ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ Автореферат

Актуальність теми. У державній „Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки)” підкреслено: „В межах нинішньої моделі розвитку широкомасштабна модернізація національної економіки ... неможлива. Потрібні суттєві зміни в механізмі трансформаційних процесів, їхнє системне оновлення, тобто осмислений перехід до такої моделі ринкових перетворень, де саморегулювання поєднується з ефективним державним регулюванням”.

Даний висновок має суттєве соціально-економічне підґрунтя. Так, протягом півтора десятирічних системних перетворень в Україні не знайдено дієвих механізмів, які б ефективно впливали на її розвиток. Про це свідчать індекси основних соціально-економічних показників: на початку 2007 року фізичний обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) складав лише 67,1% від його рівня в 1990 році; 33,5% українських підприємств були збитковими (у промисловості цей показник ще вище – він сягнув 34,7%); досить високим є індекс споживчих цін – у 2006 році він дорівнював 111,6% (що на 1,3% вище рівня попереднього року). Відсутніми є принципові зрушення у структурних процесах: у структурі суб’єктів підприємницької діяльності знижується частка підприємств сільського господарства, яка на початку 2007 року дорівнювала відповідно 7,8% проти 8% на початку попереднього року. Незмінним є відсоток промисловості й будівництва, що складає 10,5%. Водночас зростає питома вага підприємств і організацій, що здійснюють операції з нерухомістю та операції з державного управління. В структурі промислового виробництва спостерігається стійка висока частка металургійного виробництва (22%). Водночас низькою є питома вага легкої промисловості (1,1%), хімічної та нафтохімічної промисловості (6,4%). Знижується частка харчової промисловості. Суперечливо розвивається малий бізнес: частка малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції на початку 2007 року становила 4,8% і до того ж стійко знижується. (У попередньому році вона дорівнювала 5,5%, а у 2000 році – 8,1%).

Отже, розвиток в Україні ринкових відносин обумовив необхідність глибокого теоретичного аналізу проблеми пошуку ефективного економічного механізму державного регулювання економіки.

Розв’язати цю проблему намагалися вчені різних напрямків та шкіл економічної теорії (Дж. Б’юкенен, Т.Веблен, Я.Корнаї, Дж.М.Кейнс, В.Леонтьєв, Г.Мюрдаль, Б.Мільнер, В.Ойкен, Дж.Стиглер, Я.Тінберген, М.Фрідмен, Р.Фриш, А.Хансен, Дж.Хікс, Л.Ерхард).

На сучасному етапі пошук ефективного економічного механізму державного регулювання економіки здійснюють авторитетні українські вчені, серед яких провідне місце посідають наукові праці В.Братишка, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Гоша, А.Гриценка, М.Гуревічева, Л.Дмитриченко, М.Долішнього, М.Козоріз, І.Лукінова, І.Михасюка, С.Мочерного, Б.Панасюка, Б.Пасхавера, А.Покритана, С.Реверчука, М.Чумаченка, А.Чухна та інших.

Однак аналіз наукових робіт свідчить про незавершеність і, отже, необхідність подальшого обґрунтування економічного механізму впливу держави на соціально-економічні процеси, що визначає актуальність теми дослідження, його мету й задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної теми кафедри економічної теорії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка „Проблеми економічного зростання”. (Номер державної реєстрації 0103U000463).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний, історичний політико-економічний аналіз економічного механізму державного макроекономічного регулювання та його особливостей на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі задачі:

досліджено розвиток механізмів державного регулювання трансформаційної економіки на підґрунті розмежування етапів історичної еволюції теорії й практики державного регулювання ринкових відносин;

визначено найбільш пріоритетні напрямки регулюючого впливу держави в трансформаційний період на базі комплексного аналізу передумов державного регулювання економіки;

проаналізовано й систематизовано суперечності трансформаційного процесу в економіці України, без чого неможливо визначитися з масштабами державного втручання в економіку, з економічними функціями держави та розробити ефективний економічний механізм державного впливу на соціально-економічні процеси;

доведено, що державне регулювання економіки є інтегральною функцією держави, формою реалізації її економічної сутності; обґрунтовано соціальну відповідальність держави за результати ринкових трансформацій у суспільстві,

розроблено авторську концепцію економічного механізму державного регулювання національної економіки України, який би забезпечив формування в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки.

Об’єкт дослідження: соціально-економічні процеси, що відбуваються на тлі макроекономічного регулювання як інтегральної функції держави.

Предмет дослідження: економічний механізм державного регулювання економіки в цілому та в сучасних умовах розвитку ринкових відносин в України зокрема.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених в галузі державного регулювання економіки, Закони України, Накази Президента України, Постанови Верховної ради та Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства фінансів і Державної податкової адміністрації України, офіційні статистичні дані.

Дисертаційне дослідження базується на історичному підході до аналізу генезису механізму державного макроекономічного регулювання. Діалектичний підхід до розв’язання проблем дисертації дав змогу розкрити об’єктивні основи, суперечності й наслідки державного регулювання. В процесі з’ясування сутності й аналізу елементів системи державного регулювання економіки, а також при розробці його механізму використано методи системного аналізу, логічних узагальнень, синергетичний підхід. Вирішення поставлених у дисертації завдань спирається на методи економічно-статистичного аналізу, що дозволяє забезпечити надійність і достовірність результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад державного регулювання економіки і обґрунтуванні його економічного механізму, здатного забезпечити розвиток України відповідно цілям соціально-економічних трансформацій, що відбуваються в країні.

