ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

summary

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що вирішується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичне значення одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі – “Теоретичні основи державного регулювання електроенергетичної галузі України” – визначено особливості електроенергетичної галузі як об’єкта державного регулювання, досліджено наукові підходи до формування державної енергетичної політики на регіональному рівні, обґрунтовано необхідність державного стратегічного партнерства в електроенергетичній галузі.

Електроенергетична галузь є складовою паливно-енергетичного комплексу, де здійснюється видобуток палива, виробництво електроенергії, її розподіл, транспортування та постачання. Електроенергетика включає підприємства з виробництва електричної енергії (теплові, гідро, повітряні, атомні електростанції та нетрадиційні джерела) і лі­нії електропередачі. Кінцева мета її функціонуван­ня – стабільне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в електроенергії.

Основу електроенергетики України становить об’єднана енергетична система країни, що централізовано забезпечує електроенергією внутрішніх споживачів, а також здійснює її експорт та імпорт. Вона включає 44 теплових, (сім Дніпровського каскаду та Дністровська ГЕС-1), чотири атомних електростанції, вісім гідроелектростанцій, на яких працюють 13 енергоблоків, а також системи передачі та розподілу електроенергії (електричні мережі та системи).

Державне управління в електроенергетиці здійснюють органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України. Зокрема, таким органом державного управління електроенергетикою є Міністерство палива і енергетики України. Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж здійснює нагляд за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об’єктів електроенергетики, підключених до об’єднаної енергетичної системи України. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб’єктів, які діють на суміжних ринках.

Державне втручання в регулювання розвитку електроенергетичної галузі є необхідним, оскільки значний вплив електроенергетики на темпи економічного зростання, енергетичну безпеку держави, можливість вирішення екологічних і соціальних проблем вимагають державної участі в регулюванні діяльності суб’єктів електроенергетичного ринку. Крім того, природна монополія в електроенергетичній галузі призводить до виникнення проблем, пов'язаних із зниженням економічної ефективності виробництва, скороченням обсягів виробництва, завищенням цін, зниженням стимулів до впровадження інновацій, неефективним розподілом і використанням енергетичних ресурсів. Одночасно державне регулювання передбачає наявність достовірного прогнозу щодо розвитку електроенергетичної галузі та стратегії її розвитку.

Виходячи із засад державної енергетичної політики, сформульовано визначення регіональної енергетичної політики як системи цілей, завдань і дій місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, а також економічних агентів у сфері енергетики, що забезпечує в результаті максимально ефективне використання енергетичних ресурсів і всього потенціалу енергетичного сектора відповідно до екологічних стандартів для стійкого зростання економіки й підвищення рівня життя населення.

З метою розвитку державного стратегічного партнерства в електроенергетичній галузі України запропоновано створення Енергетичного гарантійного фонду забезпечення виконання арбітражних рішень. Така інституція має сприяти розвитку фінансових механізмів для пом'якшення некомерційних ризиків у процесі реалізації міждержавних договорів в енергетичній галузі, виділенню страхових сум та виплаті страхових премій у разі настання страхового випадку в контрагентів на міжнародному ринку оптової електричної енергії.

У другому розділі – “Стан розвитку електроенергетичної галузі України” – досліджено нормативно-правове забезпечення державного регулювання електроенергетичної галузі, проаналізовано тенденції розвитку електроенергетичної галузі України, здійснено порівняльний аналіз світового досвіду державного регулювання галузі.

Правові та організаційні засади діючої моделі державного регулювання енергетичної галузі сформовані Законом України "Про електроенергетику", нормативними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України. Згідно із Законом України "Про електроенергетику", оптовий ринок електричної енергії України (далі – ОРЕ) діє на підставі Договору між членами оптового ринку електричної енергії України (далі ‑ ДЧОРЕ). Враховуючи, що значна частина учасників ОРЕ є суб'єктами природних монополій або займає домінуюче становище на ньому, державне регулювання оптового ринку електричної енергії здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про природні монополії" та Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 № 2711-IV (далі – Закон) передбачено погашення заборгованості за енергоносії, значна частина якої утворилася в період структурної перебудови економіки, коли підприємства паливно-енергетичного комплексу (далі ‑ ПЕК) постачали енергоносії без належної і своєчасної їх оплати та за тарифами, які не повною мірою забезпечували покриття витрат підприємств ПЕК на виробництво, передачу та постачання енергоносіїв.

Закон включає чотири механізми погашення заборгованості, а саме: погашення заборгованості шляхом проведення взаєморозрахунків (ст. 7); погашення повної суми заборгованості шляхом часткової її оплати (ст. 8); погашення заборгованості шляхом її списання, у тому числі з наступним відшкодуванням збитків від такого списання за рахунок цільових надбавок, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 9); погашення заборгованості шляхом її реструктуризації (ст. 10).

Загальна сума погашеної заборгованості підприємствами ПЕК шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 7 Закону за період його дії становила: дебіторської – 10467,3 млн грн; кредиторської – 11565,7 млн грн. Загальна сума погашених за механізмом списання обсягів заборгованості (у тому числі з наступним відшкодуванням збитків, крім того, штрафні та фінансові санкції на суми податкового збору тощо) відповідно до ст. 9 Закону за період його дії склала: дебіторської – 2596,8 млн грн; кредиторської – 3234,8 млн грн.

Продаж електричної енергії в Україні здійснюють 40 українських виробників електроенергії, у тому числі ДП "НАЕК "Енергоатом", п’ять компаній теплових електростанцій, три підприємства гідроелектростанцій, 24 підприємства теплоелектроцентралей, чотири підприємства вітрових електростанцій, дві когенераційні установки та одне підприємство, що виробляє електричну енергію на газотурбінних установках.

