ЭффективнАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА КАК МЕХАНИЗМ СОЦИАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКИ

summary

Розділ 1. Податкова доктрина і податкова політика держави: функції і принципи. У розділі вивчено історичний досвід, розглянуто функції оподаткування, місце і роль податків в економічній стратегії держави.

Визначено, що податки як форма відносин держави й економіки, суб’єктів економічної діяльності, є інструментом перерозподілу ВВП, яким потрібно користуватися дуже обережно. Якщо зменшується податкова частина ВВП, зменшуються можливості держави вирішувати соціальні задачі; якщо збільшується – зменшуються можливості економічного зростання. Пошук балансу у цьому питанні – одне із головних завдань державної податкової політики, яка є універсальним і єдиним ефективним регулюючим механізмом, за допомогою якого можна або стимулювати економічне зростання, або привести економіку до стагнації.

Податкова політика як фінансово-економічний механізм державного регулювання соціально-економічних відносин у країні включає: цілі державної фінансово-економічної політики; стимули й антистимули (види податків і рівні оподаткування); організацію стягнення податків (податкове адміністрування) і примушення до їх своєчасної оплати (податкові органи, штрафи, пені).

Вибір податкової політики визначається вибором державної соціально-економічної стратегії. Держава формує доходи за допомогою стягнення податків та інших платежів. Це завдання виявляється непростим у виконанні при формуванні податкової системи, що залежить від зобов’язань, які держава бере на себе по відношенню до громадян, від стану економіки, а отже, й від зобов’язань перед підприємцями. Тому вона повинна бути мобільною. Принцип мобільності – найважливіший в податковій доктрині держави, оскільки завдяки його реалізації державна політика адаптується до конкретних умов і необхідності вирішувати конкретні задачі.

Історичний розвиток ролі податків у механізмі державного регулювання ринкової економіки дозволяє виділити три основні функції оподаткування, які було обґрунтовано фінансовою наукою: фіскальну, стабілізуючу і регулюючу. Основною функцією податку залишається, звичайно, фіскальна. Сплачуючи податки, платник податків позбавляється частини доходів, і тому він має право знати, для чого використовується ця вилучена частина. Суперечності між бюджетними інтересами та інтересами платників податків були, є і будуть у житті, були, є і будуть об’єктами уваги науки управління.

З точки зору теорії управління економічними процесами податкова політика тісно пов’язана з бюджетною, тобто із соціально-фінансовою політикою держави. Але при цьому дефіцит бюджету на користь економічного розвитку не можна покривати за рахунок збільшення числа податків і підвищення ставок оподаткування. Історичний досвід наводить три головні вимоги, яким повинні задовольняти будь-які сучасні форми податку: визначеність, ефективність, справедливість. Окрім цих норм, що стали вже класичними, в даний час в оподаткуванні застосовується ще ряд не менш важливих принципів, що найчастіше виражаються у вигляді «заборон», які необхідно враховувати і яких необхідно строго дотримуватися для стабільного розвитку країни.

Формування принципів оподаткування і податкової політики здійснювалося сторіччями. Тому вони припускають, містять і відображають зв’язок держави з економікою – сферою, що здійснює розвиток головним чином на засадах самоврядування. Узагальнення історії і логіки формування принципів оподаткування дозволяє структурувати їх як основу політики держави у сфері оподаткування. Тобто це є принципи: розмірності; економічної і політичної врівноваженості видів податків і рівня оподаткування; динамічності; нейтральності; попереджуючої дії держави у встановленні податків; різноманітності; прозорості оподаткування; простоти; міжнародної уніфікації; збалансованості прав і обов’язків держави і платників податків.

Наведений перелік принципів оподаткування не є простим списком, а є взаємопов’язаним цілим, яке об’єднано одним – потребою країни в ефективній податковій системі, необхідністю державного регулювання економіки податковими методами, що дозволить державі коректувати недосконалість ринку і вирішувати соціальні задачі, забезпечувати довіру до себе з боку громадян і бізнесу.

На підставі системного аналізу функцій та принципів податків, що складають теоретичну основу податкової політики держави, визначено їх співвідношення та значення для формування ефективного механізму оподаткування (табл. 1).

Подальше вдосконалення державної податкової системи України вимагає врахування історичного досвіду у всій його різноманітності і розробки, спираючись на цей досвід, відповідної концепції ефективного механізму державного управління оподаткуванням.

Розділ 2. Податкова система як механізм ефективного державного регулювання ринкової економіки. У розділі розглянуто концептуальні основи розвитку ефективної податкової системи, напрями вдосконалення податкового адміністрування з метою підвищення її ефективності та податкове регулювання економічних процесів.

Найважливішою концептуальною основою зростання ефективності податкової системи є формування стійкої довіри між державою і платниками податків. Така довіра формується стійкістю податкових відносин між державою і платниками податків. Податкова ж система України характеризується нестійкістю, головною причиною якої є молодість національної держави і національної незалежності. Тим більше значення має вивчення успіхів і прорахунків, досягнень і недоліків національного і зарубіжного досвіду.