Конкретизація наукових результатів, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягає у наступному:

вперше:

упорядковано етапи історичної еволюції теорії й практики державного регулювання економіки, у відповідності з якими розмежовано моделі державного регулювання традиційної економіки, економіки так званого вільного ринку (вільної конкуренції), економіки монополістичного ринку, а також „змішаної економіки”. Доведено, що на сучасному етапі відбулося зближення концепцій макроекономічного регулювання і що національні моделі будуються на сполученні кейнсіанської, інституціональної та неокласичної концепцій;

систематизовано методологічні передумови державного регулювання економіки: окрім загально філософських і соціально-економічних критеріїв розмежування таких передумов виділено політичні і правові критерії, що надасть змогу подолати суб’єктивізм у визначенні механізмів державного регулювання економіки і обґрунтувати економічний механізм, найбільш адекватний умовам сучасного стану національної економіки;

систематизовано суперечності трансформаційних процесів в економіці за організаційним, економічним і психологічним критеріями, на підґрунті чого визначено економічні функції держави в трансформаційних умовах;

розроблено авторську концепцію економічного механізму державного регулювання національної економіки України, що ґрунтується на сполученні класичних елементів кейнсіанства з елементами неокейнсіанства з урахуванням важелів бюджетно-грошового, грошово-кредитного та інвестиційно-структурного впливу держави на економіку й забезпечує формування в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки;

удосконалено:

методологію аналізу виробничих відносин макроекономічного регулювання, що дало змогу обґрунтувати висновок щодо сутності макроекономічного регулювання економіки як економічної категорії, яка відбиває складну систему соціально-економічних відносин поміж державою й іншими суб’єктами господарювання, являє собою інтегральну функцію держави, обумовлює здійснення її загальнонаціональних інтересів, реалізується відповідно до вимог системи економічних законів і передбачає соціальну відповідальність держави за наслідки її політики;

набуло подальшого розвитку:

систематизація моделей державного макроекономічного регулювання, зокрема виділено модель державного регулювання ринкової економіки України, яка враховує соціально-економічні цілі й особливості сучасного економічного розвитку України, а також суперечності ринкових перетворень, і базується на використанні пріоритетних важелів впливу держави на економіку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку методології й теорії державного регулювання економіки, а також в розробці пропозицій щодо удосконалення економічного механізму макроекономічного регулювання.

Практично значущими є пропозиції автора щодо систематизації важелів та інструментів макроекономічного регулювання. Їх використання в процесі реалізації державної економічної політики в Україні забезпечить стабілізацію й подальший економічний розвиток країни.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при визначенні пріоритетів соціально-економічної політики держави (подальшого розвитку роздержавлення економіки, формування малого підприємництва, податкової, грошово-кредитної, структурно-інвестиційної політики тощо).

Науковий доробок дисертанта використовується у викладацькій роботі, зокрема при розгляді відповідних тем курсу „Економічна теорія”, а також при вивчені та аналізі теорій та концепцій державного регулювання економіки в курсі „Історія економічних учень”, „Державне регулювання економіки”, „Національна економіка”.

Авторські пропозиції щодо удосконалення системи економічного державного регулювання, викладені в наукових статтях, та теоретичні висновки дисертації використовуються при розробці науково-методичних рекомендацій з підготовки спецкурсів, а також дипломних і курсових робіт.

Висновки та пропозиції автора були впроваджені Головним управлінням економіки Тернопільської обласної державної адміністрації при розробці програми „Стратегія розвитку Тернопільської області на період до 2015 року” (довідка від 18.06.2007, № 49), Тернопільською об’єднаною Державною податковою інспекцією при розробці стратегії податкової політики (довідка від 14.06.2007, № 42022/7/04-00), а також Управлінням економіки Тернопільської районної Державної адміністрації при розробці стратегічної програми розвитку Тернопільського району Тернопільської області ( довідка від 19.06.2007, № 44).

Особистий внесок здобувача. Висновки й результати дисертаційного дослідження автором отримано самостійно й опубліковано у вітчизняній науковій літературі. Внесок дисертанта в публікації, написані у співавторстві, відображено в переліку опублікованих праць, наведеному в авторефераті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на наукових конференціях та науково-практичних семінарах: „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (VII Міжнародна наукова конференція, Донецьк, 2006); „Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (VIIІ Міжнародна наукова конференція, Донецьк, 2006); „Проблеми соціалізації економічних відносин в постіндустріальному суспільстві” (регіональний міжвузівський семінар, Донецьк, 2006); „Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні” (Міжнародна наукова конференція, Одеса, 2007); „Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины” (Міжнародна науково-практична конференція, Донецьк, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,7 д.а., з яких авторові особисто належить 3 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури зі 170 найменувань. Загальний обсяг дисертації 184 сторінки, у тому числі основний обсяг викладено на 168 сторінках, включає 7 таблиць, 7 рисунків.