глибинні. Констатовано зумовленість процесу становлення психічного раннім періодом розвитку особи, що підтверджують результати праць М. Кляйн, О. Ранка, В. Франкла, А. Фрейд, З. Фрейда, К. Юнга та ін.

Дослідження поняття «цінність» характерне для різних наукових шкіл, яких об’єднувала категорія «ціннісні орієнтації» людини. Науковці (А. А. Берелехіс, Ю. Л. Горбенко) підкреслили наявність суперечності між декларованими людиною цінностями та її істинними мотивами. Зазначене вище акцентує увагу на неусвідомлюваних чинниках спрямованості дій людини, що відображає уведене вченими (О. Г. Асмолов, Є. В. Змановська, Є. П. Ільїн, А. Маслоу, А. Менегетті, Р. С. Немов, З. Фрейд) поняття «неусвідомлювана мотивація», яке поглиблює розуміння категорії «умовні цінності», дослідженої у психодинамічній парадигмі (Т. С. Яценко).

Науковці (В. А. Аверін, І. Д. Бех, А. В. Кір’якова, В. С. Мухіна, А. В. Сєрий, Т. В. Слотіна) визначають цінності як фактор соціалізації суб’єкта, формування його самосвідомості та «Я-концепції». Особливо важливими є психоаналітичні дослідження, у яких висвітлюються глибинні детермінанти формування психічного, зокрема: прагнення до влади (А. Адлер), базальна тривога (К. Хорні), травма народження (О. Ранк), архетип (К. Юнг), едіпів комплекс (З. Фрейд).

Провідного значення набуло дослідження сутності умовних цінностей, представлених у психодинамічній парадигмі (Т. С. Яценко). Умовні цінності в дисертації О. Г. Стасько визначаються як емотивно-наповнені феномени психіки, формування яких зумовлено асимілюванням глибинних (інфантильних) і особистісних (нормативних) цінностей. Умовні цінності обслуговують інтереси ідеалізованого «Я» суб’єкта, психологічні захисти, що спираються на них в когнітивному форматі їх існування.

У працях окремих науковців встановлено, що суперечність між суспільними та особистісними цінностями зумовлює стан напруження, депресію (А. А. Берелехіс, Т. Комар), непереборні імпульси та порушення свідомості (Г. Оллпорт), почуття невпевненості, тривоги, безсилля, переосмислення життєвих позицій (О. М. Власенко, А. А. Павліченко, О. Л. Свєтлічний, В. В. Шпунтова), розвиток негативних особистісних утворень (Л. З. Сафіулліна та М. В. Зоткін), спустошення особистості (О. В. Завгородня), втрату ціннісного сенсу (О. І. Зеліченко).

Проведено теоретико-методологічний аналіз типологізації цінностей у психологічних, філософських та педагогічних концепціях, що лягло в основу їх класифікації