Дрягін В.Б. Рівень нагрузки винограду сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий в умовах нижньої передгірської зони Криму при використанні врожаю для приготування виноградного сиропу

summary

Навантаження як чинник регулювання росту і плодоношення винограду. У літературному огляді розглянуті питання впливу величини навантаження на ріст і продуктивність виноградних рослин і якість урожаю. Більшість досліджень направлена на визначення оптимальних навантажень, що забезпечують отримання високоякісної сировини при достатньому, але не максимально можливому рівні врожайності. У зв'язку з тим, що при виробництві сиропів вимоги до якості сировини не дуже суворі, виникла необхідність встановлення рівня навантаження, що дозволяє отримати високий урожай винограду і зберегти на постійному рівні вегетативну силу рослин.

Об'єкти і методи досліджень. Дослідження проводили на незрошуваному винограднику, закладеному в 1978 р. прищепленими саджанцями. Сорти Ркацителі і Мускат Оттонель прищеплені на 41Б, Трамінер рожевий   на Кобера 5ББ. Схема посадки 3,0 х1,5 м. Формування напівукривне, віялоподібне з розміщенням приросту на вертикальній чотирьохдротяній шпалері. За виноградником здійснювався догляд відповідно з агротехправилами для даного району. Як вихідний був прийнятий рівень навантаження, рівний 2,0 Н (контроль), а також підвищені рівні навантажень: з кратними коефіцієнтами навантаження (Н), рівними 2,5; 3,0; 3,5, що відповідало навантаженню вічками, рівними 4N, 5N, 6N, 7N. Повторність досліду чотирикратна.

Проводили наступні дослідження і спостереження: аналіз метеорологічних умов місцевості в роки проведення досліджень за даними метеостанції м. Сімферополь; фенологічні спостереження на 10 модельних кущах по варіантах досліду за методикою Лазаревського М.А.; агробіологічні обліки — до уламки в момент повного відособлення суцвіть на всіх кущах кожного варіанту дослідів кожен рік — по загальноприйнятій методиці; облік числа повноцінних і загальної кількості пагонів на кущі—після листопаду на всіх кущах кожного варіанту досвіду щорічно шляхом прямих підрахунків; облік збереженості і плодоносності зимуючих вічок перед обрізкою кущів винограду методом мікроскопії 15 лоз довжиною 12-15 вічок по кожному варіанту; ріст пагонів—шляхом вимірювання їх довжини і діаметра між 9-12 вузлами на 15 модельних кущах кожного варіанту в кінці вегетації; площа листової поверхні на 15 модельних кущах кожного варіанту в кінці вегетації—ваговим методом; облік урожаю—ваговим методом на всіх облікових кущах; визначення маси 100 ягід—ваговим методом; спостереження за ходом дозрівання винограду у всіх варіантах дослідів—шляхом відбору проб масою 3-5 кг і визначення: масової концентрації цукру в соці ягід рефрактометром (ГОСТ 27198-87); масової концентрації титрованих кислот—титруванням 1/3моль/дм³ розчину NаОН (ГОСТ 25555-82); розрахунок економічної ефективності  за методикою Чернявського А.Ф.; статистичну обробку і аналіз отриманих даних   по Доспехову Б.А.

За метеорологічними умовами 1989 рік відрізнявся найбільшою кількістю тепла в період вегетації. Найменшою кількістю опадів характеризувався 1990 рік, найбільшим-1988 рік. Загалом метеорологічні умови в період досліджень були типові для нижнього передгірською агрокліматичного району Криму і сприятливими для росту і розвитку виноградних рослин.

Результати досліджень

Ріст і розвиток кущів винограду при різних рівнях навантаження. Дослідженнями встановлено, що на кущах з підвищеним навантаженням збільшується частка слаборослих пагонів: 72-77% проти 50-52% при мінімальному навантаженні, що обумовило зменшення середньої довжини пагонів (табл. 1 ). Встановлено тісний зворотний зв'язок між навантаженням кущів пагонами і середньою довжиною пагону: у сорту Ркацителі г = -0,931 +0,115; Мускат Оттонель г = -0,898 + 0,139; Трамінер рожевий г = -0,872 + 0,154. При збільшенні навантаження від 2,0 до 3,5 Н середня довжина пагону зменшується на 30-35% порівняно з  мінімальним навантаженням (табл. 1). З підвищенням навантаження сумарна довжина пагонів на кущі збільшується, але не пропорційна росту навантаження. При підвищенні навантаження пагонами у варіанті 2,5 Н в 1,3-1,5 рази, сумарна довжина приросту збільшується в 1,2-1,3 рази порівняно з варіантом 2,0 Н. Відмінності істотні на 5%-ному рівні значущості. При навантаженні 3,0-3,5Н збільшення кількості пагонів на кущі