Обсяг проданої виробниками електроенергії у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. зменшився на 1,64 % (з 175312,4 млн кВт·год. до 172477,7 млн кВт·год.), що пов'язано зі значним зменшенням у IV кварталі 2008 р. споживання електроенергії підприємствами гірничо-металургійного та хімічного комплексу. Зокрема, обсяг електричної енергії, проданої ДП "НАЕК "Енергоатом", зменшився на 3,15 % (з 87298,2 млн кВт·год. до 84631,7 млн кВт·год.), компаніями теплових електростанцій (далі ‑ ТЕС) – на 1,73 % (з 67123,8 млн кВт·год. до 65985,1 млн. кВт·год.), теплоелектроцентралями (далі ‑ ТЕЦ) – на 1,35 % (з 11156,3 млн кВт·год. до 11007,6 млн кВт·год.).

Водночас збільшився обсяг електричної енергії, проданої компаніями гідроелектростанцій (далі ‑ ГЕС), на 10,47 % (з 9626,8 млн кВт·год. до 10752,9 млн кВт·год.), когенераційними установками (далі ‑ КУ) – на 39,35 % (з 2,4 млн кВт·год. до 3,9 млн кВт·год.) та вітровими електростанціями (далі ‑ ВЕС) – на 0,78 % (з 43,3 млн кВт·год. до 43,7 млн кВт·год.). Крім того, у 2008 р. з Російської Федерації було імпортовано електричну енергію в обсязі 1110,9 млн кВт·год.

У 2008 р. закупівля електричної енергії з ОРЕ всіма компаніями (як для споживачів України, так і для експорту) становила 169108,5 млн кВт·год., що на 1628,8 млн кВт·год., або на 0,95 % менше ніж у 2007 р. У тому числі, порівняно з 2007 роком, зменшився обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ енергопостачальними компаніями, які здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, – на 1554,2 млн кВт·год. (на 1,09 %) і становив 141246,3 млн кВт·год. та збільшився обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом – на 1176,3 млн. кВт·год. (на 6,36 %) і становив 19684,2 млн кВт·год.

Вартість електроенергії, яку купують постачальники електричної енергії за регульованим тарифом у 2008 р., зросла порівняно з 2007 р. на 8605,0 млн грн. (на 25,9%) і становила 41825,1 млн грн. (з урахуванням ПДВ). У 2008 р. всього надійшло 52540,6 млн грн у рахунок оплати за електричну енергію, куповану на ОРЕ, що на 12259,2 млн грн (на 30,43 %) більше ніж у 2007 р.

Загальний рівень розрахунків дебіторів по Україні за куповану електроенергію становив у 2008 р. 101,1% від вартості товарної продукції, у 2007 р. – 99,51% (рис. 1).

Поточна оплата у 2008 р. енергопостачальними компаніями за регульованим тарифом залишилась на рівні 2007 р. і становила 99,2 % від вартості відпущеної електроенергії.

Загальний обсяг оплати за електроенергію, куповану енергопостачальними компаніями за регульованим тарифом у 2008 р., за даними ДП "Енергоринок", становив 42685,0 млн грн (102,1 % від товарної продукції), у 2007 р. – 32989,8 млн грн. (99,31%), що зумовлено проведенням у 2008 р. розрахунків за боргам минулих періодів за урядовими рішеннями.

За 2008 р. споживачам України була відпущена електрична енергія в обсязі 124681,225 млн кВт·год., вартість якої становила 52565,442 млн грн., що в порівнянні з 2007 р. менше за обсягом на 2376,658 млн кВт·год. та більше за вартістю на 11502,482 млн грн. Оплата споживачами електроенергії дорівнює 52 868 719 млн грн. з урахуванням погашення заборгованості попередніх періодів, що становить 100,58 % від вартості проданої споживачам електричної енергії, у 2007 р. – 98,71%.

 

Рис. 1. Надходження коштів за куповану на ОРЕ електричну енергію у 2007 ‑ 2008 рр.

У табл. 1 наведено рівень збору коштів споживачів за електричну енергію у відповідних галузях економіки за електричну енергію у 2007 ‑ 2008 рр. з урахуванням погашення заборгованості попередніх періодів.

У цілому за 2008 р. загальна заборгованість за спожиту електроенергію зменшилась на 692,7 млн грн, у тому числі за рахунок списання безнадійної заборгованості на суму 294,8 млн грн та станом на 01.01.2009 становить 8360,1 млн. грн.

За 2008 р. тариф продажу електроенергії виробниками, які працюють за ціновими заявками, в ОРЕ зріс порівняно з 2007 р. на 34,4 % (з 24,85 коп./кВт·год. до 33,40 коп./кВт·год.). У структурі тарифу частка собівартості виробництва електроенергії збільшилася з 21,81 коп./кВт·год. до 30,64 коп./кВт·год. (на 40,5 %). Водночас рентабельність виробництва електричної енергії зменшилась з 13,97 % до 8,99 %.

Основними причинами зростання собівартості виробництва електроенергії було збільшення паливної складової з 17,21 коп./кВт·год. до 24,51 коп./кВт·год. (на 42,4 %) та збільшення умовно-постійних витрат з 4,60 коп./кВт·год. до 6,13 коп./кВт·год. (на 33,3%). Слід зазначити, що у структурі умовно-постійних витрат відбулося збільшення витрат на сировину та допоміжні матеріали, витрат на оплату праці.