Договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення Автореферат

Актуальність теми обумовлена змінами соціально-економічного устрою та новими конституційними засадами права власності в Україні, зокрема встановленням приватної власності на землю. Визначені зміни об’єктивно обумовили необхідність реформування цивільно-правових відносин у цій сфері і спричинили подальше удосконалення цивільного законодавства. Приватні засади права власності на землю призвели до появи й посилення ролі цивільно-правових договорів як правової форми, яка гарантує суб’єктам договору свободу реалізації своїх прав та інтересів, а у сільському господарстві можливість вирішення проблеми становлення власника землі та забезпечення зростання виробництва сільськогосподарської продукції.

Слід зауважити, що приналежність землі державі як єдиному власнику значною мірою обмежувала можливість використання цивільно-правових засобів регулювання орендних відносин. З визнанням приватної власності на землю, вона стала товаром, і з’явилась можливість її використання на підставі низки цивільно–правових інститутів, зокрема договорів, у тому числі й оренди. А це дає можливість дослідження орендних відносин з позиції цивільного права.

Перехід колективної власності на землю в приватну здійснюється шляхом передачі земельних паїв, які оформляються спеціальним документом – сертифікатом. Використання земельних ділянок і сертифікатів здійснюється, як правило, на підставі двох самостійних угод, які при певних умовах інтегруються в єдине зобов’язання.

Слід зауважити, що перехід права користування землею здійснюється шляхом прийняття певної кількості нормативних актів, які не завжди перебувають у необхідній субординації між собою. При цьому слід взяти до уваги дуже важливу обставину: прагнення України до вступу в Європейський економічний союз (ЄЕС) потребує узгодження Національного законодавства з нормами Єдиної аграрної політики (ЄАП) ЄЕС.

Актуальність дослідження обумовлена ще й тим, що наукові праці з цієї тематики розроблені вченими-юристами В.І. Андрейцевим, М.В. Шульгою, Н.А. Іконицькою, які насамперед висвітлювали орендні правовідносини з позиції земельного права. Але виникає необхідність комплексного дослідження зазначеної проблеми з позиції цивільного права. Слід зауважити, що окремі аспекти цього питання висвітлювались також у працях С.В. Вільнянського, С.С. Алексєєва, М.І. Брагінського, С.І. Пучінського.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідницьких установ МВС України на 1995-2000 рр. (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28 лютого 1995 р., протокол № 4км/2) та Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2006 рр., затверджених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 року (протокол № 8).