ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ Статья

В умовах ринкових перетворень відбувається становлення нових інституційних способів упорядковування відносин між економічними суб'єктами. Попередні економічні правила втрачають своє значення, а нові ще знаходяться на стадії становлення. На цьому фоні максимального розвитку отримують аномічні процеси, що зумовлюють появу інституційних аномалій і патологій. У такій ситуації інтенсивно виникають обставини, коли переважним стає вибір девіантних і злочинних форм поведінки, що деформують господарське життя суспільства. В економічній науці все більш очевидним стає інтерес до відхилень у поведінці суб'єктів, їх причин, форм і видів.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена тим, що в умовах зростання невизначеності основних параметрів життєдіяльності людей, все поширенішими стають відхилення в їх поведінці, що значною мірою впливає на встановлення норм і правил господарських відносин. Девіантна поведінка є істотною часткою економічного життя суспільства, що порушує й деформує розподіл обмежених ресурсів. Економічна теорія девіантної поведінки тільки розпочинає формуватися, через що багато її аспектів не отримали достатнього розкриття. У науковій економічній літературі практично немає публікацій, присвячених особливостям девіацій в економіці. Залишаються невирішеними такі питання, як економічний зміст девіантної поведінки, її детермінації, форми й види. Мало вивчені й проблеми аномії й інституційних аномалій в економіці. Виникає також необхідність теоретичного дослідження економічної злочинності як патологічної поведінки господарюючих суб'єктів, що деформує рух вартості. Усе це свідчить про актуальність і важливість теми дисертаційної роботи. Недостатня теоретична і практична розробка виявлених проблем, зумовили вибір теми й завдання даного наукового дослідження.

Біля витоків теорії девіантної поведінки стояли Є. Дюркгейм, Р. Мертон, А. Коєн, ідеї яких отримали подальший розвиток у соціологічних роботах В. Афанасьєва, Я. Гилінського, Р. Дубіна, Р. Кравченка, Р. Крауда, А. Ковальова, Л. Ланцової, О. Осипової, Є. Сазерленда, Н. Смелзера та ін. Економічний підхід до дослідження девіантної поведінки визначили праці Р. Беккера, М. Лукашевича, Р. Познера, Б. Райзберга, В. Тамбовцева, А. Цурікова, О. Яковлєва. Окремі аспекти девіантної поведінки в економіці розглядають Д. Богиня, В. Вєткін, Є. Воробйов, О. Вишнєвський, Ю. Латов, В.Лагутін, С. Ковальов, Т. Меркулова, Р. Паламарчук, В. Попович, О. Прутська, М. Семикіна.

Оскільки девіації мають поведінковий характер, їх дослідження побудовано на положеннях інституційної теорії, розкритих у роботах таких її представників, як С|. Архієреєв, Т. Веблен, Т. Еггертссон, Дж. Коммонс, О. Нестеренко, Д. Норт, О. Олійник, Дж. Ходжсон, О. Яременко.

Теорія девіантної поведінки зародилася і сформувалася в надрах соціології, але| саме методологія економічної теорії здатна виявити внутрішню суть і структуру даного соціально-економічного явища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за темою «Трансформаційна економіка: спільні тенденції і особливості їх прояву в Україні» (№ ДР 0199U004422). Особистий внесок автора полягає в дослідженні економічного змісту девіантної поведінки, особливостей її форм у ринковій економіці, причин і чинників активізації економічної злочинності в умовах трансформаційного періоду.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення теоретико-методологічних основ дослідження і змісту девіантної поведінки господарюючих суб'єктів та її особливостей в умовах трансформаційної економіки. Реалізація цієї мети здійснена через розв’язання наступних завдань:

систематизацію підходів, що використовуються в дослідженнях девіацій в економіці;

визначення економічного змісту девіантної поведінки та її місця в системі категорій економічної теорії;

обгрунтовання субординації форм і видів девіантної поведінки в економіці;

розкриття внутрішнього протиріччя| девіантної поведінки в економіці й чинників його загострення в період ринкової трансформації;

виявлення інституційних підвалин патологічних форм девіантної поведінки й обґрунтування необхідності існування особливого розділу економічної теорії, в якому досліджуються ці проблеми;

доведення, що внутрішній алгоритм економічної злочинності пов'язаний з ухиленням від сплати податків.

Об'єктом дослідження є відхилення у поведінці господарюючих суб'єктів як особливий спосіб економічної життєдіяльності.

