ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРУКТУРНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. Вихід економіки України з кризи вимагає кардинального перегляду основ державного управління, а також структурної трансформації як національної економіки в цілому, так і зміни структури інвестицій в окремих її галузях. Попередні механізми капіталізації національних заощаджень були зруйновані, тоді як нові, адекватні сучасним принципам ринкової економіки так і не склалися повністю. Втрата державного контролю за інвестиційними процесами, пасивна участь у них державних органів призвели до некерованості й неефективності процесу розподілу інвестицій з погляду формування сучасної структури економіки та її функціонування на інноваційних та інвестиційних засадах.

У даних умовах зростає потреба в державному регулюванні процесу структурно-інвестиційних перетворень в економіці України, її стабілізації, які значною мірою залежать від кардинальної зміни структурно-інвестиційної політики на макро-, мікро- і мезорівні.

Вагомий внесок у дослідження проблем структурної перебудови економіки зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, а саме: О. Алимов, С. Біла, Д. Бондаренко, М. Бутко, О. Веклич, Н. Волков, В. Геєць, Б. Данилишин, О. Дацій, С. Єрохін, К. Жадько, О. Кондрашов, Б. Кваснюк, Н.Кричигина, І. Крючкова, А. Льюїс, Г. Марковіц, А Мартинов,М. Міллер, В. Папп, Ю. Пащенко, Г. Рейніс, Р. Соболь, О. Суходоля, Л. Туроу, А. Федорищева, Ф. Хайек, В. Чижова, А. Чухно, У. Шарп, Ч. Шультц та ін.

При всій важливості проведених досліджень подальшого розвитку потребують такі питання, як: встановлення можливостей державного регулювання структурно-інвестиційної політики і пріоритетних напрямів її розвитку; опрацювання методичних підходів до розробки стратегії структурно-інвестиційної політики держави у взаємозв’язку з можливим станом інвестиційного циклу; удосконалення системи державного регулювання структурно-інвестиційної політики; розробка принципів формування структурно-інвестиційної політики; розробка стратегії підвищення ефективності реалізації структурно-інвестиційної політики.

Необхідність узагальнень теоретичних засад і розробки практичних пропозицій щодо удосконалення державного регулювання структурно-інвестиційної політики зумовили вибір мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми Академії муніципального управління «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в удосконаленні системи державного регулювання структурно-інвестиційної політики в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обґрунтування та розробка практичних пропозицій щодо удосконалення державного регулювання структурно-інвестиційної політики в Україні.

Для досягнення поставленої мети було визначено та вирішено наступні завдання:

- проаналізувати стан досліджень теорії та практики формування державної структурно-інвестиційної політики й визначити її особливості, що враховуються сучасною науковою галуззю «Державне управління»;

– визначити сутність структурно-інвестиційної політики на основі дослідження структурних та інвестиційних зрушень;

- дослідити особливості системи структурно-інвестиційної політики держави в сучасних умовах;

- встановити можливості державного регулювання структурно-інвестиційної політики на регіональному рівні та пріоритетні напрями її розвитку;

- розробити та обґрунтувати методичний підхід до розробки стратегії структурно-інвестиційної політики держави у взаємозв’язку з можливим станом інвестиційного циклу;

- проаналізувати інституційне та нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні;

- проаналізувати структурно-інвестиційні зрушення в національній економіці;

- визначити засоби та розробити принципи формування структурно-інвестиційної політики в Україні;

- розробити підходи до стратегії підвищення ефективності реалізації структурно-інвестиційної політики.

Об’єктом дослідження є структурно-інвестиційні зрушення в економіці України.

Предметом дослідження є система державного регулювання структурно-інвестиційної політики в Україні.

Методи дослідження. У процесі роботи застосовувалися: абстрактно-логічний – для узагальнення теоретичних засад державного регулювання структурно-інвестиційної політики; аналізу і синтезу – для дослідження державного регулювання структурно-інвестиційної політики; декомпозиції – з метою розробки практичних пропозицій щодо удосконалення державного регулювання структурно-інвестиційної політики; монографічний; порівняльний та ін.

