Діалектика розвитку послуг в національних та міжнародних економічних системах Статья

Ринок послуг – це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринків транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями, патентами та "ноу-хау", інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку.

Сьогодні ринкові послуги стали головною рушійною силою економіки та основним фактором зростання продуктивності, особливо в умовах підвищення ролі інформаційних та комунікаційно-технологічних послуг [195, с.5]. Послуги також є головним джерелом створення робочих місць. Попри те, що у сфері послуг зайнята менша частка загальної чисельності працівників, ніж у виробництві, ринкові послуги виступають єдиним сектором, який позитивно впливає на створення нових робочих місць в останнє десятиліття. Створення робочих місць у сфері послуг часто компенсує їх утрату у виробничому секторі. Хоча діяльність у сфері послуг часто вважається працемісткою та характеризується низькою продуктивністю, тут існує ефективна система підвищення кваліфікації. В результаті сфера послуг розглядається національними урядами як основа економічного зростання та збільшення зайнятості [195, с.2].

У промислово розвинутих країнах сектор послуг сягає близько 75% ВВП. Так, у США в ньому зайнято понад 70% економічно активного населення, у країнах Західної Європи – від 60 (ФРН, Фінляндія) до 70% (Бельгія, Нідерланди, Норвегія) [295, с.3]. Аналіз внутрішньої структури сектора послуг цих країн показує, що активніше розвиваються не традиційні галузі типу готельного й ресторанного бізнесу, а такі, як фінансові послуги, професійне навчання, дизайн, освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення.

У країнах, що розвиваються, середня частка послуг у ВВП зросла приблизно з 40 до 50% у період 1965 – 2005 рр., тоді як у країнах, що входять в ОЕСР, цей показник виріс у вказаний період від 54 до 60% [295, с.3]. У більшості країн до найбільш перспективних належать такі послуги, як телекомунікації, програмне забезпечення і фінанси. Ефективне надання послуг не тільки вигідно споживачам, а й сприяє підвищенню загальних економічних показників. Добре регульований фінансовий сектор – запорука діяльного перетворення накопичень в інвестиції; завдяки цьому ресурси надходять у той сектор, де вони можуть принести максимальний прибуток, і ризики в економіці розподіляються оптимальніше. Збільшення ефективності сектора телекомунікацій підвищує прибутковість усієї економіки, оскільки цей сектор є найважливішим проміжним ресурсом. Він необхідний, крім іншого, для розповсюдження і розширення доступу до знань: поширення Інтернету і високий динамізм національних економік по всьому світові є красномовним підтвердженням значущості послуг телекомунікацій. У свою чергу транспортні послуги сприяють ефективному розподілу товарів усередині країни, але вони також важливі як засіб, що забезпечує можливість участі країни у світовій торгівлі.