Предметом дослідження виступають девіантні форми економічної поведінки, що порушують і деформують економічну організацію суспільства.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використано широке коло загально методологічних підходів і теоретичних концепцій. Для обґрунтування необхідності дослідження девіантної поведінки в економіці застосовано наукові положення класичної, неокласичної, інституційної, неоінституційної й кейнсіанської теорій. У розкритті економічного змісту девіантної поведінки задіяна теорія трансакційних витрат. Протиріччя субстанціональної природи інституційних норм доведено за допомогою діалектичної логіки. У з’ясуванні алгоритму економічної злочинності використано положення теорії вартості і двоїстого характеру праці. Системний підхід дозволив розширити уявлення про взаємозв'язок різних форм девіантної поведінки. За допомогою історико-логічного методу з’ясовано форми аномічного розвитку суспільства. Структурно-функціональний і факторний аналіз дозволив розкрити сукупність умов і обставин, які напружують внутрішнє протиріччя девіантної поведінки й розширюють сферу його дії у трансформаційному періоді.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного теоретичного аналізу особисто здобувачем отримано нові наукові результати, які полягають у нижченаведеному:

вперше:

розкрито економічний зміст девіантної поведінки, яка порушує або деформує розподіл ресурсів суспільства на основі відхилення (економії) індивідуальних трансакційних витрат формування й підтримки інституційно-економічного статусу від суспільно-необхідних (соціально значущих) витрат;

девіантну поведінку господарюючих суб’єктів кластерізовано за принципом піраміди (звуження сфери поширення і зростання ступеня деструкції норм): фундамент піраміди становить – девіантна поведінка в широкому розумінні (порушення формальних і неформальних правил), другий рівень – опортуністична поведінка (ухилення від виконання інституційних угод), третій – деліктна поведінка (порушення прав власності, встановлених суб'єктами владних повноважень), вершина – злочинна поведінка (деструктивне відхилення від норм, санкціонованих державою);

обґрунтовано необхідність існування в економічній теорії спеціального розділу – економічної тератології, що вивчає загальні основи аномальних і патологічних форм поведінки та їх конкретні види;

дістали подальшого розвитку:

уявлення про економічний зміст аномії, яка представлена в трьох формах: загальній (історичне відставання формальних інститутів від об'єктивного еволюційного розвитку економіки), міжсистемній (суперечність між новими цілями і старими правилами їх регламентації) і внутрішньосистемній (конфлікт між суспільно-необхідними нормами економічної життєдіяльності та індивідуально визначеними способами їх дотримання);

розкриття причини девіантної поведінки в економіці, яка полягає у протиріччі між конкретно-індивідуалізованими способами поведінки людей та абстрактними, відчуженими вартісними стандартами взаємодії між ними;

основні характеристики інституційних аномалій у трансформаційній економіці ринкового типу: агенезія (неправильний розвиток інститутів); дисонтогенезія (несприйнятливість інститутів або їх невідповідність уявленням господарюючих суб'єктів); деструкція (витіснення інститутів усупереч об'єктивній потребі в них); гіпогенезія (недорозвинення інститутів, зупинка або затримка в їх формуванні), гіпергенезія (надмірний розвиток інститутів);

теоретичне обґрунтування змісту економічної злочинності як патологічної форми девіантної поведінки, основний алгоритм якої полягає в порушенні суспільного характеру руху процесуючої вартості в інституційно-організованому полі держави. Виявлено такі ознаки економічної злочинності, як зловживання довірою, обман, корислива мотивація, що становлять собою риси опортуністичної поведінки суб'єктів, які за своїм інституційно-економічним статусом мають владу над рухом вартості;

положення про відмінність між вартістю процесуючою (постійно перебуває в русі і змінює свою форму) та термінальною (втілена в кінцевих благах);

удосконалено:

класифікацію злочинів економічної спрямованості, що поділяються на власне економічні (алгоритмом поведінки є ухилення від сплати податків), майнові (неправомірне вилучення термінальної вартості) і господарські (порушення в організаційних механізмах господарювання);

методологію визначення величини штрафних санкцій при ухиленні від сплати податків на підставі розрахунку вартості злочину шляхом дисконтування потенційно можливого податку, який держава могла б отримати за період позбавлення суб’єкта права займатися підприємницькою діяльністю, суспільних витрат на розкриття злочину і утримання злочинця в місцях позбавлення волі.

Практичне значення отриманих результатів. Основні теоретичні положення дисертації можуть бути застосовані при розробці системи державних і регіональних засад щодо запобігання рейдерства в економічній сфері і для вдосконалення нормативно-законодавчих основ боротьби з економічною злочинністю. При підготовці законопроектів з кримінальних і господарських питань слід ураховувати особливий зміст і наслідки економічних, майнових і господарських злочинів, що зумовлює собою відмінності у способах покарання й характері санкцій. Наукові ідеї роботи можуть бути використані при викладанні курсів «Економічна теорія» та «Інституційна економіка», а також учбових дисциплін правового профілю.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних конференціях «Welfare Beyond the State. When, How and Why Market and Charity Can Provide ‘Public’ Goods» (Італія, Sestri Levante,2007), «Проблеми сучасної економіки і інституційна теорія» (м. Донецьк, 2007), науково-практичних конференціях «Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрями посилення» (м. Харків, 2006), «Освіта і наука без кордонів – «2006» (м. Дніпропетровськ, 2006), «Фінансові ринки і інститути» (м. Харків, 2007), Харківських політологічних читаннях «Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України» (м. Харків, 2007).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 8-ми наукових роботах, 5 з яких – у фахових наукових виданнях, 3 – у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 4-х додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 195 сторінок (основний текст викладено на 175 сторінках), в тому числі, список використаних джерел (200 найменувань) займає 15 сторінок. У роботі міститься 5 рисунків та одна таблиця (на 8-ми сторінках).