Нормативною базою роботи є Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Дослідну базу дисертації становили статистичні дані Державного комітету статистики України, Дніпропетровського обласного управління статистики, матеріали первинного обліку та статистичної звітності промислових підприємств Дніпропетровської області, наукові й аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено та обґрунтовано методичний підхід до розробки стратегії структурно-інвестиційної політики держави у взаємозв’язку з можливим станом інвестиційного циклу, а саме: в зростаючій стадії інвестиційного циклу та його найвищій точці повинна здійснюватись стратегія стабілізації держави; у спадній стадії інвестиційного циклу та в найнижчій точці – антикризова стратегія держави;

удосконалено:

- систему державного регулювання структурно-інвестиційної політики в сучасних умовах шляхом обґрунтування її цілей на двох рівнях (розвиток виробничих та технологічних ринків, інституціональної структури економіки; удосконалення галузевих і міжгалузевих пропорцій) та завдань (формування механізмів селекції ефективних стратегій підприємств; сприяння процесам виникнення та закріплення інституцій – асоціацій, холдингів; формування інституту стратегічних власників);

- принципи формування структурно-інвестиційної політики, а саме: орієнтація на попит при виділенні прямих державних інвестицій; селективна підтримка об’єктів інвестиційного призначення; реалізація пріоритетних напрямів у межах державних програм; законодавча забезпеченість інвестиційної діяльності; ресурсозабезпечення та ресурсозбереження; гарантія національної безпеки; поєднання інвестиційної активності та інноваційної спрямованості; диференційованість структурно-інвестиційної політики;

- стратегію відбору інвестиційних проектів шляхом введення двох принципів: перший – розширення діапазону пріоритетів відбору інвестиційних проектів у часі, другий – пропорційність співвідношення в інвестиційній програмі швидкоокупних та стратегічних проектів, що забезпечить підвищення ефективності державного регулювання структурно-інвестиційної політики в Україні;

набули подальшого розвитку:

- тлумачення сутності структурно-інвестиційної політики як системи заходів, спрямованих на підвищення ефективності суспільного виробництва шляхом інвестування відповідних галузей, регіонів і підприємств на основі суспільних та індивідуальних потреб з урахуванням прогресивних зрушень у науці, техніці та нових технологій;

- процес формування регіонального структурно-інвестиційного розвитку в межах оцінки можливостей державного регулювання структурно-інвестиційної політики і векторів її розвитку в напрямах формування інвестиційного потенціалу регіону, розвитку страхування недержавних інвестицій, на відміну від прямого використання бюджетних коштів, забезпечення державних гарантій на місцях, закріплення позицій національних виробників на світовому та внутрішньому ринках.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження використані при підготовці Програм стабілізації та регіонального розвитку Дніпропетровської області в напрямах: створення економічних стимулів та інституційного режиму для заохочення й ефективного використання інвестицій; формування динамічної інформаційної інфраструктури та конкурентного інвестиційного сектора (довідка № 9-2/189 від 15.01.2010 р.).

Пропозиції щодо підвищення ролі державного управління в структурних трансформаціях та розробки інвестиційної стратегії економічного розвитку використані Міністерством промислової політики України (довідка № 81-725/1-5 від 10.01.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка № 145 від 23.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Усі результати, сформульовані висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень пройшли обговорення та знайшли схвалення на науково-практичних конференціях: «Євроiнтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки» (Дніпропетровськ, 2007), «Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України» (м. Дніпропетровськ, 2008), «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (м. Київ, 2009), «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2009), «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 17 наукових працях, загальним обсягом 6,8 обл.-вид. арк., у тому числі у 8 статтях в наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її викладено на 198 сторінках, з яких 176 с. – основна частина, у т.ч. 25 рисунків розміщено на 20 стор. та 4 таблиці на 4 стор. Додатки розміщено на 3 стор. Список використаних джерел із 190 найменувань розміщений на 18 стор.